Державне авіаційне підприємство (ДАП) “Україна” 12 травня знову оголосило тендер на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації: обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; обов’язкового страхування цивільних повітряних суден; обов’язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,392 млн грн.
Тендерна пропозиція забезпечується електронною банківською гарантією в 233,9 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 20 травня.
Як повідомлялося, аналогічний тендер із таким самим бюджетом було оголошено 28 квітня, після того як оголошений 9 березня тендер із бюджетом 17,1 млн грн не відбувся через відсутність пропозицій.
ДАП “Україна” створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав по країні та за її межами з дотриманням вимог і правил, які передбачені у відповідних нормативних документах.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 40,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 366,6 тис. тонн із 620,1 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 56,4 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-квітень-2022 (зростання у 8 разів). При цьому імпорт брухту склав 0,06 тис. тонн, тоді як у перші чотири місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-квітні-2023 знизилися на 49,8% порівняно із січнем-квітнем-2022 – до 292,8 тис. тонн із 583,5 тис. тонн.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався у 20-25 тис. тонн.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство в I кв. -2023 скоротило заготівлю металобрухту в 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 222,6 тис. тонн, водночас експорт металобрухту становив 40,3 тис. тонн (зростання в 5,7 раза). Таким чином, відставання заготівлі брухту у відносному вираженні скорочується, а вивезення стратегічної для металургів сировини з України зростає.
Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн з 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,1-1,2 млн тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни складуть 950-1000 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 100-120 тис. тонн, імпорт – 1,5-3 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 4,8-5,2 млн тонн.
Обсяг активів державного ПриватБанку (Київ) за підсумками 2022 року становив 549,7 млрд грн, що на 35% більше, ніж на кінець 2021 року (407,3 млрд грн).
Як повідомила заступниця голови правління банку Ганна Самаріна на пресконференції “Беремо і звітуємо: Найбільший банк країни в рік найскладніших викликів” у п’ятницю, таке зростання зумовлене збільшенням ліквідних активів на 110,3 млрд грн, зростанням додаткових інвестицій в ОВДП на 17,3 млрд грн, а також зростанням портфеля кредитів бізнес-клієнтів на 10,1 млрд грн.
Водночас 2022 року портфель кредитів фізосіб скоротився на 900 млн грн.
За словами Самаріної, кошти клієнтів на кінець 2022 року становили 472 млрд грн (в еквіваленті), що в 1,5 раза більше, ніж станом на кінець 2021 року (325,3 млрд грн).
Зростання було зумовлено надходженням 117,6 млрд грн на рахунки клієнта та впливом змін валютного курсу (29,1 млрд грн).
“Ми стримали наші витрати практично на рівні 2021 року. Зростання склало 5%. Ми не скорочували витрати, ми не скорочували персонал. Ми дуже уважно ставилися до тих витрат, які ми несли”, – зазначила заступниця голови правління ПриватБанку.
Вона додала, що в перші місяці війни були великі знижки від багатьох постачальників, що також допомогло банку, однак це не мало істотного впливу на витрати.
Резерви банку під кредитні ризики зросли в 17,1 раза – до 15,4 млрд грн.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
З початку повномасштабного вторгнення Україна втратила доступ до 5,5 млн працездатних людей, що становить понад 30% всієї робочої сили України станом на початок 2022 року. Така ситуація може стати однією з причин сповільнення темпів відновлення України, зазначив президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко в колонці на «Економічній правді».
«До вторгнення чисельність робочої сили України становила 17,4 млн людей. Після початку війни ситуація змінилася кардинально. Мільйон громадян було мобілізовано на захист України. На початку 2023 року за межами України перебували 4,6 млн українців, з яких 3,2 млн – жінки працездатного віку. На тимчасово окупованих з початку 2022 року територіях жили 3 млн осіб, з них орієнтовно 1,3 млн – працездатного віку. Тобто за останній рік Україна втратила доступ до 5,5 млн людей працездатного віку. Це понад 30% усієї робочої сили», – зазначив Олексій Мірошниченко.
Такі втрати робочої сили є більшими, ніж в Німеччини після Другої світової війни. З 1939 по 1946 роки чисельність працездатного населення Німеччини скоротилась на 4,7 млн , що становило 16% – майже вдвічі нижче, ніж в Україні.
При цьому ситуація в Україні ускладнюється через зміну територіального розміщення робочої сили – станом на початок цього року місце проживання змінили 50-55% всіх працездатних людей.
При цьому Україна поки не використовує внутрішній резерв – працездатну частину людей з інвалідністю. З понад 2,8 млн. людей з інвалідністю 76% – працездатного віку, а роботу мають не більше 22% з них. Важливо, що внутрішньо переміщеними особами стали лише 6,8% – в 7 разів менше, ніж в середньому по країні.
«Ми повинні змінити погляд на проблему працевлаштування осіб з інвалідністю. Законодавці зробили все так, що бізнес розглядає їх як тягар, а ці люди мають стати активною частиною ринку праці», – зазначив Олексій Мірошниченко. Законодавство, ставлення бізнесу до працевлаштування людей з інвалідністю, їх професійна орієнтація і кваліфікаційний рівень не сприяють тому, щоб 1,3 млн незайнятих осіб з інвалідністю залишилися потенційним трудовим ресурсом, а реально – “безробітними”, єдиним джерелом доходів яких є символічна соціальна підтримка держави.
За оцінками Конфедерації роботодавців України, активною частиною ринку праці можуть стати 0,8-1,0 млн людей з інвалідністю.
Дослідження проведено в рамках проекту Конфедерації роботодавців України за підтримки Міжнародної організації праці (МОП) з розробки консультаційних послуг для роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.
Польща відправила Україні 14 винищувачів МіГ-29 і 325 танків, повідомило постійне представництво Республіки Польща в ЄС.
“Із 575 поставлених наразі в Україну танків 325 передано Польщею. Нідерланди посідають друге місце (85), Німеччина третє (80) і США четверте (76). Крім того, з 28 літаків, переданих наразі до Києва, Польща відправила 14 винищувачів МіГ-29”, – йдеться в повідомленні у Twitter.
8 травня польський міністр оборони Маріуш Блащак повідомив про відправку винищувачів МіГ-29.
У квітні польський президент Анджей Дуда повідомив, що Варшава зможе поставити Києву загалом 14 винищувачів МіГ-29.
МіГ-29 – радянський і російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління, розроблений у 1970-х роках. Призначений для знищення керованими ракетами і бортовою гарматою повітряних цілей і для ураження наземних цілей із застосуванням некерованих засобів ураження. Має численні модифікації. Літак експлуатують понад 20 країн світу.
