KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.
Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.
Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.
Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.
За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.
Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.
Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.
Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.
До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.
KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.
У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.
Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України
Джерело: open4business.Com.Ua та experts. News
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-червні 2022 року скоротився у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 36 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у червні-2022 обсяг будівельних робіт становив лише 22,2% від показника червня-2021. Водночас у червні до травня поточного року показник зріс на 18,5%.
Як повідомив Держстат, у першому півріччі 2022 року до січня-червня 2021-го скорочення обсягів будівельних робіт спостерігалося в усіх сегментах будівництва. Так, обсяг будівельних робіт у житловому будівництві скоротився у 2,1 раза – до 7,6 млрд грн (37,3%), у нежитловому – удвічі, до 9,9 млрд грн (39,5%), у сегменті інженерних споруд – у 2,2 раза, до 18,3 млрд грн (36,6%).
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 43,8%, ремонту – 27,4%, реконструкції та технічного переоснащення – 28,8%.
Держстат зазначає, що публікація даних була відкладена через воєнний стан. Статдані наведені без урахування тимчасово окупованого Криму та тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях.
Нагадаємо, раніше компанія RAUTA представила аналіз ринку металобудування в Україні.
Rauta є провідним постачальником сучасних рішень для швидкомонтованих будівель – сендвіч-панелей, металевих вентильованих фасадів, сталевих каркасів, несучих профілів і т.д. Компанія пропонує послуги з проектування, монтажу несучих та огороджувальних конструкцій, а також генерального підряду на об’єктах будь-якої складності. Основним напрямком бізнесу компанії є імпорт продукції Ruukki для комерційного будівництва. Ми використовуємо виробничі потужності, розташовані у Польщі, Естонії та Україні.
Готельний оператор Ribas Hotels Group (Одеса) почав будівництво комплексу WOL.GREEN Polyana на Закарпатті, повідомив засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко,
“Наш новий проєкт WOL.GREEN Polyana ми реалізуємо спільно з девелоперською компанією Arena Bud на Закарпатті. Будівництво вже розпочато”, – повідомив він у Facebook.
WOL.GREEN Polyana – це комплекс на 78 апартаментів із власним SPA і басейном, коворкінгом, фітнес-залом, облаштованими спортивними зонами на природі.
Лупашко нагадав, що формат WOL home+hotel, який реалізує оператор, передбачає для гостей можливість короткострокової та довгострокової оренди. Водночас інвесторам пропонується стати співвласником комплексу, придбати апартамент, яким керуватиме компанія Ribas Hotels Group.
“Ми постійно рухаємося і розвиваємо нашу готельну галузь і країну в будь-яких умовах і бачимо, що український інвестор готовий вкладати в майбутнє нашої держави”, – додав Лупашко.
Ribas Hotels Group співпрацює (управління, франчайзинг і бронювання) з 26 об’єктами готельно-ресторанного комплексу (міські, пляжні та гірськолижні готелі). Портфель компанії включає бізнес-готелі Wall Street by Ribas і Bossfor by Ribas, готель Wol.121 by Ribas (Одеса), гірськолижний готель Ribas Karpaty (Буковель Івано-Франківської обл.), пляжний комплекс Richard by Ribas (Грибівка Одеської обл.). На етапі проєктування та будівництва зараз перебувають готелі у Львові, Києві, Одесі та інших містах, а також у Польщі.
Загальний номерний фонд мережі становить понад 1 тис. номерів у різних формах співпраці у восьми містах і курортних локаціях України.
На будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти у 2023 році за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2021-2023 рр. передбачено виділення 7,6 млрд грн, що вдвічі менше, ніж у 2022 році.
Як повідомили у пресслужбі департаменту економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА), відповідне рішення про внесення змін до програми ухвалили депутати Київради в четвер.
За галузевим розподілом найбільший обсяг бюджетних коштів буде спрямовано на реалізацію проєктів у галузі транспорту, транспортної інфраструктури та дорожнього господарства – 3,6 млрд грн, з яких близько 1 млрд грн – це кошти дорожнього фонду. На житлово-комунальне господарство згідно з програмою спрямують 2,7 млрд грн, на охорону здоров’я – 792,2 млн грн і на освіту – 394,7 млн грн.
Зазначається, що 2023 року в столиці продовжиться реконструкція та будівництво на ділянках Київської окружної дороги, реконструкція Шулявського шляхопроводу та розвиток столичного метрополітену.
Значна частина коштів у сфері житлово-комунального господарства передбачена на великі інфраструктурні проєкти, реалізація яких важлива не тільки для Києва, а й усього Київського регіону. Зокрема, йдеться про реконструкцію Бортницької станції аерації та укріплення дамб мулових полів біля неї, технічне переоснащення ділянок полігону побутових відходів у с. Підгірці, реконструкцію та технічне переозброєння заводу “Енергія”.
Понад 101 млн грн буде спрямовано на реконструкцію каналізаційних колекторів та об’єктів водопостачання.
Кошти також будуть спрямовані на відновлення об’єктів після ворожих ракетних обстрілів. Зокрема, на ремонт ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також на завершення розпочатих поточного року відновлювальних робіт на житлових будинках на вул. Глибочицькій та вул. Остапа Вишні.