Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Будівельний ринок України у грошовому вираженні у 2025 році зріс майже на чверть — аналіз

Будівельний ринок України у 2025 році у грошовому вираженні зріс на 24% порівняно з 2024 роком — до близько 248 млрд грн (приблизно 5,3 млрд євро), повідомив директор Rauta Андрій Озейчук в огляді тенденцій галузі. Водночас обсяг ринку залишається на 34% нижчим за рівень 2021 року, коли він оцінювався приблизно у 8 млрд євро.

За оцінкою компанії, ключовими сегментами комерційних інвестицій у 2025 році залишалися складська, виробнича та торгова нерухомість, а найбільш привабливими для нового будівництва названі Київська, Львівська та Івано-Франківська області. Окремо виділяється сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури — близько 20% ринку.

Попит з боку бізнесу та домогосподарств зміщувався у бік енергонезалежності: продажі генераторів зросли на 130%, інверторів та акумуляторів — на 50%, сонячних станцій — на 100%. На ринку комерційного будівництва найбільш динамічно зростав сегмент сільськогосподарських будівель (+48%), тоді як попит на первинне житло загалом залишився на рівні 2024 року.

Зростання цін у галузі, за оцінкою Rauta, уповільнилося: вартість будівельних робіт і матеріалів у 2025 році збільшилася приблизно на 15% проти 24% роком раніше, ціни на житло додали 5–10%. Одночасно посилився дефіцит кадрів — нестача фахівців оцінюється приблизно у 30%, що прискорило зростання зарплат у будівництві до 25–30% у 2025 році; серед лідерів за підвищенням названі монолітники (+50%), геодезисти (+44%) та бетонники (+38%).

В огляді також зазначається поглиблення цифровізації та оновлення регулювання: у 2025 році повноцінно запрацювала ЄДЕССБ і було розширено функціонал, запрацювали геопортал містобудкадастру та застосунок «Прозоре будівництво», а зміни до ДБН щодо інклюзивності набирають чинності з 1 квітня 2026 року.

, , ,

Аналіз ринку землі України

На третину скоротилася кількість великих землевласників серед компаній з моменту відкриття ринку землі в Україні. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження, проведене opendatabot на підставі даних Державного земельного кадастру. Так, 91 компанія зменшила свої земельні банки до рівня менш як 100 гектари за два роки. 31% від усіх земельних ділянок, якими володіє бізнес, припадає на 10 компаній-землевласників. Наразі 192 компанії володіють земельними банками понад 100 га.

192 компанії, у власності яких перебуває понад 100 гектарів землі, налічується наразі в Україні. Для порівняння, на момент відкриття ринку землі у 2024, таких компаній було 283. На 51 компанію зменшився перелік великих землевласників упродовж 2024 року, а торік — ще на 40 компаній.

В умовах невизначеності, руйнування інфраструктури, складності розмінування територій та проблем із логістикою великі компанії не поспішають нарощувати земельний банк, що й пояснює скорочення кількості великих землевласників, пояснює Денис Марчук.

Для великого бізнесу купівля землі — це інвестиція на десятки років і мільярдні вкладення. У нинішніх умовах війни ці кошти частіше спрямовують на підтримку обігового капіталу, перекриття логістичних і експортних ризиків та на відновлення пошкодженої інфраструктури (елеватори, склади, техніка тощо). Наразі бізнес обирає модель мобільності — оренду замість власності. Це дозволяє швидше реагувати на ризики та змінювати регіони присутності. Землю купують переважно ті гравці, які чітко планують довгострокову роботу й обирають регіони з нижчими ризиками, що й пояснює значну різницю в цінах між заходом і півднем України“, — Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Майже третиною української землі у власності бізнесу володіють лише 10 компаній. Сукупно ця десятка володіє 18 344,98 гектарами. Втім навіть у переліку лідерів великий розрив: найбільша компанія-землевласник, агрофірма Світанок, має у 10 разів більше земель, ніж компанія Куяльник, що замикає десятку.

Для України це історично нормальна структура агросектору, коли 20–25% ринку припадає на великий бізнес. Ключова проблема — не концентрація як така, а доступ малого і середнього бізнесу до фінансових ресурсів. За наявності доступного кредитування вони можуть повноцінно конкурувати, зокрема, через аукціони державної землі“, — вважає Денис Марчук.

Лідером за скороченням земельного банку стала компанія Землетрейд: 3 161,47 гектара до 733,57 гектара, тобто майже у чотири рази. Компанія ж Агрофорест зменшила свої площі у 8,6 раза — з 1 803,09 гектара до 210,44 гектара. Водночас 103 компанії взагалі не змінювали площі свої земельних угідь.

38 компаній із переліку великих землевласників зареєстровано на Київщині. Ще 28 компаній зареєстровані у Кіровоградській області, і стільки ж — безпосередньо в Києві. Водночас в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях великі землевласники серед компаній відсутні.

Варто зазначити, що частина компаній зі списку найбільших землевласників, зареєстрована на територіях, які постраждали від війни. Так, 16 компаній мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях. 4 компанії зареєстровані у зонах активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси. А 14 компаній розташовані на територіях можливих бойових дій.

67% великих землевласників працює у сфері сільського господарства — 129 компаній. Ще 33 компанії, або 17%, пов’язані з операціями з нерухомістю. У сфері державного управління та оборони працюють 11 компаній, в оптовій торгівлі — 4, у фінансовому секторі — 3 компанії.Серед великих землевласників також присутні дві компанії, що входять до Індексу Опендатаботу 2025 року. Це Укрексімбанк та Ощадбанк, які володіють земельними ділянками площею понад 100 гектарів.

, ,

Тимчасовий захист для громадян України в різних країнах – аналіз Experts Club

Уряд Молдови продовжив режим тимчасового захисту для переміщених з України осіб до 1 березня 2027 року, при цьому з 2026 року країна переходить від автоматичного продовження до продовження за заявою. Подати онлайн-заявку потрібно з 1 лютого по 30 квітня 2026 року, термін розгляду – до 90 днів. Влада також вказує, що тимчасовий захист може бути скасований за відсутності в Молдові більше 45 днів сумарно.

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також наводить ключові терміни продовження в інших юрисдикціях.

1) Європейський союз. Країни ЄС погодили продовження дії механізму тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року (раніше – до 4 березня 2026 року).

2) Швейцарія. Федеральна рада продовжила дію захисного статусу S як мінімум до 4 березня 2027 року.

3) Велика Британія. Діє схема Ukraine Permission Extension (UPE), що дозволяє особам з чинними українськими міграційними статусами в Британії подати заявку на додаткові 18 місяців перебування; схема відкрита з 4 лютого 2025 року.

4) США. Міністерство внутрішньої безпеки США продовжило статус TPS для України: поточний період продовження діє до 19 жовтня 2026 року (18-місячне продовження, що відраховується з 20 квітня 2025 року).

5) Канада. Для частини українців та членів їх сімей, які подалися шляхом сімейного возз’єднання і очікують рішення щодо постійного статусу, введені заходи для підтримки легального перебування – в тому числі можливість подати зсередини Канади на документи і дозволи, з дедлайном до 31 березня 2027 року.

6) Норвегія. Влада вирішила продовжити схему колективного захисту ще на один рік; за інформацією UDI, продовження для більшості власників такого дозволу відбувається автоматично після закінчення поточного терміну.

Experts Club зазначає, що відмінності між країнами найчастіше пов’язані не з самим принципом захисту, а з адмініструванням: десь застосовується автоматичне продовження, а десь – продовження за заявою (як у Молдові з 2026 року), а також з вимогами до фактичної присутності та оновлення документів.

,

Experts Club: Болгарія перейшла на євро, але розширення єврозони сповільнюється

Болгарія з 1 січня 2026 року офіційно перейшла на євро і стала 21-ю країною єврозони. Для болгарської економіки цей крок багато в чому має інституційний характер: лев багато років був жорстко прив’язаний до євро через валютну раду, тому різкої зміни монетарного режиму ринок не очікував. Разом з тим країна отримує місце в керівних органах ЄЦБ і більш глибоку інтеграцію у фінансову систему єврозони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін вважає, що ефект переходу буде визначатися тим, наскільки швидко влада «збиватиме» інфляційні очікування у населення і бізнесу: «Сам по собі євро не робить економіку багатшою за одну ніч, але він знижує транзакційні витрати і підвищує довіру інвесторів. Ключовий тест перших місяців – контроль за ціновими спекуляціями і зрозуміла комунікація зі споживачами».

Головний внутрішній ризик, навколо якого будується суспільна дискусія в Болгарії, – інфляційні очікування і побоювання «округлення» цін у роздрібній торгівлі та сервісах. Такі побоювання традиційно супроводжують зміну валюти, навіть якщо фактичний ефект зазвичай обмежений у часі і концентрується в секторі щоденних витрат домогосподарств.

Після вступу Болгарії до єврозони в ЄС залишаються шість країн, які не використовують євро: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Данія та Румунія.

За оцінкою Experts Club, в найближчі роки розширення єврозони буде йти повільно, оскільки в кожній з цих країн діють свої «стоп-фактори» – від політичних обмежень до невиконання критеріїв конвергенції і проблем з дефіцитом бюджету.

Так, у Польщі влада публічно заявляла, що країна «поки не готова» до євро і розглядає злотий як інструмент макроекономічної гнучкості, який допоміг пережити минулі шоки.

У Чехії президент Петр Павел закликав активніше рухатися до євро як до фактора торгівлі та участі в прийнятті рішень, проте політичного консенсусу щодо термінів у Чехії немає.

В Угорщині прем’єр Віктор Орбан, навпаки, кілька разів заявляв, що країні не слід приймати євро.

Швеція формально спирається на результати референдуму 2003 року, коли 55,9% виборців висловилися проти введення євро.

Данія, на відміну від інших, має юридично закріплене право не вводити євро (opt-out), підтверджене референдумом 2000 року.

Experts Club зазначає, що наступною країною після Болгарії, яка з найбільшою ймовірністю претендуватиме на введення євро, вважається Румунія. При цьому реальний графік залежить від інфляції та бюджетної траєкторії: Єврокомісія в конвергенційних матеріалах вказувала, що Румунія не виконує умови для прийняття євро, включаючи параметри стійкості публічних фінансів і правову сумісність. У публічних орієнтирах в румунській дискусії фігурує мета близько 2029 року, проте терміни можуть зміщуватися в залежності від економічних показників і фіскального коригування.

, , , ,

Аналіз світового виробництва алюмінію – відео Experts Club

Аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз світового виробництва алюмінію в 1970-2024 роках. На основі візуальних даних з відео «Top-20 виробників алюмінію з 1970 по 2024 р.» та підтверджених статистичних даних за 2024 рік сформульовано огляд тенденцій галузі.

Починаючи з 1970-х років, виробництво первинного алюмінію поступово переміщалося з Європи та Північної Америки до Азії та Близького Сходу. На зорі індустрії значний обсяг виробництва припадав на країни Західної Європи та США. Однак наступні десятиліття принесли швидке нарощування потужностей у Китаї, Індії, на Близькому Сході.

Відео підтверджує: у 2024 році найбільший виробник (Китай) контролює близько 60 % світового обсягу, тоді як на десятку лідерів припадає понад 80 % випуску.

Згідно з даними джерел (Wikipedia, Visual Capitalist, Nato, World Population Review), виробництво алюмінію першою десяткою країн виглядає в 2024 році так:

Китай — ~43 млн т.

Індія — ~4,2 млн т.

Росія — ~3,8 млн т.

Канада — ~3,3 млн т.

ОАЕ — ~2,7 млн т.

Бахрейн — ~1,6 млн т.

Австралія — ~1,5 млн т.

Норвегія — ~1,3 млн т.

Бразилія — ~1,1 млн т.

Малайзія — ~0,98 млн т.

Загальний випуск світового первинного алюмінію в 2024 році оцінюється приблизно в 72 млн т.

Світ виробництва алюмінію все більше концентрується: Китай утримує домінуюче становище, а інші країни-лідери контролюють значну частку. Країни з ростом інфраструктури, автомобілебудування та будівельного сектора (Індія, Бразилія, ОАЕ) демонструють динаміку зростання.

відео доступне на нашому каналі в YouTube –

, ,

AgriAcademy представить аналітичний огляд ринку тваринництва на Ukrainian Livestock Summit 2025

17 жовтня 2025 року у Києві компанія ProAgro Group проведе четвертий Український тваринницький саміт (Ukrainian Livestock Summit 2025) – провідну галузеву платформу для обговорення сучасних трендів і перспектив розвитку тваринництва, птахівництва, переробки тваринницької продукції та кормовиробництва, пише SEEDS.

Серед спікерів саміту – Оксана Юрченко, координатор проєктів щодо здоров’я тварин та безпечності харчової продукції Інвестиційного центру ФАО та представниця освітньої платформи AgriAcademy, яка виступить із аналітичною доповіддю на тему «Тваринництво в Україні: тенденції, виклики та перспективи».

Оксана Юрченко представить огляд ключових трендів тваринницької галузі, зокрема питання кадрового дефіциту, трансформації аграрних професій, адаптації сектору до вимог євроінтеграції, а також ролі сучасної неформальної освіти у підготовці нової генерації фахівців агробізнесу.

«Сьогодні тваринницька галузь переживає низку серйозних викликів, серед яких один із ключових — гостра нестача кваліфікованих кадрів. Підприємства активно шукають фахівців, але знайти їх дедалі складніше, тоді як на ринок виходить нове покоління фермерів із зовсім іншим баченням і підходами до роботи. Саме тому надзвичайно важливо інтегрувати дистанційне навчання у повсякденну діяльність господарств, зробивши його невід’ємною частиною виробничого процесу. AgriAcademy — це дієвий інструмент, який сприятиме мотивації працівників і допоможе підвищити їхній професійний рівень, — наголошує Оксана Юрченко.

У рамках саміту протягом дня також транслюватиметься промо-відео AgriAcademy, присвячене можливостям сертифікованої безкоштовної онлайн-освіти для аграріїв. Платформа сьогодні налічує понад 30 практичних курсів, створених спільно з провідними університетами світу, компаніями агросектору та галузевими експертами України.

Виступ Оксани Юрченко покликаний не лише дати оцінку стану тваринницького сектору, але й показати, як сучасні освітні ініціативи сприяють зміцненню кадрового потенціалу українського агробізнесу в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграційного руху.

Це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні.  Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

  • Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз як найбільший донор);
  • Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та США);
  • Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (FAO).

Джерело: https://www.seeds.org.ua/agriacademy-predstavit-analitichnij-oglyad-rinku-tvarinnictva-na-ukrainian-livestock-summit-2025/

, , , , ,