Турецька Onur Group планує побудувати до 2030 року 690 МВт нових генеруючих потужностей в Україні, інвестувавши в українську енергетику $450 млн, повідомив генеральний менеджер Onur Group в Україні Емре Караахметоглу в інтерв’ю Forbes Ukraine.
За його словами, компанія вже має 150 МВт сонячних станцій, які були побудовані ще до війни і зараз успішно працюють за «зеленим» тарифом до 2030 року.
«Триває будівництво 50 МВт сонячних електростанцій (СЕС) у Вінницькій області плюс 164 МВт накопичувачів (батарей). Це понад $60 млн інвестицій, плануємо закінчити до кінця року – тоді буде близько 200 МВт сонця і 164 МВт батарей», – зазначив він.
Як поінформував CEO, Onur Group планує будівництво 120 МВт вітрових електростанцій (ВЕС) в Закарпатській області з бюджетом близько €120 млн.
«У Карпатах з ВЕС вже працюють інші компанії – бачимо перспективи. Всього в розробці 320 МВт від вітру», – додав він.
Зараз компанія також працює над новими проектами у Львівській та Волинській областях і веде переговори з міжнародними фінансовими інститутами про залучення кредитів.
Крім того, Onur Group майже завершила будівництво першої черги ВЕС у Волинській області для компанії OKKO.
«Минулого тижня привезли перші частини турбін і почали монтаж. Далі планується друга черга – близько 190 МВт. Всього на Волині ініційовано проект потужністю 340 МВт, і ми як львівська будівельна компанія активно в цьому працюємо», – зазначив Караахметоглу.
Як зазначається в матеріалі Forbes Ukraine, Onur Group Ukraine – частина міжнародної групи компаній Onur Group. У червні 2025 року бізнес турецької групи в Україні налічує близько 40 компаній у 12 галузях економіки: від енергетики та видобутку корисних копалин до готельно-ресторанного бізнесу.
Консолідована виручка групи скоротилася в 2024 році на 18% – до 8,9 млрд грн, тоді як у довоєнному 2021 році компанія отримала 32,4 млрд грн.
Компанія заявляє про плани інвестицій в Україну до 2030 року $650 млн і оцінює інвестиції за попередні 20 років роботи в близько $570 млн.
Науковці Київського університету будівництва і архітектури (КНУБА) спільно з партнерами почали реалізацію міжнародного проєкту по створенню новітніх бетонних сумішів з використанням відходів, зокрема, зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом, повідомляє пресслужба КНУБА.
У релізі повідомляється, що у межах проєкту “Розробка нових підходів і конструкційних матеріалів для відновлення пошкодженої інфраструктури України з урахуванням екологічної стійкості” дослідники розробляють склад бетонної суміші з додаванням матеріалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, та інших промислових і сільськогосподарських відходів.
Відновлення житла в Україні потребує впровадження універсальних технологій швидкого будівництва, які дозволяють зводити стійкі та доступні за ціною будівлі навіть в умовах обмежених ресурсів. Через війну багато будівель в Україні зруйновано. Залишки бетонних конструкцій можна ефективно переробити й використати для зведення нового житла. 3D-друк будівель порівняно з традиційними методами будівництва може забезпечити вищі темпи зведення, значно менше використання людського ресурсу, а також заощадження матеріалів та енергії.
Проєкт співфінансується Управлінням військово-морських досліджень США та Національним науковим фондом США (NSF). Дослідження проводяться у межах реалізації багатосторонньої партнерської ініціативи “Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)”, започатковане Офісом міжнародної науки та інженерії (OISE) Національного наукового фонду США із залученням дослідників американського Університету Стоун-Брука та Бидгоської політехніки імені Яна та Єнджея Снядецьких у Польщі.
Тривалість реалізації проєкту – два роки. У КНУБА реалізацію цього проєкту покладено на викладачів, аспірантів та студентів будівельно-технологічного факультету, зокрема, кафедри будівельних матеріалів та кафедри технології будівельних конструкцій і виробів.
Компанія «Філіп Морріс в Україні» відкрила нове сучасне укриття на території фабрики у Львівській області, в яке інвестувала близько 60 млн грн, повідомляється в прес-релізі компанії.
«У нинішніх умовах безпека наших людей – це не просто вимога часу, а й наша відповідальність. (…) Ми продовжуємо інвестувати в Україну, і ці інвестиції демонструють нашу довгострокову стратегію як інвестиційного амбасадора та підтримку економіки в умовах воєнного стану», – зазначив генеральний директор компанії Максим Барабаш.
Укриття розраховане на 170 осіб і забезпечуватиме захист як працівників фабрики, так і місцевих жителів під час повітряних тривог або надзвичайних ситуацій. Воно повністю відповідає всім чинним вимогам і стандартам безпеки і розраховане на комфортне перебування людей протягом 48 годин.
Простір оснащений системою вентиляції з використанням противибухових клапанів і кондиціонування повітря, системою оповіщення та пожежогасіння з резервним живленням, системою водопостачання та каналізації, системою опалення, радіомовленням, телефонним зв’язком і відеоспостереженням, місцями для відпочинку та сидіння, запасом води та продовольства на випадок тривалого перебування. У сховищі враховані потреби людей з інвалідністю. У приміщенні передбачено медичний куточок, санітарні вузли, душові кімнати та кухонний простір.
Будівництво укриття розпочалося у вересні 2024 року після запуску фабрики, в яку компанія інвестувала $30 млн. До цього працівники користувалися модернізованим укриттям на території Львівської міської територіальної громади, куди компанія вклала близько 1,3 млн грн.
Philip Morris була виділена з Altria в 2008 році і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Виручка компанії за 2023 рік зросла на 10,7% порівняно з 2022 роком – до $35,2 млрд. У звіті зазначалося, що на частку України припало близько 2% загального продажу в натуральному вираженні та 1% у грошовому.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд сигарет і тютюнових стіків, проте в 2023-му їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, у тому числі в четвертому кварталі – на 14,9%. Компанія в жовтні 2023 року повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24%. У 2024 році показники України були виключені з квартальних звітів PMI.
Крім виробництва сигарет, PMI розробляє і виробляє бездимні продукти – тютюнові вироби електричного нагріву (ТІЕН), нікотиновмісні POD-системи, а також продукти з нікотином для перорального прийому. Продажі бездимної продукції забезпечили 39% загального чистого доходу PMI в першому кварталі 2024 року і 38% – в третьому.
Компанія «Філіп Морріс Україна» працює на українському ринку з 1994 року і за цей час інвестувала в економіку України понад $750 млн. З початку повномасштабного вторгнення виділила понад 400 млн грн на гуманітарні проекти.
Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.
З початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва житла в Україні зросла на 90-115% залежно від класу житла, тренд триває, повідомив директор з будівництва групи компаній DIM Володимир Жигман агентству «Інтерфакс-Україна».
З початку року собівартість у сегменті «комфорт+» зросла на 17%, до $850-1000/кв. м. Причинами такого істотного зростання є не тільки подорожчання будматеріалів, а й системний дефіцит кадрів і криза поставок ключових позицій.
«Сьогодні на будівництві працює лише 40-50% працівників від довоєнного рівня. Хтось виїхав, хтось у ЗСУ. Не вистачає кваліфікованих зварювальників, кранівників, висотників, операторів спецтехніки, навіть звичайних різноробочих вже не вистачає», – пояснив Жигман.
За його словами, щоб подолати дефіцит робочої сили, компанії підвищують зарплати, залучають підрядників з інших регіонів, а в окремих випадках і з-за кордону.
Що стосується будматеріалів, то орієнтовне середнє зростання цін на них з початку повномасштабної війни (лютий-2022) до травня 2025 року становить від 40% до 60%. Наприклад, бетон подорожчав фактично наполовину через підвищення вартості палива, логістичні труднощі та зниження виробничих потужностей на 30-40% від довоєнного рівня. Вартість гіпсокартону збільшилася на 35-45%, на що вплинули подорожчання сировини, зокрема гіпсу, і зростання енергетичних витрат.
Приблизно в цьому ж діапазоні спостерігається і зростання вартості штукатурки на 30-40%. Це обумовлено підвищенням цін на цемент і наповнювачі, а також збільшенням витрат на енергоносії. Плитка теж підскочила в ціні на 50-60%, в основному через імпортозалежність, подорожчання логістики та енергетичних ресурсів. При цьому, за аналітикою DIM, частка імпортних будматеріалів у середньостатистичному проєкті збільшилася фактично вдвічі: з 12-14% у 2021 році до 23% у 2023-му і майже досягла 25% у 2024-му.
«Більшість ліфтів на ринку — імпортні, системи вентиляції та електрообладнання теж. Додайте до цього логістику, валютний курс і ризики — маємо відповіді на питання про висхідну динаміку», — зазначив Жигман.
У 2024-2025 роках девелопери все більше покладаються на оптимізацію технічних рішень, розумне проектування і прозору комунікацію з покупцем. У галузі, де собівартість вже впритул наближається до ринкової ціни, це стає питанням не тільки прибутковості, але і виживання, пояснив експерт.
«Зростання собівартості стало новою нормою. Питання вже не в тому, чи буде дорожче, а в тому, як залишатися конкурентними, не втрачаючи якості та темпу», – прокоментував молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський, чиї слова цитуються в повідомленні.
За його словами, у 2025 році і надалі ключовими конкурентними перевагами для девелоперів стануть гнучкість у проектуванні, прогнозування логістичних ризиків і системна робота з підрядниками. «Ринок входить у фазу, де виграють не найбільші, а найефективніші», – вважає Насиковський.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено 3670 квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
У Сузацькому районі Джалал-Абадської області Киргизстану офіційно стартувало будівництво великих об’єктів залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
В рамках будівництва цієї залізниці планується побудувати 3 тунелі протяжністю понад 10 км, серед яких: Протяжність тунелю No 1 Нарин (Джаман-Даван) – 12,5 км; Протяжність тунелю Коштоба (Казарман) – 13,2 км; Протяжність Ферганського гірського тунелю – 12,2 км. Загальна протяжність цього залізничного проекту становить 532,53 км.
