Ринки акцій найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону в п’ятницю знизилися за аналогічною динамікою в інших частинах світу, винятком став тільки гонконгський індекс.
Фондові індекси країн Західної Європи за підсумками сесії в четвер впали до багатомісячних мінімумів, американський Standard & Poor’s 500 завершив торги на найнижчій позначці з листопада 2020 року на побоюваннях щодо стану світової економіки, а також через посилення геополітичної напруженості та очікувань подальшого посилення грошових коштів. -кредитної політики поряд великих світових ЦП.
Китайський індекс Shanghai Composite знизився на 0,55% – до мінімуму майже за п’ять місяців, при цьому у вересні він втратив 5,6%. Гонконгський Hang Seng у п’ятницю піднявся на 0,3%, проте за місяць він звалився на 12%. Падіння обох індикаторів було зафіксовано за підсумками третього місяця поспіль.
Ділова активність у промисловому секторі Китаю у вересні впала до 48,1 пунктів порівняно з 49,5 пунктами місяцем раніше, свідчить індекс менеджерів із закупівель (PMI), що розраховується Caixin Media та S&P Global. це мінімальна позначка із травня. Значення PMI вище за позначку в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі, нижче – на її ослаблення.
Аналітики в середньому очікували на збереження показника на серпневому рівні, повідомляє Trading Economics.
Тим часом аналогічний офіційний індикатор збільшився до 50,1 пунктів у порівнянні з 49,4 пунктів у серпні, повідомило Державне статистичне управління. Індикатор перевищив цей рівень уперше за три місяці.
Офіційний PMI сфери послуг та будівництва опустився у вересні до 50,6 пунктів проти 52,6 пунктів місяцем раніше. Зведений PMI знизився до 50,9 пунктів з 51,7 пунктів. Таким чином, обидва показники зменшилися до мінімального рівня за останні чотири місяці.
На Гонконзькій фондовій біржі найбільший підйом вартості показали папери девелопера Country Garden Holdings Co. (+9%), виробника алюмінію China Hongqiao Group Ltd. (+4,3%), фармацевтичній CSPC Pharmaceutical Group Ltd. (+3,1%), представники фінансової галузі China Construction Bank Corp. (+3%), ICBC (+2,8%) та China Life Insurance Co. (+2,3%), а також нафтовий China Petroleum & Chemical Corp. (+2,4%).
У той же час найбільше зниження котирувань продемонстрували акції виробників спортивних товарів Li Ning (-6,4%) та Anta Sports Products (-4,3%), інтернет-компанії Meituan (-2,7%), автомобільної BYD (- 3,2%), інтернет-рітейлера JD.com (-1,7%).
Значення японського індексу Nikkei 225 у п’ятницю впало на 1,8%. У вересні він опустився на 7,7%.
Лідерами падіння виступили акції автовиробників Mazda Motor (-8,2%), Mitsubishi Motors (-8%), Subaru (-6,3%), Nissan Motor (-6,3%).
Крім того, зменшилася вартість паперів інвестиційно-технологічної SoftBank Group (-2,6%), виробника приставок Nintendo (-3,1%), найбільшого роздрібного продавця одягу в Азії Fast Retailing Co. (-3,6%), виробника споживчої електроніки Sony (-3,2%).
Південнокорейський індекс Kospi зменшився на 0,7%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. зросли на 1%, тоді як автовиробника Hyundai Motor – впали на 2,8%.
Роздрібні продажі в Південній Кореї скоротилися у серпні на 1,8% щодо попереднього місяця. Востаннє зростання показника було зафіксовано у листопаді минулого року.
Щодо серпня минулого року продаж збільшився на 2,3%, що стало першим підйомом за три місяці.
Експерти в середньому очікували на зниження першого показника на 0,1%, другого – на 0,8%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 опустився на 1,2%, до мінімуму більш ніж за три місяці, за паперами технологічних компаній. У вересні він упав більш як на 7%.
Зокрема, знизилася ціна акцій Xero Ltd (-4%), Wisetech Global (-5,6%) та Block Inc. (-5%).
При цьому подорожчали папери золотодобувних компаній, зокрема Silver Lake Resources Ltd. (7,3%), Regis Resources Ltd. (+6,9%), St. Barbara Ltd. (+6,5%), Falcon Metals Ltd. (+5,3%).
Чергові чотири судна зі 115 тис. тонн агропродукції вийшли в середу з портів “Чорноморськ” та “Південний” до Африки, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.
“Від причалів відійшли чотири судна, зокрема Magnum Fortune, яке перевозить 51 тис. тонн української пшениці для Бангладеш, та Almeray з 32,4 тис. тонн кукурудзи для Лівії”, – зазначило відомство у Facebook.
Всього після виходу першого судна з українським продовольством експортовано 5,4 млн тонни агропродукції, а загальна кількість суден, що вийшли з українських портів, до країн Азії, Європи та Африки досягла 235.
Відомство вказало, що напередодні з порту “Південний” вийшло наймісткіше за час ініціативи судно – “кейпсайз” Maran Excellence із 115 тис. тонн зернових.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.
Чергові чотири судна з 88,17 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Одеса” та “Південний” до країн, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.
“Від причалів Одеського порту відійшли MAINLAND, NEW FAITH, USICHEM. З порту “Південний” – KARTERIA”, – зазначило відомство у Facebook.
Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством з огляду на сьогоднішні судна експортовано 4,9 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшло 222 судна з агропродукцією, спрямованою до країн Азії, Європи та Африки.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.
PORT, АГРОПРОДУКЦИЯ, АЗІЯ, ЄВРОПА, СУДНО
Європа обігнала Азію і стала найбільшим покупцем американської нафти, повідомляє агентство Bloomberg.
У січні-травні Європа закупила 213,1 млн барелів нафти, Азія – 191,1 млн барелів, свідчать дані Міністерства торгівлі США. Востаннє така ситуація на початку року складалася шість років тому, коли Штати відмовилися від заборони експорту нафти.
Оскільки Європа намагається зменшити свою залежність від російських енергоносіїв і переключається на американську нафту, цілком імовірно, що нинішня модель торговельних потоків збережеться, зазначає нафтовий аналітик Energy Aspects Крістофер Гейнс. За його словами, видобуток у США зростає, але недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби і Азії, і Європи. Крім того, Близький Схід, мабуть, обмежений у можливостях нарощування виробництва та постачання до Європи.
“Уся увага буде прикута до того, чи зможе ОПЕК збільшити видобувні потужності наступного року і яку частку ринку вона зможе повернути”, – вважає аналітик із розвідки та видобутку ESAI Елізабет Мерфі.
Вересневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 10.35 кч у п’ятницю подорожчали на 0,6% – до $99,71 за барель. Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на серпень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 0,3% – до $96,04 за барель.
Оборот продукції агропромислового комплексу між Україною та країнами Азії у січні-вересні поточного року становив $10 млрд, що на 20% перевищує показники за дев’ять місяців 2020 року, водночас додатне для України сальдо торгівлі збільшилося до $8 млрд завдяки зростанню вітчизняного експорту на $1,5 млрд за зростання імпорту з країн азійського регіону на $0,1 млрд.
Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) в понеділок.
За даними організації, головними імпортерами української продукції АПК цього року стали Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль, на які припадає понад 4/5 виручки від обсягів продажу в азійський регіон. Водночас найбільше такої продукції Україна імпортувала з Туреччини, Індонезії, Китаю та Індії.
У січні-вересні 2021 року Україна експортувала до Азії переважно зернові та олійні культури, олію, м’ясопродукти та продукти переробки харчової промисловості, тоді як імпортувала переважно екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.
Згідно з прогнозами ІАЕ, у 2021 році Україна може оновити торішній рекорд аграрного експорту до країн Азії в $10,9 млрд, про що свідчить зростання динаміки постачання вітчизняної с/г продукції протягом десятиліття до країн цього регіону. Водночас загальна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство в цьому регіоні зростає дуже динамічно.
Раніше ІАЕ повідомляв, що Україна в січні-вересні 2021 року збільшила імпорт агропродукції на 19% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до $5,7 млрд, основними її постачальниками стали країни ЄС, з яких імпортовано 52% від усього імпорту продукції АПК – на $2,99 млрд.
Найбільшими постачальниками продукції АПК в Україну за дев’ять місяців 2021 року стали Польща ($653 млн), Німеччина ($423 млн), Італія ($371 млн), Туреччина ($317 млн), Франція ($273 млн), Нідерланди ($241 млн), Індонезія ( $233 млн), Норвегія ($201 млн), США ($195 млн) та Іспанія ($173 млн).
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) в рамках літньої навігації продовжить здійснювати рейси з Києва до Амстердама, Єревана, Дубая, Лондона, Вільнюса, Парижа, Каїра, Мюнхена, Берліна, Женеви, Тбілісі, Баку, Тель-Авіва, Праги, Стамбула та Мілана, а також з Одеси до Тель-Авіва та Стамбула.
Як повідомила прес-служба авіакомпанії в понеділок, відновити планується рейси: Київ – Ташкент – Київ (з 8 квітня), Київ – Барселона – Київ (з 14 квітня), Київ – Ларнака – Київ (з 24 квітня), Київ – Кишинів – Київ (з 29 квітня), Київ – Делі – Київ (один рейс планується 11 квітня; з 2 до 30 травня – щотижня, повернення щопонеділка), Київ – Батумі – Київ (з 10 червня), Одеса – Вільнюс – Одеса (з 13 червня), Київ – Ніцца – Київ (з 17 червня), Київ – Рим – Київ (з 18 червня), Київ – Варшава – Київ, Київ – Афіни – Київ (обидва – з 18 червня), Київ – Анкара – Київ, Львів – Тель-Авів – Львів, Харків – Тель-Авів – Харків (усі три – з 20 червня).
Крім того, “МАУ” збільшує кількість частот на рейсах: Київ – Лондон – Київ – (до 10 частот на тиждень), Київ – Стамбул – Київ (21 частота на тиждень), Київ – Тель-Авів – Київ (14 частот на тиждень).
Додатково у рамках літньої навігації “МАУ” планує виконання рейсів за маршрутом Київ – Джидда – Київ.
Водночас компанія зазначає, що у зв’язку з епідемічною ситуацією та карантинними обмеженнями ухвалено рішення перенести старт рейсів за маршрутами Київ – Торонто – Київ і Київ – Нью-Йорк – Київ на третій квартал 2021 року.
Говорячи про внутрішні рейси, в “МАУ” повідомили, що в рамках літньої навігації авіакомпанія і далі виконуватиме внутрішні рейси спільно з авіакомпанією-партнером за напрямками Харків, Львів, Дніпро, Запоріжжя та Івано-Франківськ, а також власні регулярні рейси до Одеси та Херсона, починаючи з червня 2021 року.
Як повідомлялося, авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” в першому кварталі 2021 року здійснила на 82% менше регулярних рейсів (1,424 тис.), ніж за аналогічний період 2020 року.
