Рада директорів агропромхолдинга “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, схвалила рішення про початок будівництва заводу з переробки олійних культур, зокрема сої та ріпаку, у Хмельницькій області, в який інвестує $76 млн, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно повідомлення, планова потужність становитиме 400 тис. тонн на рік. Введення в експлуатацію заплановане на 2026 рік.
“Астарта” продовжує зміцнювати свої позиції у переробному секторі, інвестуючи у нові виробничі потужності. Зростаючий попит на продукти переробки сої в ЄС відкриває нові можливості, і ми готові їх реалізовувати, використовуючи наш досвід та експертизу. Новий завод із переробки олійних культур дозволить розширити лінійку інгредієнтів для кормової бази”, – зазначив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу “Астарти” Вячеслав Чук.
В агрохолдингу зауважили, що проєкт передбачає ефективне використання наявної інфраструктури агропромхолдингу, він сприятиме розвитку агропромислової екосистеми в Західному регіоні.
“Команда “Астарти” вже активно працює над його реалізацією. Буквально сьогодні ми завершили процес узгодження договору із виробником обладнання та технології екстракції. Очікуємо на рішення Наркевицької територіальної громади щодо виділення земельних ділянок під проєкт. За оцінками наших фахівців цей проєкт відповідає вимогам закону “Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні”, тож ми маємо наміри подати заявку на участь у програмі, щоб зокрема і пришвидшити його реалізацію”, – додав Чук.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Оператор китайського сервісу обміну короткими відео TikTok планує інвестувати $8,8 млрд у будівництво центрів обробки даних (ЦОД) у Таїланді впродовж п’яти років, заявила віцепрезидентка з публічної політики TikTok Хелена Лерш під час заходу в Бангкоку в п’ятницю.
У січні рада з інвестицій Таїланду оголосила про плани TikTok інвестувати $3,8 млрд у країну. Наразі незрозуміло, чи входить ця сума в загальний обсяг оголошених Лерш вкладень. Кількість користувачів TikTok у Таїланді становить понад 50 млн.
Інтеграція європейських стандартів, зокрема положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельної продукції та нових екологічних стандартів, є одним із важливих критеріїв залучення інвестицій у відновлення України, зростання локального будівельного ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників будівельних матеріалів, вважає виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.
«Європейська інтеграція – це один із критеріїв інвестування в Україну. Ключовими факторами, які сприятимуть зростанню будівництва в Україні та розвитку будівельного сектору є державні програми відновлення інфраструктури, активізація будівельних робіт, локалізація виробництва, впровадження сучасних технологій та орієнтація на екологічні стандарти. Саме ті українські виробники, які зосередяться на цих напрямках, зможуть закріпити конкурентні позиції, стимулювати розвиток галузі та забезпечити ринок якісними будівельними матеріалами», – розповіла вона на пресконференції “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій” в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
За її словами, підприємства цементної галузі одними з перших імплементували положення 305-го регламенту у свою діяльність і наразі працюють над впровадженням екологічних стандартів, які також закладені в нову директиву ЄС.
Крипка зазначила, що імплементація євростандартів не тільки підвищує конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках, а й відкриває шлях до розвитку та впровадження інновацій.
Одним із важливих завдань для цементної галузі є зменшення викидів СО2.
«Галузь працює над зменшенням викидів. Підприємства запроваджують найкращі доступні технології та методи управління, беруть участь у моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Україна може стати прикладом простих методів зниження викидів СО2, використовуючи біомасу при випалюванні клінкеру», – повідомила експертка.
Підприємства цементної галузі самі вкладають інвестиції у власне виробництво, зазначила Крипка. Компанії також інвестують у будівництво додаткових технологічних ліній, силосів для зберігання клінкеру, термінали, модернізацію печі та перехід на альтернативне паливо. Подальше нарощування потужностей цементних заводів розпочнеться в період активної фази відновлення, коли споживання цементу зросте до 10-10,5 млн тонн. За останні два роки цей показник становить близько 6,3 млн тонн, пояснила вона.
Асоціацію «Укрцемент» створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості «Укрцемент». До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
БУДІВНИЦТВО, євростандарти, інвестиції в Україну, ІНТЕГРАЦІЯ
Кабмін виділив на будівництво нових пунктів пропуску через державний кордон в 2025 році 148,21 млн грн, випливає із затвердженого урядом “Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг”.
Зокрема, 21,8 млн грн передбачено на будівництво пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Дийда – Берегдароц” тасервісної зони перед пунктом пропуску. 4,5 млн грн – на будівництво контрольного пункту в’їзду-виїзду для відкриття пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Велика Паладь -Надьгодош” з розміщенням комплексу споруд, призначених для обслуговування населення, та приєднанням (підключенням) до інженерних мереж. На будівництво пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення “Велика Паладь – Надьгодош” передбачено 81,8 млн грн.
На будівництво міжнародного пункту пропуску на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету Мармацієй (Румунія) з під’їзними шляхами до автодорожнього прикордонного мосту виділено 20 млн грн. Також 20 млн грн виділено на будівництво сервісних зон перед пунктом пропуску “Ужгород”.
Раніше повідомлялось, що згідно Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року Україна планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС. Зокрема в Закарпатській області планувалось будівництво 7 з них.
Зокрема, на будівництво автомобільного ПП “Дийда” – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF, йшлось в тексті операційного плану.
На спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП “Велика Паладь” із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачалось виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП “Біла Церква” було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
Також раніше повідомлялось, що Кабінет міністрів затвердив порядок для використання коштів для розвитку і утримання автомобільних доріг за рахунок передбачених бюджетною програмою “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування” у розмірі 12,6 млрд грн.
Виробник корпусних меблів компанія “Аккорд Імпорт” (Хмельницький) розширить виробничі потужності майже втричі за рахунок будівництва нового заводу у Хмельницькому, де планує створити 140 робочих місць, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У Хмельницькому стартувало будівництво нового заводу з виробництва корпусних меблів. Інвестор проекту – компанія “Аккорд Імпорт”. Після запуску нового заводу її виробничі потужності зростуть з 420 тис. кв. м. до 1,2 млн. кв. м. корпусних меблів на місяць. Це дозволить компанії увійти у топ-5 виробників корпусних меблів Європи”, – написав він на фейсбук-сторінці у вівторок.
За даними нардепа, обсяг інвестицій у новий проект – $14 млн. Запуск перших виробничих ліній заплановано на липень 2025 року, а на повну потужність новий завод має вийти у вересні.
Кисилевський зазначив, що для забезпечення потреб в електроенергії побудовано сонячну електростанція на 1,1 МВт та будується додаткових 2,8 МВт, а також закуплена газопоршнева установка.
“Наразі діюче підприємство “Аккорд Імпорт” завантажене на 100%. Близько 70% замовлень на корпусні меблі компанії припадає на міжнародну торговельну мережу JYSK, яка у 2025 році збільшила на третину обсяг замовлень корпусних меблів з України”, – написав Кисилевський.
Згідно інформації компанії на фейсбук-сторінці, Райффайзен Банк продовжив для “Аккорд Імпорт” термін дії кредитної лінії за даним контрактом, наданої наприкінці 2023 року, та термін дії договору страхування від ЕКА.
“Таким чином, Райф та ЕКА підтримали ще експорт меблів на 2025 рік в Данію, Нідерланди, Угорщину, Болгарію, Польщу, Швецію, Німеччину та Іспанію”, – написала компанія.
За даними Кисилевського, загалом “Аккорд Імпорт” експортує до країн Євросоюзу 96% виробленої продукції, а запуск нового заводу дозволить розширити географію експортних поставок на країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Нардеп також уточнив, що власники “Аккорд Імпорту” – сімʼя Грабар – починали з імпорту меблів, тоді як зараз це найбільший в Україні експортер корпусних меблів.
Він також додав, що для заміщення імпорту стільникового картону, який використовує компанія для пакування меблів, зараз на Хмельниччині будується ще одне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію
“А постачальником дерев’яних плит для “Аккрод Імпорту” є Кроноспан, який нещодавно запустив на Рівненщині виробничу лінію”, – додав Кисилевський.
За даними проєкту Clarirty Project, ТОВ “Аккорд Імпорт” зареєстроване в Хмельницькому в серпні 2015 року. Статутний капітал компанії 42,105 млн грн, власниками у рівних частках виступають Микола, Руслан і Вадим Грабар.
У січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий прибуток на 23% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 120,6 млн грн за зростання чистого доходу на 27% – до 1 млрд 271 млн грн.
«Транспортлюкс Україна» інвестувало близько 40 млн грн у будівництво підприємства з виробництва біоетанолу в Райгородській громаді (Житомирська обл.), повідомив голова Житомирської обласної військової організації Віталій Бунечко.
«Особливість виробництва полягає в тому, що воно відповідає одразу на кілька викликів. Це виробництво біоетанолу, який із травня цього року має становити щонайменше 5% автомобільного палива в Україні. Тож власні потужності з його виробництва дозволять не витрачати зайві кошти на експорт, а підтримувати вітчизняного виробника та економіку», – написав він у Telegram.
Бунечко уточнив, що основна сировина для заводу – відходи харчової промисловості: тваринний жир, зокрема з курячих ферм, відходи виробництва рослинних олій тощо. Відповідно вирішується ще одна важлива проблема – переробка відходів.
«Завод будується з використанням передових технологій і допоможе зменшити залежність від традиційних енергоресурсів, створить нові робочі місця та сприятиме розвитку економіки регіону», – наголосив очільник Житомирської ОДА.
За інформацією регіональних ЗМІ, у п’ятницю завод виробив перший літр біодизеля. Вони послалися на слова інвестора, громадянина Молдови Міхаїла Попу, який висловив сподівання, що виробництво біодизеля стане частиною довгострокової стратегії енергетичної незалежності регіону та покращить соціальну складову громади, де будуть створені нові робочі місця, а фермери зможуть продавати олійні культури за вигіднішими умовами.
Інвестор додав, що підприємство має намір нарощувати виробництво, щоб задовольнити потребу в паливі не тільки громади, але згодом налагодити експорт.
