Український ринок сої демонструє видатні результати – експорт з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) становив 445 тис. тонн, що створює передумови для нового рекорду, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради.
Аналітики наголосили, що, незважаючи на темпи експорту, український ринок залежить від глобальних тенденцій, таких як коливання цін на американську та бразильську сою.
“Українська соя зазвичай продається з дисконтом порівняно з американською, що становить близько $5-7 за тонну. Однак зараз ціна американської сої майже зрівнялася з українською, що є сприятливим сигналом для вітчизняних експортерів. Негативні тенденції на фізичних ринках, зокрема, падіння ціни сої в Чикаго, поки що не позначилися на наших обсягах продажу”, – зазначили експерти.
Вони звернули увагу, що сезонні тренди вказують на можливе зростання цін на сою в грудні-березні, які є традиційно активним періодом для торгівлі. Ціни на сою поступово підвищуватимуться до $420-440 за тонну, що на $20-30 більше за поточні показники, прогнозують у “Пуску”.
“Грудень завжди активний для ринку через підготовку до різдвяних канікул. Переробні підприємства нарощуватимуть закупівлі сої, оскільки більшість із них забезпечили свої потреби лише на першу половину грудня. Це створює високий попит, що, своєю чергою, сприятиме зростанню цін”, – пояснили експерти та порекомендували виробникам, які мають таку можливість, відкладати продаж до лютого-березня для отримання максимальної вигоди.
На внутрішньому ринку ціни на соєвий шрот залишаються низькими, що обмежує можливість переробників встановлювати високі закупівельні ціни. Поки що вони купують сою за 17,3 тис-17,5 тис.грн/т. Проте кореляція між ціною сої та шроту дає змогу сподіватися на вирівнювання ситуації на українському ринку найближчими місяцями, резюмували в “Пуску”.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав розслідування причин підвищення цін на курячі яйця в жовтні 2024 року, повідомила пресслужба відомства.
Згідно з інформацією на сайті регулятора, АМКУ вже направив вимоги щодо надання інформації безпосередньо виробникам курячих яєць, їх продавцям, а також виробникам комбікормів, вартість яких є однією з основних складових собівартості курячих яєць.
Регулятор нагадав, що на ситуацію з підвищенням цін на яйця реагує не вперше. Так, у жовтні 2022 року було розпочато дослідження причин підвищення цін на курячі яйця у вітчизняних торговельних мережах. Під час дослідження було зібрано та проаналізовано інформацію від учасників ринку на кожній із ланок обігу товару на шляху від виробника до кінцевого споживача.
АМКУ також звернув увагу, що розширив рамки дослідження за цією групою товарів, яке було розпочато у вересні-жовтні 2022 року, і пролонгував його до жовтня 2024 року.
“Після отримання від учасників ринку відповідей на вимоги та подальшого аналізу всіх чинників впливу на цінову поведінку суб’єктів господарювання на кожній із ланок обігу товару будуть сформовані остаточні висновки щодо наявності або відсутності в діях учасників задіяного товарного ринку ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, – резюмували в АМКУ.
Як повідомлялося, в Україні в жовтні встановилися рекордно високі ціни на курячі яйця, які перевищили поріг у 60 грн/десяток. У галузевій Спілці птахівників України пояснили це відкладеною реакцією птахівників, які влітку 2024 року працювали собі в збиток, тоді як вартість кормів і електроенергії значно подорожчала і більше працювати у збиток галузь не може.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” знизив до 30% вартість перевезення зернових і олійних культур, завдяки створенню власного парку з 40 вагонів-зерновозів, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
“Станом на сьогоднішній день експортовано 58 тис. т зернових та олійних культур, залишок до експорту – понад 60 тис. т. т, з них по 30 тис. т кукурудзи та пшениці”, – розповів комерційний директор агрохолдингу Олександр Тимошенко та додав, що найрентабельнішими в сезоні-2024 були соняшник і ріпак, завдяки більш високим, ніж роком раніше, цінам.
В “Агро-Регіоні” звернули увагу, що основні обсяги сільськогосподарської продукції перевозять залізницею та автотранспортом до портів, далі зерно експортують морем. Зниженню вартості перевезень посприяли кілька чинників, серед яких парк власних зерновозів, що гарантує гнучкість у плануванні та фіксовану вартість перевезення.
“Агро-Регіон” у рамках грантової програми проєкту USAID “Економічна підтримка України”отримав 25 вагонів-хоперів. Після чого залучив додаткові кошти та інвестував їх у додаткові 15 вагонів.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га в Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Агрохолдинг “Агрейн” модернізував інфраструктуру для приймання зерна на елеваторному комплексі “Сервіс Грейн” (Одеська обл.) і проклав до нього 200-метрову залізничну гілку, повідомила пресслужба групи компаній.
Згідно з повідомленням, прокладена залізнична гілка дає змогу відвантажувати до 30 вагонів/добу, що здешевлює і прискорює доставку зерна в порти.
Крім того, в “Сервіс Грейн” обладнали три вузли для приймання зерна з автотранспорту, зокрема великовантажного (довжиною до 20 м). За загальної потужності вузлів у 2000 т елеваторний комплекс готовий приймати зерна до 1700 т/добу.
За інформацією агрохолдингу, потужності зберігання комплексу, для забезпечення роботи яких встановлено обладнання вітчизняного виробника KMZ Industries, наразі вже сягнули 100 тис. тонн.
“Завдяки впровадженню сучасних технологій на елеваторі одночасно можна приймати і відвантажувати як великі, так і дрібні партії зерна в стислі терміни”, – резюмували в “Агрейн”.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
ПАТ «Укрнафта» 27 листопада оголосило тендер на послуги страхування від нещасного випадку на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг -142,8 тис. грн.
Документи приймаються до 9 грудня.
Економіка України 2025 року зросте на 4,9% за невеликого зниження рівня інфляції порівняно з цим роком до 8%, таким макропрогнозом Райффайзен Банку (Київ) поділився голова його правління Олександр Писарук.
«Що стосується курсу долара, то ми очікуємо девальвацію близько 8% у 2025-му, а сам курс на кінець 2025 року становитиме 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що ризики безпеки покращаться з другої половини 2025 року», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Писарук зазначив, що банк завжди робить стрес-тести з урахуванням не тільки базового сценарію, а й найкращого і найгіршого сценарію.
«Але у нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Усі попередні прогнози щодо завершення війни не виправдалися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже припинимо прогнозувати і помилятися, а будемо просто працювати», – зазначив водночас голова правління Райффайзена.
На його думку, навіть якщо припинення вогню буде наприкінці першого кварталу, то це не сильно різко вплине на показники у 2025 році.
«Воно може вплинути на 2026 рік. Тобто навіть настільки важливі речі впливають із певним лагом. На 2025 рік впливатиме поточна динаміка зростання інфляції та необхідність її приборкати», – вважає Писарук.
Він додав, що не здивується, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку внаслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції.
«Щодо депозитних і кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо значних їх відхилень від поточних рівнів», – зазначив банкір.
Він нагадав, що цей процес розпочався ще в липні, і головним чинником є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою вірогідністю буде стабільною до середини літа 2025 року.
«А ось ставки за депозитами в доларах США та євро можуть дещо знизитися у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і зараз залишаються досить низькими в Україні», – припустив голова правління Райффайзен Банку.
Коментуючи вплив ситуації на фронті на настрої населення і бізнесу, він констатував, що це відбивається на валютному ринку.
«Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це призводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги», – сказав Писарук.
За його словами, ситуація наразі видається цілком керованою, тому що зовнішня допомога наступного року виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету і поповнення валютних резервів НБУ. Голова правління також повідомив, що Райффайзен Банк залишається головним постачальником готівкової валюти в Україну.
«А хто номер два, я навіть не знаю, тому що відрив величезний. Це складний бізнес – потрібно знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років», – зазначив він.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки за підсумками 2024 року з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%, після того, як у 2023 році вона впала до 5,1% після стрибка у 2022 році до 26,6%. Національний банк України (НБУ) 27 листопада знизив офіційний курс гривні до 41,6010 грн/$1, що є мінімальним значенням за її історію. Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,59 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
