Основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) стартує з 5 червня, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
“Основні сесії національного мультипредметного тесту відбуватимуться в червні в Україні та в 47 містах 30 інших країн. З міркувань безпеки ми не публікуємо інформацію про те, де на території України відбудуться тестування, ані на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ані на наших офіційних сторінках у соцмережах. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли відбуватиметься тестування, адже від цього може залежати безпека і їх, і організаторів НМТ”, – ідеться в повідомленні пресслужби УЦОЯО.
Зазначається, що тестування відбуватиметься у дві зміни: перша – з 10:00, друга – з 15:00 за київським часом у всіх країнах, окрім США та Канади, а в усіх містах США та Канади НМТ розпочинатимуть о 18:00 за Києвом, тобто о 8:00 у Сакраменто, о 9:00 в Едмонтоні, о 10:00 у Г’юстоні, об 11:00 у Детройті, Нью-Йорку і Торонто, о 12:00 у Монктоні.
У відомстві наголошують, що допуск у тимчасові екзаменаційні центри розпочнуть за 30 хв і припинять за 10 хв до початку тестування, а для допуску необхідно пред’явити сертифікат учасника НМТ та оригінал документа, що посвідчує особу або його цифровий аналог у застосунку “Дія”.
“Також важливо взяти із собою ручку та за бажанням пляшечку питної води. Паперові чернетки будуть надані кожному учаснику/кожній учасниці в аудиторії тестування”, – додали в Центрі оцінювання.
В УЦОЯО наголошують, що впродовж часу, відведеного для виконання завдань НМТ, учасникам заборонено мати при собі або на своєму робочому місці речі, не передбачені процедурою проведення тестування, їх учасники мають залишити у спеціально відведеному місці в аудиторії.
“Якщо з поважних причин учасник/учасник не зможе взяти участь в основній сесії НМТ, він/вона може подати протягом трьох робочих днів від дня проведення тестування заяву про участь у НМТ під час додаткових сесій. Очевидно, що запізнення не є поважною причиною, тому рекомендуємо заздалегідь потурбуватися про те, щоб вчасно дістатися до екзаменаційного центру”, – повідомляють у відомстві.
Як повідомлялося, основна сесія НМТ відбуватиметься з 5 по 23 червня 2023 року, а додаткова відбудеться 11-24 липня.
В акваторії Чорного моря в районі пляжу “Отрада” спостерігається забруднення моря нафтопродуктами, повідомляє прес-служба Одеської міської ради.
“На морській поверхні візуально спостерігається характерна пляма нафтопродуктів невстановленого розміру”, – вказується в повідомленні.
Зазначається, що співробітники Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) вранці в суботу взяли проби морської води в місці забруднення з метою проведення відповідного лабораторного аналізу.
“На сьогодні співробітниками Держекоінспекції, Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації та Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон проводять спільні дії зі встановлення обсягів та джерел забруднення та інформування в установленому порядку правоохоронних органів”, – підкреслюють у міськраді.
Президент України Володимир Зеленський готовий приїхати до Латинської Америки заради зустрічі з лідерами держав регіону.
“Мені дуже складно під час війни це зробити. Але я готовий. Я просив: давайте зробимо мою зустріч із лідерами вашого континенту. Я готовий прилетіти, я хочу з ними спілкуватися. Ваші люди, ваше суспільство довіряє своїм лідерам. І якщо я буду з вами говорити, буду перебувати у вас, ми по деталях побачимо, хто такий Путін і що він не такий великий”, – сказав він в інтерв’ю латиноамериканським ЗМІ, опублікованому Офісом президента України в суботу.
“Якщо у вас немає можливості приїхати до нас, нічого страшного, у мене корони немає, і я дуже проста людина, я буду у вас. Давайте разом проговоримо наші кроки вперед”, – сказав президент.
На його думку, якщо ці країни не готові надати Україні зброю, вони могли б підтримати “Формулу миру, підтримати людей, гуманітарно”.
Фінансова компанія NovaPay з групи компаній “Нова пошта” вийшла на ринок Молдови і стала першим фінансовим сервісом у цій країні, який запровадив функцію післяплати, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
“NovaPay є першою вітчизняною фінтех-компанією, яка почала свою глобальну експансію, і Молдова стала першим ринком міжнародного розвитку для нас”, – зазначив СЕО компанії Андрій Кривошапко.
За його словами, NovaPay надасть молдавським підприємствам і приватним клієнтам фінансові послуги, яких до цього не було на ринку, а також супроводжуватиме логістичні операції “Нової пошти”.
Кривошапко додав, що після отримання розширеної ліцензії наступним етапом стануть відкриття рахунків і випуск карток до них, кредитні продукти, зокрема “Посилка в кредит”.
Зазначається, що послугу післяплати жителі Молдови можуть отримати без комісії в 19 відділеннях Nova Poshta в Кишиневі, Комраті, Бєльцях, Кагулі, Єдинці, а в інших населених пунктах – через кур’єра.
У компанії зазначили, що серед найближчих планів NovaPay у Молдові – налагодження внутрішніх і міжнародних переказів, еквайринг і моментальні внутрішні та транскордонні перекази для бізнесу та факторинг.
Днем раніше в інтерв’ю “Forbes Україна” NovaPay повідомила про плани відкриття офісів у кожній країні, де буде розташована материнська компанія Nova Post. Пріоритетні ринки – Польща, Німеччина, Чехія, Словаччина, Болгарія, де більше українців. Зазначалося, що на експансію поки що передбачено EUR2 млн власних інвестицій.
“Хочемо фінансово “зв’язати” 10 млн вимушених українських переселенців із сім’ями. Запустивши застосунок, плануємо залучити до користування 30-40% клієнтів “Нової пошти”, – сказав Кривошапко “Forbes Україна”.
За його словами, у липні NovaPay планує презентувати бета-версію мобільного застосунку, яка наразі готова на 70%, а її повноцінний запуск заплановано на вересень.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року Національний банк України визнав NovaPay важливою платіжною системою з часткою ринку в 45%.
Раніше NovaPay подала заявку на отримання ліцензії Electronic money institution в Європі.
NovaPay входить до ГК “Нова пошта”, забезпечує її платіжними сервісами в онлайні та офлайні.
За даними на сайті Нацбанку, 2022 року ТОВ “НоваПей” збільшило виручку на 32,5% – до 5 млрд 188,92 млн грн, чистий прибуток – на 46,1%, до 2 млрд 360,62 млн грн.
Завдяки реалізації житлових програм, що адмініструються Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло), власним житлом забезпечено 189 українських родин у січні-травні 2023 року, загальна сума виданих на це кредитів становила 282,7 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
Як уточнила член правління Фонду, голова кредитного комітету установи Ельвіра Левченко, у травні укладено 33 договори на суму 41,6 млн грн.
Загалом за рахунок коштів статутного капіталу фонду за п’ять місяців 2023 року укладено 104 договори на суму 138,2 млн грн (із них у травні 23 договори на суму 27,1 млн грн); у межах місцевих житлових програм укладено 10 договорів на суму 13 млн грн (у травні шість договорів на суму 7,9 млн грн).
Крім того, за січень-травень видано 75 договорів на суму 131,5 млн грн (з них у травні – чотири на суму 6,6 млн грн) у рамках програми пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданого Кредитною установою для відновлення (KfW).
Ельвіра Левченко уточнила, що Держмолодьжитло розробило внутрішні нормативні акти, якими врегулювало договірні відносини з позичальниками-боржниками, чиє майно пошкоджено або перебуває в зоні бойових дій чи на тимчасово-окупованих територіях.
За її словами, 296 позичальників через пов’язані зі збройною агресією Росії обставини заборгували 36,3 тис. грн за виданими в межах програм Держмолодьжитла кредитами. Із них дев’ять позичальників отримали відстрочку/зупинення сплати платежів за кредитом через пошкодження або повне знищення їхнього житла окупантами. 266 позичальникам призупинили нарахування платежів через знаходження їхнього майна, придбаного коштом іпотечного кредиту, на територіях, тимчасово окупованих РФ або на яких ведуться бойові дії.
Розроблено Держмолодьжитло і механізм реструктуризації кредиту і для тих позичальників, чия нерухомість не постраждала, але їхній дохід не дає змоги виконувати свої зобов’язання за житловими кредитами.
Як повідомляється в релізі, наразі пропозицією про реструктуризацію скористалися позичальники за 21 кредитом, які накопичили з початку агресії Росії загалом понад 2 млн грн прострочених боргів. Виходячи з фінансових можливостей та обраних параметрів реструктуризації, ці громадяни відновили погашення кредиту за новими графіками платежів.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у 2022 році отримала $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн).
Згідно з річним звітом компанії, доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік.
Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше.
Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
При цьому зазначалося, що 2022 рік був надзвичайно складним для компанії. Після широкомасштабного вторгнення російських військ наприкінці лютого керівництво “Інтерпайпу” ухвалило вимушене рішення зупинити всі виробничі потужності з міркувань безпеки співробітників. І тільки у квітні та травні було поступово відновлено виробництво на всіх підприємствах групи.
Однак досягти довоєнного рівня виробництва не вдалося, оскільки через блокаду чорноморських морських портів, бомбардування Росією транспортної інфраструктури та дефіцит пального “Інтерпайп” змушений був перебудувати логістичні ланцюги відвантаження готової продукції через порти Євросоюзу. Це призвело до зростання транспортних витрат у 2,5-3,5 раза залежно від маршруту.
У четвертому кварталі 2022 року Росія почала регулярно атакувати електроенергетичну інфраструктуру України, що призвело до кількох блекаутів на національному та регіональному рівнях. Унаслідок дефіциту електроенергії, який виник у країні, було введено жорсткі ліміти на її споживання для промислових споживачів, зокрема підприємств “Інтерпайпу”, що негативно позначилося на виробництві.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков зазначав, що в торішніх, дуже складних умовах, компанія зберегла трудовий колектив і промислові активи.
“На жаль, нам так і не вдалося повернутися до довоєнного рівня виробництва готової продукції. Водночас ми розраховуємо дещо поліпшити виробничі результати у 2023 році, зокрема завдяки продовженню скасування всіх квот і мит на українські товари з боку США та ЄС. Крім того, “Інтерпайп” залишається сумлінним і надійним партнером перед своїми кредиторами та інвесторами. Компанія продовжує здійснювати обслуговування і погашення за кредитними зобов’язаннями в повному обсязі з початку повномасштабного вторгнення”, – пояснював гендиректор.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
