Україна в січні відправила на експорт 5,5 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки, що на 1,3 млн тонн менше, ніж за грудень, повідомило Мінагрополітики в суботу.
“Така динаміка в бік зменшення зумовлена штучним блокуванням роботи “зернового коридору” з боку російських інспекторів”, – зазначило міністерство.
Воно уточнило, що в рамках “зернової ініціативи” було відвантажено за перший місяць року всього 3 млн тонн, тоді як раніше експорт сільгосппродукції коридором становив 4 млн тонн і більше на місяць.
За даними Мінагрополітики, експорт кукурудзи знизився на 700 тис. тонн – до 2,6 млн тонн, пшениці – на 250 тис. тонн, до 1,3 млн тонн.
Загалом у маркетинговому сезоні (липень 2022 – січень 2023) на експорт було відвантажено 15,4 млн тонн кукурудзи та 9,7 млн тонн пшениці, а з олійними – 39,2 млн тонн, вказало міністерство.
Воно додало, що за 11 місяців війни в інші країни з України було відправлено 44,4 млн тонн агропродукції, зокрема пшениці – 9,9 млн тонн, кукурудзи – 18,2 млн тонн. Незначна різниця в поставках цих культур порівняно з новим маркетинговим сезоном пов’язана із закриттям українських портів, які не функціонували п’ять місяців, а в серпні почали поступово нарощувати обсяги, пояснило Мінагрополітики.
За його даними, у трійці лідерів за відправленнями в січні залишилася соняшникова олія з показником 347 тис. тонн, що на 121 тис. менше, ніж було в грудні.
Січневі поставки соєвих бобів знизилися незначно порівняно з грудневими – до 345 тис. тонн з 387 тис. тонн, шроту – до 295 тис. тонн з 331 тис. тонн.
Водночас більш ніж у 1,6 раза скоротилися поставки насіння соняшнику – до 190 тис. тонн із 312 тис. тонн більше, а ріпаку – майже в 1,3 раза: до 186 тис. тонн із 237 тис. тонн порівняно з 412 тис. тонн у листопаді.
Як зазначило Мінагрополітики, майже незмінними в січні залишилися відправки ячменю: 168,7 тис. тонн проти 179 тис. тонн у грудні. Соєвої олії за перший місяць 2023 року поїхало на 6 тис. тонн більше – 26 тис. тонн.
“Загальна картина відправок за січень у відсотках така: 47,36% припадає на кукурудзу, 24,23% – пшениця, 6,33% – соняшникова олія, соєві боби – 6,29%, 5,38% – шрот, насіння соняшнику – 3,46%, ріпак – 3,39%, ячмінь – 3,08%, соєву олію – 0,49%”, – вказало міністерство.
Воно додало, що загальний обсяг відправок за 11 місяців у розрізі культур: 18,2 млн. тонн – кукурудза (40,88%); 9,9 млн тонн – пшениця (22,25%); 3,6 млн тонн – соняшникова олія (8,12%); 3,2 млн тонн – ріпак (7,21%); 2,9 млн тонн – насіння соняшника (6,49%); 2,5 млн тонн – шроти (5,65%); 1,9 млн тонн – ячмінь (4,21%); 2 млн тонн – соєві боби (4,70%); 215 тис. тонн – соєва олія (0,49%); 215 тис. тонн – соєві боби (0,49%). тонн – соєва олія (0,48%).
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала рекордні 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
У Києві продовжиться будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної на Оболонський острів, що здійснюється з 2020 року коштом меценатських коштів і для якого не використовуються гроші з міського бюджету, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
“Київ отримав кошти на продовження будівництва від метрополії Великого Парижа. Це цільові кошти, які іноземні партнери виділили нам на зведення саме цього об’єкта”, – написав Кличко в Телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, на початок 2023 року вже встановили три опори мосту і розпочали встановлення четвертої, закупили матеріали.
“За кошти, надані метрополією Великого Парижа, завершать установку четвертої опори моста, закуплять і встановлять допоміжні та частково прогонові конструкції, придбають металоконструкції”, – зазначив мер Києва.
Він уточнив, що за проєктом міст спиратиметься на чотири опори, дві з яких розташовані в протоці. Ширина пішохідного об’єкта буде 4 м, довжина – 164 м.
“Міст буде комфортним для пересування маломобільних груп населення. Проходу маломірних суден у затоку Оболонь об’єкт не заважатиме. Оболонський острів облаштуємо як сучасну зону відпочинку для киян зі збереженням флори і фауни”, – підсумував Кличко.
Власник будівлі, в якій розташована штаб-квартира американської Twitter Inc. у Сан-Франциско, подав на компанію до суду, звинувативши її в несплаті оренди.
У позові, поданому компанією SRI Nine Market Square LLC, ідеться про те, що майданчик порушив угоду договору про оренду в грудні, не виплативши місячної оренди в розмірі приблизно $3,4 млн, у зв’язку з чим 5 грудня отримав повідомлення про невиконання договірних зобов’язань. Власник будівлі отримав належну йому суму за рахунок кредитної лінії, яку Twitter використовувала як гарантійний внесок.
Тим часом компанія “знову порушила орендну угоду, не виплативши місячної оренди та додаткової оренди в рамках угоди в січні 2023 року” в розмірі близько $3,428 млн, зазначається в позові. SRI Nine Market Square отримала ще $266 тис. коштом кредитної лінії, тож на поточний момент Twitter винна $3,16 млн.
SRI Nine Market Square хоче, щоб компанія збільшила ліміт кредиту до $10 млн у зв’язку з умовами договору, що передбачають таку можливість у разі зміни її керівництва. Наприкінці жовтня Twitter придбав мільярдер Ілон Маск. У позові йдеться, що майданчик відмовляється це робити.
Крім того, аналогічний позов подав власник офісів у центрі Лондона Crown Estate, пише MarketWatch. Там підтвердили, що звернулися до суду, але не уточнили, яку конкретно суму не виплатила Twitter.
У грудні зарубіжні ЗМІ повідомили, що компанія припинила платити оренду за низку офісів у рамках заходів зі скорочення витрат після того, як її очолив Маск. На початку січня проти Twitter подав позов ще один орендодавець у Сан-Франциско.
Американський інтернет-рітейлер Amazon планує до 2040 року інвестувати $35 млрд у відкриття кількох центрів обробки даних (ЦОД) у Вірджинії, що створить щонайменше 1 тис. робочих місць, заявив губернатор штату Гленн Янгкін. За його словами, поки що розглядається низка місць на території штату, остаточне рішення буде ухвалено пізніше, повідомляє MT Newswires.
Amazon є одним із найбільших приватних роботодавців у Вірджинії, де 2006 року було створено перші ЦОД підрозділу “хмарних” послуг Amazon Web Services (AWS). У 2018 році компанія відкрила другу штаб-квартиру в місті Арлінгтон, що розташоване в цьому штаті. Директор AWS з економічного розвитку Роджер Венер сказав, що з 2006 року підрозділ інвестував понад $35 млрд у Вірджинію і зробив внесок у ВРП штату в розмірі майже $7 млрд. За підсумками третього кварталу 2022 року виручка AWS зросла на 27,5% – до $20,54 млрд. Водночас аналогічний показник Amazon загалом підвищився на 15%, склавши $127,1 млрд.
Капіталізація компанії за останні 12 місяців впала майже на 33% (до $992 млрд), тоді як фондовий індекс Nasdaq опустився трохи більше ніж на 19%.
Заможні росіяни, які підпали під санкції США, можуть намагатися уникати їх за допомогою інвестицій в американський ринок комерційної нерухомості, попереджає підрозділ Мінфіну США з боротьби з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN). Регулятор закликав американські банки проявляти пильність, зазначивши, що складні схеми фінансування і непрозорі структури партнерств, які використовуються на цьому ринку, можуть допомагати в приховуванні коштів, пише газета The Wall Street Journal.
FinCEN є одержувачем звітів про підозрілу активність, які фінансові інститути повинні подавати в разі виявлення сигналів про потенційну незаконність тієї чи іншої угоди. Застереження для банків, опубліковане регулятором у середу, є черговою спробою американського Мінфіну запобігти обходу фінансових санкцій заможними громадянами РФ, зазначає WSJ. “Завдяки міжнародному тиску та економічним обмеженням, запровадженим понад 30 країнами світу щодо Росії, у російської еліти, яка опинилася під санкціями, залишається дедалі менше можливостей для переміщення та приховування незаконно нажитих коштів”, – заявив виконувач обов’язків глави FinCEN Хімамулі Дас. Регулятор позначив низку ознак і “тривожних дзвінків”, які мають насторожити банки. Так, росіяни, які перебувають під санкціями, можуть намагатися використовувати інвестиційні пули або офшорні фонди, щоб уникнути перевірок, попереджає він. Від банків зазвичай не потрібно встановлювати особи людей, які володіють у фондах часткою менше 25%. Таким чином, особи, які підпали під санкції, можуть знижувати свої частки, уникаючи перевірок, але зберігаючи при цьому контроль над фондом, вважає FinCEN.
Вони можуть використовувати підставні компанії та багаторівневі схеми, що включають безліч юридичних осіб або трастів, а також переводити активи іншим членам сім’ї або діловим партнерам, щоб приховати свою залученість, попереджає регулятор. Він зазначає, що особи, які опинилися під санкціями, можуть інвестувати не тільки в елітну і люксову нерухомість. У деяких випадках вони можуть шукати більш непомітні інвестиції, що забезпечують стабільний дохід, не привертаючи при цьому небажаної уваги. Використання таких стратегій ухилення від санкцій настільки ж імовірне в малих і середніх за розміром містах США, як і в мегаполісах, зазначає FinCEN. Минулого року регулятор випускав подібне застереження для банків, рекомендувавши їм звертати пильну увагу на угоди з предметами мистецтва, люксовими яхтами і коштовностями.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
