ТОВ “Оператор ДТСУ” отримало заявки від понад 10 компаній, які розглядають можливість будівництва в Україні 31 біометанового заводу продуктивністю 225 млн куб. м на рік, повідомив генеральний директор підприємства Дмитро Ліппа в четвер на парламентських слуханнях, присвячених розвитку альтернативних джерел енергії.
“Вдале позиціонування українського біометану на ринках ЄС потребує деталізованого та виваженого підходу, метою якого є напрацювання механізмів транскордонної торгівлі біометаном, зокрема, зняття бар’єрів для реалізації до країн ЄС біометану, який транспортує газотранспортна система”, – цитує підприємство у Facebook слова свого очільника.
Ліппа вказав, що Україні необхідно уніфікувати нормативні вимоги щодо біометану з країнами ЄС, щоб усунути внутрішні обмеження для його експорту. Йдеться про узгодження митного оформлення переміщення біометану через кордон, видачі гарантій і сертифікатів його походження, які будуть визнаватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Галузь альтернативної енергетики також потребує створення додаткових фінансових інструментів транскордонного кредитування, які можуть бути застосовані для повного або часткового покриття витрат виробника на підключення до мереж, упевнений директор “Оператора ДМСУ”.
Своєю чергою заступник міністра аграрної політики Віталій Головня наголосив на актуальності виробництва біометану та біоетанолу для України через проблеми з енергетикою та логістикою. “Імпортозаміщення, енергетична та економічна безпека – першочергове завдання держави”, – зазначив заступник міністра, чиї слова наведено на сайті аграрного відомства.
Заступник міністра зазначив, що виробництво біоетанолу – це харчова та продовольча безпека, оскільки продукти переробки біоетанолу є сировиною для багатьох галузей. Зокрема, для кормів у тваринництві та біогазових заводів, що виробляють електроенергію або біометан.
Народний депутат від фракції “За майбутнє” Сергій Лабазюк також вказав на необхідність внесення змін до законодавства для розблокування експорту біометану. Він вважає за доцільне розробити постанови щодо експорту та окремо щодо реєстру біометану, який досі повноцінно не працює.
“Будемо виправляти законодавчі прогалини, впорядковувати ринок біометану і дати поштовх для запуску інвестицій у розвиток альтернативного палива. Ми велика і потужна аграрна країна, і повинні використовувати по максимуму агровідходи, переробляючи власну продукцію”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року агрохолдинг “Галс Агро” запустив у Чернігівській області перший в Україні біометановий завод потужністю 3 млн куб. м газу на рік і розраховує поставити перші партії біометану на експорт уже поточного року.
Холдингова компанія “Київміськбуд” (КМБ) поновлює роботи на чотирьох будівельних майданчиках, ЖК “Урловський-1”, “Урловський-2”, Mirax і “Абрикосовий”, повідомив президент компанії Ігор Кушнір.
“На перших трьох будівельники вже працюють, на останньому почнуть днями. Цим кроком “Київміськбуд” свідчить про готовність будувати далі. На компанії лежить відповідальність перед майже 20 тис. інвесторів, і ми не збираємося її перекладати. “Київміськбуд” усе добудовує до кінця, і цього разу теж усе добудуємо”, – написав він у Facebook.
Як раніше повідомляв Кушнір, заборгованість за договорами розстрочки на об’єкти ХК “Київміськбуд” досягла 326 млн грн, що перешкоджає повноцінному відновленню будівельних робіт на майданчиках.
Як повідомлялося, “Київміськбуд” за підсумками 2022 року ввів в експлуатацію понад 101,7 тис. кв. м житла.
За даними Openadtabot, “Київміськбуд” у 2022 році отримав 35,8 млн грн чистого збитку проти 4,3 млн грн чистого прибутку в попередньому році. Водночас виручка компанії зросла на 23% і становила 1,8 млрд грн.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міська рада (80%).
Президент ДП НАЕК “Енергоатом” Петро Котін і президент і виконавчий директор американської компанії Holtec International Кріс Сінгх уклали 21 квітня угоду про співробітництво в розгортанні малих модульних реакторів (ММР), що передбачає будівництво до 20 реакторів SMR-160, із реалізацією першого пілотного проєкту та виходу на мінімальну регульовану потужність реактора і підключення до мережі до березня 2029 року.
Як повідомляється на сайті “Енергоатому” в суботу, Котін підписав договір у Києві, а Сінгх – у Камдені (Нью-Джерсі, США). На церемонії також були присутні міністр енергетики України Герман Галущенко та віце-президент Holtec International з діяльності в Україні Ріаз Аван.
“Спорудження в Україні ММР не лише сприятиме зміцненню енергетичної безпеки держави, а й дасть змогу замінити зруйновані російськими атаками теплоенергетичні потужності та досягти цілей декарбонізації. Україна має значний кадровий потенціал для розбудови провідних атомних технологій і докладатиме максимум зусиль, зокрема, у співпраці і з американськими партнерами, для витіснення зі світового ринку російської атомної галузі. ММР – потужна технологія, яка також дозволить нам децентралізувати генерацію”, – сказав Галущенко.
За словами президента “Енергоатому”, угода з Holtec International “ґрунтується на 20-річному досвіді успішної співпраці між компаніями”. “Вона дасть змогу впровадити перспективні, безпечні, чисті, надійні та ефективні технології малих модульних реакторів і зробити Україну провідною країною світу в галузі чистої енергетики”, – сказав Котін.
Документ також передбачає поглиблення співпраці між компаніями щодо зміцнення енергетичної безпеки України. Крім того, угода сприятиме загальній декарбонізації української енергетики, посиленню енергетичної незалежності України та започаткує високотехнологічне виробництво на наших територіях деталей для ММР.
“Ми вдячні шановному міністру енергетики Галущенку та шановному президенту “Енергоатома”, які представляють уряд України, за те, що вони відновили довіру вашої держави до нашої компанії, обравши наші надзвичайно безпечні реактори SMR-160 та Holtec International як партнера для задоволення потреб країни в чистій енергії… Ми прагнемо допомогти українському народові відновити свою енергетичну інфраструктуру, коли російських агресорів виженуть із країни”, – сказав Сінгх на церемонії підписання.
За даними “Енергоатома”, Holtec International – їхній багаторічний партнер, виступав підрядником будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, яке у квітні 2022 року було введено в експлуатацію.
SMR-160 – це легководний реактор під тиском потужністю 160 МВт, що використовує як паливо низькозбагачений уран і гнучкий для виробництва технологічного тепла для промислового застосування та виробництва водню.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.
ENERGOATOM, Holtec, АТОМНЫЙ ЭНЕРГОБЛОК, БУДІВНИЦТВО, ДОГОВІР
Конференція Зелене будівництво є надзвичайно важливою подією для післявоєнного відновлення України. Адже для росії енергія залишається основною зброєю і засобом шантажу всього світу, а екоцид став повсякденною практикою. Тому головними умовами ефективного відновлення є висока енергоефективність задля енергонезалежності та екологічність для подолання наслідків безпрецедентного екоциду. Ускладнює завдання катастрофічна нестача фінансів через пошкоджену війною економіку. Саме концепція “Зеленого будівництва” і націлена на розв’язання цих проблем.
Проведений захід є платформою для зустрічі, обміну досвідом, спілкування та налагодження наукових і ділових зв’язків між владою різних рівнів, науковцями, викладачами, виробниками, архітектурними і проєктними організаціями, будівельниками, експлуатаційними організаціями та іншими зацікавленими особами в галузі енергоефективного та екологічного будівництва. На жаль, через пандемію коронавірусу та війну три роки захід не проводився. І ось цього року його вдалося відновити стараннями кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури під керівництвом і за модерації завідувачки кафедри, д.т.н., професорки, знаної у світі експертки в галузі “зеленого будівництва”, “зелених конструкцій”, кліматичних змін, енергоефектвності будівництва, учасниці міжнародних проєктів і грантових програм у даній галузі, Тетяни Ткаченко.
13 грудня відбулося пленарне засідання. Приміщення надала генеральна спонсорка конференції Художня студія 22 ART HUB. Відкрила конференцію модераторка, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко. Привітали учасників представники керівництва КНУБА: проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, канд. техн. наук, старший науковий співробітник Олександр Ковальчук; проректор з міжнародних зв’язків, д.екон.н., канд.техн.наук, професор Олена Бондар; голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар; президент Академії будівництва України, д.т.н., проф. Іван Назаренко; д.медичн.наук, перший заступник голови ФСТ «Динамо» України, генерал-майор міліції Віктор Корж; представники провідних українських та іноземних вишів.
На пленарному засіданні пролунали доповіді різного спрямування, але об’єднані однією ідеєю – будівництво об’єктів, що не просто заощаджують енергію, а генерують її більше, ніж споживають, а також не лише не забруднюють довкілля, а мають позитивний на нього вплив. Зокрема, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко розглянула світові стандарти на “зелені конструкції” – поєднання будівельних конструкцій з живими рослинами, і показала, що всі вони мають проблеми. В Україні вони лише згадуються у двох нормативних документах. А результати виконуваних у Київському національному університеті будівництва і архітектури під її керівництвом міждисциплінарні дослідження дозволяють Україні стати локомотивом розроблення цих стандартів на принципово новому рівні. Жвавий інтерес викликала доповідь креативної директорки Архітектурного Бюро – AIMM Анни Іскіердо щодо майбутньої відбудови України. Заступниця голови національного технічного комітету стандартизації ТК 82 “Охорона довкілля”, президентка Всеукраїнської громадської організації “Жива планета” Світлана Берзіна виступила з проблематичною доповіддю щодо необхідності стандартизованого підходу встановлення екологічних критеріїв та методу оцінювання життєвого циклу для громадських будинків і споруд. Завдяки прекрасній погоді Художня студія 22 ART HUB організувала екскурсію “зеленою покрівлею”, яку провів представник її будівників – компанії «Зінко Україна» – інженер-технолог Геннадій Полєвой. Після екскурсії на цій покрівлі учасники могли поспілкуватися в неформальній обстановці за чашкою кави чи чаю. Одразу після цього Геннадій виконав доповідь, у якій розглянув можливості покращення військових об’єктів “зеленими покрівлями”, здатними зробити їх невидимими з літаків та супутників, а також покращити їхні теплотехнічні характеристики, зменшити звукопроникність, захистити від витікання електромагнітних сигналів тощо.
Другий день конференції було присвячено обміну науковими ідеями та досягненнями. Відкрила засідання і модерувала його початок д.т.н., проф., професорка кафедри технологій захисту навколишнього середовища Олена Волошкіна. Виступили викладачі, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів. Було розглянуто різні технічні аспекти “зеленого будівництва”, можливості підвищення енергоефективності та екологічності. Результати досліджень становлять високу наукову та практичну цінність і потребують широкого впровадження. На завершення засідання було обговорено й прийнято меморандум, основними положеннями якого є потреба негайного розроблення та прийняття передових стандартів “зеленого будівництва”, створення платформи для обміну досвідом, ідеями, спілкування та впровадження розробок у галузі “зеленого будівництва” та проведення Міжнародної конференції “Зелене будівництво” на постійній основі щороку. У завершальному слові Тетяна Ткаченко подякувала всім учасникам і висловила сподівання зустрітися ще ширшим складом наступного року.
Організатори дуже вдячні генеральній спонсорці – Художній студії 22 ART HUB, зокрема її власниці Ельвірі Ханаєвій, за надання конференцзалу, “зелену покрівлю” та спонсорську допомогу. Організатори дуже вдячні інженер-технологу компанії «Зінко Україна» Геннадію Полєвому за цікаву екскурсію на “зелену покрівлю”. Конференцію проведено в рамках грантової програми Європейського Союзу Erasmus + ClimED.
Більше інформації за посиланнями:
БУДІВНИЦТВО, ЕКОЛОГІЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Зелене будівництво, КОНФЕРЕНЦІЯ, післявоєнне відновлення
Австрійська voestalpine AG інвестує близько 1,5 млрд євро в будівництво двох дугових електропечей, йдеться в повідомленні сталеливарної компанії.
Будівництво розпочнеться у 2024 році. Об’єкти введуть в експлуатацію в австрійських Лінці та Донавіце в 2027 році.
Нове обладнання замінить дві доменні печі й працюватиме на “зеленій” електроенергії, що може дати змогу компанії скоротити викиди вуглекислого газу на 30%. Ще дві доменні печі voestalpine планує замінити після 2030 року.
Сукупна потужність двох нових електропечей – близько 2,5 млн тонн сталі на рік.
Акції voestalpine дешевшають на торгах у Відні в середу на 0,5%.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2022 року скоротилася в 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 6,67 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2022 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків становила 6 млн 528,5 тис. кв. м (98% загального обсягу). Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках становила 85 тис., що на 41% менше, ніж торік.
У Києві минулого року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 70% до 2021 року – до 878,3 тис. кв. м, у Київській області – на 33% – до 1,86 млн кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився лише на 8% до попереднього року і становив 1,01 млн кв. м. Це найменший показник падіння серед усіх областей.
У Хмельницькій області обсяг нового будівництва зменшився на 40%, до 330,8 тис. кв. м; в Одеській – “мінус” 70%, до 265,3 тис. кв. м; у Харківській – скоротився на 69%, до 214,3 тис. кв. м; у Тернопільській – “мінус” 20%, до 258,7 тис. кв. м, в Івано-Франківській – скоротився на 16%, до 204,4 тис. кв. м.
Водночас у Волинській області обсяг нового будівництва 2022 року становив 425,1 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник минулого року. Приріст обсягів до минулого року також зафіксовано в Рівненській області – “плюс” 13%, до 194 тис. кв. м.
У решті областей України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму та м. Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
