Кабінет Міністрів України орієнтовно на початку липня поточного року може затвердити Стратегію відновлення малого та середнього підприємництва (МСП) до 2027 року, повідомив заступник міністра економіки Олексій Соболєв.
“Приблизно три тижні залишилося до того, як вона (Стратегія – ІФ-У) буде затверджена. Зараз тривають консультації. Ми багато побажань (міжнародних партнерів – ІФ-У) імплементували в Стратегію, і відновлення МСП це не просто зусилля уряду – це спільні зусилля. Ми можемо створити один документ для всіх із переліком пріоритетів, ідей для координування, і наступна фаза – це створення альянсу МСП різних країн для реалізації стратегії. І один з інструментів – це ФРП (Фонд розвитку підприємництва)”, – сказав він у рамках Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні в середу.
Заступник міністра економіки зазначив, що в рамках реалізації Стратегії планується близько 100 заходів, які включають інструменти, такі як бізнес-гранти, інструменти навчальних програм, пошук партнерів для підприємств, страхування ризиків.
«На наступні роки планується EUR8 млрд фінансування, і це реалістично – якщо подивитися на програми партнерів в Альянсі МСП, то це практично той самий рівень», – зазначив Соболєв.
Він нагадав, що в результаті реалізації Стратегії до 2027 року частка МСП у загальному обсязі доданої вартості збільшиться до 75% (з 70% у 2020 році), і буде створено «багато нових мікробізнесів (із кількістю працівників понад два)».
Відповідаючи на запитання, яка міжнародна допомога насамперед необхідна Україні для реалізації Стратегії, Соболєв зазначив, що насамперед необхідний доступ до фінансування, а також технічна допомога.
«Деякі із заходів для нас інноваційні, деякі потребують додаткових ресурсів і, звичайно, потрібна координація з партнерами», – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, Стратегія відновлення МСП до 2027 року передбачає вдосконалення держполітики у сфері розвитку та підтримки МСП шляхом створення умов для сталого розвитку та цифрової трансформації, полегшення доступу до фінансування, підтримки зростання суб’єктів МСП на внутрішніх і зовнішніх ринках.
Проєкт Стратегії включає три стратегічні напрями – відновлення, легкість ведення бізнесу та доступ до ринків; цифрова трансформація та підприємницька екосистема; доступ до ресурсів, інтеграція та конкурентоспроможність.
Виклики української економіки пов’язані з нестачею страхування і вже очевидно, що це перешкоджає залученню інвесторів, які насамперед думають про захист своїх капіталів.
Таку думку висловила спеціальний представник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер на Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні в середу.
“Ми всі розуміємо: для того щоб приходили приватні інвестори, потрібне страхування. Про це насамперед думає інвестор”, – сказала вона.
За словами Пріцкер, вона та її команда сприйняли це як заклик до дії Він і був підтриманий Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC) і глобальним перестрахувальним брокером Aon, які знайшли практичні інноваційні рішення в цьому питанні. DFC вже сьогодні надає продукт страхування, розроблений для малих і середніх підприємств.
“Ми спеціально побудували таку модель страхування, яку можна масштабувати. Однак для того, щоб цей сектор в Україні процвітав, необхідно багато гравців. Я закликатиму інші організації страхування, міжнародні інституції подумати, як вони можуть долучитися до цієї моделі. Я впевнена: цей механізм принесе в Україну необхідний капітал для її економічного зростання і коли триває війна, і коли буде мир, і коли почнеться відновлення”, – підкреслила вона.
За словами виконавчого директора DFC Скотта Нейтана, до початку війни корпорація мала в Україні великий портфель, зокрема і зі страхування ризиків. Наразі для підтримки приватного сектору та економіки країни одним із важливих наборів у її портфелі інструментів є страхування політичних ризиків, за якими за останній рік було закрито домовленості на $350 млн за трьома контрактами в сільському господарстві, на виробництві та у сфері освіти.
“Разом із нашим партнером АРКС ми як DFC можемо надати $50 млн на страхування військових ризиків, ризиків від авіанальотів тощо різним клієнтам. Це можуть бути невеликі поліси, які можуть перейти до більших”, – зазначив він.
При цьому Нейтан повідомив, що спільно з Aon розробляються проєкти, які можна буде масштабувати. Незабаром про один такий проєкт буде оголошено.
“Практично ми допомагаємо місцевим страховим компаніям створювати потенціал для країни. Страхування – це механізм мобілізації капіталів у країні, і ми сподіваємося запропонувати такий інноваційний інструмент. Це тільки початок, тільки частина наших спільних зусиль інвестувати в майбутнє України, закладати фундамент для майбутніх інвестицій, коли почнеться її відновлення і реконструкція. Важливо, щоб економіка працювала щодня вже зараз, у період війни, і для цього необхідно створити потенціал на ринку страхування. Це – ключ до успіху”, – сказав він.
За словами президента Aon Еріка Андерсена, дуже важливим є надання захисту українськими страховими компаніями, а також – наявність механізму об’єднаних ресурсів, щоб надавати страхування в системі охорони здоров’я, для малих бізнесів тощо.
“Ми говоримо про те, що хотіли брати участь і вкласти наш капітал через DFC, через місцевих страховиків.
Ми працюємо в Україні давно, це велика програма страхування, і ми хочемо, щоб цей капітал отримали компанії, які працюють у країні”, – зазначив він.
Обсяг перевезення вантажів у контейнерах в Україні в січні-травні 2024 року сягнув найвищого значення за останні сім років і перевищив довоєнні показники, випливає з аналітичної записки «Укрзалізниці» (УЗ), підготовленої до наради на тему інтермодальних перевезень.
“За п’ять місяців 2024 року обсяг перевезень вантажів у контейнерах порівняно з аналогічним періодом 2023 року зріс на 60% і становив 116,129 тис. TEU (20-футових контейнерів). Показник є найвищим за останні сім років і перевищує обсяг перевезень за аналогічний період 2021 року на 10%”, – ідеться в документі.
Зазначається, що 2021 року близько 16% обсягів перевезених у контейнерах припадало на транзит, який зараз практично відсутній.
Основною номенклатурою в контейнерах залишаються зернові вантажі – 39%, а також чорні метали – 15%; макухи – 7%; олія – 6%; смоли синтетичні – 4%; цукор – 3%, хімікати – 2%.
За вказаний період близько 25% вантажів у контейнерах перевозилося в імпортному напрямку, 61% – в експортному, 14% – у внутрішньому.
УЗ з березня 2023 року пропонує користувачам транспортних послуг новий інтермодальний сервіс, який об’єднує перевезення контейнерних поїздів, контрейлерних поїздів і поїздів комбінованого транспорту.
Станом на 12 червня 2024 року УЗ перевезено 412 інтермодальних поїздів: 72 інтермодальні поїзди в напрямку польських і румунських портів і 340 таких поїздів у напрямку українських портів.
Також повідомляється про зміни в умовах надання послуги. Згідно з ними, оператори інтермодального поїзда можуть за один день перенести дату його відправлення, а оператори, які перебувають за межами України, зможуть використовувати фітингові платформи УЗ за внутрішніми ставками.
ПрАТ «Юрія» (Черкаси), виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле», інвестувала в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в роботу нову лінію з виробництва глазурованих сирків, повідомив генеральний директор підприємства Андрій Табалов.
“Це одна з найбільших інвестицій підприємства у 2024 році в обсязі EUR 1,6 млн євро. Литовська автоматизована лінія «PAKMA» дасть змогу виробляти додаткові 4 тисячі сирків щогодини. І дасть змогу підвищити потужність виробництва глазурованих сирків на 40%. Ця масштабна інвестиція була запланована в рамках модернізації ПрАТ «Юрія» на 2024 рік і є свідомим рішенням у такий нелегкий для країни час, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле» 2023 року інвестував EUR1,5 млн в установку лінії «Тетрапак», щоб подвоїти виробництво ультрапастеризованого молока, яке має намір реалізовувати на внутрішньому ринку та експортувати.
Підприємство 2023 року отримало 46,773 млн грн чистого збитку порівняно з 85,34 млн грн чистого прибутку роком раніше. Дохід підприємства скоротився на 1,35% до 1,6 млрд грн, активи в 1,5 раза до 1,048 млрд грн, боргові зобов’язання на 24,7% до 1,279 млрд грн. При цьому чисельність персоналу зросла на 14 осіб до 913 співробітників.
ПрАТ «Юрія» – правонаступник Черкаського гормолокозаводу з проектною потужністю 25 тонн переробки сировини на день.
Компанія має дочірні підприємства «Юрія-2» – мережу фірмових магазинів і кіосків у Черкасах і «Юрія-транс» – автотранспортне підприємство, що доставляє сировину і матеріали на переробку, продукцію в торгові точки, а також надає інші транспортні послуги.
Сировинною зоною підприємства є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється в більш ніж 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Інсульти в Україні під час війни помолодшали на 10-15 років, констатував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Я можу зараз зайти в дискусію і показати цифри зростання інсультів, до якого призводить саме стресові ситуації, в яких ми перебуваємо. Ми вже сьогодні можемо підтвердити дослідження минулих років, що країні, де триває війна, інсульти молодшають на 10-15 років”, – сказав він на Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні у вівторок.
Ляшко зазначив, що «такі захворювання отримує зовсім інша вікова категорія».
Україна за дев’ять місяців 2023-2024 макетингового року (починається в липні) експортувала майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Як повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ», цей показник став максимальним значенням для вересня-травня за останні чотири роки.
“Основним імпортером українського шроту в поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). Експорт шроту у вересні-травні 2023/24 МР у даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%”, – зазначили аналітики.
Експерти нагадали, що Європейський Союз затвердив «захисне мито», яке набуває чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі EUR95/тонна продукції, що імпортується в ЄС.
“В олійному секторі найбільше це може вплинути на ринки шротів. Обсяги експорту даної продукції російського походження в Євросоюз були значними і переорієнтувати їх на інші ринки буде досить проблематично. Але, з огляду на географічне наближення до глобального світового імпортера – азіатського ринку, частину обсягів може бути переорієнтовано в цьому напрямі, зокрема, до Китаю”, – прогнозують вони.
Вони звернули увагу, що в новому сезоні очікується загострення конкуренції на китайському ринку, що може призвести до подальшого скорочення на ньому частини українського соняшникового шроту на користь російського.
Водночас ця ситуація може позитивно вплинути на обсяги відвантаження українського соняшникового шроту на європейський ринок. Країни ЄС поточного сезону збільшили імпорт українського продукту на 6%, до 1,2 млн тонн (за липень-травень 2023/24 МР – дані Єврокомісії), проте обсяг імпорту російського продукту за цей же період теж збільшився на третину – до 775 тис. тонн.
«Захисне мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Так, для цього сектора Євросоюз є ключовим ринком реалізації з часткою близько 73%, і де український продукт доволі серйозно конкурує з російським і білоруським. Зокрема, частка російського ріпакового шроту в загальному імпорті країнами ЄС цього продукту становить у поточному сезоні 41%, білоруського – майже 32% і тільки близько 21% – це український шрот”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
