ПАТ «Центренерго» «Зміївська теплова електростанція» 16 вересня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єкті підвищеної небезпеки, повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 66,581 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер – 2 жовтня.
Як повідомляє «Сербський економіст», відразу п’ять країн ЄС — Нідерланди, Хорватія, Естонія, Литва та Латвія — виступили за паузу перед подальшим закриттям переговорних розділів з Чорногорією, повідомляє підгорицька газета Dan з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
Ініціатором виступили Нідерланди, які вимагають додаткового аналізу виконання Чорногорією європейських критеріїв та більш послідовного застосування встановлених стандартів. До цієї позиції згодом приєдналися Хорватія та три балтійські країни.
Це вже вплинуло на графік переговорів. Запланована на вересень міжурядова конференція ЄС — Чорногорія, на якій Подгориця розраховувала закрити нові розділи, не відбудеться.
При цьому офіційна версія Брюсселя звучить м’якше. Представник ЄС заявив, що кілька держав поки що не завершили внутрішні процедури узгодження, оскільки багато переговорних розділів є технічно складними.
«Бажання досягти прогресу є. Робота практично завершена. Йдеться скоріше про фактор часу, ніж про що-небудь інше», — заявив представник ЄС.
Найбільш оптимістичний варіант наразі — проведення наступної міжурядової конференції в середині жовтня в Люксембурзі.
Чорногорія залишається кандидатом, який найбільше просунувся у процесі вступу до ЄС. Країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 18 уже тимчасово закрито. Остання конференція відбулася 14 липня, коли було закрито розділи 8 «Конкурентна політика» та 29 «Митний союз».
Окремою проблемою залишається позиція Хорватії. У липні Загреб не погодився на закриття розділу 14 «Транспортна політика», зокрема через питання каботажу та авіаційних карт. Хорватія також продовжує блокувати розділ 31 «Зовнішня політика, безпека та оборона» через невирішені двосторонні питання з Чорногорією.
Рада ЄС офіційно підтверджує, що прогрес Чорногорії триває і триває робота над новими переговорними позиціями.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Як повідомляє Еxperts.news, кількість слів, які люди вимовляють у повсякденному житті, помітно скоротилася за останні півтора десятиліття, що потенційно може впливати на соціальні зв’язки, психологічне благополуччя та комунікацію на роботі, свідчить дослідження психологів Університету Міссурі в Канзас-Сіті та Університету Арізони.
Згідно з роботою, опублікованою в науковому журналі Perspectives on Psychological Science, у період з 2005 по 2019 рік середня кількість слів, що вимовляє людина, скорочувалася приблизно на 338 слів на день з кожним наступним роком спостереження. У результаті розрахункове зниження за весь період склало близько 28%.
Дослідження базується на даних 2 197 осіб віком від 10 до 94 років, які брали участь у 22 наукових проєктах, що проводилися переважно в США, а також у Мексиці, Австралії та Європі. Для оцінки використовувалися періодичні аудіозаписи природного повсякденного життя учасників, а не їхні власні спогади про те, скільки вони розмовляли.
У більш ранній роботі 2007 року, виконаній із використанням аналогічної методики, середня людина вимовляла близько 15 959 слів на день. У пізнішій об’єднаній вибірці цей показник становив уже близько 12 792 слів.
Найбільш виражене зниження вчені зафіксували серед молодих людей. У учасників віком до 25 років кількість вимовлених слів скорочувалася приблизно на 451 слово на день за кожен рік, тоді як серед людей старше 25 років — приблизно на 314 слів. Таким чином, темпи зниження серед молоді виявилися приблизно на 44% вищими.
Автори не встановили конкретну причину такої динаміки. Період дослідження збігся зі стрімким поширенням смартфонів, соціальних мереж, месенджерів, електронної пошти та інших форм письмового цифрового спілкування, проте вчені підкреслюють, що наявні дані не дають змоги довести, що саме технології стали причиною скорочення розмов.
Дослідники також звертають увагу на те, що листування не обов’язково повністю замінює психологічні та соціальні функції живої розмови. Голосова комунікація містить інтонацію, паузи, емоційні сигнали та негайний зворотний зв’язок, які складніше передати за допомогою тексту.
Автори роботи пов’язують цю проблему з ширшою тенденцією до зростання соціальної ізоляції. Попередні дослідження показують стійкий зв’язок самотності з погіршенням низки показників фізичного та психічного здоров’я, хоча зменшення кількості вимовлених слів саме по собі ще не доведено як безпосередню причину таких наслідків.
На можливі наслідки цієї тенденції для бізнесу 10 вересня звернуло увагу видання Fast Company. Лікарка та спеціалістка з корпоративного здоров’я Талія Варлі зазначає, що скорочення живих розмов на робочому місці потенційно означає менше неформальних контактів між співробітниками, менше можливостей обговорювати проблеми та висловлювати незгоду, а також слабші зв’язки всередині команд.
За її оцінкою, особливо важливими є невеликі щоденні контакти — коротка розмова з колегою, обговорення ідеї поза формальною нарадою або кілька хвилин неробочого спілкування. Такі взаємодії можуть здаватися незначними окремо, проте саме вони поступово формують довіру та соціальні зв’язки в колективі.
Поширення дистанційної роботи та штучного інтелекту може додатково змінювати структуру комунікації. Цифрові інструменти дозволяють швидше обмінюватися інформацією та автоматизувати частину листування, але водночас здатні скорочувати кількість ситуацій, у яких людям необхідно безпосередньо розмовляти один з одним.
При цьому дослідники застерігають від надмірно спрощеного висновку, що людям потрібно лише механічно збільшити кількість вимовлених слів. Якість розмови, характер стосунків і соціальний контекст можуть мати не менш важливе значення, ніж тривалість спілкування.
Проте автори дослідження зазначають, що додаткові 300 слів на день можуть відповідати лише кільком хвилинам розмови — наприклад, короткому спілкуванню з сусідом чи колегою або більш докладній відповіді на звичне запитання «Як минув день?».
Таким чином, зафіксоване зниження розмовної активності може бути одним із показників більш масштабних змін у тому, як люди підтримують соціальні зв’язки в епоху цифрових комунікацій. Однак для оцінки довгострокового впливу цього процесу на здоров’я, самотність та продуктивність необхідні додаткові дослідження.
Обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею у січні-серпні цього року склав 202,73 тис. ДФЕ (TEU), що перевищує на 33% показники аналогічного періоду 2025 року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов у Facebook.
За його словами, головною проблемою для подальшого нарощування обсягів контейнерних перевезень бізнес вважає дефіцит фітингових платформ (ФТГ) в Україні.
Згідно наведених Ткачовим даних, 27% контейнерних перевезень за звітний період прийшлося на зерно (за 8 міс.-2025 – 26%), 15% (21%) – на чорні метали, 12% (10%) – макуху, шроти, а по 6% складають смоли синтетичні та олія (торік відповідно 5% та 7%).
Експерт зазначив, що на тлі загального спаду перевезень частка контейнерних у загальному обсязі вантажопотоку зросла до рекордної за останні року позначки 4,4%.
Ткачов додав, що філія ЦТС “Ліски” презентувала стратегію продажу власного рухомого складу, відповідно до якої 60-80% парку ФТГ планується реалізовувати за довгостроковими договорами УСТО, а 20-40% – через аукціони або на загальних підставах.
Наразі робочий парк філії ЦТС “Ліски” налічує 1,5 тис. ФТГ, з яких 1,2 тис. – 40-футових, 265 – 60-футових, а 48 – 80-футових.
Представник “Укрзалізниці” зауважив, що через підвищений попит на фітингові платформи філія розпочала продаж дефіцитного парку через аукціони “Прозорро.Продажі”.
Згідно із дописом, представники бізнесу висловили зауваження щодо механізмів розподілу вагонного парку між довгостроковими договорами УСТО та аукціонами, запропонувавши їх доопрацювати з урахуванням специфіки контейнерних перевезень. Для вирішення проблеми учасники зустрічі домовилися перейти до довгострокової співпраці щодо забезпечення ФТГ за договорами УСТО. Представникам компаній запропонували протягом тижня надати заявки на потребу у забезпеченні ФТГ на 2026-2027 роки, тоді як “Укрзалізниця” планує у найкоротший термін укласти відповідні договори з усіма зацікавленими компаніями.
“Наявність підписаних договорів УСТО дозволить спланувати ремонт парку ФТГ АТ “Укрзалізниця” з врахуванням діючих ремонтних потужностей”, – пояснив директор департаменту технології перевезень та комерційної роботи “Укрзалізниці”.
Крім того, представники бізнесу запропонували розглянути можливість передачі в оренду ФТГ із неробочого парку, взявши на себе витрати на їх ремонт.
Серед інших проблем бізнес назвав некоректне оформлення супровідних документів та нарахувань під час експортно-імпортних перевезень на західних переходах, а також перевантаженість переходів “Ягодин-Дорогуськ” та “Мостиська-2-Медика”, повідомив Ткачов.
У Україні за січень-серпень 2026 року було відкрито 4 621 виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зареєстровано 5 470 таких проваджень, свідчать дані Єдиного реєстру боржників, проаналізовані Опендатаботом.
Незважаючи на скорочення кількості нових проваджень, загальний обсяг невирішених заборгованостей із заробітної плати залишається значним. Станом на вересень у Єдиному реєстрі боржників налічується 35 922 активних проваджень, пов’язаних із невиплатою заробітної плати.
Частина боргів залишається невирішеною протягом багатьох років. Зокрема, 1 957 активних проваджень було відкрито ще у 2017 році й досі не закрито.
Нові провадження у січні–серпні 2026 року було відкрито проти 311 компаній. З них 144, або близько 46%, є приватними підприємствами, 117 належать державі, ще 50 — територіальним громадам.
Таким чином, на державні та комунальні компанії разом припадає понад половину підприємств, проти яких цього року було відкрито нові виконавчі провадження щодо заборгованості із заробітної плати.
Опендатабот формує статистику на основі Єдиного реєстру боржників, до якого потрапляють виконавчі провадження після винесення відповідних рішень про стягнення заборгованості.
Джерело: Опендатабот, дані за січень-серпень 2026 року.
