Після скасування Канадою імпортних мит на українські товари на рік, канадські калійні добрива можуть стати основними на ринку України і цим замінити білоруські, які не ввозять до України з початку збройної агресії РФ.
Про можливу роль Канади на українському ринку калійних добрив написала асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у фейсбуці у четвер.
У повідомленні уточнюється, що Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє майже 12 млн тонн таких добрив, займаючи у такий спосіб 24% світового виробництва. Водночас у 2021 році Україна імпортувала 287,5 тис. тонн калійних добрив, з яких 69% припало на Білорусь, тоді як власне виробництво в країні практично не розвинене.
“Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них. А скасування імпортних мит може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку. Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку”, – уточнила асоціація в повідомленні.
За даними УКАБ, Канада в 2021 році імпортувала 2,8 млн тонн кукурудзи, 1,2 млн тонн соняшникового шроту і 0,5 млн тонн соєвих бобів. Саме ці позиції Україна може постачати на канадський ринок через морські порти країн Балтії.
Асоціація нагадала, що до агресії РФ Україна мала незначні обсяги експортних постачань продукції АПК до Канади, що зумовлено не лише значною територіальною віддаленістю цієї країни, а й досить високим розвитком канадського АПК. Так, протягом 2021 року до Канади було поставлено сільгосппродукції на $29,3 млн, з якої 49% експортної виручки сформував яблучний сік, 18% – олія соняшникова та 11% – соєві боби.
Проте з початком військової агресії РФ за сприяння Білорусі та блокади російськими військовими кораблями українських морпортів низка країн скасувала імпортне мито на українські товари для допомоги українській економіці. Ці фактори можуть вплинути на українську зовнішньоекономічну діяльність, зокрема нарощування торгівлі між Україною та Канадою.
Як повідомлялося, Канада слідом за Великою Британією та ЄС скасує всі мита на імпорт товарів з України, оголосив 8 травня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві.
Пошти Польщі, Швеції, Данії, Фінляндії та Австралії вже подали до Світової поштової спілки документи про припинення доставки відправлень до Росії та Білорусі.
Як зазначається у повідомленні АТ “Укрпошта”, поширеному у п’ятницю, до поштової блокади країн-агресорів приєдналася також Латвійська Пошта, яка у березні припинила поштові грошові перекази до РФ та Білорусі.
“Сподіваюся, решта пошт також незабаром приєднаються до нашої шестірки і перестануть доставляти відправлення в Росію та Білорусь. Це важливо, оскільки з введенням санкцій та виходом компаній з ринку Росії пошта стала каналом ввозу підсанкційних товарів. Тому дуже важливо, щоб поштові оператори підтримали дії своїх країн щодо подавлення агресії Росії та перестали доставляти відправлення в Росію і Білорусь. Тим поштам, які це вже зробили, дуже дякую за підтримку і принципову позицію”, – прокоментував повідомлення генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Він також подякував усім поштам, які відмовилися від поштового сполучення з Росією та Білоруссю.
Як повідомлялося, “Укрпошта” припинила доставку до/з Росії та Білорусі з перших днів війни. Усі посилки з цих країн, які вже надійшли до “Укрпошти”, було відправлено назад адресатам. Наразі здійснити поштове відправлення або грошовий переказ до Росії чи Білорусі з відділень “Укрпошти” неможливо.
“Укрпошта” звернулася до Всесвітнього поштового союзу (ВПС) та країн-членів організації з проханням запровадити санкції проти “Пошти Росії”, а саме скасувати загальні випуски поштових марок України з РФ та Білоруссю й переобрати голову Всесвітньої асоціації розвитку філателії (ВАРФ), яку наразі очолює представник країни-агресора.
Про це йдеться у листі, який “Укрпошта” надіслала ВПС, повідомила пресслужба національного поштового оператора у п’ятницю.
“Просимо Всесвітній поштовий союз застосувати санкції до пошти Росії, аби обмежити пропаганду через філателію. Ми вилучаємо із продажу та знищуємо спільні із Росією та Білоруссю випуски поштових марок. Це зчіпка з трьох марок “50-річчя визволення Білорусі, Росії та України від німецько-фашистських загарбників”, введена в обіг у 1994 році, та поштовий блок “1025 років хрещення Київської Русі”, випущений у 2013 році. Просимо ВПС вилучити ці марки із міжнародної системи нумерації ВАРФ. Також наполягаємо негайно організувати перевибори голови ВАРФ, оскільки таку представницьку посаду не може очолювати представник країни-терориста”, – зазначається у листі.
“Укрпошта” також закликала членів ВПС бути солідарними з Україною та не виробляти жодних спільних випусків поштових марок із “Поштою Росії”. Компанія запропонувала всім країнам – членам ВПС присвятити один із своїх випусків Україні та її героїчній боротьбі за свою країну, а також здійснити спільні випуски поштових марок разом з Україною як частиною великої Європи, яка обстоює мир та європейські цінності.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) скасувала спеціальне мито на імпорт автобусів, вантажних та спецавтомобілів з Білорусі в розмірі 35% митної вартості, яке введено в дію з 2 травня цього року.
Відповідне рішення МКМТ від 6 грудня опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” у середу та набуло чинності з моменту опублікування.
Як повідомлялося, Мінекономіки розпочало розслідування щодо фактів дискримінаційних дій з боку Білорусі за зверненням асоціації “Укравтопром”. Українські підприємства, що випускають автобуси всіх класів, неодноразово звертали увагу на створення сприятливих умов для домінування на ринку білоруських транспортних засобів за наявності кількох вітчизняних виробників.
МКМТ України рішенням від 16 квітня цього року встановила дискримінаційні факти та недружні дії з боку Білорусі щодо українських підприємств автомобілебудування та вжила адекватних, на її думку, заходів.
За даними Держмитслужби, у 2020 році за загальним кодом 8702 (моторні транспортні засоби для перевезення понад 10 осіб, включно з водієм) в Україну ввезено з Білорусі автобуси на $38 млн (60% загального імпорту) за повної відсутності експорту.
Вантажівки повною масою 5-20 тонн з Білорусі було ввезено на $10,4 млн, понад 20 тонн – на $34,13 млн (експорту не було), спецавтомобілів за кодом 8705 10 00 00 – на $4 млн (експорту з України не було), за кодом 8705 90 80 90 – на $5,76 млн (вивезено на $0,05 млн).
Водночас дистриб’ютор Мінського автозаводу Торговельний дім “МАЗ-Україна” оскаржив це рішення в суді та зміг домогтися ухвали Окружного адміністративного суду Києва від 6 травня щодо його призупинення. У липні цей вердикт було підтверджено в апеляційній інстанції, а на початку листопада його підтвердив Верховний Суд.
“МАЗ-Україна” у своєму адміністративному позові просив визнати дії МКМТ та Мінекономіки протиправними, а рішення недійсними, зокрема, вказуючи на те, що “МАЗ-Україна” уклав договори на постачання продукції в Україну на суму понад 181 млн грн за ціною, яка враховувала спецмито, тобто до розгляду справи по суті контрагенти можуть розірвати договори поставок.
IMPORT, АВТОТЕХНІКА, БІЛОРУСЬ, МАЗ, МИТО
Заборона на польоти з України до Білорусі призведе до зниження пасажиропотоку і, відповідно, доходів аеропорту “Київ” ім. Сікорського (Жуляни) на 10%, повідомив голова його ради директорів Денис Костржевський.
“Але, як казав дон Корлеоне, коли йдеться про честь сім’ї, гроші тут недоречні”, – сказав він журналістам у вівторок, зазначивши, що аеропорт підтримує рішення уряду на захист демократичних цінностей.
Водночас Костржевський зазначив, що під час впровадження такої заборони уряду було б логічно запропонувати аеропорту якісь грошові компенсатори.
Він уточнив, що цього місяця аеропорт “Київ” очікував 3-4 тис. пасажирів із Мінська, тоді як до карантину їх щомісячний потік становив 10-12 тис., а на піку – до 15 тис.
Голова ради директорів також повідомив, що будь-якої інформації про скасування рейсу “Белавіа”, який за розкладом має прибути у вівторок о 23:40, поки що не надходило.
Він також нагадав, що через карантин нині аеропорт працює на 25-30% своїх потужностей. Найкращим, за його словами, був 2018 рік, коли аеропорт обслужив 2,8 млн пасажирів за планової потужності 3,5 млн.
Як повідомлялося, уряд заборонив польоти до Білорусі, з 00:00 середи, 26 травня.
