АТ “Кіровоградобленерго” 15 червня повідомило про намір укласти зі страховою компанією “ВУСО” договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 296,8 тис. грн за очікуваної вартості закупівлі послуг 660 тис. грн.
У тендері також брала участь СК “Країна” з пропозицією 525,9 тис. грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
П’ятьом особам в Україні повідомлено про підозру у створенні злочинної організації, участі в ній та крадіжці майна через привласнення грошей із рахунків іноземних громадян, повідомив Офіс генпрокурора в неділю.
“Вони “вивели” майже мільйон гривень, використовуючи посилання на фішингові сайти, інтерфейс яких був дуже схожий на популярні торгові інтернет-майданчики”, – наголошується в повідомленні.
Підозрювані підшукували продавців товарів і надсилали їм посилання нібито для оформлення доставки та оплати за товар. Дані банківських карток – номер картки, CVV-код і термін дії, які вводили потерпілі на фішингових сайтах, автоматично ставали відомі підозрюваним.
“Організатор передавав виконавцям ці дані, а вони “прив’язували” їх до платіжних систем. Надалі, використовуючи технологію NFC, вони купували різні гаджети в магазинах Києва, розраховуючись за покупки з рахунків потерпілих”, – повідомили в Офісі генпрокурора.
За попередніми підрахунками, іноземним громадянам завдано близько мільйона гривень збитків.
Правоохоронці провели обшуки на території Києва та Чернігівської області за місцями проживання підозрюваних і в їхніх автомобілях. Вилучено мобільні телефони, ноутбуки, банківські картки, а також товари, отримані протиправним шляхом.
У неділю, 18 червня, у західній частині України дощі, у Карпатах місцями значні дощі та грози, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 10-15°, вдень 16-21°.
На решті території без опадів, лише в південній частині вдень місцями короткочасний дощ, гроза.
Вітер східний, північно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 15-20°, на узбережжі морів до 23°, вдень 25-30°.
У Києві в неділю без опадів, вітер східний, 7-12 м/с. Температура вночі 17-19°, вдень 28-30°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, найвищу температуру вдень 18 червня в Києві було зафіксовано 1918 року, вона становила 33,8°, найнижчу вночі – 5,9° у 1911 році.
У понеділок, 19 червня, на Правобережжі та в Криму місцями короткочасні дощі, грози.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 14-19°, на узбережжі морів до 21°. У східних і західних областях 11-16°. Удень 25-30°, у західних областях 21-26°.
У Києві в понеділок без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 17-19°, вдень 27-29°.
В Одеській області категорично забороняється купання в морі, а також вилов риби і морепродуктів у відкритих водоймах, повідомляє Одеська міська рада.
“За результатами лабораторних досліджень (вірусологічних, мікробіологічних, паразитарних) проб води з об’єктів довкілля, лабораторіями ДУ “Одеський ОЦКПЗ МОЗ” за останній тиждень виділено збудників інфекційних хвороб, зокрема сальмонелу ентерітідіс та тифімуріум, рота-астровіруси, холероподібні НАГ вібріони, холероподібні вібріони алгінолітікус, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів як людей, так і тварин (гострики, волосоголівці, собачі аскариди, ооцисти криптоспоридій)”, – зазначено в повідомленні у Facebook.
Крім того, індекс ЛКП (лактопозитивної кишкової палички) значно перевищує нормативні вимоги.
“Наявність усіх перелічених біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема, Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створює реальну загрозу для здоров’я. Дунай, створює реальну загрозу життю та здоров’ю населення. Тому категорично заборонено купання в морі, вилов риби та морепродуктів у відкритих водоймах (річкові та морські місця рекреації). Також необхідно утриматися від вживання риби та морепродуктів невідомого походження”, – наголошують у міськраді.
ABH Holdings SA. (ABHH, Люксембург) буде шукати захист у рамках двосторонньої угоди про захист інвестицій Бельгія-Люксембург-Україна в разі, якщо Україна націоналізує Сенс Банк (Sense Bank, раніше Альфа-Банк, Київ), який належить йому, що має на увазі подачу позову до міжнародного суду в разі відмови країни від добровільної компенсації втрачених інвестицій.
“У разі націоналізації АТ “Сенс Банк” збитки для ABHH будуть значними, тому ABHH буде вживати відповідні заходи з погляду як національного, так і міжнародного права і наявних договорів, щоб їх компенсувати”, – йдеться в заяві холдингу в суботу.
ABHH вказує, що закон №9107-1 про порядок виведення з ринку (націоналізацію) банків, що належать підсанкційним особам, уже підписано президентом України, тому холдинг серйозно стурбований тим, що Національний банк України здійснить свій намір націоналізувати Сенс Банк без компенсації ABHH понад номінальну суму.
“Новий закон спрямований на виведення банків, що належать особам, які потрапили під санкції. Однак, націоналізація АТ “Сенс Банк” призведе до збитків для осіб, які не перебувають під санкціями, включно з власниками облігацій і непідсанкційними акціонерами ABHH”, – наголошується в заяві.
Згідно зі структурою капіталу холдингу, йдеться про The Mark Foundation for Cancer Research та італійський Unicredit s.p.a., яким належить відповідно 3,8736% і 9,9%.
Основними акціонерами ABHH є Михайло Фрідман, який потрапив під українські санкції, – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614%, за частками яких Нацбанк ще у квітні минулого року призначив довіреною особою ексміністра фінпанци Болгарії Симеона Дянкова.
Раніше цього тижня ABHH заявляв, що досяг домовленості про продаж за $1 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом. ABHH нагадував, що восени 2022 року Нацбанку України було надіслано лист акціонерів, у якому зазначалася готовність безоплатно і добровільно передати банк у державну власність у разі ухвалення такого рішення регуляторами, але оскільки відповіді на цей лист не отримано, ABHH продовжив пошуки досвідченого і надійного інвестора.
Згідно з даними агентства, інвестором виступає один із найбагатших людей Польщі Зигмунт Солож, співвласник корпорації Grupa Polsat Plus. Видання “Економічна правда” цього тижня повідомило, що документи в Нацбанк подала кіпрська Karswell Ltd, номінальний власник 43,75% акцій польського банку Plus Bank SA.
Сенс Банк на початок травня цього року з активами 97,19 млрд грн посідав 10-те місце серед усіх 65-ти діючих в Україні банків. Статутний капітал банку становив 28,726 млрд грн, а власний капітал – 7,49 млрд грн.
Верховна Рада наприкінці травня цього року ухвалила закон, який передбачає націоналізацію Сенс Банку як системного на підставі наявності підсанкційних осіб серед його основних акціонерів.
НБУ у своїх комунікаціях до сьогоднішнього дня не допускав можливості узгодження угоди з продажу банку.
Джерело: https://www.abhh.lu/news-insights/press-releases/2023/potential-nationalisation-of-jsc-sense-bank/
Спілка молочних підприємств України (СМПУ) та польська Польська Молочна Палата (Polska Izba Mleka) закликають свої уряди до активного розв’язання проблем молочного сектору обох країн, що виникли через політичні негаразди навесні 2023 року, з дотриманням принципів вільної торгівлі.
“Ми хочемо висловити наше занепокоєння щодо того, що зараз відбувається з молочним сектором. Ми, як галузь, хочемо забезпечити для наших споживачів постійну діяльність наших фірм і наших господарств. Ми не хочемо, щоб малі групи, які не пов’язані з молочним сектором, ускладнювали наші стосунки”, – заявила директорка Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевська в п’ятницю на першому українсько-польському Молочному діалозі, який відбувся в “Інтерфакс-Україна”.
Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур нагадав, що Європейський Союз із червня 2022 року скасував усі митні збори та квоти на українську продукцію терміном на рік, що принесло взаємну вигоду економікам Польщі й України, і молочному сектору зокрема, тож такий режим було продовжено ще на рік.
Виконавчий директор СМПУ висловив жаль, що з квітня 2023 року у відносинах України та Польщі “почали відбуватися якісь незрозумілі дії”. “Ці події не пішли на користь нашим братнім відносинам і торговельним відносинам зокрема”, – констатував він.
Дідур заявив, що представники польського та українського молочного секторів не мають наміру залишатися байдужими до того, що відбувається, і виробили єдину узгоджену позицію, наполягаючи на тому, що будь-яке неправове втручання в бізнес не йде на користь жодній зі сторін.
“Незважаючи на те, що Польща має сильнішу позицію у взаємній торгівлі молочними продуктами, СМПУ категорично проти втручання урядів двох держав і створення проблем у вільній торгівлі. Ми не сприймаємо як заборону на постачання української молочної продукції до Польщі, так і створення будь-якого додаткового ветеринарного контролю з українського боку. Усі дії урядів мають базуватися на принципах демократії, вільної торгівлі та законності”, – наголосив виконавчий директор СМПУ.
Галузеві асоціації Польщі та України запросили до діалогу провідних експертів обох країн, щоб оприлюднити результати торгівлі двох країн молочними продуктами впродовж 2022-2023 року та показати безпідставність будь-яких обмежень у торгівлі двох країн.
Аналітик International Food&Agri Hub BNP Paribas Poland Павел Вержиковскі повідомив, що перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну 2021 року Україна була третім найбільшим ринком збуту польської молочної продукції з часткою 5% після Німеччини (19%) та Чехії (7%). Зокрема, в Україну відправляли 10,5% усього експорту польських сирів і кисломолочного сиру, 5,3% йогуртів і 3,4% масла.
За інформацією польського експерта, 2022 року частка експорту молочної продукції з Польщі до України скоротилася до 3,3%, проте український ринок все одно залишається дуже важливим експортним вектором Польщі щодо молочних продуктів поза європейським ринком.
У грошовому еквіваленті експорт молочних продуктів із Польщі в Україну 2022 року скоротився на 13% порівняно з довоєнним 2021 роком – до EUR108 млн. 2022 року Польща на 32% скоротила постачання в Україну сироватки, на 31% – сирів, на 28% – молока та сметани, водночас наростила постачання йогуртів на 3%.
Водночас за підсумками 4 місяців 2023 року спостерігалася позитивна тенденція, і експорт польської молочної продукції в Україну зріс, наголосив Вержиковскі.
Він зазначив, що Польща є найбільшим європейським постачальником молочних продуктів в Україну з 50% присутністю. Зокрема, у структурі європейських постачань частка польської продукції в Україні сягає по молоку та сметані 79%, йогуртам – 79%, сирам – 72%, сиру – 51%, сухій сироватці – 44%, маслу – 15%.
Зниження сальдо торговельного балансу 2022 року втричі — до EUR43 млн порівняно з EUR121 млн 2021 року експерт не вважає проблемою, оскільки 2020 року цей показник становив EUR42 млн, а мінімальний рівень у EUR6 млн було зафіксовано 2015 року.
За його інформацією, подібні коливання спостерігалися під час вступу Польщі до ЄС, коли фахівці Німеччини та Польщі не могли спрогнозувати наслідки відкриття ринків, проте ринки адекватно реагували і ситуація вирівнялася протягом кількох років.
Експерт Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш подякував представникам польської молочної продукції за те, що вони надали Україні можливість реалізувати надлишки молочної продукції, що утворилися в Україні через відтік основних споживачів, зокрема до Польщі.
“З початку 2023 року за п’ять місяців ситуація в українсько-польському торговельному балансі молочною продукцією докорінно змінилася. У першому кварталі імпорт польської молокопродукції в Україну в 5 разів перевищив відповідний показник експорту української молокопродукції до Польщі. За 5 місяців з початку року співвідношення збільшилося до 7,4 раза”, – повідомив він.
Тулуш нагадав, що у квітні 2023 року українська молочна продукція взагалі не постачалася до Польщі. У травні продукції було поставлено в 2 рази менше, ніж у березні поточного року. Водночас польська продукція заходить в Україну стабільно і поставки в грошовому еквіваленті перевищують EUR9,5 млн щомісяця.
“Якщо вести мову про баланс у розрізі окремих видів молокопродуктів, то позитивний баланс для України спостерігається тільки щодо сухого молока і масла. За всіма іншими позиціями обсяг польського імпорту суттєво перевищує обсяги українського експорту”, – зазначив український експерт.
Говорячи про значущість польського імпорту для українського молочного сектору, Тулуш зазначив, що якщо частка Польщі в імпорті молочної продукції в Україну перевищує 45%, то експорту молочних продуктів з України на польському ринку – лише 8%.
Зіставляючи структуру експорту-імпорту, він наголосив, що Україна постачає до Польщі переважно сухе молоко, масло і суху сироватку. При цьому частка сухого молока становить 75%. Якщо говорити про структуру імпорту польських молокопродуктів в Україну, то тут, за його словами, превалюють сири різних видів із часткою в 75%, і по 10% припадає на частку кисломолочної продукції та сироватки.
“Це свідчить про непорівнянність обсягів взаємної торгівлі між країнами. Українські молочні продукти не є загрозою для молочного ринку Польщі”, – констатував український експерт.
Олександр Самохвалов, директор компанії “Люстдорф” – одного з найбільших виробників молочної продукції в Україні, вказав на скорочення внутрішнього ринку молока в Україні через виїзд основних споживачів – жінок і дітей з країни і наголосив на важливості експорту для порятунку роботи молокопереробних підприємств. За його словами, між виробниками молочних продуктів України та Польщі існує конструктивна співпраця.
Зокрема, компанія “Люстдорф” змогла відпрацювати 2022 рік лише завдяки нарощуванню експорту сухого молока до ЄС. Через втрату можливостей експортувати продукцію морськими шляхами підприємство змушене транспортувати продукцію через ЄС, зокрема, Польщу. Однак останнім часом вона простоює на кордоні протягом двох-трьох і більше тижнів, повідомив Самохвалов.
Директор Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевка наголосила, що обидві сторони фіксують однакові проблеми по обидва боки кордону, зокрема, з логістикою. Вона закликала ветеринарні та митні служби якомога швидше вирішити їх.
“Найкращим вирішенням проблем є взаємний діалог, а не протести. Тим більше протести тих груп, які не представляють інтереси нашого сектору, а під них підлаштовуються. Для нас важливим є те, щоб ті групи, які створюють для нас проблеми, не вказували ні польському, ні українському уряду як їм діяти”, – наголосила вона.
За підсумками першого українсько-польського Молочного діалогу обидві асоціації надішлють уряду Польщі та України спільну заяву з пропозиціями щодо врегулювання ситуації, що склалася.
