Війна завдала і продовжує завдавати значної шкоди економіці України. На сьогодні, мабуть, найбільше постраждав від бойових дій ринок будівництва та нерухомості. Так, у звіті Національного банку України «Про фінансову стабільність» від 17 червня 2022 року зазначається, що з початку війни ринок практично зупинився як щодо будівництва, так і продажу житла. При цьому, за даними НБУ, ситуація за останні тижні почала вирівнюватися, і перш за все в регіонах, які найменше зазнають руйнувань від війни.
Найбільш сприятлива ситуація складається в західних регіонах країни, при цьому Нацбанк зазначає, що і там зберігається низка суттєвих проблем. Насамперед це дисбаланс ринку, коли заявлені продавцями ціни не підкріплюються попитом та підтримуються штучно.
Що ж стосується будівництва, то тут, за даними регулятора, ситуація більш оптимістична. Забудовники поновили роботи майже на 50% об’єктів у країні. Найбільш позитивна динаміка спостерігається у західних регіонах, у центрі та на Одещині.
Щодо ринку офісної нерухомості, то за даними НБУ, він постраждав переважно від масового переходу персоналу на віддалену роботу.
Портал Open4business попросив прокоментувати поточну ситуацію фінансового експерта Ігоря Стаковиченко. На його думку, тяжкість кризи на ринку нерухомості безпосередньо залежить насамперед від інтенсивності бойових дій у різних регіонах країни, а також від добробуту населення.
«Ми бачимо, що попит на житло у тих же Харкові та Дніпрі обвалився майже однаково. При цьому будівництво житла у Харкові стоїть, а у Дніпрі відновлюється. Це пов’язано з оцінкою ризиків забудовниками, оскільки Харківський регіон зараз зазнає постійних руйнівних обстрілів агресора», — вважає експерт.
На його думку, більша частина цін як на первинному, так і на вторинному ринку продиктована завищеними очікуваннями забудовників, які продовжують сподіватися знайти покупця на свій товар, незважаючи на зміни в економіці та зниження доходів частини населення.
«Забудовники мислять по-старому, і формують ціну виходячи із собівартості і тих націнок, які були справедливі у довоєнний період. Покупці ж стали набагато обережнішими та оцінюють ризики, зокрема, наявність бомбосховищ, шляхів евакуації тощо. Щодо вторинного ринку, то тут ціни часто взагалі малюють зі стелі, сподіваючись більше на удачу», — зазначив Стаковиченко.
За словами експерта, повноцінне відновлення ринку очікується вже після закінчення війни, коли зросте попит на житло і знизяться побоювання інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, РИНОК НЕРУХОМОСТІ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ
Академія будівництва України планує реалізацію проєкту швидкого зведення житла у форматі 8-квартирних будинків для українців, які втратили житло.
“Безумовно, великі проєкти багатоповерхового житла, які ініціює Офіс президента та Мінрегіон, відновлення інфраструктури та інженерних мереж для таких проєктів швидко не здійснюватимуться. Ми запропонували універсальніший формат житлового будинку для територіальних громад – це 8-квартирний житловий будинок. Ми пропрацювали близько 30 ескізних проєктів і вийшли на фінішну пряму щодо затвердження проєктної документації”, – розповів академік Академії будівництва України, директор науково-технічного центру Іван Перегінець під час пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
За його словами, вже заплановано співпрацю з низкою ОТГ для реалізації проєкту, розроблено меморандуми про виділення землі. Окрім того, експерти розробили ресурсні відомості для проєкту.
Перегінець зазначив, що будівництво таких будинків займе близько 60 днів, що дасть змогу швидко розселити людей, які потребують житла. Невелика площа забудови дасть змогу реалізувати проєкт у вигляді мікрорайонів.
Для фінансування проєкту створено спеціальний фонд “Міжнародний будівельний фонд “Україна”, наголосив експерт.
“Гадаю, що почнемо над цим працювати буквально за місяць-два. Запрошую всіх голів територіальних громад звертатися щодо цього до Академії будівництва”, – додав Перегінець.
Нова технологія швидкомонтованих одноповерхових житлових будинків дає можливість максимально швидко забезпечити людей якісним житлом.
У якості несучих та огороджувальних конструкцій будинків застосовуються сендвіч-панелі Ruukki, що дозволяє знизити вартість будівництва за рахунок відсутності необхідності спорудження каркаса. При цьому котеджі є максимально енергоефективними (опір теплопередачі R=7,43 м2К/Вт) та довговічними (термін ефективної експлуатації понад 50 років).
На сьогодні Rauta розробила декілька практичних планувань котеджів із сендвіч-панелей площею від 26 м2 до 139 м2. При цьому планування площею 26 м2 і 49 м2 можуть розміщуватися блочно з улаштуванням спільних перегородок. Таке рішення дозволяє ще більше знизити вартість будівництва, а також максимально швидко зводити містечка для поселення людей, які гостро потребують житла.
«Ключовою метою цього проекту стало створення надійних, функціональних та енергоефективних будинків у найкоротші терміни, – повідомив Андрій Озейчук, директор Rauta. – Ергономіка планувань продумана так, що навіть у будинку площею лише 26 м2 може комфортно проживати родина із 3-4 осіб».
Детальніше ознайомитися з конструктивними рішеннями та перевагами будівництва житлових одноповерхових будинків із сендвіч-панелей можна за посиланням.
Група компаній “Автострада” розпочала у Вінницькій області будівництво Ямпільського мосту, який з’єднуватиме Україну з Молдовою.
Як повідомила пресслужба групи компаній, роботи тривають цілодобово. Вже пробурено та забетоновано 12 паль, які будуть фундаментом майбутніх опор мосту (на одну опору потрібно 15 паль). Буріння проводиться за допомогою двох бурових установок Bauer із глибиною буріння до 50 м.
Крім того, на території будівництва завершено монтаж нещодавно придбаного групою компаній заводу бетонних виробів Liebherr останньої модифікації, виробнича потужність якого досягає 113 м куб. в годину. Планується, що він задовольнятиме першочергові потреби в бетоні на етапі ведення бурових робіт та гарантуватиме безперебійну роботу на об’єкті протягом усього року. Наразі проводяться пускові налагоджувальні роботи.
До роботи на об’єкті залучено також Центральну лабораторію “Автостради”.
“Інженери-лаборанти, напередодні початку робіт спільно з незалежними спеціалізованими установами провели лабораторні випробування тестових паль, які відбулися успішно. Наразі спеціалісти контролюють якість усіх етапів будівництва”, – йдеться у повідомленні.
“Автострада” повідомила, що повномасштабний комплекс будівельних робіт на об’єкті стартує з початку весни із настанням сприятливих погодних умов.
За її розрахунками, у піковий період на проекті буде задіяно приблизно 500 працівників та понад 100 одиниць спецтехніки.
Завершити будівництво мосту група компаній планує у 2023 році, оскільки мала затримку із узгодженням точки примикання з молдавською стороною. Наразі, за її даними, у цьому питанні вже досягнуто згоди і в найближчій перспективі буде укладено відповідну міжурядову угоду.
Як повідомлялося, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області у травні 2021 року оголосила тендер на будівництво мосту через річку Дністер на українсько-молдовському кордоні у районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. У тендері виграла група компаній “Автострада”.
Довжина мостового переходу через Дністер становитиме 1409 метрів. Кількість опор – 24, їх висота – 50 м.
Міст стане частиною транспортного коридору між двома країнами та продовженням автодороги Р-08 Немирів – Ямпіль на околицях міста Ямпіль та неподалік молдавського села Косеуць. Під’їздом до нього з українського боку стане автошлях Т-02-02 Могилів-Подільський – Ямпіль – Бершадь – Умань. З іншого боку він приєднається до молдавської траси М2 Кишинів – Сороки.
Объем выполненных строительных работ в Украине в сентябре 2021 года увеличился на 10% по сравнению с сентябрем 2020 года.
Как сообщила Государственная служба статистики (Госстат), в январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем 2020 года индекс строительной продукции составил 103,2%. Объем выполненных стройработ за девять месяцев составил 149,1 млрд грн.
По данным статведомства, в сентябре-2021 сезонно скорректированный индекс строительной продукции составил 101,6% по сравнению с предыдущим месяцем.
Госстат сообщил, что в сентябре-2021 к сентябрю-2020 рост объема стройработ наблюдался в строительстве жилых зданий – на 1,8%, и инженерных конструкций – на 18%, тогда как строительство нежилых зданий сократилось на 4,3%.
Доля нового строительства в общем объеме выполненных стройработ составила 33,1%, ремонта – 41,3%, реконструкции и технического переоснащения – 25,6%.
Рост объема строительных работ в январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем-2020 зафиксирован в Тернопольской (на 54,2%, до 2,73 млрд грн), Черкасской (на 32,8%, до 2,18 млрд грн), Одесской (на 24%, до 22,3 млрд грн), Ривненской (на 23,3%, до 2,53 млрд грн), Хмельницкой (на 14%, до 4,84 млрд грн), Ивано-Франковской (на 12,2%, до 2,9 млрд грн), Харьковской (на 12,1%, до 12,73 млрд грн), Волынской (на 11,9%, до 1,8 млрд грн), Николаевской (на 8,9%, до 2,73 млрд грн), Киевской (на 6,9%, до 10,18 млрд грн) областях и Киеве (на 3,7%, до 33 млрд грн).
В остальных регионах наблюдалось снижение объемов строительства. Самое значительное падение показали Черновицкая (на 39,1%) и Закарпатская (на 30%) области.
Група компаній “Нова пошта” інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального термінала біля міжнародного аеропорту “Бориспіль” (Київ), повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” СЕО компанії Олександр Бульба.
“Ми доставляємо клієнтам сотні мільйонів посилок за рік. Щоб вони завжди отримували відправлення швидко, “Нова пошта” інвестує в сортувальну інфраструктуру. Термінал біля аеропорту “Бориспіль” з’єднає передові технології світової поштової логістики і зможе сортувати до 100 тис. посилок за годину”, – сказав він.
За словами Бульби, загальна площа терміналу становитиме 35 тис. кв. м. На ньому буде розташована сортувальна станція “Нова пошта Глобал” для міжнародних відправлень, внутрішній фулфілмент, посилковий і вантажний корпуси з високим рівнем автоматизації та роботизації. Термінал також буде оснащений злітно-посадковою смугою для безпілотних літальних апаратів.
Для сортування посилок використовуватимуть шість триповерхових автоматизованих ліній від нідерландської компанії Vanderlande і литовської компанії Equinox. На останніх сортуватимуть невеликий вантаж до 2 кг. Завдяки спеціальній технології автоматичної викладки посилок на конвеєр сортування дрібного вантажу відбуватиметься без використання людської праці.
Бульба додав, що додатково на терміналі буде впроваджено технологію відеоаналізу, яка максимально чітко розпізнаватиме посилки з пошкодженим маркуванням. Це допоможе поліпшити якість і цілісність доставки клієнтам.
На вантажному терміналі діятимуть робовізки для транспортування вантажу терміналом. Їх уже використовують на терміналах у Львові, Києві, Харкові та Дніпрі.
На терміналі одночасно зможуть розвантажуватися і завантажуватися 220 автомобілів, які стануть частиною ланцюжка естафетної логістики. Для зниження викидів СО2 буде імплементовано систему “розумного” завантаження контейнерів посилками Smart pack.
Як повідомив СЕО “Нової пошти”, на терміналі буде створено 300 робочих місць. Для працівників передбачено розвезення, харчування, а також медичну страховку. Крім того, для запобігання поширенню вірусних захворювань буде встановлено спеціальне обладнання – камери моніторингу температури і фізичного стану працівників під час входу й виходу.
Будівництво відбуватиметься в три етапи. Першу чергу планується запустити до кінця 2022 року.
Як повідомлялося, ЄБРР виділить “Новій пошті” кредит EUR13 млн на будівництво терміналу в Дніпрі.
Група компаній “Нова пошта” охоплює, зокрема, компанії “Нова пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова пошта Глобал”. Мережа компанії налічує понад 8 700 відділень у всій Україні, а кількість відправлень лише за 2020 рік перевищила 327 млн. За 2020 рік ГК перерахувала до бюджету країни 5 млрд грн податків і зборів.
