Проєкти захисту критичної інфраструктури, підрядником яких є група компаній “Автострада”, профінансовано тільки на 10%, борг за виконані роботи становить майже 9 млрд грн, повідомив її засновник Максим Шкіль.
“Третій рівень захисту підстанцій, який виконує “Автострада” згідно з підписаними ще в травні 2023 року договорами, мав бути завершений до кінця червня 2024 року. Але через відсутність фінансування (профінансовано тільки 10% вартості) утворилися великі борги, через що роботи повністю зупинено і, як результат, третій рівень захисту не побудовано. Це стосується всіх без винятку підрядних організацій, які здійснюють будівництво третього рівня захисту енергетичних об’єктів. Сьогодні борг перед “Автострадою” майже 9 млрд грн”, – повідомив він у Facebook.
Він нагадав, що ще у квітні повідомляв про критичну ситуацію з розрахунками за виконані роботи щодо інфраструктурних об’єктів, зокрема за будівництво третього рівня захисту енергетичних об’єктів та водогону на Дніпропетровщині. Одним із ключових підрядників виконання цих робіт є “Автострада”.
У квітні цього року Шкіль називав цифру боргу перед “Автострадою” у понад 5 млрд грн тільки за захист енергетичних об’єктів.
Однак відтоді, як запевняє Шкіль, борг тільки зріс. За його словами, після інформування про критичну ситуацію з розрахунками прем’єр-міністр Денис Шмигаль повністю зупинив усі платежі та доручив Бюро економічної безпеки (БЕБ) і Державній аудиторській службі України (ДАСУ) перевірити ціни та будівництво захисту енергетичних об’єктів.
Водночас, як зазначив засновник групи, перевірки засвідчили, що ціни в “Автостраді” найнижчі серед усіх підрядних організацій, а ступінь готовності – один із найвищих.
“На наших об’єктах усі підрозділи, що перевіряють, зафіксували єдину проблему – відсутність фінансування”, – констатував він.
Група компаній “Автострада” – один із лідерів дорожньо-будівельної сфери і є частиною холдингу MS Capital, кінцевий бенеціар Максим Шкіль.
За результатами 2023 року “Автострада” наростила дохід до 8,07 млрд грн, що на 80% вище за підсумки 2022 року, водночас чистий прибуток скоротився більш ніж у 10 разів, до 46 млн 966 тис. грн із 504 млн 934 тис. роком раніше.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Державне підприємство «Гарантований покупець» сплатило 4,3 млрд грн виробникам зеленої електроенергії за придбаний ресурс кількох місяців 2023 року після того, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постановою №858 від 30 квітня затвердила розмір компенсації з боку НЕК «Укренерго».
«Підприємством 6 травня здійснено оплату на загальну суму 4,3 млрд грн і досягнуто таких рівнів оплати: за січень 2023 року – 100%, за лютий – 94,9%, за липень – 99,4%, за серпень – 100%, за вересень – 96,8%», – повідомляють на сайті «ГарПока».
Там пояснили, що оплату здійснено за рахунок коштів, отриманих від «Укренерго», а також за рахунок платежів виробників ВДЕ за послуги з врегулювання частки небалансів і вартості відхилення балансуючої групи «ГарПока».
Виходячи з даних на сайті, у квітні «ГарПок» перерахував ВДЕ-генерації за зеленим тарифом 2,8 млрд грн – як за квітень минулого року, так і за квітень поточного.
Як повідомлялося, на початку квітня в коментарі «Енергореформі» глава «Укренерго» Володимир Кудрицький прогнозував початок погашення боргів промисловим станціями на ВДЕ найближчим часом.
«Що стосується оплати виробленої е/е через “ГарПок”, то борги ще місяць тому були 32 млрд грн, зараз вони на рівні 22-23 млрд грн і ще сильно зменшаться після того, як ми підпишемо акти з “ГарПоком” за 2022-2023 роки. До підписання актів, сподіваюся, ми вже дуже близько, там залишилася проблема технічного характеру. Тоді, думаю, кілька мільярдів гривень ми зможемо заплатити”, – зазначив Кудрицький.
Глобальний розмір боргу в першому півріччі 2023 року сягнув рекордних $307 трлн, пише Financial Times із посиланням на дані Інституту міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF).
Загальний розмір боргу, включно із зобов’язаннями держав, компаній і домогосподарств, у перші шість місяців року зріс на $10 трлн, оновивши встановлений на початку 2022 року попередній максимум.
Світовий борг як відсоток від ВВП у січні-червні збільшився на 2 процентних пункти, до 336%. Рекорд становить 360% і був зафіксований у період пандемії коронавірусу.
Енергетичні компанії будуть періодично передавати інформацію про заборгованість побутових клієнтів в Українське бюро кредитних історій, повідомила прес-служба енергохолдингу “ДТЕК”.
“YASNO та Українське бюро кредитних історій почали співпрацювати. Відповідно, тепер бюро отримуватиме інформацію про клієнтів YASNO, які накопичили заборгованість за спожиту електроенергію, і ця інформація відображатиметься в їхній кредитній історії”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, станом на 1 травня 2023 року побутові споживачі накопичили заборгованість понад один місяць за спожиту е/е в розмірі понад 1,7 млрд грн.
“Щоб спонукати клієнтів відповідальніше ставитися до оплати за використану електроенергію, YASNO періодично передаватиме інформацію про заборгованість побутових клієнтів до бюро”, – пояснили у відомстві.
Так, якщо клієнт матиме заборгованість з оплати комунальних послуг, але виявить бажання отримати кредит у фінансовій установі, кредитор зможе бачити його кредитну історію, після чого ухвалюватиме рішення з цього питання.
Водночас дисципліновані клієнти, які своєчасно розраховуються за споживані послуги, зможуть формувати позитивну кредитну історію. Цей крок дасть їм змогу поліпшити свою кредитну репутацію, отримувати вигідніші умови позик і забезпечить їхню фінансову стабільність у майбутньому, зазначили в YASNO.
“Є клієнти, які не платять за використану електроенергію та інші комунальні послуги, але при цьому беруть кредити, наприклад на чергові нові iPhone. Саме на таких клієнтів і розрахована така активність”, – сказав Сергій Коваленко, генеральний директор YASNO.
Державний і гарантований державою борг України з 2009 по лютий 2023 року (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет Міністрів дозволив з 1 вересня 2022 року виїзд за кордон на строк до 7 днів не більше 10 працівників експортоорієнтованих компаній, у яких середня заробітна плата становить не менше 20 тис. грн та відсутня заборгованість із податків та зборів перед бюджетом, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Великий запит експортоорієнтованого бізнесу мати можливість виїжджати за кордон, і ми сьогодні на Кабміні прийняли рішення про те, що з 1 вересня бізнес, який платить офіційно заробітну плату, не має заборгованості з податків та зборів перед бюджетом, у якого середня зарплата не менше 20 тис. грн, то 10% штатної чисельності, але не більше 10 людей матимуть змогу виїжджати строком до семи днів за заявкою роботодавця, і все це відбуватиметься на порталі “Дія”, – сказала Свириденко у п’ятницю в ефірі українського телемарафону.
Міністр додала, що це важливий крок, необхідний для бізнесу – щоб працівники мали змогу брати участь у міжнародних заходах, підписувати ділові контракти та повертатись до України для того, щоб розвивати свій бізнес.
