Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби виставив через систему електронних торгів OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) спортивно-оздоровчий комплекс «Люстдорф» у м. Одеса. Стартова ціна лота складає 187 683 000 грн.
Загальна площа комплексу – 7736,2 кв.м. Об’єкт складається з:
• Адміністративної будівлі;
• Готелю;
• Спортивно-оздоровчого комплексу;
• Футбольного поля;
• Трибуни;
• Роздягальні, котельні та іншого.
Місцезнаходження майна: м. Одеса, пров. Південно-Санаторний, ⅔. Земельна ділянка не є предметом реалізації.
«Наше підприємство має досвід з реалізації таких великих активів, як в рамках виконавчого провадження, так і з балансу банків. «Люстдорф» – це готовий бізнес для інвестицій, тому впевнений, лот зацікавить потенційних покупців. Нагадаю, в системі торгів OpenMarket зареєстровано понад 97 тисяч користувачів», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Дата проведення аукціону: 14 серпня 2023 року
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/529204
Транзит українського зерна через Польщу неухильно зростає: якщо в лютому він становив 114 тис. тонн, то в червні перевищив 260 тис. тонн, заявив польський міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телуш після он-лайн переговорів у середу з міністром агрополітики України Миколою Сольським.
“Це дуже хороша новина для аграріїв, адже зерно з України не надходить на польський ринок”, – наводять слова польського міністра у твіттері та на сайті міністерства.
Водночас він заявив, що бачить шанс для Єврокомісії продовжити рішення про заборону експорту українського зерна до Польщі після 15 вересня, звинувативши у спробах дестабілізувати ситуацію в Польщі як тих, хто перебуває при владі в ЄС, так і польську опозицію.
“У наших інтересах захистити польського фермера. Саме тому було зроблено чітку заяву прем’єр-міністра Моравецького, що після 15 вересня українське зерно не надходитиме до Польщі”, – ще раз підкреслив Телуш.
За його словами, польська сторона хоче, щоб так звані “коридори солідарності” працювали ефективно, що дало змогу ефективно транспортувати українські товари без шкоди для польського аграрного сектору.
У пресрелізі польського відомства вказується, що з цією метою Телуш запропонував заходи щодо полегшення транзиту українських зернових до морських портів різних країн ЄС, якими зацікавився Сольський, однак інші деталі відсутні, а українське міністерство офіційно не коментувало переговори.
Польський Мінсільгосп повідомив, що українська сторона найближчим часом також представить проект детальних рішень. “Він (Сольський – ІФ-У) пояснив, що російські ракетні удари по портовій інфраструктурі України поставили українських експортерів у дуже скрутне становище. Тепер їм доведеться організувати експорт зерна за іншими маршрутами”, – йдеться в релізі.
Телуш поінформував про переговори з Литвою і Латвією про використання їхніх портів для експорту зерна з України. “Ці переговори йдуть у правильному напрямку”, – додав міністр.
За його словами, Польщі цього року вдалося значно наростити експорт зерна через свої чотири основні порти. Зокрема, якщо в січні він становив 299 тис. тонн, то в лютому – 539 тис. тонн, у березні – 628 тис. тонн, у квітні – 704 тис. тонн, у травні – 882 тис. тонн, а в червні – майже 940 тис. тонн.
Польща за 4 місяці цього року експортувала понад 4,5 млн тонн урожаю, констатував Телуш.
Зазначається, що міністри також порушили питання доступу польських продуктів птахівництва та яєць на український ринок, і наразі ветеринарні служби обох країн ведуть інтенсивну роботу з вирішення цього питання.
Польський Мінсільгосп вказав, що Україна є важливим партнером Польщі у сфері агропродовольчої торгівлі. У 2022 році було зафіксовано збільшення експорту сільгосппродукції на ринок України на 16% – до $945,3 млн. Основними статтями експорту були: сир і кисломолочний сир, продукти, які використовуються на корм тваринам, і кава. У квітні 2023 року експорт сільгосппродукції на український ринок збільшився більш ніж на 35% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, уточнюється також у релізі.
Ціни на нафту еталонних марок під час торгів у четвер слабо підвищуються.
Днем раніше ринок продемонстрував найзначніше більш ніж за місяць падіння, незважаючи на рекордне скорочення запасів палива в США за минулий тиждень.
Котирування жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:58 КВК становлять $83,26 за барель, що на $0,06 (на 0,07%) вище за ціну на закриття минулої сесії. У середу ці контракти подешевшали на $1,71 (на 2%) – до $83,2 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зросла на $0,04 (на 0,05%) і становить $79,53 за барель. За підсумками попередньої сесії вони подешевшали на $1,88 (на 2,3%) – до $79,49 за барель.
Запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 17,049 млн барелів – до 439,77 млн барелів, повідомило міністерство енергетики країни. Резерви бензину зросли на 1,48 млн барелів, дистилятів – скоротилися на 796 тис. барелів.
Опитані S&P Global Commodity Insights аналітики в середньому прогнозували зниження запасів нафти на 3,7 млн барелів, бензину – на 1 млн барелів і дистилятів – на 400 тис. барелів.
“Ціни на нафту впали, оскільки макроекономічне тло вбиває настрій”, – вважає старший аналітик Oanda Едвард Мойя, маючи на увазі, зокрема, зниження кредитного рейтингу США агентством Fitch. Також тиск на нафтовий ринок чинить сильний долар, сказав він виданню MarketWatch.
За словами провідного нафтового аналітика з Північної та Південної Америки Kpler Метта Сміта, поєднання стійкого експорту нафти й активної роботи НПЗ призвело до найрізкішого скорочення запасів нафти в США за всю історію спостережень. “Пік літнього нафтоперероблення збігся з дуже сильним експортом наприкінці місяця, і в майбутньому не слід очікувати таких масштабних” змін резервів, вважає він.
Експорт продукції аграрного сектору України в липні 2023 року скоротився на 29% порівняно з червнем – до 3,7 млн тонн унаслідок неможливості перетину транспортом кордону через черги, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Невтішні результати експорту насамперед пояснюються зупинкою роботи “зернового коридору” 18 липня, а також його низькою активністю ще до припинення терміну дії. У липні 2023 року цим каналом було експортовано всього 292 тис. тонн (агропродукції – ІФ-У). Також негативний вплив на обсяги експорту мали обстріли Росією інфраструктури річкових портів Дунаю”, – йдеться в повідомленні.
У структурі експорту сільгосппродукції в липні порівняно з червнем аналітики УКАБ відзначили 40%-ве скорочення вивезення зернових культур (2,3 млн тонн), де на частку кукурудзи припало 51% поставок, пшениці – 36%, ячменю – 13%.
Падіння показника на 12% показали також витягнуті при виготовленні рослинних олій макухи: їх у липні експортовано 320,7 тис. тонн. На частку соняшникової макухи припав 91%, соєвої – 9%.
Водночас аналітики відзначили зростання на 37% експорту олійних культур – до 330 тис. тонн. На частку ріпаку припало 73%, соєвих бобів – 23%, насіння соняшнику – 3%.
Позитивну динаміку, згідно з даними УКАБ, продемонстрував і експорт рослинних олій – 549,4 тис. тонн, що на 7% вище червневого показника. Частка соняшникової олії склала 92%, ріпакової та соєвої – по 4%.
“Найбільше падіння обсягів експорту продемонстрували позиції, що мають значну вагу за відносно невисокої вартості. Здебільшого вони експортувалися в рамках дії “Чорноморської зернової ініціативи”. Це зернові культури та макухи”, – підкреслили в бізнес-асоціації.
Зростання обсягу експорту олійних культур аналітики пояснили початком збору врожаю і стартом його вивезення з країни.
“Відсутність можливості експорту через морські порти, руйнування інфраструктури морських портів Одеської області та річкових портів Дунаю, ризик продовження заборони на імпорт низки української агропромислової продукції в сусідні країни ЄС дуже негативно позначаться на нашому подальшому експорті. Ми зможемо вивозити продукцію не тоді, коли цього потребує світ, а тоді, коли матимемо змогу, при цьому зі значно більшими логістичними витратами”, – резюмували в УКАБ, водночас наголосивши: відновлення вільного судноплавства необхідне як Україні, так і світу.
Українська кукурудза має стабільний попит з боку низки країн ЄС, які через аномальну спеку не отримають власного врожаю кукурудзи, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Україна експортувала в липні близько 1,2 млн тонн, але настає міжсезонний період, і на серпень законтрактовано тільки 0,5 млн тонн”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, на європейському ринку спостерігається стабільний невеликий попит від Італії та Іспанії, де зберігається спека до 45 ℃. Також високі температури повітря у Франції не сприяють формуванню врожаю кукурудзи, країна може не отримати власного врожаю. Деякі імпортери купують зернову кукурудзу зараз, оскільки є побоювання з приводу пропозиції європейської кукурудзи.
Умовна середня ціна кукурудзи становить близько 175-185 EUR/тонна, і значних змін на ринку в найближчий період не очікується. Новий урожай кукурудзи індикативно стоїть на позначках 150-160 EUR/тонна з поставкою в жовтні, але форвардних контрактів не укладають, зазначили експерти.
“Можна передбачати, що з другої половини серпня ринок активізується”, – прогнозують у “Пуск”.
Стратегічна сесія за участю експертів, урядовців, народних депутатів і юристів стала початком роботи над нормативним полем для штучного інтелекту (ШІ), на ній обговорювали шляхи, якими може йти Україна у сфері його правового регулювання, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Ми повинні не відставати від усього світу, а очолити тренд ШІ. Неможливо говорити про цифрову державу, якщо ми не формуємо прогресивну політику в напрямку штучного інтелекту та адженду для світу”, – написав Федоров у своєму телеграм-каналі в середу.
За його словами, використання ШІ в Україні заплановано в різних сферах, зокрема, Мінцифри розробляє віртуального помічника в “Дії”, завдання якого швидко знаходити відповіді на запитання користувачів. Крім того, АІ допомагатиме Держстату обробляти й аналізувати дані, додав очільник Мінцифри.
Окремо Федоров відзначив користь ШІ у військових технологіях. За його словами, штучний інтелект допомагає фіксувати переміщення техніки та особового складу ворога, збивати ракети, ефективніше наводити на цілі БПЛА тощо.
“Створюємо умови, щоб топові міжнародні компанії, які займаються штучним інтелектом, приходили на український ринок”, – додав Федоров.
