Виторг від продажу лікеро-горілчаної продукції в Україні у лютому 2025 року склав 11 млрд грн, що на 1 млрд грн (8%) менше, ніж у січні 2025 року, і на 5,5 млрд грн (33%) менше, ніж у грудні 2024 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у Телеграм-каналі.
Він зауважив, що кількість виданих ліцензій за перші два місяці поточного року збільшилася на 18 435 одиницю порівняно із груднем 2024 року.
При цьому, средня сума виторгу на 1 ліцензію у лютому 2025 року складає 106,8 тис грн, що на 8 тис. грн (7%) менше порівняно із січнем 2025 року і на 88,3 тис. грн (45%) менше порівняно із груднем 2024 року.
“Як видно, торгівля лікеро-горілчаною продукцією демонструє схожу тенденцію із торгівлею іншим підакцизним товаром – тютюновими виробами. Відслідковуємо за причинами такої динаміки”, – резюмував голова парламентського комітету.
Як повідомлялося, Гетманцев привернув увагу правоохоронних органів до скорочення в лютому 2025 року виторгу від реалізації тютюнових виробів до 9,6 млрд грн, що на 8% (на 0,8 млрд грн) менше, ніж попереднього місяця. При цьому, кількість ліцензій, що діють, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за перші два місяці року зросла на 12488 од і досягло позначки в 75613.
Державна митна служба України (Держмитслужба) підписала меморандум про співпрацю з альянсом по боротьбі з контрафактними алкогольними напоями (Alliance Against Counterfeit Spirits) задля підвищення ефективності сприяння правовласникам у захисті їхніх прав інтелектуальної власності та налагодження ділових зв’язків з галузевими асоціаціями, групами та об’єднаннями.
«Захист прав інтелектуальної власності насамперед спрямований на підтримку легального бізнесу та чесного конкурентного середовища на ринку, а також на викорінення контрафакту як явища. Митна служба вживає заходів для того, щоб іноземні виробники, які реалізують свою продукцію на українському ринку, мали можливість здійснювати свою діяльність максимально прогнозовано. Обмін інформацією з альянсом та посилення контролю на кордоні дають митниці можливість ефективно протидіяти підробкам», – зазначив в.о. голови Держмитслужби Сергій Звягінцев, якого цитують у повідомленні відомства.
У Держмитслужбі висловили переконання, що підписання меморандуму дасть змогу вивести боротьбу з контрафактом на новий рівень. Спільні ініціативи передбачають запровадження сучасних способів перевірки алкоголю під час переміщення через митний кордон України, навчання посадових осіб митниці новим актуальним методам ідентифікації ознак підробок.
«По всьому світу тисячі людей стають жертвами підроблених алкогольних напоїв. Виробники підроблених товарів стали дуже гнучкими, вони постійно підлаштовуються під обставини. Тому співпраця з митною службою є ключовою можливістю для нас отримати перевагу в цьому протистоянні з фальсифікаторами. Ми раді розширити співпрацю з Україною, яка, незважаючи на складні умови, продовжує протидіяти переміщенню контрафакту. Це важливий крок до прозорого ринку та безпеки споживачів», – зазначив голова AACS Метью Прот.
AACS об’єднує 2/3 з кількості всіх провідних світових виробників міцного алкоголю, зокрема Diageo (Johnnie Walker, Smirnoff), Pernod Ricard (Chivas Regal, Absolut), Brown-Forman (Jack Daniel’s, Finlandia) тощо. Альянс активно діє у понад 20 країнах світу з розвиненою економікою, співпрацює з урядами держав, митними адміністраціями та правоохоронними органами задля протидії незаконному виробництву й обігу міцного алкоголю та впровадження високих стандартів контролю на митному кордоні.
Детінізація ринку лікеро-горілчаної продукції за 2024 рік принесла державному бюджету України додатково на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2023 році, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у телеграм-каналі.
Він зазначив, що сплата акцизного податку з виробленої в країні лікеро-горілчаної продукції зросла на 1,7 млрд грн, або на 24,4%, порівняно з 2021 роком. Позитивна динаміка простежується і в зростанні податкової ефективності з ПДВ: вона становить 6,88%, або на 33,3% більше, ніж у довоєнному 2021 році, коли вона фіксувалася на рівні 5,16%.
Водночас виручка алкогольної продукції в листопаді 2024 року порівняно із січнем збільшилася на 25%.
Гетманцев звернув увагу, що президент України підписав законопроєкт про оподаткування ринку спирту, виходячи з потужності заводів, і висловив упевненість, що це не дасть змоги відновити “чорний” ринок спирту.
Важливим індикатором детінізації 2024 року ринку лікеро-горілчаної продукції голова парламентського комітету назвав зростання завантаженості потужностей спиртзаводів до 87%. Це допомогло за 10 місяців минулого року виробити 23,7 млн дал спирту, що на 189% більше за мирний 2021 рік, коли завантаження спиртзаводу становило 60%.
“Це означало, що вся залишкова потужність була спрямована в пляшку без акцизу”, – додав Гетманцев.
За його словами, ухвалений парламентом закон №4014 спрямований на забезпечення повноти сплати акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу.
“Закон робить економічно невигідним умовне «невикористання» потужностей. Надзвичайно важливо, щоб контролери широко не заплющували очі в процесі виконання вимог закону”, – резюмував голова парламентського фінкомітету.
В Україні з 1 січня 2025 року набули чинності положення закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Згідно з передбаченими законом №3817-IX змінами, поміщення цих товарів у певні митні режими дозволяється винятково за наявності відповідних чинних ліцензій або в місця зберігання, внесені до реєстру Держподаткової служби.
ДМС нагадала компаніям, які здійснюють переміщення через митний кордон України спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про необхідність врахувати цю інформацію під час наступного митного оформлення товарів, які експортуються.
Ухвалений парламентом законопроєкт №10346 про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального передбачає низку послаблень для крафтових продуктів.
Про це повідомив голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з економічного розвитку Іван Марчук.
“Уперше за понад 30 років нашої незалежності спільно структурували законодавство, покликане закласти максимально комфортні та уніфіковані принципи для розвитку Великої (малої) крафтової четвірки – малих виноробів, малих дистилерів, малих медоварів і малих пивоварів”, – написав він у Facebook.
Головними елементами “крафтової революції” Марчук назвав дозвіл для малих пивоварів виробляти 1 млн літрів і водночас мати декларацію замість обтяжливої та витратної атестації виробництва.
Для всіх виробників крафтової продукції були уніфіковані та перезакріплені правила щодо отримання ліцензії в електронному вигляді протягом 10 днів, звіту за обсягами виробництва та обігу продукції один раз на рік;
При цьому штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та обігу тощо зменшено в 10 разів.
“Звісно, немає межі вдосконаленню, ми й надалі продовжуватимемо покращувати законодавство для МАЛИХ. Вже є домовленість щодо опрацювання можливості для малих виноробів права виробляти напівігристі вина “петнати” в рамках “малої ліцензії” та інші корисні плюшки, про які – згодом”, – резюмував народний депутат.
Кількість американців, які щодня вживають марихуану, у 2023 році перевищила кількість тих, хто щодня п’є алкогольні напої, пише Associated Press з посиланням на дослідження Університету Карнегі-Меллона.
Близько 17,7 млн осіб споживали марихуану щодня або майже щодня позаминулого року, проти 14,7 млн тих, хто вживає алкоголь із тією самою частотою, йдеться в дослідженні. Для порівняння: у 1992 році майже щодня споживали марихуану менше 1 млн американців.
“Добрі 40% споживачів марихуани вживають її щодня або майже щодня. Такий характер споживання більше асоціюється з тютюном, ніж з алкоголем”, – зазначив науковий співробітник університету Джонатан Колкінс.
При цьому він наголосив, що дані ґрунтуються на опитуваннях, і респонденти могли з більшою охотою зізнаватися в щоденному споживанні марихуани завдяки тому, що вона стає дедалі більш суспільно прийнятною у США.
Марихуана дозволена в більшості штатів для використання в медичних або рекреаційних цілях, проте на федеральному рівні вона все ще заборонена.
Дослідження показують, що часте споживання підвищує ймовірність утворення залежності від марихуани або розвитку канабіоїдного психозу, зазначив професор психіатрії в медичній школі при Університеті Меріленда Девід Горелік.
