Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Experts Club: Болгарія перейшла на євро, але розширення єврозони сповільнюється

Болгарія з 1 січня 2026 року офіційно перейшла на євро і стала 21-ю країною єврозони. Для болгарської економіки цей крок багато в чому має інституційний характер: лев багато років був жорстко прив’язаний до євро через валютну раду, тому різкої зміни монетарного режиму ринок не очікував. Разом з тим країна отримує місце в керівних органах ЄЦБ і більш глибоку інтеграцію у фінансову систему єврозони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін вважає, що ефект переходу буде визначатися тим, наскільки швидко влада «збиватиме» інфляційні очікування у населення і бізнесу: «Сам по собі євро не робить економіку багатшою за одну ніч, але він знижує транзакційні витрати і підвищує довіру інвесторів. Ключовий тест перших місяців – контроль за ціновими спекуляціями і зрозуміла комунікація зі споживачами».

Головний внутрішній ризик, навколо якого будується суспільна дискусія в Болгарії, – інфляційні очікування і побоювання «округлення» цін у роздрібній торгівлі та сервісах. Такі побоювання традиційно супроводжують зміну валюти, навіть якщо фактичний ефект зазвичай обмежений у часі і концентрується в секторі щоденних витрат домогосподарств.

Після вступу Болгарії до єврозони в ЄС залишаються шість країн, які не використовують євро: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Данія та Румунія.

За оцінкою Experts Club, в найближчі роки розширення єврозони буде йти повільно, оскільки в кожній з цих країн діють свої «стоп-фактори» – від політичних обмежень до невиконання критеріїв конвергенції і проблем з дефіцитом бюджету.

Так, у Польщі влада публічно заявляла, що країна «поки не готова» до євро і розглядає злотий як інструмент макроекономічної гнучкості, який допоміг пережити минулі шоки.

У Чехії президент Петр Павел закликав активніше рухатися до євро як до фактора торгівлі та участі в прийнятті рішень, проте політичного консенсусу щодо термінів у Чехії немає.

В Угорщині прем’єр Віктор Орбан, навпаки, кілька разів заявляв, що країні не слід приймати євро.

Швеція формально спирається на результати референдуму 2003 року, коли 55,9% виборців висловилися проти введення євро.

Данія, на відміну від інших, має юридично закріплене право не вводити євро (opt-out), підтверджене референдумом 2000 року.

Experts Club зазначає, що наступною країною після Болгарії, яка з найбільшою ймовірністю претендуватиме на введення євро, вважається Румунія. При цьому реальний графік залежить від інфляції та бюджетної траєкторії: Єврокомісія в конвергенційних матеріалах вказувала, що Румунія не виконує умови для прийняття євро, включаючи параметри стійкості публічних фінансів і правову сумісність. У публічних орієнтирах в румунській дискусії фігурує мета близько 2029 року, проте терміни можуть зміщуватися в залежності від економічних показників і фіскального коригування.

, , , ,

Аналіз світового виробництва алюмінію – відео Experts Club

Аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз світового виробництва алюмінію в 1970-2024 роках. На основі візуальних даних з відео «Top-20 виробників алюмінію з 1970 по 2024 р.» та підтверджених статистичних даних за 2024 рік сформульовано огляд тенденцій галузі.

Починаючи з 1970-х років, виробництво первинного алюмінію поступово переміщалося з Європи та Північної Америки до Азії та Близького Сходу. На зорі індустрії значний обсяг виробництва припадав на країни Західної Європи та США. Однак наступні десятиліття принесли швидке нарощування потужностей у Китаї, Індії, на Близькому Сході.

Відео підтверджує: у 2024 році найбільший виробник (Китай) контролює близько 60 % світового обсягу, тоді як на десятку лідерів припадає понад 80 % випуску.

Згідно з даними джерел (Wikipedia, Visual Capitalist, Nato, World Population Review), виробництво алюмінію першою десяткою країн виглядає в 2024 році так:

Китай — ~43 млн т.

Індія — ~4,2 млн т.

Росія — ~3,8 млн т.

Канада — ~3,3 млн т.

ОАЕ — ~2,7 млн т.

Бахрейн — ~1,6 млн т.

Австралія — ~1,5 млн т.

Норвегія — ~1,3 млн т.

Бразилія — ~1,1 млн т.

Малайзія — ~0,98 млн т.

Загальний випуск світового первинного алюмінію в 2024 році оцінюється приблизно в 72 млн т.

Світ виробництва алюмінію все більше концентрується: Китай утримує домінуюче становище, а інші країни-лідери контролюють значну частку. Країни з ростом інфраструктури, автомобілебудування та будівельного сектора (Індія, Бразилія, ОАЕ) демонструють динаміку зростання.

відео доступне на нашому каналі в YouTube –

, ,

AgriAcademy представить аналітичний огляд ринку тваринництва на Ukrainian Livestock Summit 2025

17 жовтня 2025 року у Києві компанія ProAgro Group проведе четвертий Український тваринницький саміт (Ukrainian Livestock Summit 2025) – провідну галузеву платформу для обговорення сучасних трендів і перспектив розвитку тваринництва, птахівництва, переробки тваринницької продукції та кормовиробництва, пише SEEDS.

Серед спікерів саміту – Оксана Юрченко, координатор проєктів щодо здоров’я тварин та безпечності харчової продукції Інвестиційного центру ФАО та представниця освітньої платформи AgriAcademy, яка виступить із аналітичною доповіддю на тему «Тваринництво в Україні: тенденції, виклики та перспективи».

Оксана Юрченко представить огляд ключових трендів тваринницької галузі, зокрема питання кадрового дефіциту, трансформації аграрних професій, адаптації сектору до вимог євроінтеграції, а також ролі сучасної неформальної освіти у підготовці нової генерації фахівців агробізнесу.

«Сьогодні тваринницька галузь переживає низку серйозних викликів, серед яких один із ключових — гостра нестача кваліфікованих кадрів. Підприємства активно шукають фахівців, але знайти їх дедалі складніше, тоді як на ринок виходить нове покоління фермерів із зовсім іншим баченням і підходами до роботи. Саме тому надзвичайно важливо інтегрувати дистанційне навчання у повсякденну діяльність господарств, зробивши його невід’ємною частиною виробничого процесу. AgriAcademy — це дієвий інструмент, який сприятиме мотивації працівників і допоможе підвищити їхній професійний рівень, — наголошує Оксана Юрченко.

У рамках саміту протягом дня також транслюватиметься промо-відео AgriAcademy, присвячене можливостям сертифікованої безкоштовної онлайн-освіти для аграріїв. Платформа сьогодні налічує понад 30 практичних курсів, створених спільно з провідними університетами світу, компаніями агросектору та галузевими експертами України.

Виступ Оксани Юрченко покликаний не лише дати оцінку стану тваринницького сектору, але й показати, як сучасні освітні ініціативи сприяють зміцненню кадрового потенціалу українського агробізнесу в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграційного руху.

Це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні.  Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

  • Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз як найбільший донор);
  • Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та США);
  • Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (FAO).

Джерело: https://www.seeds.org.ua/agriacademy-predstavit-analitichnij-oglyad-rinku-tvarinnictva-na-ukrainian-livestock-summit-2025/

, , , , ,

Результати парламентських виборів у Чехії та їх вплив на Україну

У Чехії на парламентських виборах 3–4 жовтня 2025 року перемогу здобув Андрій Бабіш і його партія ANO, яка отримала близько 34,7 % голосів. Партія Петра Фіали — яка раніше керувала коаліцією «Spolu» — посіла друге місце з ~23,4 % голосів. Результати виборів проаналізував інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Перед Бабішем стоїть складне завдання — формування коаліції: партія не набрала однопартійної більшості, і розглядається співпраця з правими і популістськими партіями — SPD (Свобода і пряма демократія) і рухом Motorists.

Бабіш пообіцяв зростання соціальних виплат, зниження податків і посилення уваги до внутрішньоєвропейських питань. Він неодноразово критикував істотну військову і матеріальну допомогу Україні, обіцяв переглянути участь Чехії в ініціативі з постачання боєприпасів Києву. При цьому Бабіш намагається позиціонувати себе як проєвропейський політик, хоча його риторика часто узгоджується з націоналістичними та євроскептичними силами.

Можна виділити кілька можливих наслідків для України від результатів виборів у Чехії:

  1. Зниження пільгової підтримки та військової допомоги. Новий уряд може прагнути скоротити внесок Чехії в колективну допомогу Україні або переглянути фінансові зобов’язання, особливо щодо програми постачання боєприпасів. Вже є заяви Бабіша, що він має намір «зменшити підтримку».
  2. Зміна дипломатичного тону. Чехія може змістити акценти у своїй зовнішній політиці в бік меншого акценту на протистоянні Росії — особливо якщо уряд буде прагнути до більш прагматичних відносин всередині ЄС і Центральної Європи.
  3. Посилення впливу правих і популістських течій у регіоні. Перемога Бабіша може стимулювати зростання націоналістичних і євроскептичних партій у сусідніх країнах і посилити напругу щодо політики Києва в Центральній Європі. Чехія може приєднатися до табору країн, які критикують санкції або затягують загальні європейські рішення.
  4. Ризики для інтеграції України. Зміна курсу Чехії може позначитися на підтримці України в рамках ЄС, впливі на «стабілізаційні фонди» і лобіюванні європейської підтримки на загальноєвропейському рівні.

Поточні зміни в Чехії — ключовий індикатор того, як швидко змінюється політичний ландшафт Центральної Європи. Для України важливо стежити за тим, який формат коаліції сформується і якою буде зовнішньополітична програма нового чеського кабміну.

Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club називав вибори в Чехії одними з найважливіших у світі в 2025 році. Відео про вибори в світі доступне на YouTube:

,

Китай, Польща та Німеччина залишаються найбільшими торговельними партнерами України у 2025 році – аналіз від Experts Club

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував оновлені дані щодо обсягів зовнішньої торгівлі України за перше півріччя 2025 року, оприлюднені Державною службою статистики України. Аналітика базується на офіційній митній статистиці та охоплює 49 основних торговельних партнерів України з усіх континентів. Дослідження виявило ключові тенденції у зовнішньоекономічних відносинах, що демонструють глибину міжнародної інтеграції країни.

Найбільшим торговельним партнером України залишається Китай, із загальним обсягом товарообігу в майже 9 млрд доларів США. Це більш ніж утричі перевищує показники будь-якої окремої європейської країни. Польща утримує друге місце з результатом у понад 6 млрд доларів, демонструючи стабільну роль як основного європейського хабу для українського експорту та імпорту. На третій позиції — Німеччина з обсягом 4,28 млрд доларів.

У п’ятірку також увійшли Туреччина (4,25 млрд дол.) та США (2,86 млрд дол.), що відображає широку географію торговельних зв’язків України.

Європейські країни традиційно відіграють провідну роль у зовнішній торгівлі України. Серед них, окрім Польщі та Німеччини, варто відзначити Італію, Чехію, Болгарію, Угорщину та Румунію — усі вони увійшли до топ-10 партнерів. Високі показники свідчать не лише про обсяги товарообігу, а й про стабільність логістичних і виробничих ланцюгів у регіоні.

Це також підтверджує поступове переформатування зовнішньоторговельної орієнтації України на ринки ЄС, зокрема після відкриття безмитного режиму, приєднання до єдиного митного простору та переорієнтації з традиційних пострадянських ринків.

Серед країн Азії безумовним лідером залишається Китай, який зберігає стратегічне значення як ринок сировини та джерело промислового імпорту. Туреччина, хоча і є частиною євразійського простору, активно зміцнює позиції в торгівлі завдяки гнучкій політиці та розвиненій логістиці через Чорне море.

Серед інших азійських гравців помітною є присутність Республіки Корея, Японії та Індії, які поступово нарощують торгівельні обсяги з Україною, особливо у високотехнологічних і фармацевтичних сегментах.

Сполучені Штати Америки залишаються найважливішим партнером України в Західній півкулі. Попри географічну віддаленість, США входять до п’ятірки торговельних партнерів із обсягом понад 2,85 млрд доларів. Це свідчить про глибоку економічну взаємодію, яка доповнює політичне та оборонне партнерство.

Бразилія та Мексика також представлені у загальному рейтингу, демонструючи зростання обсягів торгівлі, насамперед у сегментах агропродукції та промислових товарів.

ни все активніше з’являються в українському торговому балансі. Зокрема, Алжир, Єгипет, Туніс і Лівія показують стабільний попит на українське зерно, металургійну продукцію та машинобудівні вироби. Водночас потенціал африканських ринків для українського експорту залишається значним і може реалізуватися за умов розширення логістичних маршрутів і політичної стабільності.


Топ-10 торговельних партнерів України за січень–червень 2025 року

Країна Обсяг торгівлі (млн USD)
1 Китай 8996
2 Польща 6043
3 Німеччина 4279
4 Туреччина 4249
5 США 2859
6 Італія 2384
7 Чехія 1641
8 Болгарія 1539
9 Угорщина 1526
10 Румунія 1499

«Найсвіжіші дані зовнішньої торгівлі демонструють не лише географічну диверсифікацію партнерів України, але й чіткий фокус на інтеграцію до європейського та глобального ринку. Попри складну безпекову ситуацію, український бізнес продовжує експансію в міжнародні економічні ланцюги, особливо у сфері аграрної продукції, металургії та машинобудування. Значне зростання товарообігу з країнами ЄС, США, а також підтримання потужної співпраці з Китаєм та Туреччиною свідчать про те, що Україна не втратила здатності бути активним гравцем світового ринку», – зазначає засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.

Дані за перше півріччя 2025 року свідчать про збереження широкої географії зовнішньоекономічних зв’язків України. ЄС залишається надійним економічним партнером, Китай утримує позицію глобального гравця №1, а країни Північної Америки та Азії посилюють свої ролі. Африка — перспективний напрямок, який потребує стратегічної уваги.

, , , ,

Україна — на 13-му місці в світі за виробництвом слив — відеоаналіз Experts Club

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club провів дослідження, присвячене вирощуванню (виробництву) слив у світі. Відеоаналіз дослідження доступний за посиланням на YouTube.

За підсумками 2023 року Україна посіла 13-те місце у світі за обсягом виробництва слив, згідно з відеографікою, заснованою на офіційних даних FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).

Відеоогляд, опублікований Experts Club, демонструє динаміку виробництва слив у 1991–2023 роках по країнах. Згідно зі статистикою, лідируючі позиції займають:

ТОП-5 країн-виробників слив у 2023 році:

  1. Китай — безумовний лідер, майже 7 млн тонн,
  2. Румунія
  3. Чилі
  4. Сербія
  5. Туреччина

Найкращим показником для України за останні роки був 2021 рік, коли країна посіла 9-те місце серед топових світових виробників слив. У 2023 році обсяг врожаю слив в Україні склав понад 160 тис. тонн. Основними регіонами для слив є Закарпаття, Вінницька, Львівська, Чернівецька області.

Сливи використовуються як у свіжому вигляді, так і для переробки: сушені сливи, джеми, соки, пастила.

Незважаючи на військові ризики та окупацію частини південних територій, Україна зберігає статус важливого виробника кісточкових культур у Східній Європі.

Світові дані виробництва основних агрокультур за 2024 рік знаходяться в обробці і будуть доступні протягом місяця.

Детальніше дивіться відеоогляд за посиланням

Experts Club — платформа аналітичних відеодискусій, інтерв’ю та оглядів, присвячених ключовим питанням економіки, політики, медицини, безпеки та міжнародних відносин. Проект об’єднує провідних експертів, вчених, бізнесменів та громадських діячів для глибокого аналізу актуальних подій.

На каналі регулярно виходять:

інтерв’ю з профільними фахівцями (економісти, лікарі, юристи, дипломати),

експертні панельні дискусії,

аналітичні відеоролики та інфографіка (у тому числі на базі даних ООН, МВФ, FAO),

огляди світової та української економіки.

Мета проекту — формування незалежної експертної спільноти та розвиток культури аналітики в Україні.

YouTube-канал Experts Club доступний за посиланням: youtube.com/@ExpertsClub

,