Зростання цін на енергоносії в результаті конфлікту на Близькому Сході може послабити економічне зростання єврозони і таким чином згладити інфляцію, заявив заступник голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Луїс де Гіндос.
“Виникнення ірано-ізраїльського конфлікту додає певної невизначеності динаміці цін на нафту, – наводить його слова The Wall Street Journal. – Динаміка цілком може мати згладжуючий вплив на зростання економіки в єврозоні. Тому важливо пильно стежити за розвитком подій у реальному секторі економіки як за індикатором перспектив інфляції”.
За словами де Гіндоса, підвищення мит на європейський експорт до США напевно сповільнить інфляцію в валютному блоці, в тому числі тому, що воно послабить економічне зростання.
«Підвищені мита очікуються навіть у разі успіху двосторонніх переговорів», – зазначив заступник голови.ЄЦБ у червні знизив ключову ставку і дав зрозуміти, що наближається до завершення циклу пом’якшення грошово-кредитної політики. У травні інфляція в єврозоні була нижчою за цільові 2%.
Однак коментарі де Гіндоса свідчать про те, що ставку, можливо, доведеться знизити додатково, щоб утримати інфляцію в районі 2%, пише WSJ.
Джерело: http://relocation.com.ua/rising-energy-prices-could-weaken-economic-growth-in-europe/
У пункті пропуску «Угринів» тимчасово призупинено оформлення всіх категорій транспортних засобів через технічні несправності в базі даних, повідомила Державна прикордонна служба України (ДПСУ).
«Через технічні несправності в базі даних тимчасово призупинено оформлення всіх категорій транспортних засобів у ПП »Угринів” в обох напрямках. Роботи з відновлення вже тривають. Враховуйте цю інформацію під час планування поїздки”, – йдеться в повідомленні ДПСУ в Телеграмі в четвер.
У ДПСУ зазначили також, що через літній туристичний сезон навантаження на пункти пропуску Львівської області зросло: пасажиропотік збільшився на 25%, а в розпал сезону очікується – до 40%.
«Станом на зараз фіксується накопичення транспорту в пунктах пропуску: »Шегині«, »Краковець«, “Грушів”, »Рава-Руська«, »Угринів”. «Нижанковичі» та “Смільниця” працюють без черг”, – додали в Держприкордонслужбі.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2024 році наростила витрати на охорону довкілля на своїх підприємствах на 2% порівняно з попереднім роком – до $170 млн, йдеться у презентації “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, опублікованій на Ірландській фондовій біржі у середу.
Згідно з нею, група у 2024р збільшила інвестиції в проекти енергоефективності більш ніж на 50% до 2023 року, витративши близько $17 млн.
В документі констатується, що група отримала вигоду від діяльності Чорноморського коридору, відкритого у другій половині 2023 року: це допомогло підвищенню використання потужностей та відкриттю ефективного доступу до віддалених ринків, що, у свою чергу, сприяло операційним та фінансовим результатам.
Разом з тим, діяльність групи на “Покровськвугіллі” була призупинена через зміну умов на передовій, дефіцит енергопостачання та безпекову ситуацію.
У презентації зазначається, що глобальне цінове середовище залишалося нестабільним на тлі постійної невизначеності, зумовленої торговельною напруженістю у США, а також іншими геополітичними та економічними факторами.
“Метінвест” наголосив, що зі змінами в ланцюгах поставок, активи за межами України адаптувалися до нових обставин. Переробні заводи в Італії та Великій Британії тепер зосереджуються на своїх місцевих ринках, практично без українських поставок. Завод у Болгарії продовжує використовувати українську сировину. Американські шахти коксівного вугілля збільшили свої поставки на українські коксохімічні заводи.
Згідно з презентацією, “Метінвест” і в умовах війни послідовно виконує свої екологічні зобов’язання, надаючи пріоритет управлінню енергетичною безпекою для забезпечення стабільної роботи своїх активів. Так, група придбала дизельні генератори та розпочала встановлення газопоршневих установок. Вона також планує розгорнути сонячні електростанції для посилення енергетичної автономності на своїх виробничих об’єктах в Україні, а критичні ремонти продовжують утримувати викиди пилу та газів на рівні нижче допустимих значень.
Окрім того Півничний ГЗК розпочав проект зі згущення відходів збагачення, спрямований на зменшення обсягу шламу, що відправляється до хвостосховища.
Викиди в повітря зросли на 5% через зростання виробництва на Північному ГЗК та “Каметсталі”. Споживання води зросло на 6% після запуску додаткового блоку на теплоелектроцентралі “Каметсталі”. Група переробляла та повторно використовувала 92% води, споживаної з усіх джерел.
Обсяг утворених відходів зріс на 10%, що відображає більше використання потужностей на Північному ГЗК. Майже всі відходи були безпечними, переважно розкривні породи та хвости від виробництва залізної руди.
У презентації констатується, що “Метінвест” залишається відданим майбутньому своєї “зеленої” сталі та продовжує вивчати можливості для переходу до вуглецевої нейтральності, зосереджуючись на покращенні якості залізорудної продукції на ПівнГЗК, оскільки її магнетитові руди добре підходять для огрудкування; ПівнГЗК вже здатний виробляти 2,3 млн тонн високоякісних окатишів на рік, які використовуються в технології прямого відновлення заліза. Також проводяться дії з будівництва нового, сучасного заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії у партнерстві з Danieli із запланованою річною потужністю 2,7 млн тонн гарячекатаної сталі з низьким рівнем викидів вуглецю.
Шлях декарбонізації українських активів “Метінвесту” буде визначено після завершення активної фази війни та оцінки її впливу.
Станом на кінець 2024 року скоригована чисельність персоналу групи становила 40,535 тис. осіб (без урахування працівників з призупиненими трудовими відносинами), що на 13% менше, ніж у попередньому році. Станом на кінець 2024 року близько 6000 працівників служили в силах оборони України, що становить 15% від скоригованої чисельності.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Experts Club проаналізував ринок цегли в Україні та зробив низку висновків і прогнозів. Ринок цегли в Україні поступово відновлюється після руйнувань і спаду, викликаних повномасштабною війною 2022 року. У 2024 році спостерігалося зростання будівельної активності, особливо в сегменті житлового та інфраструктурного будівництва, що спровокувало підвищення попиту на цеглу.
За підсумками 2024 року ринок показав зростання ємності на 18,5%. У першому півріччі 2024 року виробництво досягло ~249 млн шт, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Річний обсяг виробництва в 2024 році оцінювався на рівні 500–520 млн цеглин, а в 2025 році — 535–555 млн шт з прогнозним зростанням на 7%.
Найбільші українські виробники зосереджені в центральних і західних регіонах країни. Через бойові дії в 2022–2023 роках були зруйновані або виведені з експлуатації вогнетривкі цегельні на сході — зокрема, Білокам’янський і Зимогірський.
Проте значна частина традиційного цегельного виробництва змогла зберегти роботу або відновити її до 2024 року.
Імпорт
У зв’язку з руйнуванням виробництв і зростанням попиту Україна нарощує імпорт цегли. Основні країни-постачальники: Польща
Імпортна продукція в основному направляється в західні та центральні регіони, а також використовується в високобюджетному будівництві та оздобленні.
Частки ринку: імпорт проти вітчизняного виробництва
За оцінками 2025 року:
Це дозволяє компенсувати дефіцит в деяких регіонах і підтримувати будівництво в період реконструкції.
Ціни
Прогнози від Experts Club такі:
Цегельні заводи, що працюють на підконтрольних територіях
На території, контрольованій Україною, діє понад 30 цегельних підприємств — керамічних, силікатних і клінкерних. Серед найбільших:
Наразі продукція цих заводів покриває понад 70% внутрішнього попиту на цеглу в будівництві.
Великі імпортери цегли в Україну
Для компенсації дефіциту та забезпечення високої якості в деяких сегментах ринку (вогнетривка, клінкер, лицьова) Україна імпортує продукцію з:
Ринок цегли України в 2024 році вступив у фазу активного відновлення. Основний обсяг продукції забезпечує внутрішнє виробництво, але частка імпорту залишається значною і збільшується. Відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримка з боку держави та міжнародних фондів продовжуватимуть стимулювати ринок, а ціни стабілізуються ближче до 2026 року.
Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czegly-v-ukrayini-v-2024-2025-rokah-korotkyj-oglyad-vid-experts-club/
Кредитний маркетплейс авто з пробігом Ponova by OTP Bank посів третє місце у номінації «Кращий CX-кейс із застосування сервіс-дизайну» в межах Всеукраїнської Премії з клієнтського досвіду Ukrainian CX Excellence’2025. Церемонія нагородження переможців відбулася 20 червня 2025 року в Києві.
«Ponova by OTP Bank зʼявився у 2022 році як відповідь на реальні “болі” клієнтів: хаос на ринку авто з пробігом, недовіра до продавців, незрозумілі інструменти для пошуку та покупки авто з пробігом, складний процес оформлення автокредиту. Наша команда зробила ставку на зручність, прозорість та технології — і не помилилась. Ця відзнака підтверджує: ми на правильному шляху, бо змінюємо досвід купівлі та продажу авто в Україні на краще», — сказав Product Owner Ponova by OTP Bank Микита Алфьоров.
Цей фінтех-продукт вже охоплює 69% українського ринку авто з пробігом. Мережа партнерів Ponova by OTP Bank нараховує понад 550 автомайданчиків у 45 містах України та постійно зростає. В онлайн-каталозі маркетплейса з’являється дедалі більше авто з пробігом найпопулярніших марок: Volkswagen, Skoda, Toyota, Nissan, Mazda, Kia, Chevrolet, Ford, BMW, Audi, Mercedes-Benz, Peugeot, Citroen, Renault. Крім того, майже 30 тисяч різних авто представлені зі знижкою до ‒30%.Широкий вибір авто за категоріями, технічними параметрами та роком випуску дозволяє знайти ідеальний варіант для кожного покупця. Зручні фільтри допомагають швидко підібрати машину за ключовими критеріями: бренд, модель, вартість, рік тощо. Доступна опція замовлення авто під пригон із США, Європи та інших країн.
Придбати автівку можна відразу, сплативши всю суму, або у кредит. Для покупців, які придбають автівку з фінансуванням через маркетплейс Ponova by OTP Bank, постановка транспортного засобу на облік є безкоштовною.
Швидко визначити персональну суму кредиту на авто клієнтові допоможе зручний Ponova bot, а профінансує ОТП БАНК. Фахівці Банку детально проконсультують та підберуть оптимальний термін і розмір щомісячних платежів.
Деталі за посиланням. Інформація про умови кредитування авто з пробігом тут.
Всеукраїнська Премія з клієнтського досвіду Ukrainian CX Excellence’2025 об’єднала провідні компанії України, які подали більш ніж 60 кейсів у сфері клієнтського досвід у 13-ти номінаціях. Серед галузей: e-commerce, банки, страхові компанії, логістика, нергетика, HoReCa, рітейл, АЗК і навіть агро. Оцінювання кейсів здійснювалося у два етапи: спочатку письмове есе, далі — онлайн-захист під час дводенного CX-марафону. До складу експертної ради Всеукраїнської Премії з клієнтського досвіду увійшли 55 езалежних експертів.
otp_bank, ponova_by_otp_bank, ukrainian_cx_excellence2025, микита_алфьоров
Федеральна рада Швейцарії на засіданні в середу схвалила Угоду між Швейцарією та Україною про співпрацю у відновленні України, повідомляється на швейцарському урядовому порталі.
«Цей Державний договір забезпечує правову основу для посилення співпраці зі швейцарським приватним сектором у процесі відновлення України. Державний договір буде підписаний на Конференції з відновлення України 2025 року в Римі. Текст угоди потім буде представлений на консультації та затвердження парламенту», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що ще влітку 2024 року Федеральна рада розробила низку заходів для посилення участі швейцарського приватного сектора, доповнюючи гуманітарну допомогу і традиційні проекти міжнародного співробітництва в Україні. “Зараз співпраця з приватним сектором обмежується швейцарськими компаніями, які вже зареєстровані в Україні. Посилення співпраці зі швейцарськими компаніями, які ще не працюють в Україні, вимагає нової правової бази. Федеральна рада створює її через міжурядовий договір, схвалений сьогодні”, – пояснюється в повідомленні.
Угода дозволить Україні купувати товари і послуги у швейцарських компаній для проектів відновлення у формі безповоротної фінансової допомоги. Підтримка буде надаватися переважно в секторах, що є пріоритетними для України, в яких швейцарське міжнародне співробітництво вже активно ведеться в Україні і в яких Швейцарія є конкурентоспроможною. До них відносяться енергетика, транспорт і мобільність, машинобудування, будівництво, водні ресурси, а також захист від стихійних лих і готовність до них. Міжурядова угода передбачає, що Україна відіграватиме ключову роль у визначенні проектів: вона визначить свої потреби у відновленні та надасть перелік необхідних товарів і послуг від Швейцарії. Вони будуть закуплені відповідно до швейцарського законодавства про державні закупівлі.
“Делегат Федеральної ради від України Жак Жербер підпише Державний договір разом з Юлією Свириденко, першим віце-прем’єр-міністром і міністром економіки України, на полях четвертої Конференції з відновлення України, яка відбудеться в Римі 10 і 11 липня 2025 року. Ця серія конференцій високого рівня була заснована в Лугано в 2022 році після початку війни проти України і присвячена швидкому відновленню та довгостроковій реконструкції України. Після підписання Державного договору Федеральна рада проведе консультаційний процес і подасть до Федеральних зборів документ для затвердження угоди”, – йдеться в повідомленні.
Федеральна рада прийняла програму для України на 2025-28 роки 12 лютого 2025 року. Вона знаменує початок дванадцятирічного процесу федеральної підтримки реконструкції, реформ і сталого розвитку в Україні. На ці цілі з бюджету міжнародного співробітництва до 2028 року виділено 1,5 млрд швейцарських франків ($1,86 млрд), третина з яких буде виділена на збільшення участі швейцарського приватного сектора у відновленні України.
Федеральна рада – вищий орган виконавчої влади Швейцарії. Всі сім її членів складають федеральний уряд і виступають як колективний глава держави Швейцарії.
