Найбільший український мобільний оператор “Київстар” після купівлі контрольного пакета Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”) у серпні 2022 року інвестував у розвиток компанії $3 млн, повідомив президент компанії “Київстар” Олександр Комаров на Київському міжнародному економічному форумі.
“За рік, який ми володіємо (Helsi), ми інвестували $3 млн у розвиток цього гравця. Команда збільшилася у 2,5 раза”, – повідомив Комаров.
За його словами, кількість телемедичних консультацій у 2023 році зросла вдвічі.
Helsi – медична інформаційна система і провідний цифровий провайдер у сфері охорони здоров’я України, який має понад 23 млн пацієнтів і відомий як постачальник SaaS-рішень медичної інформаційної системи для 1300 державних і приватних клінік. “Киїстар” придбав 69,99% у серпні минулого року за 555,74 млн грн.
Згідно зі звітом “Київстару” за другий квартал 2023 року Helsi збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні приблизно 1,8 млн за квартал.
Міністр оборони України Рустем Умєров і міністр оборони Болгарії Тодор Тагарєв підписали в Брюсселі Меморандум, що розширює сферу двостороннього співробітництва, включно з кіберзахистом, стратегічними комунікаціями, отриманням військово-технічної підтримки.
“Значущі результати зустрічі з моїм болгарським колегою Тодором Тагарєвим. Ми підписали Меморандум, що розширює сферу двостороннього співробітництва, включно з кіберзахистом, стратегічними комунікаціями, отриманням військово-технічної підтримки. Документ також закладає основу для майбутньої оборонної взаємодії та військового співробітництва”, – написав Умеров у Х.
Крім того, Болгарія допоможе з курсами англійської мови для майбутніх українських пілотів F-16.
“Вдячний за важливу підтримку міністра Тагарева і всього болгарського народу”, – додав міністр.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у вересні поточного року виробив 8,5 тис. тонн прокату, наростивши виробництво на 91,6% до попереднього місяця і на 97,4% до вересня-2022.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу минулого місяця знизився на 19% до серпня-2023, але зріс на 61,3% до вересня-2022, до 20,9 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у вересні в прокатному цеху №1 виготовляли шахтну стійку СВП-33 і рудничні рейки Р-34, у прокатному цеху № 2 – шахтну стійку і фасонний прокат.
У коксохімічному виробництві збільшили випуск доменного коксу для меткомбінатів, виготовляли кам’яновугільний кокс, хімічну продукцію.
Загалом за дев’ять місяців 2023 року ДМЗ виробив 82,6 тис. тонн металопрокату (+82,4% до аналогічного періоду 2022 року) і 219 тис. тонн коксу (+36,2%).
Нагадується, що ДМЗ відновив виробництво прокату після тримісячного простою у квітні 2022 року. Минулого року завод скоротив виробництво прокату порівняно з 2021 роком на 74,2%, до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Мінекономіки запрошує до участі у міжнародному форумі “Промисловий безвіз” (АСАА) в системі відновлення та розвитку економіки України”.
Форум організований за ініціативи департаменту технічного регулювання в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA, за фінансування уряду Німеччини та за підтримки німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і громадської спілки “Фонд підтримки реформ в Україні”.
Дата проведення: 13 жовтня 2023 року.
Реєстрація: 9:00 – 10:00 за київським часом.
Реєстрація обов’язкова. Реєстрація онлайн доступна за посиланням.
Початок: о 10:00 за київським часом.
Формат: онлайн/безкоштовно.
Здійснюється синхронний переклад (англійська/українська).
Основна мета: розглянути Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода ACAA, або так званий “промисловий безвіз”) як чинник подолання технічних бар’єрів у торгівлі, підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств та відновлення економіки України загалом у воєнний та післявоєнний період.
Ключові завдання: почути пріоритети бізнесу та окреслити шляхи до створення єдиного європейського бізнес-середовища, де кожен з учасників матиме змогу налагодити комунікації для пошуку партнерів.
Дві сесії:
І сесія: “Інфраструктура якості України в європейській системі координат: відновлення та розвиток економіки”;
ІІ сесія: “Діалог з українським бізнесом та бізнесом країн ЄС щодо практичних аспектів інтернаціоналізації підприємств”.
Участь у Форумі є чудовою нагодою для бізнесу отримати дороговказ щодо руху промислових товарів, пошуку надійних партнерів у тих сферах, де країнами накопичено суттєвий людський та виробничий потенціал.
До участі у Форумі запрошуються представники:
Офіційний інформаційний партнер – Інтерфакс-Україна.
Інфляція в Україні у 2023 році знизиться до 9% або нижче з 26,6% минулого року, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на відкритті Київського міжнародного економічного форуму в четвер.
“Маємо інфляцію близько 8-9% за рік. Переконаний, що не буде вищою”, – сказав глава уряду.
За його словами, після спаду на 29,1% зростання ВВП цього року становило “3%+”.
“Дефіцит (бюджету) все ще залишається 20% ВВП, але ми знайшли, як його компенсувати: якщо торік було отримано $32 млрд грантів і пільгових кредитів, то цього року очікуємо отримати $42 млрд без військової підтримки та інших гуманітарних внесків”, – зазначив Шмигаль.
Як повідомлялося з посиланням на Держстат, інфляція в Україні за підсумками вересня в річному вимірі знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня. З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%.
Наприкінці липня Нацбанк України знову поліпшив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, проте минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
Агрохолдинг “Агротрейд” завершив посів озимої пшениці, під яку відвів у Сумській, Чернігівській, Харківській та Полтавській областях 15,8 тис. га, що в 4,5 раза більше, ніж торік, повідомила прес-служба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, озимою пшеницею зайнято чверть земельного банку агрохолдингу, що викликано потребами дотримання сівозміни.
“Цього сезону ми завершили посів озимих дуже швидко. До робіт підготувалися ретельно – заздалегідь спланували поставки та внесення добрив і подбали про доступність необхідної кількості насіння на складах. Тож якщо не зважати на фактор війни, складнощів не виникало. Сіялися ми в ранні строки, і після нещодавніх дощів уже є перші сходи, які перебувають у гарному стані”, – зазначив директор агропромислового департаменту “Агротрейд” Олександр Овсяник.
Як повідомлялося, загальний план зі збору озимої пшениці врожаю-2023 агрохолдинг виконав на 110%.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
