Науковці Київського університету будівництва і архітектури (КНУБА) спільно з партнерами почали реалізацію міжнародного проєкту по створенню новітніх бетонних сумішів з використанням відходів, зокрема, зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом, повідомляє пресслужба КНУБА.
У релізі повідомляється, що у межах проєкту “Розробка нових підходів і конструкційних матеріалів для відновлення пошкодженої інфраструктури України з урахуванням екологічної стійкості” дослідники розробляють склад бетонної суміші з додаванням матеріалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, та інших промислових і сільськогосподарських відходів.
Відновлення житла в Україні потребує впровадження універсальних технологій швидкого будівництва, які дозволяють зводити стійкі та доступні за ціною будівлі навіть в умовах обмежених ресурсів. Через війну багато будівель в Україні зруйновано. Залишки бетонних конструкцій можна ефективно переробити й використати для зведення нового житла. 3D-друк будівель порівняно з традиційними методами будівництва може забезпечити вищі темпи зведення, значно менше використання людського ресурсу, а також заощадження матеріалів та енергії.
Проєкт співфінансується Управлінням військово-морських досліджень США та Національним науковим фондом США (NSF). Дослідження проводяться у межах реалізації багатосторонньої партнерської ініціативи “Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)”, започатковане Офісом міжнародної науки та інженерії (OISE) Національного наукового фонду США із залученням дослідників американського Університету Стоун-Брука та Бидгоської політехніки імені Яна та Єнджея Снядецьких у Польщі.
Тривалість реалізації проєкту – два роки. У КНУБА реалізацію цього проєкту покладено на викладачів, аспірантів та студентів будівельно-технологічного факультету, зокрема, кафедри будівельних матеріалів та кафедри технології будівельних конструкцій і виробів.
Компанія «Філіп Морріс в Україні» відкрила нове сучасне укриття на території фабрики у Львівській області, в яке інвестувала близько 60 млн грн, повідомляється в прес-релізі компанії.
«У нинішніх умовах безпека наших людей – це не просто вимога часу, а й наша відповідальність. (…) Ми продовжуємо інвестувати в Україну, і ці інвестиції демонструють нашу довгострокову стратегію як інвестиційного амбасадора та підтримку економіки в умовах воєнного стану», – зазначив генеральний директор компанії Максим Барабаш.
Укриття розраховане на 170 осіб і забезпечуватиме захист як працівників фабрики, так і місцевих жителів під час повітряних тривог або надзвичайних ситуацій. Воно повністю відповідає всім чинним вимогам і стандартам безпеки і розраховане на комфортне перебування людей протягом 48 годин.
Простір оснащений системою вентиляції з використанням противибухових клапанів і кондиціонування повітря, системою оповіщення та пожежогасіння з резервним живленням, системою водопостачання та каналізації, системою опалення, радіомовленням, телефонним зв’язком і відеоспостереженням, місцями для відпочинку та сидіння, запасом води та продовольства на випадок тривалого перебування. У сховищі враховані потреби людей з інвалідністю. У приміщенні передбачено медичний куточок, санітарні вузли, душові кімнати та кухонний простір.
Будівництво укриття розпочалося у вересні 2024 року після запуску фабрики, в яку компанія інвестувала $30 млн. До цього працівники користувалися модернізованим укриттям на території Львівської міської територіальної громади, куди компанія вклала близько 1,3 млн грн.
Philip Morris була виділена з Altria в 2008 році і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Виручка компанії за 2023 рік зросла на 10,7% порівняно з 2022 роком – до $35,2 млрд. У звіті зазначалося, що на частку України припало близько 2% загального продажу в натуральному вираженні та 1% у грошовому.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд сигарет і тютюнових стіків, проте в 2023-му їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, у тому числі в четвертому кварталі – на 14,9%. Компанія в жовтні 2023 року повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24%. У 2024 році показники України були виключені з квартальних звітів PMI.
Крім виробництва сигарет, PMI розробляє і виробляє бездимні продукти – тютюнові вироби електричного нагріву (ТІЕН), нікотиновмісні POD-системи, а також продукти з нікотином для перорального прийому. Продажі бездимної продукції забезпечили 39% загального чистого доходу PMI в першому кварталі 2024 року і 38% – в третьому.
Компанія «Філіп Морріс Україна» працює на українському ринку з 1994 року і за цей час інвестувала в економіку України понад $750 млн. З початку повномасштабного вторгнення виділила понад 400 млн грн на гуманітарні проекти.
Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.
З початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва житла в Україні зросла на 90-115% залежно від класу житла, тренд триває, повідомив директор з будівництва групи компаній DIM Володимир Жигман агентству «Інтерфакс-Україна».
З початку року собівартість у сегменті «комфорт+» зросла на 17%, до $850-1000/кв. м. Причинами такого істотного зростання є не тільки подорожчання будматеріалів, а й системний дефіцит кадрів і криза поставок ключових позицій.
«Сьогодні на будівництві працює лише 40-50% працівників від довоєнного рівня. Хтось виїхав, хтось у ЗСУ. Не вистачає кваліфікованих зварювальників, кранівників, висотників, операторів спецтехніки, навіть звичайних різноробочих вже не вистачає», – пояснив Жигман.
За його словами, щоб подолати дефіцит робочої сили, компанії підвищують зарплати, залучають підрядників з інших регіонів, а в окремих випадках і з-за кордону.
Що стосується будматеріалів, то орієнтовне середнє зростання цін на них з початку повномасштабної війни (лютий-2022) до травня 2025 року становить від 40% до 60%. Наприклад, бетон подорожчав фактично наполовину через підвищення вартості палива, логістичні труднощі та зниження виробничих потужностей на 30-40% від довоєнного рівня. Вартість гіпсокартону збільшилася на 35-45%, на що вплинули подорожчання сировини, зокрема гіпсу, і зростання енергетичних витрат.
Приблизно в цьому ж діапазоні спостерігається і зростання вартості штукатурки на 30-40%. Це обумовлено підвищенням цін на цемент і наповнювачі, а також збільшенням витрат на енергоносії. Плитка теж підскочила в ціні на 50-60%, в основному через імпортозалежність, подорожчання логістики та енергетичних ресурсів. При цьому, за аналітикою DIM, частка імпортних будматеріалів у середньостатистичному проєкті збільшилася фактично вдвічі: з 12-14% у 2021 році до 23% у 2023-му і майже досягла 25% у 2024-му.
«Більшість ліфтів на ринку — імпортні, системи вентиляції та електрообладнання теж. Додайте до цього логістику, валютний курс і ризики — маємо відповіді на питання про висхідну динаміку», — зазначив Жигман.
У 2024-2025 роках девелопери все більше покладаються на оптимізацію технічних рішень, розумне проектування і прозору комунікацію з покупцем. У галузі, де собівартість вже впритул наближається до ринкової ціни, це стає питанням не тільки прибутковості, але і виживання, пояснив експерт.
«Зростання собівартості стало новою нормою. Питання вже не в тому, чи буде дорожче, а в тому, як залишатися конкурентними, не втрачаючи якості та темпу», – прокоментував молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський, чиї слова цитуються в повідомленні.
За його словами, у 2025 році і надалі ключовими конкурентними перевагами для девелоперів стануть гнучкість у проектуванні, прогнозування логістичних ризиків і системна робота з підрядниками. «Ринок входить у фазу, де виграють не найбільші, а найефективніші», – вважає Насиковський.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено 3670 квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
У Сузацькому районі Джалал-Абадської області Киргизстану офіційно стартувало будівництво великих об’єктів залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
В рамках будівництва цієї залізниці планується побудувати 3 тунелі протяжністю понад 10 км, серед яких: Протяжність тунелю No 1 Нарин (Джаман-Даван) – 12,5 км; Протяжність тунелю Коштоба (Казарман) – 13,2 км; Протяжність Ферганського гірського тунелю – 12,2 км. Загальна протяжність цього залізничного проекту становить 532,53 км.
У Хорезмській області Узбекистану планується реалізація масштабних інвестиційних проєктів у хімічній промисловості, які, як очікується, перетворять цю галузь на один із ключових драйверів економічного зростання регіону. Про це повідомив прес-секретар Президента Узбекистану під час наради в Ургенчському районі.
Цього року в Тупраккалінському районі стартує перший етап будівництва газохімічного комплексу вартістю $10 млрд, який використовуватиме технологію МТО (метанол-олефіни). Після завершення проєкту комплекс щорічно випускатиме 14 найменувань базових полімерних виробів з високою доданою вартістю загальною потужністю до 2 мільйонів тонн.
Проєкт уперше був оголошений ще в березні минулого року під час візиту Глави держави до регіону. Тоді Шавкат Мірзійоєв провів робочу нараду за участі керівництва Міністерства енергетики, «Узкимёсаноат» та великої іноземної інвестиційної компанії, назву якої не розголошували.
Очікувалося, що майбутні виробничі потужності зможуть випускати до 2,5 мільйона тонн продукції на рік та створити близько 3000 робочих місць. Реалізація проєкту передбачена на 2024–2028 роки.
Крім того, в Хазараспському районі буде створено хімічний технопарк площею 10 гектарів, де реалізовуватимуться проєкти на суму $100 млн з виробництва полімерної продукції.
Окрема увага була приділена будівельній галузі регіону. Торік 663 підприємства Хорезму виробили будматеріалів на суму близько $86,6 млн. Для подальшого розвитку цього сегменту у 2025 році заплановано реалізацію 40 нових проєктів загальною вартістю $100 млн, що дозволить збільшити обсяг виробництва до близько $118,1 млн.
