Компанія Swire Coca-Cola почала будівництво заводу в китайській провінції Гуандун, повідомляє агентство “Сіньхуа”.
Інвестиції боттлера Coca-Cola в цей проект складуть 1,25 млрд юанів ($176 млн).
Підприємство площею близько 128 тис. кв. метрів буде оснащено 11 лініями з розливу напоїв, складами та іншими допоміжними спорудами. Після запуску заводу виробничі потужності цієї китайської компанії, як очікується, збільшаться приблизно на 66% порівняно з поточним рівнем.
Керуючий директор Swire Coca-Cola Су Вей повідомила, що компанія продовжить нарощувати інвестиції в Китай. З 2023 року по 2032 рік запланований обсяг інвестицій на китайському ринку перевищить 12 млрд юанів.
“Розширення діяльності на такому динамічному і швидкозростаючому ринку дійсно цікавить і радує нас”, – сказала вона.
Swire Coca-Cola є п’ятим за величиною боттлером Coca-Cola Co. у світі за обсягом продажів. У компанії п’ять заводів із розливу в провінції Гуандун із 14 виробничими лініями.
Девелопер торговельно-розважальних комплексів Arricano Real Estate Plc продовжує інвестиції у відновлення ТРК “Сонячна галерея” в Кривому Розі та будівництво ТРК Lukianivka в Києві, повідомив голова Ради директорів Arricano Маргус Курм в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми не зупинили жодного з напрямків нашої діяльності. Ми збираємося інвестувати як у Кривий Ріг, щоб відремонтувати нашу власність, так і в будівництво ТРК Lukianivka і в інші заплановані проєкти”, – запевнив Курм.
Як повідомлялося, будівлю “Сонячної Галереї” (Кривий Ріг) пошкоджено 8 січня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки. За оцінками експертів, ремонтні роботи коштуватимуть понад 30 млн грн. Arricano вже інвестувала 17,5 млн грн і має інвестувати ще, щоб повністю відновити ТРК.
За словами Курма, загальний бюджет ТРК Lukianivka – приблизно $145 млн, наразі компанія інвестувала $84 млн.
“Це означає, що для завершення проєкту потрібні додаткові інвестиції. І нам також необхідно залучити деякі фінансові установи для кредитування цього проєкту. Таким чином, завершення цього проєкту в основному залежить від того, як швидко ми зможемо припинити фактичне рейдерство інших наших активів”, – пояснив Курм.
Як повідомлялося, за всі роки роботи на ринку України Arricano інвестувала понад $600 млн в українську економіку і продовжує інвестувати.
Arricano Real Estate Plc (Кіпр) спеціалізується на будівництві торгово-розважальних центрів, є одним із провідних розробників на ринку нерухомості України. Володіє та управляє п’ятьма торговельними центрами в країні загальною площею 147,6 тис. кв. м: “РайON” і “Проспект” у Києві, “Сонячна галерея” у Кривому Розі, City Mall у Запоріжжі. Компанії також належать 49,9% у ТРЦ Sky Mall (Київ) і земельні ділянки для подальшого будівництва трьох об’єктів, що перебувають на стадії проектування. Компанія також веде будівництво київського ТРК Lukianivka.
Згідно з опендатабот, дохід Arricano Real Estate Plc за 2023 рік становив 36 млн 155,9 тис. грн, що на 52,8% вище за результати 2022 року, чистий прибуток зріс у 2,28 раза до 7 млн 167,7 тис. грн.
Згідно зі звітом, за перше півріччя 2022 року, найбільшим акціонером був естонець Рауно Тедер (Rauno Teder), який збільшив свій пакет до 70,86% з 15,92% після того, як його батько Хіллар Тедер (Hillar Teder) передав йому свою частку. Серед акціонерів були названі також Dragon Capital Investments Limited і Юрій Полд (Jüri Põld).
Акції Arricano були розміщені на Лондонській фондовій біржі 2013 року і виключені з лістингу через війну 2023 року. Крім Dragon Capital, Arricano залучав іноземні інвестиції від різних авторитетних міжнародних інвестиційних банків, включно з Goldman Sachs і клієнтів Morgan Stanley.
Повний текст інтерв’ю з Маргусом Курмом буде опубліковано на головній сторінці веб-сайту агентства www.interfax.com.ua.
“ДТЕК ВДЕ” отримала позитивний відгук архітектурно-містобудівної ради при департаменті будівництва, містобудування та архітектури, ЖКГ та енергетики Полтавської ОДА стосовно детального плану територій (ДПТ) для будівництва, експлуатації та обслуговування Полтавської ВЕС з орієнтовною проєктною потужністю 650 МВт.
“Також ДПТ було погоджено на громадських слуханнях Глобинської міської територіальної громади та затверджено на сесії Глобинської міської ради”, – повідомляється на сайті “ДТЕК”.
Як поінформували в енергохолдингу, за результатами розробленого та затвердженого ДПТ на сесії Глобинської міської ради від 25 квітня 2024 року, ухвалено рішення надати в оренду “ДТЕК Полтавській ВЕС” перші земельні ділянки комунальної власності в кількості 120 шт. орієнтовною площею 205 га.
Компанія спільно з Глобинською міською радою вже узгодила та підписала договори оренди землі та здійснила державну реєстрацію права оренди в Державному реєстрі права на нерухоме майно (ДРРП).
Крім того, подано пакет документів до НЕК “Укренерго” для отримання технічних умов на підключення 650 МВт генерувальних потужностей до мережі національного оператора.
“Ми впевнено рухаємося вперед до реалізації проєкту Полтавської ВЕС. Затвердження ДПТ це черговий етап, який необхідний для продовження девелопменту вітроелектростанції та отримання інвестицій у проєкт. Серед іншого зараз проводяться орнітологічні дослідження та вітромоніторинг”, – цитується на сайті заступник гендиректора “ДТЕК ВДЕ” Олег Соловей.
Як повідомлялося, чистий збиток DTEK RENEWABLES BV торік становив 0,547 млрд грн, що в 29 разів менше, ніж у 2022 році (15,841 млрд грн).
“ДТЕК ВДЕ” планує продовжувати свою діяльність відповідно до поточних планів і довгострокової стратегії до 2030 року. Група планує розвивати проєкти в Полтавській області (650 МВт) і на півдні України (до 650 МВт) протягом наступних п’яти років.
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) анулювала дозвіл на будівництво 14 житлових комплексів на території Національного авіаційного університету (НАУ) в Києві.
“Державна інспекція архітектури та містобудування України анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт на території Національного авіаційного університету за заявою в. о. ректора НАУ Ксенії Семенової. Скасуванню забудови передувало відповідне рішення наглядової ради НАУ”, – ідеться в повідомленні пресслужби вишу.
Зазначається, що на засіданні наглядової ради НАУ було розглянуто та детально вивчено всі документи щодо інвестиційної угоди на забудову території, яку було укладено ще 2007 року.
“Беручи до уваги всі наявні факти та матеріали, було ухвалено рішення щодо наступних дій: провести претензійно-позовну роботу за інвестиційною угодою, що суперечить інтересам університету, анулювати дозвіл на будівництво 14 житлових комплексів, домогтися відповідальності посадовців, які спричинили ухвалення рішень, що призвели до втрати державного майна та стагнації університету”, – ідеться в повідомленні.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак зустрівся з делегацією міжнародної групи компаній CRH, яка є найбільшим виробником будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, повідомила пресслужба Офісу президента у вівторок увечері.
Зазначається, що делегацію очолив головний операційний директор групи Ренді Лейк, до її складу ввійшли також президент CRH у Європі Пітер Баклі та директор CRH у Південній і Східній Європі Гійом Кавальє.
Під час зустрічі Єрмак наголосив, що Україна готова всіляко сприяти інвестиціям з боку таких потужних глобальних гравців і обговорювати всі необхідні питання з іноземним і вітчизняним бізнесом. За його словами, сьогодні важливо розуміти, що точно необхідно змінювати для поліпшення бізнес-клімату. Потрібні сильні інституції, і Україна навіть під час війни продовжує реформи, прямує до повноправного членства в ЄС.
«Зі свого боку – президента, Офісу, уряду України – готові повністю вас підтримувати. Ми зацікавлені, щоб такі великі інвестори працювали в нашій країні та мали комфортні умови. Дуже важливо, що незважаючи на всі обставини, війну, ви тут і готові й надалі працювати”, – сказав Єрмак.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень щодо утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досяг угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.
Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Влада Узбекистану, Казахстану і Киргизстану створять спільну компанію для будівництва Камбаратинської гідроелектростанції (ГЕС‑1) на річці Нарин. Після реалізації проекту акції та активи Камбаратинської ГЕС-1 повністю перейдуть у власність Киргизстану. Угоду заплановано підписати в Бішкеку.
Міністр енергетики Узбекистану Журабек Мірзамахмудов, міністр енергетики Казахстану Болат Акчулаков та міністр енергетики Киргизстану Таалайбек Ібраєв у січні 2023 року в Бішкеку підписали дорожню карту з реалізації проєкту будівництва Камбаратинської ГЕС‑1.
Згідно з документом, організації, визначені центральноазіатськими країнами, будуть гарантовано купувати весь обсяг електроенергії, що виробляється на Камбаратинській ГЕС-1.
Для реалізації проекту на території Киргизстану буде створено спільну акціонерну компанію. Частка Киргизстану становитиме – 34%, Казахстану – 33% і Узбекистану – 33%. Засновника компанії кожна сторона визначить самостійно. Частки сторін залишаться незмінними з повним виключенням можливості об’єднання, передання та продажу своїх часток.
Період реалізації проєкту буде визначено за підсумками актуалізації та затвердження техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
Потужність майбутньої ГЕС складе 1860 МВт. Водосховище ГЕС матиме об’єм 5,4 млрд. кубометрів і греблю висотою 256 метрів. Станція щорічно вироблятиме в середньому 5,6 млрд. кВт-год електроенергії. Очікується, що будівництво ГЕС займе 10 років, зокрема перший гідроагрегат планується здати вже через чотири роки.
KYRGYZSTAN, БУДІВНИЦТВО, КАЗАХСТАН, Камбаратинська ГЕС-1, УЗБЕКИСТАН
