Обсяг надходжень від акцизного податку з вироблених та ввезених товарів за січень-травень 2025 року досяг 69,7 млрд грн проти 46,9 млрд грн за аналогічний період торік, повідомив очільник Державної податкової служби (ДПС) Руслан Кравченко.
“За 5 місяців бюджет понад план вже отримав 11,3 млрд грн (+19,3% ). У травні 2025 року надійшло 15,3 млрд грн акцизного податку”, – зауважив він.
Кравченко пояснив, що перевиконання зумовлене зростанням імпорту підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів.
“Помітний результат дає і системний контроль за обігом підакцизних товарів”, – додав очільник ДПС.
До загального фонду державного бюджету України в грудні 2024 року надійшло 13,1 млн грн акцизного податку з вироблених і ввезених підакцизних товарів, що на 45% (4,1 млрд грн) більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС).
У ДПС зазначили, що виконання показника доходів забезпечено на 104,1%, додатково до бюджету надійшло 0,5 млрд грн.
Держподаткова служба в грудні 2024 року також перевиконала план отримання доходів із лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів на 109% (додатково 80,4 млн грн). До держбюджету надійшло з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції майже 1 млрд грн.
Крім того, від вироблених та ввезених тютюнових виробів до держбюджету надійшло майже 9 млрд грн, що становило 100,1% показника доходів, держава додатково отримала 9,3 млн грн, резюмували в ДПС.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата в Україні (AmCham) та Асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн» звернулися до Верховної Ради з проханням підтримати в другому читанні законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби у версії Кабінету міністрів.
«Необхідно передбачити підхід ЄС щодо визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року (станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік) з метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств – найбільших платників податків України, на чому, згідно з офіційним висновком до законопроєкту та відповідними листами, наполягають як комітет Ради з питань інтеграції України до ЄС, так і Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабміну», – ідеться в повідомленні на сайті ЄБА в другій редакції законопроєкту.
В асоціаціях упевнені, що ініціативи деяких українських депутатів щодо внесення концептуальних змін до вже ухваленого в першому читанні рішення в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби несуть значні ризики для Держбюджету України. Ці пропозиції можуть спровокувати галопуюче зростання нелегального ринку цигарок, який надзвичайними зусиллями вдається зменшувати кілька місяців з урахуванням рекомендацій країн G7 та лідерства голови парламентського фінкомітету Данила Гетманцева.
Найкритичнішими та найризикованішими ініціативами, на думку компаній-членів асоціацій, є пропозиції щодо встановлення адвалорної ставки акцизу на тютюнові вироби в розмірі 25% та порівняння ставки податку для сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (ТВЕН).
Підкреслюється, що така ініціатива не відповідає європейському підходу та практиці країн-членів ЄС.
«Просимо врахувати позицію об’єднаної бізнес-спільноти під час ухвалення остаточного рішення щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби в рамках подальшого розгляду та ухвалення законопроєкту №11090», – підсумували в асоціації.
Раніше ухвалити законопроєкт про тютюнові акцизи у варіанті Кабміну закликали Спілка українських підприємців (СУП) та Американо-українська ділова рада (USUBC).
Як повідомлялося, 4 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні й ухвалила за основу законопроєкт №11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.
Законопроєкт передбачає переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з гривні в євро, вихід на мінімальний рівень ЄС в акцизному податку на сигарети (EUR90 за 1000 штук сигарет) через поступове підвищення специфічних ставок акцизного податку до 2028 року, повернення до диференціації акцизу на ТВЕНи та сигарети та запровадження спеціального механізму розрахунку акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням валютного курсу.
За оцінками Мінфіну, описаними в проєкті Бюджетної декларації, це дасть змогу збільшити надходження до держбюджету у 2025 році на 0,6 млрд грн, у 2026 році – на 5 млрд грн, у 2027 році – на 9,4 млрд грн і у 2028 році – на 13,9 млрд грн.
Робоча група при комітеті Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики розглянула законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн, який готують до розгляду парламенту в другому читанні, повідомив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт однозначно своєчасний і буде підтриманий ВР. Водночас є питання, які мають бути розглянуті в другому читанні. Усвідомлено депутатами в залі. Серед них графік підвищення ставок акцизу, їхній розмір за окремими позиціями та підвищення адвалорної ставки”, – написав він у Telegram у понеділок.
Крім того, до тексту законопроєкту щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, за інформацією Гетманцева, є ще кілька технічних питань. Щодо них депутати мають намір знайти консенсус на рівні парламентського комітету.
Гетманцев також повідомив, що ухвалений 2020 року законопроєкт про введення акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН) допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.
“Хороший результат”, – резюмував голова фінансового комітету.
Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів.
Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби вже з 1 липня 2024 року не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, стверджують в ЄБА.
Експерти звернули увагу на те, що на 2024-2027 роки заплановано підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – на 20% щорічно. Однак законопроєктом №11090 пропонується підвищувати зазначені ставки нерівномірно. Наприклад, пропонується підвищити розмір ставки акцизного податку на цигарки у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026 та 2027 роках – приблизно на 5% щороку. На думку представників бізнесу, застосування такого підходу спричинить шоковий ефект на ринку 2025 року.
Водночас компанії-члени асоціації підтримують диференціацію графіка підвищення ставок акцизного податку на цигарки та тютюнові вироби для електронного нагріву за допомогою підігрівача з електронним керуванням протягом 2024-2027 років.
Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України, які передбачають, зокрема, поступове підвищення акцизу на моторне паливо до 2028 року, зокрема на бензин на 68%.
Про схвалення законопроєкту на засіданні уряду в п’ятницю повідомив у Телеграм представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.
Згідно з його повідомленням, законопроєктом, зокрема, пропонується встановити нові розміри ставок акцизного податку на пальне з урахуванням їхнього мінімального рівня, передбаченого Директивою 2003/96/ЄС, яка набирає чинності з 1 січня 2028 року. Як наголошується в повідомленні, встановлюється графік щорічного збільшення таких ставок з 1 липня 2024 року по 31 січня 2027 року включно.
Водночас народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у своєму Телеграм-каналі опублікував графік підвищення ставок до законопроєкту, згідно з яким у І півріччі цього року акциз на бензин автомобільний складає EUR213,5/тис. л., а вже у ІІ півріччі цього року – EUR213,5/тис. л, а вже у ІІ півріччі має зрости до EUR242,6/тис. л і після подальшого поступового збільшення у 2025-2027 роках у 2028 році він має бути EUR359/тис. л. Таким чином, виходячи з цих показників, акциз на бензин з 2024 по 2028 рік зросте на 68%. Акциз на дизельне паливо, який становить EUR139,5/тис. л, має зрости до EUR177,6/тис. л у ІІ півріччі і до EUR330/тис. л у 2028 році (плюс 136,5%).
Щодо скрапленого газу показники відповідно EUR52/тис. л, EUR55,6/тис. л, EUR70/тис. л (плюс 34,6%), щодо альтернативного палива – EUR162/тис. л, EUR184,08/тис. л, EUR272,4/тис. л (плюс 68%).
Як повідомлялося, у середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
21 вересня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі – за 1 тис. літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне і біодизель – EUR100. ПДВ для всіх видів палива при цьому залишився на рівні 7%.
Однак згідно з цим документом, з 1 липня 2023 року рівень податків на пальне повернувся до довоєнного рівня: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1 тис. л.
Надходження акцизного податку з виробленої в Україні та ввезеної на митну територію країни лікеро-горілчаної продукції 2023 року становили 10,1 млрд грн, що на 20,7% вище від надходжень 2022 року і майже у 2 рази більше від запланованого Міністерством фінансів показника доходів у 5,2 млрд грн.
Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у понеділок, виконання доведених Мінфіном показників доходів було забезпечено в усіх без винятку місяцях із січня по грудень 2023 року.
Гетманцев зазначив, що надходження акцизного податку від лікеро-горілчаної продукції у 2023 році стало майже на 12% (1 млрд грн) більшим за надходження довоєнного 2021 року, коли він становив 9,0 млрд грн. Водночас розмір ставки акцизного податку збільшився тільки на 5% – з 126,96 грн до 133,31 грн за 1 л 100% спирту з 1 березня 2022 року.
За його інформацією, обсяги реалізації на внутрішньому ринку горілки та лікеро-горілчаних виробів, за даними звітів 2-РС, у січні-листопаді 2023 року становили 20,6 млн дал, що більше відповідного періоду 2022 року на 26%, або на 4,3 млн дал.
При цьому виручка від реалізації алкогольної продукції через РРО зросла на кінець 2023 року майже вдвічі – 13,9 млрд грн у грудні проти 7,5 млрд грн у січні.
Як повідомлялося, голова фінкомітету Ради минулого тижня завив, що українській владі не вдалося розв’язати проблему нелегального тютюнового ринку, незважаючи на перевищення плану з надходжень до держбюджету 2023 року на 9,7 млрд грн. Він ініціював проведення відкритих комітетських слухань щодо нелегального тютюнового ринку, на які запросив бізнес, громадськість та органи державної влади. Дату проведення слухань ще не визначено.
