Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в червні знизилися на 13%, або на 19 од., порівняно з травнем поточного року – до 147 од., свідчить статистика асоціації “Укравтопром”.
Згідно з оприлюдненими в Телеграм-каналі асоціації даними, порівняно з червнем 2022 року, коли було зареєстровано лише 32 автобуси, ринок зріс учетверо.
На позиції лідера минулого місяця (як і в травні) утрималися автобуси марки Citroen із реєстрацією 64 од. (у червні-2023 – 3 од.), друге місце – в Ataman виробництва АТ “Черкаський автобус” із реєстрацією 48 машин проти 41 у травні-2023 і трьох – у червні минулого року.
Третє місце зберегли українські “Еталон”, незважаючи на реєстрацію лише шести машин проти 32 од. у травні-2023.
Водночас, згідно з інформацією в ProZorro, автобуси цієї марки останнім часом частіше перемагають у тендерах на закупівлю шкільних автобусів областями України за кошти місцевих бюджетів і субвенції з держбюджету.
Автобуси Volkswagen з реєстрацією двох машин (як і в травні) зберегли четверте місце в рейтингу продажів нових автобусів у червні, по стільки ж зареєстровано автобусів ЗАЗ, Ford і турецьких Guleyuz.
Крім того, у червні в Україні зареєстровано по одному автобусу Renault та української Ruta.
Таким чином, у січні-червні 2023 року загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 779 од. – майже у 2,2 раза більше, ніж за той самий період 2022 року.
АТ “Черкаський автобус”, що випускає автобуси малого класу Ataman і вантажні автомобілі на агрегатах японської Isuzu, з липня поточного року планує збільшити щомісячний випуск автобусів на 25% – до 50 штук, вантажівок – на третину, до 40 од.
“Зараз “Черкаський автобус” випускає 40 автобусів і 30 вантажівок на місяць, а з липня планує збільшити обсяги виробництва до 50 автобусів і 40 вантажівок”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” народний депутат Дмитро Кисилевський.
У зв’язку з цим він наголосив на важливості для підприємства реалізованого проєкту з виготовлення в Україні та передання ДСНС 30 вантажних автомобілів Isuzu з бортовою платформою і краном-маніпулятором Tadano, в якому, крім “Черкаського автобуса”, зайняті також ПП “Аймакс-Авто” (Черкаси) і “Крейн Юкрейн” (Одеса).
Локалізація виробництва переданих автомобілів – близько 30%. ДСНС використовуватиме автомобілі, зокрема під час розмінування та розчищення територій, які постраждали від російського вторгнення та обстрілів.
Як повідомлялося, проєкт фінансується Японським агентством міжнародного співробітництва JICA, перші шість автомобілів уже передано ДСНС.
“Завод “Черкаський автобус” планує передати ще 24 вантажівки в серпні-вересні поточного року. Але JICA планує й надалі брати участь у постачанні техніки (автобусів і спеціальних вантажівок). Українська сторона зацікавлена в тому, щоб ця техніка також була випущена на українських підприємствах”, – повідомив агентству Кисилевський.
За інформацією на сторінці Федерації роботодавців України у Facebook, у церемонії передачі ДСНС автомобілів Isuzu брали участь керівник бізнесу “Ісдзу-Отаман Україна” Олександр Дорош, заступник міністра економіки Ігор Фоменко, голова ДСНС Сергій Крук і посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі, який, зокрема, зазначив, що Японія може співпрацювати з Україною у виготовленні важкої техніки або спецтехніки для перевезення людей.
Заснований 1994 року завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу, а також іншу колісну техніку на агрегатах Isuzu.
Як повідомлялося, завод планує інвестувати 200 млн грн у випуск автобусів більшого класу.
У 2022 році завод збільшив чистий прибуток майже в 2,9 раза до 65,02 млн грн за зростання чистого доходу на 32,5% до 842,29 млн грн.
АТ “Черкаський автобус“, що випускає автобуси малого класу Ataman на агрегатах японської Isuzu, планує інвестувати 200 млн грн у проєкт створення двох автобусів, які за розмірами перевершують ті, що випускаються зараз, повідомив народний депутат Дмитро Кисилевський за підсумками поїздки до Черкас.
“Завдяки локалізації власник “Черкаського автобуса”, Олександр Дорош, сміливіше будує плани щодо інвестицій. До виробництва він готує два нові автобуси, більші за розміром. Обсяг інвестицій у цей проект – 200 мільйонів гривень”, – написав він у Facebook у четвер, підбиваючи деякі підсумки роботи закону про локалізацію в машинобудуванні, ініціатором якого він є.
За його словами, за період дії закону (з червня 2022 року), який у 2023 році передбачає обов’язкову наявність щонайменше 15% української складової під час публічних закупівель (і +5% щороку, доки не дійде до 40%), завод випустив 324 автобуси, виграв 60 тендерів у публічних закупівлях – не тільки на автобуси, а й на іншу колісну техніку з локалізацією.
“Найбільший із них – на поставку 126 шкільних автобусів для Львівської області. Показник локалізації в цих автобусах – 60%. На сьогодні дві третини виробництва підприємства – замовлення державного сектору”, – наголосив Кисилевський.
У зв’язку з цим він наголосив на недоречному, на його погляд, обмеженні сумою 60 млн грн максимальної підтримки, яку промислові виробники можуть отримати від держави за програмою 5-7-9.
“Для порівняння, для торговельних мереж цю стелю встановлено на рівні 1 млрд грн. Такі пріоритети, на мій погляд, слід змінити з точністю до навпаки. “Черкаський автобус” програмою 5-7-9 успішно скористався, але потреба в інвестиційних коштах значно більша”, – підкреслює народний депутат.
Кисилевський зазначив, що “Черкаський автобус” простоював лише кілька днів у лютому 2022 року (одразу після вторгнення РФ), і наразі на заводі працює 450 черкащан, ще 50 фахівців підприємство готове взяти на роботу. Середня зарплата – 15 тис. грн.
Він наголосив, що в Україні сьогодні є щонайменше чотири великі виробники автобусів, які спільно здатні закрити потреби держави в цьому виді транспорту.
“Купуючи український громадський транспорт, державні відомства, компанії та громади виграють тричі. По-перше, заощаджують на сервісі, оскільки виробник знаходиться поруч. По-друге, понад 40% витрачених коштів повертаються у вигляді податків. По-третє (і найголовніше), таким чином держава стимулює інвестиції та створення робочих місць у своїй країні, а не за кордоном”, – резюмував нардеп.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” до теперішнього часу випускав тільки автобуси малого класу, а також іншу колісну техніку на агрегатах Isuzu.
За даними ресурсу opendatabot, у 2022 році завод збільшив чистий прибуток майже у 2,9 раза до 65,02 млн грн за зростання чистого доходу на 32,5% до 842,29 млн грн.
Київському ТОВ “Інвестиції в розвиток” та Олександру Дорошу належать пакети по 24,79% акцій АТ, Ганні Супрун і Костянтину Ворушиліну – по 8,2498%, ще чотири фізособи (зокрема багаторічний директор заводу Віталій Раабе) володіють пакетами по 5,3999% акцій.
Статутний капітал АТ “Черкаський автобус” – 162,96 млн грн.
Комунальне підприємство “Миколаївпастранс” Миколаївської міськради оголосило тендер на закупівлю низькопідлогових автобусів на загальну суму до EUR4,5 млн у рамках проєкту “Міський громадський транспорт України”, який фінансується Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
Згідно з інформацією в ProZorro в п’ятницю, відповідне оголошення розміщено в онлайн-версії Офіційного вісника ЄС 5 квітня. Розкриття тендерних пропозицій заплановано на 31 травня.
Згідно з оголошенням, умовами конкурсу передбачено постачання автобусів завдовжки від 8,2 м до 10,5 м, включно з основними та витратними запчастинами, обладнанням та інструментами для обслуговування і ремонту, та супутніми послугами.
Автобуси мають бути з дизельним двигуном, з доступом без сходинок щонайменше на двоє дверей, завширшки 2,55-3,5 м, мати пасажиромісткість щонайменше 60 осіб, зокрема щонайменше 24 сидячих (плюс одне місце для інвалідного візка).
Першу партію автобусів мають поставити не пізніше ніж через п’ять місяців від дати отримання постачальником авансового платежу, а завершення контракту – через 12 місяців.
За інформацією на сайті Миколаївської міськради, наприкінці березня поточного року про відновлення співпраці з ЄІБ за проектом “Міський громадський транспорт України” в ефірі місцевого телеканалу повідомив голова “Миколаївпастранс” Олексій Ушаков.
Як повідомлялося, попередній аналогічний тендер у межах цього проєкту було оголошено у вересні 2021 року з відкриттям тендерних пропозицій наприкінці листопада. Однак процедуру закупівлі було зупинено через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Миколаїв і до цього робив спробу закупити автобуси в межах цієї програми: відповідний тендер було оголошено в березні 2021 року, передбачалася закупівля автобусів довжиною від 8,8 до 9,5 м.
Однак у липні того самого року тендер було скасовано після відхилення всіх заявок (їх подавали український дилер Мінського автобусного заводу – компанія “Сучасні вантажівки” та Чернігівський автозавод).
“Переможцем за всіма вимогами тендеру виходить представник компанії МАЗ в Україні. Однак через санкції, накладені ЄС на білоруські підприємства, було ухвалено рішення оголосити новий тендер і запросити більше учасників”, – пояснили тоді в міськраді Миколаєва.
За інформацією на сайті міськради, наразі на маршрутах Миколаєва працює 20 од. автотранспорту “Миколаївпастрансу”.
Нещодавно місто отримало від німецької компанії три автобуси-“гармошки” Mercedes Citaro пасажиромісткістю до 150 осіб.
Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, заборонивши участь у ньому автомобільним перевізникам, які пропонують автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів (ТЗ).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграмі у вівторок, відповідне рішення затверджено на засіданні уряду у вівторок.
Крім того, за його словами, внесені зміни визначають повноваження територіальних громад у проведенні ними конкурсів у межах їхніх територіальних громад і передбачають введення маршрутних ТЗ, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Первинні реєстрації нових автобусів в Україні в листопаді зросли на 11,7% до жовтня поточного року, але скоротилися на 25,3% до листопада 2021 року, свідчить статистика асоціації “Укравтопром”.
Згідно з оприлюдненою на сайті асоціації статистикою, лідерство в цьому сегменті повернули автобуси Ataman (виробництва заводу “Черкаський автобус”), із реєстрацією 55 машин проти 11 у жовтні-2022 (четверте місце в рейтингу) і 44 од. у листопаді минулого року, коли марка також лідирувала.
На другому місці Citroen c 26 автобусами, з приростом реалізації на 2 од. до жовтня поточного року і на 22 од. – до листопада минулого, коли він посідав сьому сходинку рейтингу.
Лідер попереднього звітного місяця автобуси “Еталон” (виробництва Чернігівського автозаводу) у листопаді замикає трійку лідерів із 19 машинами проти 40 у жовтні-2022. Далі йдуть Ford (8 автобусів) і ЗАЗ (6 авто). Також зареєстровано два автобуси “Рута” і по одному Jac і Temsa.
У статистиці “Укравтопрому” не враховуються автобуси (зокрема шкільні), придбані за кошти державного та місцевих бюджетів.
“Укравтопром” у середу також оприлюднив у Telegram-каналі інформацію про імпорт автобусів (нових і б/в) в Україну в січні-вересні поточного року, згідно з якою було завезено 1021 автобус (на 16% менше, ніж роком раніше), загальна митна вартість яких становила $30,7 млн. Водночас 86% імпорту становила стара техніка.
Лідером за поставками автобусів за дев’ять місяців була Німеччина – 388 од., на другому місці Польща – 126 од, на третьому Туреччина зі 107 автобусами. Також до п’ятірки найбільших постачальників увійшли Бельгія і Швеція, звідки імпортували 98 і 66 од. цього виду транспорту відповідно.
