Пасажиропотік через український кордон на тижні з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. та встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався у серпні, але складав до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс с 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
У минулі вихідні щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а цієї суботи – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, збільшилася зі 141 тис. до 142 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
“З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – у середньому на 16% порівняно з буднями”, – зазначається у повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) “Краківець”, “Шегині” та “Устилуг”, середнє навантаження фіксується у ПП “Грушів”, “Угринів”, “Рава-Руська”, тоді як найменше – у ПП “Смільниця” та “Нижанковичі”.
У цю неділю станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 60 легкових авто була у ПП “Устилуг”. 35 машин очікували проходження кордону у ПП “Грушів”, 30 – у ПП “Угринів”, 25 – у ПП “Краківець” та 10 – у ПП “Шегині”.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга у 30 машин була на переході “Лужанка”, тоді як у ПП “Вилок” та “Дзвінкове” – по 20, “Косино” – 15 та “Тиса” – 5.
На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” очікували контролю відповідно 35 та 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин та ПП “Дякове” – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 5,7% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. та в’їхало 380 тис. людей, потік машин також був менший – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі – у 5,676 млн (5,643 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.
Білий дім шукає майданчик для можливої зустрічі наприкінці наступного тижня, де США, Росія та Україна могли б обговорити врегулювання конфлікту — при цьому Україна активно вимагає своєї участі в будь-яких переговорах.
Представники CBS News підтверджують, що адміністрація США шукає майданчик для зустрічі президентів Трампа, Путіна і Зеленського, яка може відбутися вже наступного тижня.
Саміт між Трампом і Путіним запланований на 15 серпня в Анкориджі (Аляска), який в адміністрації США називають ознайомчою зустріччю, без чітких обіцянок завершення конфлікту.
Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПОД/ФТ), валютного законодавства в липні 2025 року оштрафував Індустріалбанк на 400 тис. грн і шість небанківських фінансових установ, а також попередив «Укрпошту».
Як зазначається в релізі на сайті центробанку, найбільший штраф – 9 млн 632,85 тис. грн – отримало ТОВ «Лінеура Україна» (ТМ Credit 7), яке з доходом від надання фінансових послуг 470,7 млн грн за перший квартал цього року посіло 6 місце на ринку серед небанківських фінустанов.
Штраф на ТОВ «ФК “Маре” – склав 595 тис. грн, а на ТОВ »ФК «Мідл», яке днями Нацбанк позбавив ліцензії, – 340 тис. грн.
Крім того, ТОВ «ПрофітГід» отримало штраф 170 тис. грн, а ТОВ «Мілоан» – 51 тис. грн.
Що стосується «Укрпошти», то вона отримала письмове застереження за порушення вимог щодо неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПКФ/ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Як повідомило в п’ятницю видання «Forbes Україна», Нацбанк повідомив уряд про необхідність докапіталізації «Укрпошти» приблизно на 820 млн грн, без якої національний поштовий оператор не тільки не зможе запустити поштовий банк, але і може втратити ліцензію на надання фінансових послуг.
Комунальне підприємство «Київпастранс» 8 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) категорії D1, D2, 1145 од.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 25,054 млн грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 18 серпня.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. і встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався в серпні, але становив до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс з 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
Минулими вихідними щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а в цю суботу – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася з 141 тис. до 142 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
«З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – в середньому на 16% порівняно з буднями», – наголошується в повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) «Краковець», «Шегині» і «Устилуг», середнє навантаження фіксується в ПП «Грушев», «Угринів», «Рава-Руська», тоді як найменше – в ПП “Смильниця” і «Нижанковичі».
Цієї неділі станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга з 60 легкових авто була в ПК «Устилуг». 35 машин очікували проходження кордону в ПП «Грушев», 30 – в ПП «Угринов», 25 – в ПП “Краковець” і 10 – в ПП «Шегині».
На кордоні з Угорщиною найбільша черга з 30 машин була на переході «Лужанка», тоді як в ПП «Вилок» і «Дзвінково» – по 20, “Косино” – 15 і «Тиса» – 5.
На кордоні зі Словаччиною в ПП «Ужгород» і «Малий Березний» очікували на контроль відповідно 35 і 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин і ПП «Дяково» – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році на 5,7% вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. і в’їхало 380 тис. осіб, потік машин також був меншим – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендумів» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалася в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а в цілому в світі – в 5,676 млн (5,643 млн).
В самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,669 млн на кінець минулого року.
ТОВ “Біо Термо Пак” (Хмельницька обл.), основна спеціалізація якого – виробництва паперу і картону, став учасником індустріального парку “Теофопіль Еко Парк” (с. Теофопіль Хмельницької об.), повідомляє Мінекономіки.
Згідно з інформацією міністерства, воно отримало відповідне повідомлення від керуючої компанії індустріального парку – ТОВ “Тео Грін Інвест”, яка, згідно з даними opendatabot, входить в групу агрокомпаній “Україна 2001”, президентом та кінцевим бенефіциаром якої є підприємець Вадим Лейві.
ТОВ “Біо Термо Пак”створене в березні 2025 року зі статутним капіталом 100 тис. грн, серед його напрямків діяльності – виробництво паперової маси, гофрованого картону і паперу, паперової та картонної тари.
Індустріальний парк “Теофопіль Еко Парк” зареєстровано в грудні 2024 року, його площа 30,87 га.
За даними Мінекономіки, загальний обсяг капіталовкладень у будівництво об’єктів на його території оцінюється приблизно у 2,43 млрд грн, планується створення 1550 робочих місць у паперовій та супутніх галузях переробної промисловості.
Крім виробництва паперових та картонних виробів, концепцією ІП передбачені виробництво біогазу та біоетанолу, біопластика, а також харчова промисловість, альтернативна енергетика.
Ініціатором створення індустріального парку виступила Теофіпольська селищна рада.
Парк розташований поряд із Теофіпольською енергетичною компанією та Теофіпольським цукровим заводом, кінцевим бенефіциаром яких також є Лейві.
За даними opendatabot, ТОВ “Україна 2001” у 2024 році одержала 4,88 млрд грн чистого доходу та більш ніж 2 млрд грн чистого прибутку.
