Як повідомляє «Сербський економіст», в Сербії побудовано новий завод із складання військових безпілотників ізраїльської розробки. За словами Олександра Вучича, на підприємстві працюватиме близько 100 осіб, а продукція призначена як для Збройних сил Сербії, так і для армій інших країн.
Журналістів всередину підприємства не пустили.
Вучич пояснив це конфіденційністю виробничого процесу. Частину моделей, що випускаються, було показано лише в опублікованому ним відео.
При цьому нинішній завод має стати лише першим етапом співпраці з Ізраїлем. Вучич заявив, що розраховує відкрити в Сербії ще щонайменше три подібні підприємства. Як можливі райони для нових виробництв він назвав території неподалік від аеропортів Ладжевці та Ніш.
Раніше розслідування BIRN та Haaretz повідомляло, що партнером Сербії в проєкті є найбільша ізраїльська оборонна компанія Elbit Systems. За даними журналістів, Elbit має отримати 51% спільного підприємства, а сербська державна компанія Yugoimport-SDPR — 49%.
Планується виробництво як безпілотників для ближніх місій, так і більш складних апаратів для далеких польотів. Elbit і SDPR публічно не розкривали деталей проєкту.
Сербія поступово формує власний кластер виробництва безпілотників, об’єднуючи місцеві оборонні підприємства з технологіями іноземних партнерів. Вучич заявив, що завдання проєкту — посилити можливості сербської армії й водночас розвивати експорт військової продукції.
Українські підприємства в січні-серпні цього року зменшили споживання металопрокату на 9,64% порівняно з аналогічним торішнім періодом року – до 2,546 млн тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період було імпортовано 1,151 млн тонн, що становить 37% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні 2026 року українські металургійні підприємства виробили 3,591 млн тонн металопрокату (84,4% проти аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,196 млн тонн, або 61,2%. В січні-серпні 2025 року частка експорту становила 58,3% (2,481 млн тонн на тлі загального виробництва металопрокату 4,256 млн тонн).
“У січні-серпні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,546 млн тонн металопрокату, з яких 1,151 млн тонн або 45,21% припадає на імпорт. В січні-серпні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2815,5 тис. тонн, з яких 1042,5 тис. тонн, або 37% імпортовано. Таким чином, в січні-серпні 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку порівняно із січнем-серпнем минулого року на 9,64%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,21%”, – зазначається в пресрелізі.
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-серпні 2026 року становить 41,44%, що значно вище показника аналогічного торішнього періоду (32,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках співпадає з показником січня-серпня минулого року (44,22% та 44,38% відповідно), а частка сортового помітно нижча (14,34% проти 23,26% відповідно).
Структура імпорту в січні-серпні цього року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (67,98% та 25,97% відповідно), проте в січні-серпні 2025 року домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (70,24% та 20,96%).
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-серпні 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,3%), іншої Європи (9,1%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів за 8 місяців 2026 року перше місце посідають інші країни Європи (49,0%), друге – країни Азії (26,1% ), третє – країни ЄС-27 (16,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році зріс на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія передала Україні 48-річну жінку, яку українські правоохоронці підозрюють в організації мережі надання інтимних послуг у Києві, повідомив сайт Life. Після міжнародного розшуку її місцеперебування встановили на території Сербії, після чого було проведено процедуру екстрадиції.
За версією слідства, ще у 2022 році група створила канал у месенджері, де публікувалися фото та відео жінок, перелік послуг і ціни. Після отримання авансу клієнтів направляли до готелів та орендованих приміщень Києва, причому зустрічі, як стверджує поліція, організовувалися, зокрема, під час комендантської години.
Двох ймовірних учасників схеми — 47-річну жінку та 36-річного чоловіка — притягнули до відповідальності ще у 2022 році. Третя фігурантка після викриття схеми покинула Україну й переховувалася за кордоном.
Після екстрадиції з Сербії їй повідомили про підозру за ч. 2 ст. 303 КК України — сутенерство, вчинене стосовно кількох осіб, повторно та за попередньою змовою групою осіб. Максимальне покарання за цією статтею передбачає до семи років позбавлення волі. Суд обрав для неї утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,47 млн грн.
Промислові рибалки у водоймах України за січень-серпень 2026 року добули 5,1 тис. тонн водних біоресурсів, повідомило Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).
Найбільшу частку вилову становив сріблястий карась – 1,5 тис. тонн, або 31% загального обсягу. Також серед основних видів промислу лящ – 1,1 тис. тонн, тараня – 793 тонни, плоскирка – 448 тонн, судак – 272 тонни, рослиноїдні види, зокрема товстолоб і білий амур, – 212 тонн, окунь – 123 тонни та оселедець чорноморський – 103 тонни.
Найбільші обсяги водних біоресурсів від початку року добуто у Кременчуцькому водосховищі – 2,3 тис. тонн та Кам’янському – понад 1 тис. тонн. У пониззі Дністра з озерами та рукавом Турунчук і Дністровському лимані вилов становив 445 тонн.
У Дніпровському водосховищі добуто 416 тонн водних біоресурсів, Київському – 306 тонн, Канівському – 294 тонни. В акваторіях Дніпровсько-Бузької гирлової системи та річки Дунай вилов становив 118 і 117 тонн відповідно.
Найменші обсяги промислу зафіксовано у Березанському та Тилігульському лиманах – 23 і 21 тонна відповідно, а також у Чернігівській області: 9 тонн у річці Дніпро та 5 тонн у Десні разом з озерами.
Через заблоковані внаслідок військової агресії РФ Чорне та Азовське моря наразі фактично не здійснюється промисел морських видів, зокрема калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки та піленгаса, які у довоєнні роки становили значну частку рибного ринку, зазначено в повідомленні.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $202 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий збиток $58 млн.
Згідно з пресрелізом Metinvest B.V. за I півріччя поточного року у понеділок, виручка за означений період зросла на 3%, до $3,657 млрд з $3,555 млрд.
Компанія за звітний період знизила операційний прибуток на 64%, до $73 млн.
У першому півріччі 2026 року скоригований показник EBITDA знизився на 8,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $311 млн з $339 млн. При цьому EBITDA сегмента гірничодобувної промисловості знизився на 30%, до $119 млн зі $169 млн, тоді як EBITDA сегмента металургії зріс на 17%, до $249 млн із $213 млн.
Фінансові показники відображають результати діяльності групи до зупинки портів і відповідної зупинки Південного ГЗК, а також до обстрілів “Запоріжсталі” і “Каметсталі”, через які і вони зупинилися.
При цьому відзначається, що підприємства “Метінвесту” в Україні продовжували працювати з різним рівнем завантаження потужностей, що зумовлено обмеженнями, пов’язаними з безпекою, енергопостачанням, логістикою та економічними чинниками. Попри всі виклики, група продемонструвала стійкі фінансові результати, що дозволило в повному обсязі та вчасно погасити облігації на суму $428 млн у квітні. Від початку війни “Метінвест” разом зі своїми спільними підприємствами та асоційованими компаніями спрямував $328 млн на підтримку України.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі відзначив, що перше півріччя 2026 року загалом характеризувалося стабільною операційною та фінансовою діяльністю. Важливим досягненням стало успішне погашення у квітні облігацій із терміном погашення у 2026 році. Ця подія свідчить про фінансову дисципліну та витривалість, притаманні “Метінвесту”. Починаючи з 2022 року, група повністю погасила три окремі випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат перевищив $1 млрд. Важливо, що всі ці зобов’язання було виконано без реструктуризації, попри втрату контролю над певними активами та безпрецедентні виклики, з якими стикається український бізнес.
Після завершення звітного періоду умови діяльності в Україні стали дедалі складнішими: посилення ракетних атак і ударів безпілотників підвищило безпекові ризики, порушило комерційне судноплавство через порти Чорного моря та додатково ускладнило експортно-імпортну логістику. На цьому тлі спільне підприємство “Південний ГЗК” тимчасово призупинило виробництво. У серпні та вересні 2026 року ракетні удари по підприємствах групи – “Запоріжсталі” та “Каметсталі” – призвели до загибелі й поранень працівників, а також завдали значної шкоди виробничій та допоміжній інфраструктурі, що спричинило тимчасову зупинку постраждалих об’єктів.
“Ми плануємо поетапно відновити роботу цих об’єктів і поступово повернути в експлуатацію доменні печі. Це свідчить про нашу відданість збереженню конкурентоспроможної української металургійної галузі, яка продовжує підтримувати економіку країни”, – відзначив СЕО.
Водночас ускладнюються й зовнішні умови діяльності. “Ми опинилися в принципово нових регуляторних реаліях, зумовлених запровадженням ЄС Механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та змінами торговельних квот. Хоча група залишається відданою курсу на декарбонізацію та інтеграцію в економічний простір ЄС, ці заходи створюють додатковий тиск на українську промисловість у той час, коли країна продовжує захищатися від військової агресії та зберігати свій промисловий потенціал”, – підкреслив Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Experts.news, компанія ДЛС стала найбільшою компанією тютюнового сектору України за обсягом виручки у першому півріччі 2026 року, отримавши 61,08 млрд грн, свідчать дані OpenDataBot.
Компанія входить до фінансово-промислової групи ДЛ Солюшн.
Друге місце посіла Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн із виручкою 32,15 млрд грн, третє — Джей Ті Інтернешнл Компані Україна з 23,6 млрд грн. Компанія представляє на українському ринку, зокрема, бренди Winston, Camel, Sobranie, LD, Monte Carlo та Winchester.
На четвертому місці — «Брітіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» з виручкою 19,94 млрд грн. Компанія працює з брендами Kent, Dunhill, glo, Vuse та Velo.
П’ятірку найбільших замикає дистриб’ютор Глобал Табакко, який отримав 11,69 млрд грн виручки.
До першої десятки також увійшли ДК «Мірана» — 10,65 млрд грн, Імперіал Брендз Юкрейн — 10 млрд грн, «Джей Ті Інтернешнл Україна» — 4,96 млрд грн, «Філіп Морріс Україна» — 4,41 млрд грн та «Галичина-Табак» — 4,26 млрд грн.
Сукупний дохід десяти найбільших компаній сягнув приблизно 182,7 млрд грн, тобто на них припало близько 92% загального доходу підприємств, що увійшли до порівняльної вибірки Опендатабота.
При цьому лише п’ять найбільших компаній забезпечили близько 148,5 млрд грн, або приблизно три чверті сукупного обороту аналізованих підприємств.
Загалом 41 тютюнова компанія, яка подала звітність як за перше півріччя 2025 року, так і за 2026 рік, отримала 198,18 млрд грн виручки, що на 10% більше, ніж у попередньому році.
Джерело: Опендатабот.
