Консенсус прогноз ризиків для економіки України від НБУ
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Готельний оператор Reikartz проводить ребрендинг готельної мережі в Україні, нова назва Optima Hotels & Resorts, повідомила прес-служба оператора.
“Українські власники “Рейкарц Хотел Груп” досягли домовленості про поділ торгових марок і вирішили створити новий бренд для готельної мережі в Україні. Нова назва нашої мережі – Optima Hotels & Resorts. У складі мережі будуть представлені готелі бренду Optima і Optima Collection, Vita Park і Raziotel”, – повідомила операційний директор Optima Hotels & Resorts Надія Романчук.
Вона повідомила також, що вже розпочато роботу з ребрендингу готелів і над новим сайтом optimahotels.com.ua, який буде запущено вже цього літа.
Мережа об’єднує понад 80 готелів в Україні, Швеції, Казахстані, Грузії та Узбекистані.
Мережа Reikartz працювала під брендами Raziotel (мережа економ-готелів категорії “три зірки”), Vita, Optima (велнес-курорти і готелі категорії “три зірки”), а також Reikartz Collection і Reikartz Hotels & Resorts (бізнес- і курортні готелі категорії “три зірки-плюс” і “чотири зірки”).
У липні 2022 року готель Reikartz River у Миколаєві зазнав суттєвих пошкоджень унаслідок російських обстрілів.
ТОВ “Рейкарц Хотел Менеджмент” створено 2008 року. Згідно з даними Opendatabot, учасниками компанії є Володимир Кашутін (Львів, 99,9%) і Андрій Дема (Київ, 0,1%). Кінцевим бенефіціаром вказано Кашутіна. При цьому до 2019 року бенефіціарами значилися громадяни РФ Юрій Васін, Леонід Лаврентьєв і Тимур Родіонов.
Згідно з фінрезультатом за 2022 рік, чистий прибуток компанії становив 10,6 млн грн проти збитку 2021 року.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) “Укрпошта” (Київ) проводить тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість -1,085 млн грн.
Документи приймаються до 25 липня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера була СК “Гардіан”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у квітні-червні 2023 року збільшив виручку від реалізації ключової продукції на 68,3% до аналогічного періоду минулого року – до 4,7 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Згідно з ними, продажі цукру зросли в другому кварталі цього року на 9,2% порівняно з другим кварталом минулого року – до 68,9 тис. тонн, а середня ціна його продажу – на 40,6%, до 28,16 тис. грн за тонну.
Реалізація молока в другому кварталі 2023 року збільшилися на 20,9% – до 28,4 тис. тонн, соєвої олії – на 50,7%, до 12,3 тис. тонн, соєвого шроту – на 92%, до 58,9 тис. тонн.
Продажі кукурудзи підскочили на 80,5% – до 58,8 тис. тонн, пшениці – на 95,6%, до 5,9 тис. тонн, а насіння соняшнику – у 2,9 раза, до 28,6 тис. тонн.
Агрохолдинг уточнив, що таке збільшення продажів у натуральних показниках дало змогу компенсувати зниження цін за більшістю видів продукції. Зокрема, соєва олія подешевшала на 28,8% – до 33,06 тис. грн/тонна, пшениця – на 26,8%, до 4,20 тис. грн/тонна, насіння соняшнику – на 21,5%, до 13,26 тис. грн/тонна, кукурудза – на 4,6%, до 6,85 тис. грн/тонна.
Подорожчали лише соєвий шрот – на 33,6%, до 19,98 тис. грн/тонна і молоко – на 6,0%, до 13,09 тис. грн/тонна.
Таким чином продажі цукру в другому кварталі зросли на 53,6% – до 1 млрд 938,8 млн грн, пшениці – на 24,8%, до 43,1 млн грн, кукурудзи – на 72,2%, до 402,8 млн грн, насіння соняшнику – майже в 2,3 раза, до 379,4 млн грн, соєвої олії – на 11,8%, до 405,1 млн грн, соєвого шроту – майже в 2,6 раза, до 1 млрд 176,8 млн грн і молока – на 28,1%, до 371,6 млн грн.
Загалом за перше півріччя виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн, випливає з опублікованих ним на Варшавській фондовій біржі даних.
Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс. Цього маркетингового року компанія засіяла 201 тис. га, що на 40% більше, ніж минулого.
Агропромхолдинг у першому кварталі 2023 року отримав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше в порівнянні з першим кварталом 2022 року. Його виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до нього увійшли 10 танків Leopard 1А5, а також 20 кулеметів MG3 для танків і бронетехніки.
Згідно з повідомленням, опублікованим на сайті німецького уряду, новий пакет переданої допомоги також містить 1 305 снарядів калібру 155 мм, 2 064 димових снарядів 155-мм калібру, 1 бруківку і 12 причепів, 4 машини для охорони кордону, 10 наземних радіолокаційних станцій, 16 вантажних автомобілів Zetros, а також 100 000 аптечок першої допомоги.
Крім танків Німеччина передала Україні 20 кулеметів MG3 для танків Leopard 2, БМП Marder та інженерних танків Dachs.
В черговому відео на YouTube каналі київського аналітичного центру “Клуб експертів” лікарка-анестезіологиня медичної групи Adonis Мар’яна Болюк розповіла про основні види медичної допомоги в Україні, а також проаналізувала особливості першої домедичної допомоги, включно з алгоритмами базової підтримки життя.
“Медична допомога в Україні наразі, згідно з діючим законодавством, поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію” – зазначила Мар’яна Болюк.
Лікарка наголосила, що перша допомога є впровадженням базових медичних заходів, щоб врятувати життя, зменшити страждання людини в екстремальній ситуації і запобігти можливим ускладненням.
“Ми, медики, надаємо цю допомогу професійно, але важливо пам’ятати, що швидка може не завжди прибути вчасно на місце події. Отже, знання того, як надати постраждалому першу допомогу до прибуття служб порятунку, може бути вирішальним для рятунку його життя”, – підкреслила Болюк.
Вона також розповіла про алгоритм основних дій, якого варто дотримуватись під час надання першої допомоги:
В свою чергу, засновник Клубу експертів Максим Уракін, акцентував, що за даними ООН, загальна кількість загиблих та постраждалих внаслідок війни серед цивільного населення досягла вже 25 671 особи, з яких 9 287 людей померли.
“Варто зазначити, що реальна кількість жертв може бути значно вищою, оскільки багато випадків загибелі або поранення ще не підтверджено, а інформація з деяких районів, де тривають бойові дії, надходить зі затримкою”, підкреслив Максим Уракін.
На думку експерта, журналісти та працівники ЗМІ знаходяться серед основних груп ризику, оскільки їх професійна діяльність пов’язана з можливістю потрапити в надзвичайну ситуацію.
“Саме з цієї причини, в червні у “Клубі експертів” була впроваджена ініціатива щодо навчання представників ЗМІ основам надання первинної медичної допомоги. І перший семінар-практикум вже відбувся”, – резюмував Уракін.
Більш детально дивіться у відео на YouTube каналі “Клуб експертів”:
Підписатись на канал Клуб експертів можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
URAKIN, АДОНИС, БОЛЮК, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
