ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) укладають з ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) мирову угоду щодо погашення основної заборгованості на 9,760 млн грн через позов НЗФ про стягнення 12 млн грн.
Згідно з матеріалами справи, які є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, мирова угода затверджена в межах справи №908/3161/25 Господарським судом Запорізької області і укладена 27 січня 2026 року.
Згідно з нею, відповідне провадження закрито.
При цьому уточнюється, що НЗФ звернулося до суду про стягнення 12 млн 6,09 тис. грн із ЗЗФ по договору №2401889 від 30 вересня 2024 р. у розмірі 9 млн 760,464 тис. грн, що є вартістю агломерату марганцевого АМ-40, поставленого від НЗФ до ЗЗФ.
Сторони домовились, що ЗЗФ зобов`язується здійснити оплату заборгованості у сумі 9,760 млн грн траншами, дати яких додаються. Закінчення повернення боргу визначено 31 серпня 2028 року.
Також сторони погодили, що відповідач зобов`язується компенсувати позивачу понесені витрати з оплати судового збору у розмірі 50% в сумі 72,036 тис. грн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limitad перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
Статутний капітал ПрАТ “НЗФ” становить 418,915 млн грн.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
Перші борги за штрафи блогерам та медіа від PlayCity з’явились у реєстрах
Перші багатомільйонні стягнення по штрафах за рекламу азартних ігор вже можна знайти у Єдиному реєстрі боржників. Загалом 13 блогерів та 1 Telegram-канал отримали штрафи від Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу в Україні PlayCity за рекламу онлайн-казино. Нині 8 штрафів порушники намагаються оскаржити. Наразі жоден штраф ще не був сплачений, проте частину вже передали на примусове виконання, а деякі оскаржують в суді.
Перші провадження через несплачені своєчасно штрафи за незаконну рекламу казино з’явились у Єдиному реєстрі боржників. Так, два провадження через несплачені штрафи від Державного агентства PlayCity на 4,8 млн грн та 24 тисячі грн на блогерку Карину Кучменко (Сімбочка) з’явилися у ЄРБ на початку січня поточного року.
Це перше активне провадження, наявне в реєстрі. До того у ЄРБ з’являлися записи щодо стягнення штрафів від PlayCity до ще двох блогерів: Мовсесян Діани Левонівни (Instagram-акаунт @xl.rusalochka.life) та Лавриненка Максима Андрійовича (Telegram-канал «Труха»). Втім наразі по обох випадках відмовлено у відкритті провадження. На запит Опендатаботу у PlayCity пояснили, що на це є процедурні причини, зокрема, через формальні вимоги до документів та відкриття судового провадження щодо оскарження відповідних рішень.
Загалом 13 блогерів та 1 медіа, а саме Telegram-канал “Труха”, отримали штрафи за рекламу онлайн-казино. Наразі жоден із накладених штрафів не був сплачений добровільно. У PlayCity пояснюють: закон передбачає строк до трьох місяців для добровільної сплати з моменту застосування санкції. За частиною рішень цей термін ще не завершився.
Водночас частина фігурантів вирішила відстоювати свою позицію в судах. Наразі рішення PlayCity оскаржують 7 блогерів та одне медіа. За більшістю позовів відкриті адміністративні провадження, і справи перебувають на стадії судового розгляду. Водночас жодного судового рішення по суті спорів поки що не ухвалено.
“Ми послідовно формуємо практику притягнення до відповідальності за незаконну рекламу азартних ігор і надалі реагуватимемо на всі встановлені порушення в межах своїх повноважень. Ми переконані у правомірності застосованих санкцій і розраховуємо відстояти свою позицію в судах”, — коментує Геннадій Новіков, голова державного агентства ПлейСіті.
Нагадаємо, що торік PlayCity активізував боротьбу з незаконною рекламою азартних ігор в українському інформаційному просторі. Йдеться про недотримання норм Закону України «Про рекламу», а також положень Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Саме ці акти визначають як заборони на рекламу азартних ігор, так і розміри штрафів за їх порушення.
https://opendatabot.ua/analytics/debts-for-casinopromo
Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг в другому кварталі 2025 року становила 106,645 млрд грн.
Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), загалом у квітні-червні 2025 року українці сплатили за житлокомпослуги 64,341 млрд грн, що на 25% більше нарахованої суми – 51,46 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 35,165 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 32,321 млрд грн, поставлену електроенергію – 17,066 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,155 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 8,836 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,101 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомпослуги зафіксований у Дніпропетровській (8,699 млрд грн), Донецькій (4,308 млрд грн), Полтавський (3,303 млрд грн), Київській (2,031 млрд грн), Харківський (1,521 млрд грн), Одеській (1,48 млрд грн), Львівський (1,09 млрд грн) областях і Києві (2,342 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії
На складах ДП «Ліси України» чекає відвантаження 100 тис. куб. м лісоматеріалів круглих, а бізнес наростив борг до 500 млн грн за вже поставлену продукцію, повідомила прес-служба держпідприємства.
У держпідприємстві нагадали, що під час останніх зустрічей із бізнесом звучала вимога збільшити заготівлю, оскільки ресурсу гостро не вистачає.
«Але ж факти свідчать про інше. Від початку квітня на «гарячу лінію» ДП «Ліси України» не надійшло жодної скарги на невиконання договорів з постачання деревини з вини лісівників (єдиний випадок стосується конфлікту між підприємцями в Карпатському регіоні, заручниками якого стали наші працівники). Однак обсяг невибраної продукції на складах помітно зріс», – ідеться в повідомленні.
У «Лісах України» акцентували увагу на тому, що серед тих, хто не виконує зобов’язання, є компанії з десятки.
Відповідальність бізнесу за зрив контрактів нині мінімальна. Покупці фактично нічим не ризикують. За істотних коливань цін на ринку іноді простіше не обирати продукцію за незакритим контрактом і знову вийти на торги, пояснили в держпідприємстві.
Однак у ДП «Ліси України» внаслідок накопичення лісопродукції та перезавантаження складів зростають витрати на складування. Несвоєчасна оплата негативно впливає на стан розрахунків із виконавцями послуг (насамперед із лісозаготівлі). Вимушена зупинка дестабілізує роботу заготівельників, ми втрачаємо дефіцитних працівників, яких складно замінити.
«Наша компанія працює над вирішенням проблеми. Збільшуємо частку довгострокових контрактів. Ситуація, безумовно, нормалізується. Однак питання відповідальності бізнесу має бути обов’язково враховане в подальших дискусіях щодо збільшення заготівлі. Якщо вимагаємо, то й відповідаємо», – акцентувало держпідприємство.
Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, зменшила заборгованість з 2022 року більш ніж на $620 млн.
Як зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков у річному звіті, незважаючи на тривогу та невизначеність війни, за минулий рік були досягнення, що демонструє стійкість і здатність групи розвиватися в умовах викликів.
“Глобальна команда “Метінвесту” виявила надзвичайну силу та єдність. Ми зберегли свій статус провідного експортера та опори України, ми залишаємося серед найбільших донорів оборонних зусиль країни. У 2024 році “Метінвест” відчув позитивний вплив операційних змін, які стали можливими завдяки відкриттю чорноморської навігації. Ця значна подія підкріпила наші результати за рік. Важливо те, що ми відновили нашу операційну ефективність”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, компанія спрямувала зусилля з перебудови логістичних ланцюжків і бізнес-процесів. До 2023 року вдалося адаптувалися до нових реалій, і в 2024 році були досягнуті суттєві покращення у операційних показниках, які склали понад $200 млн.
“Навіть у воєнний час “Метінвест” продовжував скорочувати борг. Незважаючи на всю невизначеність, група погасила свої зобов’язання понад $620 млн боргу з початку повномасштабного вторгнення, демонструючи тверду відданість нашим партнерам. Разом із нашими партнерами ми також досягли прогресу в розробці проекту Adria, нашого плану побудови “зеленого” сталеливарного заводу у Пьомбіно, Італія. Він готовий забезпечити значні переваги для всіх зацікавлених сторін через надання пріоритету інноваційним технологіям і стійкій бізнес-практиці”, – підкреслив Риженков.
Разом з тим, СЕО визнав, що незважаючи на ці цілком реальні досягнення, компанія також зіткнулась з численними проблемами, зокрема, дефіцитом електроенергії, недовикористання деяких виробничих активів і тиск на маржу у другій половині року. До того ж, коли безпекова ситуація погіршилася наприкінці 2024 року, “Метінвест” прийняв рішення призупинити виробництво на “Покровськвугіллі”.
“Як і решта світу, ми уважно стежимо за останніми новинами, включаючи очікування щодо потенціалу припинення вогню. Що б не трапилося у найближчі тижні та місяці, ми збережемо нашу непохитну віру у ЗСУ та залишаємося відданими справі відновлення України. Шануємо своїх працівників у обороні, чисельність яких зросла до понад 8000, у тому числі зі спільними підприємствами”, – написав гендиректор у своєму коментарі.
Станом на 31 грудня 2024 року загальний борг становив $1,705 млрд (зменшення на 14% порівняно з 2023 роком – $1,981млрд), в основному в результаті потужної кампанії зменшились боргові зобов’язання за облігаціями, а також зменшилось використання фінансування торгівлі. Чистий борг до EBITDA зменшився до 1,1x (зниження 0,5x р-р-р) і склав $1,048 млрд (на 21%, у 2023-му – $1,335 млрд).
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток Metinvest у 2024 році збільшився у шість разів порівняно з 2023 роком – до $1,152 млрд з $194 млн, виручка незначно зросла – до $8,050 млрд з $7,397 млрд, а показник EBITDA збільшився на 12% – до $957 млн з $861 млн. При цьому виручка металургійного сектора склала $4,824 млрд (у 2023-му – $4,846 млрд), гірничодобувного сегмента $3,226 млрд ($2,551 млрд).
Скоригована EBITDA металургійного дивізіону групи зафіксована на рівні $289 млн ($159 млн), гірничодобувного сегмента – $768 млн ($770 млн). Операційний збиток “Метінвесту” за підсумками 2024 року становив $938 млн проти $445 млн операційного прибутку у 2023 році. Крім того, вільні грошові кошти та еквіваленти незначно зросли – до $657 млн з $646 млн на кінець 2023 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
