Чистий консолідований прибуток групи “Нафтогаз” за підсумками січня-березня 2024 року становив 10,9 млрд грн проти чистого збитку 1,9 млрд за перший квартал минулого року, повідомила пресслужба в п’ятницю.
За її даними, консолідований операційний прибуток групи в I кварталі 2024 року становив 12,4 млрд грн, що в 3,6 раза більше, ніж у січні-березні-2023 (3,4 млрд грн).
Водночас за січень-березень 2024 року група “Нафтогаз” сплатила до державного бюджету податків на суму 18,2 млрд грн – це 6% усіх платежів, контрольованих Державною податковою службою України.
“Нафтогаз” залишається опорою України в умовах війни. Спільними зусиллями покращуємо наші позиції, показуючи зростання фінансових показників. У І кварталі 2024 року ми покращили фінансовий результат і материнської компанії групи – НАК “Нафтогаз України”. Вона отримала чистий прибуток у розмірі 8,1 млрд грн, що на 0,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2023 року”, – зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Він також нагадав, що наприкінці березня 2024 року група успішно завершила опалювальний сезон 2023/2024 років в умовах дії ПСО, не отримавши жодного додаткового фінансування від держави.
Як повідомлялося, у 2023 році чистий консолідований прибуток групи “Нафтогаз” становив 23,1 млрд грн проти 79,1 млрд збитку у 2022 році.
Україна станом на 26 червня з початку 2023-2024 маркетингового року (липень-червень) експортувала 50,305 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,373 млн тонн було відвантажено в червні, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 18,268 млн тонн (у червні – 831 тис. тонн), ячменю – 2,475 млн тонн (89 тис. тонн), жита – 1,6 тис. тонн, кукурудзи – 29,02 млн тонн (2,44 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна оцінюється в 97,3 тис. тонн (у червні – 4,8 тис. тонн), зокрема, пшеничного – 91,9 тис. тонн (у червні – 4,7 тис. тонн).
Постраждалим у ДТП з вини українських водіїв за кордоном за 5 міс. 2024 року було виплачено EUR20,8 млн, що на 13% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється на сторінці МТСБУ у “Фейсбук”.
Згідно з повідомленням, кількість таких випадків зросла на 8,5% – до 6,401 тис. Середній розмір виплати варіюється, оскільки нарахування відбувається відповідно до локального законодавства, а ліміти страхового відшкодування в європейських країнах досягають мільйона євро і в деяких випадках можуть бути необмеженими.
Наприклад, якщо дорожня пригода сталася в Польщі, то ліміти компенсації становлять: по життю і здоров’ю – EUR5,21 млн, по майну – EUR1,05 млн.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
У всьому світі страховики мають 9-12% участі в ринку комерційної нерухомості (CRE) за допомогою прямих і непрямих інвестицій в іпотечні кредити, облігації та нерухомість, яка перебуває в прямій власності, зазначається у звіті Gallagher на її сайті.
Страхові компанії є основними інвесторами в комерційну нерухомість, при цьому американські та європейські страховики інвестують у цей сектор приблизно 12% і 7% своїх інвестиційних портфелів відповідно. Потенційна рецесія, особливо рецесія, викликана комерційною нерухомістю, викликала деяку стурбованість як у сфері страхування життя, так і у сфері страхування життя.
Серед ключових результатів звіту також те, що COVID-19 і зростання кількості тих, хто працює вдома, призвели, зокрема, до різкого збільшення доступності комерційної нерухомості в центрі міста. Ця тенденція не показує жодних ознак зміни назад.
Рецесійні перешкоди залишаються незначними за здорової економіки США та ЄС, який перебуває в стагнації, але не стискається. Китай залишається сильним в абсолютному вираженні, незважаючи на зниження темпів зростання порівняно з недавнім минулим.
Банки неухильно збільшують свої інвестиції і розширюють кредитні лінії для комерційної нерухомості. Це допомогло пояснити, як сектор залишався життєздатним у важкі часи.
Запрошуємо долучитись до KIEF TALKS на тему «Захист прав українських підприємців та інвесторів».
Найбільші глобальні іноземні інвестори готові долучитись до післявоєнної відбудови України за умови антикорупційних реформ. Більшість глобальних бізнес-лідерів готові співпрацювати з Україною після війни.
Однак вони вважають впровадження найкращих світових антикорупційних нормативів ключовим для залучення інвестицій. Проте війна триває, і Україні вже зараз потрібні додаткові кошти. Для цього необхідно захистити локальних інвесторів, які вже присутні на ринку і готові брати на себе воєнні ризики та додатково інвестувати за сприятливих умов. Це допоможе підтримати економіку. Під час панельної дискусії обговоримо ключові проблеми, з якими стикаються інвестори в Україні, та розглянемо можливі шляхи покращення інвестиційного клімату.
СПІКЕРИ:
• Юлія Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України (очікуємо на підтведження)
• Андрій Пащук, Заступник Директора Бюро економічної безпеки України
• Руслан Магомедов, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України
• Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен в Україні
• Олександр Комаров, Президент компанії Київстар
• Олександр Соколовський, Засновник групи компаній «Текстиль-Контакт»
• Представник Офісу Генерального прокурора України
МОДЕРАТОР: Тарас Козак, Засновник та президент інвестиційної групи УНІВЕР
Дата: 3 липня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення повідомимо після реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням: https://forms.gle/xeGYnTBSR9NiXXSp8
Кількість місць обмежена
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
