Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень 14-18 вересня помірним відновленням після сильних коливань: Bitcoin повернувся до рівня близько $78 тис., Ethereum утримується вище $2,5 тис., хоча американські спотові ETF зафіксували чистий відтік коштів, а Федеральна резервна система США вперше більш ніж за три роки підвищила процентну ставку.
За даними CoinGecko станом на 18 вересня, Bitcoin торгується приблизно по $78,1 тис., Ethereum – по $2,51 тис., BNB – близько $750, XRP – близько $1,33. Сукупна капіталізація криптовалютного ринку становить близько $2,77 трлн, добовий обсяг торгів – близько $93 млрд. За останні сім днів Bitcoin подорожчав приблизно на 1%, Ethereum – на 1,2%, BNB – більш ніж на 5%, XRP – приблизно на 1,5%.
Початок тижня був значно нервовішим. 14 вересня Bitcoin торгувався біля $78,2 тис., але вже 15 вересня опустився приблизно до $75,6 тис. Наступного дня котирування залишалися поблизу $76,1 тис., після чого до п’ятниці ринок почав відновлюватися.
Одним із головних факторів тиску стало рішення Федеральної резервної системи США. 16 вересня ФРС одноголосно підвищила цільовий діапазон ставки федеральних фондів на 25 базисних пунктів – до 3,75-4%. Американський центробанк пояснив рішення все ще підвищеною інфляцією. Це стало першим підвищенням ставки ФРС з 2023 року.
Додатковим фактором невизначеності для криптоіндустрії стало голосування в Сенаті США щодо законопроєкту H.R.3633, відомого як CLARITY Act, який має сформувати комплексну систему регулювання ринку цифрових активів та розмежувати повноваження SEC і CFTC. 15 вересня процедурне голосування за перехід до розгляду законопроєкту завершилося результатом 49 голосів “за” і 50 “проти”, тоді як для проходження було необхідно три п’ятих голосів сенаторів.
На цьому тлі інституційні потоки в криптовалютні ETF протягом більшої частини тижня залишалися негативними. За даними Farside Investors, за чотири торгові сесії 14-17 вересня американські спотові Bitcoin-ETF зафіксували сукупний чистий відтік близько $427 млн. Після притоку $159,9 млн у понеділок інвестори вивели $450,4 млн у вівторок і $295,9 млн у середу. У четвер тенденція змінилася – чистий приплив становив $159,5 млн. Дані за п’ятницю на момент підготовки огляду ще не були сформовані.
Ще слабшою була динаміка Ethereum-ETF. За той самий період чистий відтік з американських спотових фондів на Ethereum становив приблизно $284 млн. У понеділок фонди залучили $121,1 млн, однак протягом наступних трьох сесій втратили $142 млн, $224,1 млн і $39,3 млн відповідно.
Водночас наприкінці тижня криптоіндустрія отримала позитивний регуляторний сигнал від Комісії з цінних паперів і бірж США. 17 вересня SEC запровадила так зване Innovation Exemption – тимчасовий п’ятирічний режим, який дозволяє за певних умов організовувати торгівлю токенізованими акціями американських компаній через блокчейн-інфраструктуру та permissioned AMM-пули. SEC наголосила, що токенізовані акції повинні надавати власникам ті самі права, що й відповідні традиційні цінні папери.
Новина підтримала пов’язані з цифровими активами компанії та стала одним із факторів відновлення настроїв наприкінці тижня. На торгах у п’ятницю акції Coinbase зростали більш ніж на 3%, Strategy – приблизно на 4%, Robinhood – на 3,5%, тоді як Bitcoin знову піднявся до району $78 тис.
При цьому глобальний макроекономічний фон залишається складним для ризикових активів. Прибутковість 10-річних казначейських облігацій США цього тижня перевищувала 5%, а ціна Brent утримувалася вище $100 за барель на тлі геополітичної напруженості та ризиків для енергопостачання. Високі ціни на нафту посилюють інфляційні ризики і можуть підтримувати жорсткішу політику центробанків, що традиційно стримує попит на криптоактиви.
Таким чином, за оцінкою Fixygen, головним результатом тижня стала стійкість найбільших криптовалют до одночасного погіршення монетарного та регуляторного фону. Bitcoin завершував попередній тиждень поблизу $77,1 тис. і станом на 18 вересня перебуває вище $78 тис., тоді як загальна капіталізація крипторинку зросла приблизно з $2,73 трлн до $2,77 трлн.
Водночас негативні потоки в ETF свідчать, що відновлення поки не супроводжується стабільним поверненням великого інституційного капіталу. Для ринку на наступному тижні ключовими залишатимуться очікування щодо подальших кроків ФРС, динаміка американських облігацій і нафти, припливи в криптовалютні ETF та подальша доля законодавства про структуру крипторинку США.
BITCOIN, ETF, Ethereum, крипторинок, ФРС
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-серпні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 1,1% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $627,5 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, зокрема у серпні імпорт цієї автотехніки зріс на 13,5% порівняно з серпнем-2025 – до $80,1 млн.
Найбільше вантажівок у січні-серпні, як і минулого року, ввезено з Польщі, але імпорт з цієї країни скоротився на 24% – до $98,8 млн, а частка в загальному імпорті вантажівок зменшилась до 15,74% з 20,5%.
Другою за обсягом експорту вантажівок в Україну стала Німеччина – $88,4 млн, яка в січні-серпні-2025 не входила в трійку найбільших постачальників.
Імпорт з Італії, яка також рік тому не входила до трійки найбільших постачальників вантажівок, склав $68,9 млн (майже 11%).
У січні-серпні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили Польща, Франція та США.
Ввезення вантажівок з усіх інших країн за цей період збільшилось на 20,5% – до $371,4 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за вісім місяців експортувала вантажні авто лише на $2,17 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому експортні поставки склали майже $4 млн? також переважно до Туреччини.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
Великі підприємства хімічної промисловості увійшли до числа компаній із найбільшою кількістю нових виконавчих проваджень щодо заборгованості з заробітної плати в Україні у січні-серпні 2026 року – повідомляє Еxperts.news.
За даними Опендатабота, проти «Сумихімпрому» з початку року відкрито 245 нових проваджень, і всі вони станом на вересень залишаються активними.
Проти Одеського припортового заводу (ОПЗ) зареєстровано 213 виконавчих проваджень, з яких 212 залишаються активними.
Ще 205 виконавчих проваджень відкрито проти «Карпатнафтохіму», 191 — проти «Дніпроазоту». Усі ці провадження станом на момент формування статистики залишалися активними.
При цьому формально найбільшу кількість нових проваджень за вісім місяців було зареєстровано проти «Теплокомуненерго Олександрійської міської ради» — 1 008, однак усі вони вже закриті.
На другому місці за кількістю нових справ опинився «Світловодськбит» — 398 проваджень, із яких активними залишаються лише 11.
Статистика свідчить про значну концентрацію заборгованості із заробітної плати в хімічній промисловості. Загалом на підприємства, що займаються виробництвом хімічної продукції, у січні–серпні припало 989 нових виконавчих проваджень, або 21 % від їхньої загальної кількості в Україні.
Загалом за вісім місяців 2026 року в країні відкрито 4 621 нове виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із заробітної плати.
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
Понад половина нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в Україні за вісім місяців 2026 року припала лише на дві галузі — постачання електроенергії та газу й виробництво хімічної продукції.
За даними OpenDataBot, у січні–серпні щодо підприємств сфери постачання електроенергії та газу було відкрито 1 545 проваджень, або близько третини всіх нових справ щодо заборгованості із заробітної плати.
Ще 989 проваджень, або 21%, припало на виробників хімічної продукції.
Таким чином, ці дві галузі разом склали близько 55% усіх нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в країні.
Наступною за кількістю проваджень стала галузь виробництва іншого транспортного обладнання — 263 справи. На підприємства машинобудування припало 235 проваджень, на виробників електричного обладнання — 191.
Загалом за січень-серпень 2026 року в Україні зареєстровано 4 621 нове виконавче провадження щодо заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж роком раніше.
Висока концентрація боргів в енергетиці та хімічній промисловості пов’язана, зокрема, з присутністю в цих секторах великих підприємств зі складним фінансовим становищем та значною накопиченою заборгованістю перед працівниками.
Зокрема, серед компаній із великою кількістю нових проваджень у 2026 році — «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, «Карпатнафтохім» та «Дніпроазот».
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
Акціонери СК “ВУСО” (Київ) на зборах, які пройдуть 2 жовтня, планують ухвалити рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн із залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2025 рік, що становить 259,7 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), іншу частину нерозподіленого прибутку за 2025 рік у розмірі 239,7 млн грн планується залишити нерозподіленою.
У порядку денному зборів зазначається, що виплата дивідендів проводитиметься у розрахунку 0,73 грн на одну акцію. Її здійснюватимуть у повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців із дня ухвалення відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
Як повідомлялося, акціонери СК “ВУСО” на зборах 29 червня 2026 року ухвали рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн з чистого нерозподіленого прибутку за 2025 рік. Раніше на зборах 4 по 9 грудня 2025 року, а також 25 березня 2026 року вони ухвали рішення спрямувати на виплату дивідендів по 20,013 млн грн підтвердженого нерозподіленого прибутку за 2024 рік.
СК “ВУСО” засновано 2001 року. Є членом МТСБУ та УФС, членом Ядерного страхового пулу.
Валові премії компанії за 2025 рік становили 5,136 млрд грн, що на 48,36% більше, ніж за 2024 рік, чисті премії виросли на 47,92% – до 4,593 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 48,74%, до 4,071 млрд грн. Частка фізичних осіб у брутто-преміях становила 60,56%, а частка перестрахувальників склала 0,84%.
СК “ВУСО” за 2025 рік виплатила своїм клієнтам 1,791 млрд грн, що на 26,64% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за 2024 рік, рівень виплат зменшився на 5,98 в.п. – до 34,87%.
Активи страховика на 1 січня 2026 року виросли на 63,43% – до 3,133 млрд грн, власний капітал збільшився на 32,49% – до 1,001 млрд грн, зобов’язання – на 83,57%, до 2,132 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 59,50%, до 1,210 млрд грн.
Як повідомляє Experts.news, Україна у 2026/27 маркетинговому році може забезпечити близько 31,3% світового експорту соняшникової олії, свідчать розрахунки Open4Business на основі вересневого прогнозу Міністерства сільського господарства США (USDA).
Згідно зі звітом USDA Foreign Agricultural Service Oilseeds: World Markets and Trade, опублікованим 11 вересня 2026 року, експорт української соняшникової олії прогнозується на рівні 5 млн тонн, тоді як світовий експорт становитиме 15,968 млн тонн.
Таким чином, майже кожна третя тонна соняшникової олії, що постачається на світовий ринок, може мати українське походження.
У попередньому 2025/26 МГ Україна експортувала близько 4,036 млн тонн соняшникової олії при загальному світовому експорті близько 13,51 млн тонн. Тоді частка України становила близько 29,9%. У новому сезоні цей показник може збільшитися приблизно на 1,4 процентного пункту.
USDA очікує, що Україна залишиться другим за величиною світовим експортером соняшникової олії після Росії. Російські поставки прогнозуються на рівні 5,1 млн тонн, що відповідає приблизно 31,9% світового експорту.
Разом Україна та Росія можуть поставити на зовнішні ринки близько 10,1 млн тонн, або понад 63% усього світового експорту соняшникової олії.
Третім найбільшим експортером залишиться Аргентина з прогнозованими поставками близько 2,05 млн тонн, що відповідає приблизно 12,8% світової торгівлі. Туреччина може експортувати близько 1,1 млн тонн, Європейський Союз — близько 850 тис. тонн.
Зростання українського експорту буде забезпечено відновленням врожаю соняшнику та завантаженням переробних підприємств. USDA прогнозує виробництво насіння соняшнику в Україні у 2026/27 МР на рівні 13 млн тонн проти 10,7 млн тонн у попередньому сезоні.
Виробництво соняшникової олії, за оцінкою відомства, збільшиться до 5,418 млн тонн з 4,515 млн тонн у 2025/26 МР, або приблизно на 20%.
При цьому внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні очікується на рівні близько 470 тис. тонн, тому основна частина додаткового виробництва буде орієнтована на експорт.
Загалом USDA прогнозує зростання світового експорту соняшникової олії приблизно на 18% — з 13,51 млн тонн у попередньому сезоні до 15,968 млн тонн у 2026/27 МГ.
Зростання пропозиції значною мірою буде пов’язане з відновленням виробництва в Чорноморському регіоні, насамперед в Україні та Росії. Водночас очікується збільшення імпорту з боку найбільших споживачів рослинних олій, зокрема Індії та Китаю.
Україна традиційно залишається одним із найбільших світових виробників та експортерів соняшникової олії. Особливість української галузі полягає у високій частці переробки насіння всередині країни, завдяки чому на експорт переважно надходить продукція з вищою доданою вартістю — олія та шрот, а не сировина.
Першоджерело — USDA Foreign Agricultural Service Oilseeds: World Markets and Trade від 11 вересня 2026 року: офіційний звіт USDA.
