Колумбія, за підтримки Росії та Китаю, ініціювала проведення засідання Ради Безпеки ООН, повідомило агентство Reuters, посилаючись на інформацію від дипломатів.
Агентство наводить також фрагмент листа, який направив до Ради Безпеки ООН посол Венесуели в ООН Самуель Монкада.
” Це колоніальна війна, спрямована на знищення нашої республіканської форми правління, вільно обраної нашим народом, і на встановлення маріонеткового уряду, який дозволить розграбувати наші природні ресурси, включаючи найбільші в світі запаси нафти”, – написав Монкада в суботу в листі до Радбезу ООН, зазначивши, що США порушили Статут ООН.
За підсумками 2025 року національна валюта України — гривня — в цілому зберегла відносну курсову стабільність, незважаючи на тиск з боку війни, високі бюджетні витрати та волатильність на зовнішніх ринках, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Протягом року офіційний курс гривні до долара США демонстрував помірні коливання у встановленому коридорі, залишаючись під контролем Національного банку України (НБУ). На готівковому та міжбанківському ринках спостерігалися короткострокові сплески попиту на іноземну валюту, переважно в періоди пікових бюджетних виплат і посилення імпортної активності, проте вони оперативно згладжувалися за рахунок валютних інтервенцій регулятора.
За оцінками учасників ринку, ключовими факторами, що підтримували гривню в 2025 році, стали регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги, збереження адміністративних заходів валютного регулювання, а також політика НБУ щодо підтримки привабливості гривневих інструментів. Істотну роль відіграли і міжнародні резерви, які протягом року утримувалися на рівні, достатньому для покриття короткострокових зовнішніх зобов’язань.
Водночас на курс гривні продовжували тиснути структурний дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень військових і соціальних витрат, а також невизначеність, пов’язана з тривалістю бойових дій і обсягами майбутньої зовнішньої підтримки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.2025 по 31.12.2025)
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що 2025 рік став для гривні періодом «керованої стабільності».
«Гривня завершує рік без різких девальваційних шоків, що в умовах повномасштабної війни та високої залежності бюджету від зовнішнього фінансування можна вважати стримано позитивним результатом. Ключовим стабілізуючим фактором залишалася координація валютної та бюджетної політики за підтримки міжнародних партнерів», — сказав він.
За його словами, збереження контролю над валютним ринком дозволило уникнути панічних настроїв серед населення і бізнесу, проте в середньостроковій перспективі ризики для гривні, як і раніше, залишаються високими.
«Подальша динаміка курсу буде прямо залежати від обсягів зовнішньої допомоги, ситуації на фронті і темпів відновлення економіки», — підкреслив Уракін.
Інфляційні процеси в 2025 році також залишалися одним із чутливих факторів для валютного ринку. Зростання споживчих цін посилювало попит на валюту з боку населення, проте цей ефект був частково компенсований заходами монетарної політики та збереженням обмежень на рух капіталу.
У НБУ неодноразово підкреслювали, що курсова політика залишається гнучкою та адаптивною, а пріоритетом регулятора є фінансова стабільність і контроль інфляції, а не досягнення формальних курсових орієнтирів.
Експерти відзначають, що в 2026 році динаміка гривні буде значною мірою залежати від темпів відновлення економіки, обсягів міжнародної допомоги, а також рішень щодо подальшої валютної лібералізації.
Україна разом з партнерами в найближчі два тижні дуже детально опрацює, які джерела фінансування можуть бути виділені для реалізації Плану процвітання України (Ukraine prosperity plan), який розробляється як частина мирної угоди, скільки цього фінансування може бути з публічних джерел, а скільки може профінансувати приватний сектор, повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв.
“$800 млрд (загальний обсяг Ukraine prosperity plan – ІФ-У) – це і приватні джерела, і публічні джерела. За нашими підрахунками, десь $500 млрд повинні в першу чергу надійти з публічних джерел: у вигляді грантів, якихось концесійних позик – тобто це і те, що потрібно повертати, і те, що не потрібно повертати”, – сказав Соболєв на брифінгу за результатами проведеного в Києві 3 січня економічного блоку консультацій з радниками з питань національної безпеки 15 країн-партнерів, Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО.
Міністр додав, що одночасно буде вестися робота над тим, щоб визначити, в яких секторах економіки є достатньо проектів на наступні 10 років, щоб ними зацікавити приватний сектор, і через які інструменти цей капітал може надходити в Україну.
За його словами, ця робота ведеться вже давно, до неї були залучені Світовий банк, Європейський Союз, тому попередні розрахунки вже існують.
«Зараз нам потрібно з усіма країнами узгодити цифру по секторах і в цілому потреби, а також джерела, які можна за ці 10 років знайти», – пояснив Соболєв.
Він зазначив, що є бажання залучити більше фінансування з приватного сектора, тому що це дає додаткові інвестиції в Україні і покращує реформи.
“Але приватний сектор приходить після того, як є рамка безпеки, гарантія безпеки, є макрофінансова стабільність, для чого потрібні дійсно інституційні кошти, кошти країн. І коли є реформи, і коли є концесійний капітал, який знижує ризики роботи в Україні”, – зазначив також міністр економіки.
Він уточнив, що наступні зустрічі будуть вже в Парижі 5 січня для того, щоб напрацювати спільний план разом із США, європейськими країнами, а також Канадою і Норвегією.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб, більшість з яких – громадяни та резиденти Російської Федерації.
Відповідний указ президента України №8/2026 від 3 січня 2026 р. оприлюднено на сайті Офісу президента.
Відзначається, що особи та компанії, проти яких введено санкції, пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і поставляють продукцію в сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби та мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур.
Санкції введені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
“Введені обмеження повинні ускладнити обслуговування російського ВПК і обмежити його можливості у виробництві озброєння та військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані в 20-му пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – наголошується в повідомленні.
Україна вдалося залучити понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги у 2025 році, що стало найвищим показником від початку повномасштабної війни, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Нашій державі вдалося залучити понад $45 млрд допомоги – це найвищий показник від початку повномасштабної війни та майже на 30% більше, ніж торік. Ключовими напрямами підтримки у 2025 році стали: озброєння та боєприпаси; розвиток ППО та ПРО; інвестиції у спільне виробництво та закупівлі для українського ОПК; навчання, ремонт, технічна підтримка та логістика”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, понад $6 млрд спрямовано на розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема в межах “данської моделі”. Шмигаль зазначив, що майже $3 млрд Україна отримала за рахунок прибутків від заморожених російських активів у ЄС і Великій Британії. Ці кошти спрямовано на закупівлю озброєння та розвиток оборонної галузі.
“Міжнародна підтримка України стає довгостроковою та системною. Це запорука стримування російської агресії, посилення нашої обороноздатності та забезпечення справедливого миру у Європі. Щиро дякую кожному з наших партнерів за цю надзвичайно важливу підтримку”, – наголосив очільник оборонного відомства.
З 1 січня 2026 року допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис. грн.
Зокрема, з 1 січня набуває чинності закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”.
Згідно з документом, допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис. грн.
Раніше допомога при народженні дитини призначалася у розмірі 41 280 грн, виплата здійснювалася одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми виплачувалася протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
Раніше у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності повідомляли, що новий порядок виплат допомоги при народженні дитини стосуватиметься лише матерів, які народили після вступу нових правил в силу, тобто після 1 січня.
Також законом передбачено, що одноразова допомога “пакунок малюка” (в натуральній формі або у виді грошової компенсації вартості) надається за бажанням жінки починаючи з 36 тижня вагітності або в закладі охорони здоров’я – наступного дня після народження дитини, або не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та не зараховується до розміру допомоги.
Перехідними положеннями закону також унормовано, що у 2026 році: допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, надається у розмірі 7 тис. грн із розрахунку на місяць; допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку надається у розмірі 7 тис. грн, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 10,5 тис. грн; допомога для догляду за дитиною “єЯсла” надається у розмірі 8 тис. грн, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 12 тис. грн; одноразова грошова допомога учням першого класу “пакунок школяра” надається у розмірі 5 тис. грн.
Держдопомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності даного закону виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.
Як повідомлялося, 14 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає підвищення низки виплат, пов’язаних з народженням дитини та доглядом за нею. Зокрема, передбачається 7 тис грн — щомісяця допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для жінок, які не є застрахованими та не мають страхового стажу; 50 тис грн – одноразова допомога при народженні дитини. Виплачується одноразово на першу та кожну наступну дитину; 7 тис грн — щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 1 року.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності повідомляло, що програма “єЯсла” запуститься з 1 січня 2026 року, а програма “єСадок” запрацює у 2028 році.
