Агрохолдинг “ІМК” (IMC S.A.) виплатить акціонерам компанії проміжні дивіденди за 2025 рік на загальну суму EUR12,43 млн, повідомляється на сайті компанії.
Згідно з рішенням ради директорів “ІМК”, проміжні дивіденди у розмірі EUR0,35 на акцію виплатять 27 листопада 2025 року акціонерам, які були зареєстровані станом на 20 листопада поточного року.
“З дивідендів буде утримано люксембурзький податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%. Дивіденди будуть виплачені в євро”, — додали в агрохолдингу.
Голова ради директорів, звітуючи перед наглядовою радою, уточнив, що за період з 1 січня 2025 року по 30 вересня 2025 року “ІМК” отримав прибуток у розмірі EUR31,89 млн. При цьому прибуток, перенесений на наступні періоди, становив EUR7,34 млн, емісійний дохід – EUR17,84 млн, проміжні дивіденди – EUR22,37 млн. Сума, яка підлягає розподілу, не може перевищувати EUR34,7 млн.
“Рада директорів має намір оголосити проміжні дивіденди на загальну суму EUR12,43 млн (тобто EUR0,35 на акцію компанії), які будуть розподілені порівну між акціонерами компанії пропорційно до їхньої кількості акцій на дату розподілу”, – уточняється в повідомленні.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виторг збільшився на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Україна різко збільшила імпорт свинцю та виробів із нього — у 8,9 раза, до $6,89 млн за десять місяців 2025 року.
Водночас експорт знизився на 16,4% — до $8,17 млн.
Для порівняння, у 2024 році імпорт свинцю зріс у 2,4 раза — до $2,39 млн, тоді як експорт скоротився майже на чверть — до $11,4 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Естонія ухвалила рішення виділити Україні 3,5 млн євро для закупівлі систем супутникового зв’язку Starlink в рамках IT-коаліції, яку спільно очолюють Естонія та Люксембург. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства оборони Естонії.
Як зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, кошти спрямовуються для посилення IT-спроможності України та підвищення ефективності Збройних сил на полі бою.
“Україна підтвердила нам, що потребує підтримки для забезпечення з’єднання Starlink, і зрозуміло, що це для них надзвичайно важлива допомога, яка має помітний ефект на полі бою. Потужності Starlink особливо критичні, враховуючи прагнення України значно збільшити кількість підрозділів дронів, які потребують високопродуктивного інтернет-з’єднання”, — сказав Певкур.
Він підкреслив, що Україна щодня бореться за свободу всієї Європи, включно з Естонією.
“Тому, окрім озброєння, критично важливою є й інформаційно-технологічна підтримка. Я радий, що ми можемо допомогти Україні у підсиленні її IT-спроможності, тим самим збільшуючи її шанси на перемогу у війні, яка щодня забирає сотні життів”, — додав міністр.
Фінансування у розмірі €3,5 млн надходить із пакета допомоги Україні, запланованого Естонією на 2025 рік. Кошти будуть передані Україні через IT-коаліцію, створену Естонією та Люксембургом, і підуть на спільну закупівлю систем Starlink.
Україна у січні-жовтні поточного року знизила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 557,451 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, імпорт коксу в грошовому виразі за цей період знизився на 9,6% – до $188,829 млн. Його завезли переважно з Польщі (92,36% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (5,07%) та Чехії (2,54%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі у 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому виразі), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік він становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Домовленість з Грецією щодо поставок газу в Україну є частиною великого енергетичного пакету, який підготували на зиму, поставки газу почнуться в січні, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Поставки газу почнуться вже в січні, і це важливо, що в першому кварталі будуть реалізовані наші перші домовленості. Також крім домовленості про оперативні поставки газу, є і термінові домовленості», – сказав Зеленський під час прес-конференції в Афінах у неділю.
Президент зазначив, що сьогодні обговорив це з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Крім того, він подякував США за можливість отримати не тільки газ через Грецію, але й енергетику зі Сполучених Штатів Америки.
Мирна угода в Україні навряд чи буде досягнута до весни, і європейським союзникам необхідно продовжувати підтримку Києва, незважаючи на корупційний скандал, заявив президент Фінляндії Олександр Стубб в інтерв’ю для агентства Associated Press.
«Мирна угода в Україні навряд чи буде досягнута до весни. Європейським союзникам потрібно продовжити підтримку, незважаючи на корупційний скандал, що охопив Київ», – сказав він.
Стубб використовує свої добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, щоб відстоювати позицію України: «Я можу пояснити президенту Трампу, через що пройшла Фінляндія або як я бачу ситуацію на полі бою, або як слід поводитися з президентом Росії Володимиром Путіним. І тоді, знаєте, якщо він прийме одну з десяти моїх ідей, це добре», – зазначив він.
Він також нагадав історичний досвід Фінляндії: у 1940-х роках країна після двох воєн з Росією втратила близько 10% своєї території і залишалася військово-нейтральною. Нейтральна позиція Фінляндії була переглянута тільки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли країна приєдналася до НАТО.
