На складах ДП «Ліси України» чекає відвантаження 100 тис. куб. м лісоматеріалів круглих, а бізнес наростив борг до 500 млн грн за вже поставлену продукцію, повідомила прес-служба держпідприємства.
У держпідприємстві нагадали, що під час останніх зустрічей із бізнесом звучала вимога збільшити заготівлю, оскільки ресурсу гостро не вистачає.
«Але ж факти свідчать про інше. Від початку квітня на «гарячу лінію» ДП «Ліси України» не надійшло жодної скарги на невиконання договорів з постачання деревини з вини лісівників (єдиний випадок стосується конфлікту між підприємцями в Карпатському регіоні, заручниками якого стали наші працівники). Однак обсяг невибраної продукції на складах помітно зріс», – ідеться в повідомленні.
У «Лісах України» акцентували увагу на тому, що серед тих, хто не виконує зобов’язання, є компанії з десятки.
Відповідальність бізнесу за зрив контрактів нині мінімальна. Покупці фактично нічим не ризикують. За істотних коливань цін на ринку іноді простіше не обирати продукцію за незакритим контрактом і знову вийти на торги, пояснили в держпідприємстві.
Однак у ДП «Ліси України» внаслідок накопичення лісопродукції та перезавантаження складів зростають витрати на складування. Несвоєчасна оплата негативно впливає на стан розрахунків із виконавцями послуг (насамперед із лісозаготівлі). Вимушена зупинка дестабілізує роботу заготівельників, ми втрачаємо дефіцитних працівників, яких складно замінити.
«Наша компанія працює над вирішенням проблеми. Збільшуємо частку довгострокових контрактів. Ситуація, безумовно, нормалізується. Однак питання відповідальності бізнесу має бути обов’язково враховане в подальших дискусіях щодо збільшення заготівлі. Якщо вимагаємо, то й відповідаємо», – акцентувало держпідприємство.
Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, зменшила заборгованість з 2022 року більш ніж на $620 млн.
Як зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков у річному звіті, незважаючи на тривогу та невизначеність війни, за минулий рік були досягнення, що демонструє стійкість і здатність групи розвиватися в умовах викликів.
“Глобальна команда “Метінвесту” виявила надзвичайну силу та єдність. Ми зберегли свій статус провідного експортера та опори України, ми залишаємося серед найбільших донорів оборонних зусиль країни. У 2024 році “Метінвест” відчув позитивний вплив операційних змін, які стали можливими завдяки відкриттю чорноморської навігації. Ця значна подія підкріпила наші результати за рік. Важливо те, що ми відновили нашу операційну ефективність”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, компанія спрямувала зусилля з перебудови логістичних ланцюжків і бізнес-процесів. До 2023 року вдалося адаптувалися до нових реалій, і в 2024 році були досягнуті суттєві покращення у операційних показниках, які склали понад $200 млн.
“Навіть у воєнний час “Метінвест” продовжував скорочувати борг. Незважаючи на всю невизначеність, група погасила свої зобов’язання понад $620 млн боргу з початку повномасштабного вторгнення, демонструючи тверду відданість нашим партнерам. Разом із нашими партнерами ми також досягли прогресу в розробці проекту Adria, нашого плану побудови “зеленого” сталеливарного заводу у Пьомбіно, Італія. Він готовий забезпечити значні переваги для всіх зацікавлених сторін через надання пріоритету інноваційним технологіям і стійкій бізнес-практиці”, – підкреслив Риженков.
Разом з тим, СЕО визнав, що незважаючи на ці цілком реальні досягнення, компанія також зіткнулась з численними проблемами, зокрема, дефіцитом електроенергії, недовикористання деяких виробничих активів і тиск на маржу у другій половині року. До того ж, коли безпекова ситуація погіршилася наприкінці 2024 року, “Метінвест” прийняв рішення призупинити виробництво на “Покровськвугіллі”.
“Як і решта світу, ми уважно стежимо за останніми новинами, включаючи очікування щодо потенціалу припинення вогню. Що б не трапилося у найближчі тижні та місяці, ми збережемо нашу непохитну віру у ЗСУ та залишаємося відданими справі відновлення України. Шануємо своїх працівників у обороні, чисельність яких зросла до понад 8000, у тому числі зі спільними підприємствами”, – написав гендиректор у своєму коментарі.
Станом на 31 грудня 2024 року загальний борг становив $1,705 млрд (зменшення на 14% порівняно з 2023 роком – $1,981млрд), в основному в результаті потужної кампанії зменшились боргові зобов’язання за облігаціями, а також зменшилось використання фінансування торгівлі. Чистий борг до EBITDA зменшився до 1,1x (зниження 0,5x р-р-р) і склав $1,048 млрд (на 21%, у 2023-му – $1,335 млрд).
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток Metinvest у 2024 році збільшився у шість разів порівняно з 2023 роком – до $1,152 млрд з $194 млн, виручка незначно зросла – до $8,050 млрд з $7,397 млрд, а показник EBITDA збільшився на 12% – до $957 млн з $861 млн. При цьому виручка металургійного сектора склала $4,824 млрд (у 2023-му – $4,846 млрд), гірничодобувного сегмента $3,226 млрд ($2,551 млрд).
Скоригована EBITDA металургійного дивізіону групи зафіксована на рівні $289 млн ($159 млн), гірничодобувного сегмента – $768 млн ($770 млн). Операційний збиток “Метінвесту” за підсумками 2024 року становив $938 млн проти $445 млн операційного прибутку у 2023 році. Крім того, вільні грошові кошти та еквіваленти незначно зросли – до $657 млн з $646 млн на кінець 2023 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2024 рік (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Проєкти захисту критичної інфраструктури, підрядником яких є група компаній “Автострада”, профінансовано тільки на 10%, борг за виконані роботи становить майже 9 млрд грн, повідомив її засновник Максим Шкіль.
“Третій рівень захисту підстанцій, який виконує “Автострада” згідно з підписаними ще в травні 2023 року договорами, мав бути завершений до кінця червня 2024 року. Але через відсутність фінансування (профінансовано тільки 10% вартості) утворилися великі борги, через що роботи повністю зупинено і, як результат, третій рівень захисту не побудовано. Це стосується всіх без винятку підрядних організацій, які здійснюють будівництво третього рівня захисту енергетичних об’єктів. Сьогодні борг перед “Автострадою” майже 9 млрд грн”, – повідомив він у Facebook.
Він нагадав, що ще у квітні повідомляв про критичну ситуацію з розрахунками за виконані роботи щодо інфраструктурних об’єктів, зокрема за будівництво третього рівня захисту енергетичних об’єктів та водогону на Дніпропетровщині. Одним із ключових підрядників виконання цих робіт є “Автострада”.
У квітні цього року Шкіль називав цифру боргу перед “Автострадою” у понад 5 млрд грн тільки за захист енергетичних об’єктів.
Однак відтоді, як запевняє Шкіль, борг тільки зріс. За його словами, після інформування про критичну ситуацію з розрахунками прем’єр-міністр Денис Шмигаль повністю зупинив усі платежі та доручив Бюро економічної безпеки (БЕБ) і Державній аудиторській службі України (ДАСУ) перевірити ціни та будівництво захисту енергетичних об’єктів.
Водночас, як зазначив засновник групи, перевірки засвідчили, що ціни в “Автостраді” найнижчі серед усіх підрядних організацій, а ступінь готовності – один із найвищих.
“На наших об’єктах усі підрозділи, що перевіряють, зафіксували єдину проблему – відсутність фінансування”, – констатував він.
Група компаній “Автострада” – один із лідерів дорожньо-будівельної сфери і є частиною холдингу MS Capital, кінцевий бенеціар Максим Шкіль.
За результатами 2023 року “Автострада” наростила дохід до 8,07 млрд грн, що на 80% вище за підсумки 2022 року, водночас чистий прибуток скоротився більш ніж у 10 разів, до 46 млн 966 тис. грн із 504 млн 934 тис. роком раніше.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Державне підприємство «Гарантований покупець» сплатило 4,3 млрд грн виробникам зеленої електроенергії за придбаний ресурс кількох місяців 2023 року після того, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постановою №858 від 30 квітня затвердила розмір компенсації з боку НЕК «Укренерго».
«Підприємством 6 травня здійснено оплату на загальну суму 4,3 млрд грн і досягнуто таких рівнів оплати: за січень 2023 року – 100%, за лютий – 94,9%, за липень – 99,4%, за серпень – 100%, за вересень – 96,8%», – повідомляють на сайті «ГарПока».
Там пояснили, що оплату здійснено за рахунок коштів, отриманих від «Укренерго», а також за рахунок платежів виробників ВДЕ за послуги з врегулювання частки небалансів і вартості відхилення балансуючої групи «ГарПока».
Виходячи з даних на сайті, у квітні «ГарПок» перерахував ВДЕ-генерації за зеленим тарифом 2,8 млрд грн – як за квітень минулого року, так і за квітень поточного.
Як повідомлялося, на початку квітня в коментарі «Енергореформі» глава «Укренерго» Володимир Кудрицький прогнозував початок погашення боргів промисловим станціями на ВДЕ найближчим часом.
«Що стосується оплати виробленої е/е через “ГарПок”, то борги ще місяць тому були 32 млрд грн, зараз вони на рівні 22-23 млрд грн і ще сильно зменшаться після того, як ми підпишемо акти з “ГарПоком” за 2022-2023 роки. До підписання актів, сподіваюся, ми вже дуже близько, там залишилася проблема технічного характеру. Тоді, думаю, кілька мільярдів гривень ми зможемо заплатити”, – зазначив Кудрицький.
