За результатами 2024 року обсяг видобутку природного газу в Україні оцінюють у 19,1 млрд куб. м, що на 400 млн куб. м перевищує показник 2023 року (18,7 млрд куб. м) і на 600 млн куб. м – 2022-го (18,5 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) Артем Петренко.
«За попередніми підрахунками нашої асоціації, цього року видобуток газу в Україні становитиме близько 19,1 млрд куб. м. Якщо порівнювати з 2023 роком, ми бачимо зростання більш ніж на 400 млн куб. м», – сказав він під час онлайн-зустрічі за підсумками року та перспективи розвитку енергетичного сектору України в Energy Club, що відбулася 30 грудня.
За словами виконавчого директора, позитивний тренд нарощування газовидобутку за підсумками 2024 року забезпечили як державні АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», так і компанії приватного сектору.
«Із серпня від’ємний тренд по приватних компаніях було зламано, наразі ми фіксуємо із серпня приріст видобутку газу з боку приватних компаній, і за п’ять місяців їм вдалося наростити середньодобове виробництво газу на понад 25%», – поінформував Петренко.
Також, за попередніми даними АГКУ, в Україні 2024 року було розпочато буріння понад 140 свердловин.
«Це фактично повторює рекордний 2023 рік, коли було розпочато буріння понад 150 свердловин. Загалом за майже три роки повномасштабного вторгнення газовидобувні компанії заклали понад 360 нових свердловин», – доповнив експерт.
За його словами, загалом починаючи з 2018 року, коли держава надала стимули для буріння українським газовидобувникам, державні та приватні компанії розпочали буріння на території країни понад 720 свердловин.
Як зазначив Петренко, НАК «Нафтогаз України» в умовах заборони на експорт газу продовжує прозоро викуповувати газ на Українській енергетичній біржі (УЕБ) не тільки у видобувників, а й у всіх учасників ринку, готових продавати газ на умовах НАК. За даними АГКУ, «Нафтогаз» із 2023 року викупив на УЕБ майже 2 млрд куб. м газу.
«В умовах закритого експорту це єдиний дієвий механізм співпраці між «Нафтогазом» і учасниками, який є стимулом для нарощування видобутку газу з боку приватних компаній», – наголосив він.
Водночас виконавчий директор вважає, що 2025 року негативним фактором для українського газовидобутку виявиться рівень тарифів на передачу газу, які Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила для ТОВ «Оператор ГТС України» з 1 січня для внутрішніх точок входу до ГТС більше ніж у 4,5 раза.
«Це вплине не тільки на державні, а й приватні компанії, оскільки в умовах мораторію на підвищення вартості газу це знизить інвестиційні можливості компаній, які вони могли б спрямовувати в нарощування українського газовидобутку», – заявив Петренко.
Як повідомлялося, тарифи на транспортування газу для внутрішніх точок входу в ГТС України з 1 січня 2025 року збільшаться в 4,6 раза – зі 101,93 грн за 1 тис. куб. м/доба до 464,37 грн за 1 тис. куб. м/доба, а для зовнішніх – у 4 рази, зі 124,16 грн за 1 тис. куб. м/доба до 501,97 грн за 1 тис. куб. м/доба.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Кабінет міністрів України затвердив документ «Про створення Української частини українсько-японського спільного комітету з імплементації механізму спільного кредитування», повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Раніше Україна приєдналася до Механізму спільного кредитування Японії Joint Crediting Mechanism (JCM). Метою програми є досягнення скорочення викидів парникових газів шляхом впровадження провідних світових технологій для декарбонізації різних секторів економіки через інвестиції японських організацій. Відповідний меморандум про співпрацю в рамках статті 6 Паризької угоди Україна та Японія підписали на початку цього року.
«Це рішення важливе для досягнення наших кліматичних цілей за допомогою інструментів спільного кредитування. Японія – перспективний партнер на цьому шляху. За допомогою спільного кредитування ми зможемо залучати японські технології та інноваційні розробки для зменшення викидів парникових газів. Це і виконання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди, і зелене відновлення України за новітніми практиками», – наводяться в повідомленні в Телеграм-каналі у вівторок слова міністра Світлани Гринчук.
Зазначається, що наступним кроком стане затвердження складу цього комітету та його положення. Комітет створюється для координації зусиль, спрямованих на посилення двостороннього співробітництва у сфері боротьби зі зміною клімату. Зі свого боку, Японія вже виконала всі підготовчі дії для запуску співпраці.
Як повідомляється, JCM дає змогу японським організаціям інвестувати в проєкти декарбонізації в країнах-партнерах. Скорочені викиди парникових газів, отримані в результаті реалізації таких проєктів, зараховуються частково як внесок Японії в досягнення її власних цілей зі скорочення викидів, а частково – в країні, де проєкт було реалізовано. На сьогоднішній день механізм JCM працює в 29 країнах світу.
За словами Гринчук, для України це означає доступ до японських технологій – одних із найкращих у світі – і гарантовані інвестиції для «зеленого» відновлення. Це стане відчутною підтримкою в подоланні наслідків російської збройної агресії.
Удень 1 січня в більшості західних областей пориви вітру 15-20 м/с (I рівень небезпечності, жовтий), попереджає Укргідрометцентр.
Зазначається, що погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та руху транспорту.
Експорт американської нафти до Китаю скоротився майже вдвічі у 2024 році, пише Bloomberg із посиланням на дані Kpler. США експортували 81,1 млн барелів нафти в КНР цього року, що на 46% нижче за показник попереднього року (150,6 млн барелів). Таким чином, Китай опустився на шосте місце серед найбільших покупців американської нафти з другого.
Китайський попит на нафту знижується на тлі уповільнення економічного зростання країни, поширення електромобілів і зростання споживання СПГ. Загальний обсяг імпорту нафти в КНР цього року скоротився на 7,2%. Водночас частка Росії, Ірану і Венесуели в морських поставках зросла до 26% з 24% роком раніше, а на Близький Схід припадає близько 60%.
Водночас головним покупцем американської нафти на рівні регіонів уже три роки залишається Європа.
З країн лідером, як і раніше, виступають Нідерланди, які 2024 року імпортували 194,4 млн барелів нафти зі Сполучених Штатів. Друге місце посідає Південна Корея (165,5 млн барелів), яка намагається компенсувати зниження постачань із Казахстану, який почав більш активно співпрацювати з Італією.
На третій позиції цього року розташувалася Велика Британія (11,8 млн барелів), на четвертій – Канада (102,3 млн барелів), на п’ятій – Іспанія (87,3 млн барелів). Сьому сходинку посідає Франція (81,3 млн барелів), восьму – Тайвань (80,4 млн барелів).
Аналітики оператора ринку обміну валют «КІТ Group» разом із колегами з банку «Глобус» і «Юнекс банку» (обидва – Київ) сходяться на думці, що середньорічний курс 2025 року буде близький до позначки 45 грн/$1, що відповідає показнику, закладеному в державний бюджет на наступний рік.
«Найімовірніший сценарій – це близький до урядового прогнозу, що відображений у держбюджеті-2025, середньорічний курс 45 грн/$1, що допускає його коливання протягом року в межах 44-46 грн/$1 із тяжінням до вищої позначки до кінця року – поки що ми не маємо підстав недооцінювати ризики подальшої довгострокової девальвації», – повідомили в “КІТ Group” на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
Експерти очікують ослаблення офіційного курсу до 42,2-42,5 грн/$1 під кінець поточного року. Вони вказують, що прогноз на початок 2025-го залежить від макроекономічних чинників, зокрема від подальшої динаміки міжнародної підтримки, монетарної політики Федеральної резервної системи (ФРС) США і курсового паритету на міжнародних ринках долара США і євро.
«У разі стабільного надходження фінансової підтримки від партнерів і союзників та за умови низької волатильності зовнішніх ринків курс гривні буде відносно передбачуваним, хоча й триматиметься надалі девальваційного фарватеру», – підкреслюють аналітики.
Зі свого боку голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов зазначає, що в прогнозах офіційного курсу на наступний рік він також переважно покладається на закладений у бюджеті показник 45 грн/$1.
«Розуміємо, що вартість долара може залежати від низки чинників та обставин, серед яких можна виділити обсяг міжнародної фінансової підтримки, що спрямовується на покриття бюджетного «розриву» між видатками та доходами», – пояснює він.
Серед важливих чинників, що впливають на курсову динаміку, банкір назвав темпи зростання ВВП, рівень інфляції та військові дії, які можуть створювати тиск на валютному ринку, спонукаючи до активнішої купівлі інвалюти як на безготівковому, так і на готівковому ринках.
«Ми не можемо виключити, що прогноз може збутися не повністю. Однак середньозважений курс у 45 грн/$1 – це вже орієнтир, на який спирається бізнес, плануючи свою діяльність на 2025 рік, зокрема девелопери житла, які розпочали свої проєкти у другому півріччі 2024 року з плановим завершенням будівництва у 2026 році», – навів приклад Мамедов.
За розрахунками банку «Глобус», гривня до кінця 2025 року може послабитися до рівня 46-47 грн/$1.
«Відсьогодні цифри, закладені в бюджет, виглядають цілком реалістичними, і на кінець наступного року, якщо не буде значних змін у ситуації з безпекою, курсовий діапазон 45-47 грн/$1 є високоймовірним», – зазначила в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Золотько.
«Однак я зараз би не поспішала з будь-якими прогнозами. Імовірність, що війна завершиться у 2025-му, не є нульовою. І за умови отримання надійних гарантій безпеки ситуація в економіці швидко змінюватиметься, зокрема й щодо курсу гривні», – додала банкір.
За її словами, у разі реалізації позитивного сценарію – закінчення військових дій – варто очікувати припливу іноземних інвестицій. У зв’язку з цим Золотько не виключає, що в певний період може скластися ситуація, коли регулятору доведеться замість продажу валюти на міжбанківському ринку викуповувати її.
«Очевидно, що зараз такий сценарій виглядає дещо фантастичним, але його не можна виключати», – резюмувала Золотько.
Аналітики «КІТ Group» пояснюють, що рекордний стрибок попиту на інвалюту наприкінці поточного року зумовлений традиційною активізацією розрахунків бізнесу за зовнішніми контрактами і зростанням попиту на готівкову валюту серед населення.
«Утім, протягом року ми спостерігали переважно незначний спред між курсами купівлі та продажу – це яскраве свідчення балансу на ринку. Тоді як у грудні спред між курсами купівлі та продажу долара сягав 0,8-1 грн, що свідчить про зростання тиску на ринок», – коментують ситуацію експерти.
Однак за рахунок завезення рекордних обсягів готівкової валюти та валютних інтервенцій Національного банку курс гривні вдалося зберегти у відносній стабільності, вказують вони.
«Для наступного року важливим фактором стане збільшення податкового навантаження на депозити. Якщо банки не зможуть нівелювати зниження прибутковості вкладів цікавими пропозиціями, існує висока ймовірність перетікання заощаджень і вільної гривневої ліквідності в готівкову валюту поза банками, що також може стати потужним фактором тиску на курс», – пояснюють експерти.
Мамедов зазначає, що, найімовірніше, готівкові курси гривні до долара США 2025 року відрізнятимуться від міжбанківських у діапазоні 0,3-0,5 грн. Таким чином, якщо курс на міжбанку наприкінці року буде на рівні близько 46-47 грн/$1, то на готівковому ринку він може скласти в середньому 46,5-47,5 грн/$1.
«Однак наразі лінійно прогнозувати ситуацію без урахування низки чинників, що динамічно розвиваються або ж можливих чинників, вкрай важко», – сказав банкір.
Зі свого боку Золотько серед ключових чинників рекордних обсягів ввезення готівкової валюти назвала підвищений попит з боку населення на тлі девальваційних очікувань, з урахуванням обмежень на купівлю безготівкової валюти еквівалентом 50 тис. грн/міс. в одному банку, а також істотним поліпшенням каналів поставок готівкової валюти наземним транспортом в Україну.
«Жодної проблеми в самих цифрах немає. Наразі в НБУ достатньо резервів, прогнозовані надходження міжнародної допомоги, принаймні на наступний рік, виглядають переконливо, тож ресурсів для покриття цього надлишкового валютного попиту достатньо. При цьому не варто забувати, що йдеться насамперед про формування заощаджень, тобто якихось «приватних» валютних резервів», – підкреслила банкір.
Як повідомлялося, минулого року офіційний курс гривні девальвував на 4,5% – до 37,9824 грн/$1, тоді як уряд закладав у бюджет-2023 середньорічний показник 42,2 грн/$1, а під кінець року – 45,8 грн/$1.
За поточний рік гривня опустилася на 10,6% – до 42,0390 грн/$1 станом на 31 грудня, тоді як Кабмін заклав у держбюджеті середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1.
Аналітики КІТ Group, банк Глобус, середньорічний курс, ЮНЕКС БАНК
