Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $471,467 млн (зниження на 26,2%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (51,91% поставок у грошовому виразі), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022р.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” знову ввів в експлуатацію установку з вдування пиловугільного палива (ПВП) для зниження собівартості виплавки чавуну.
Згідно з інформацією компанії у Facebook, через нестабільне електропостачання та логістичні обмеження, пов’язані з повномасштабною війною, роботу обладнання було тимчасово зупинено.
“Тепер завдяки команді доменників #Запоріжсталь обладнання знову в строю і працює за рахунок вдування в домни подрібненої фракції вугілля. Використання технології пиловугільного палива знижує собівартість чавуну, не впливаючи на його якість, і підвищує продуктивність запоріжсталівських домен”, – уточнюється в повідомленні комбінату.
Як повідомлялося, комбінат “Запоріжсталь” перейшов на застосування енергоефективної технології вдування ПВП у доменному виробництві в жовтні 2011 року: реалізацію проекту було розпочато в першому кварталі 2008 року, контракт на поставку технології й устаткування було укладено ще в 2006 році з німецькою компанією Küttner.
Комбінат став третім метпідприємством в Україні, яке впровадило у себе технологію вдування ПВП – після Донецького метзаводу (ДМЗ) і Алчевського меткомбінату (Луганська обл.). Технологія передбачає подачу вологого коксу марки ПВП на млини помелу, де вугілля подрібнюють до пилу – частинки розміром менше 90 мікрон. Тут же воно осушується і вдувається в осередок горіння – в горн доменної печі.
“Запоріжсталь” окупила витрати на будівництво установки ПВП вартістю близько 1 млрд грн, зокрема 350 млн грн на спорудження базисного складу вугілля (БСВ), за 1,5 року після введення в експлуатацію. Застосування технології ПВП дало змогу збільшити продуктивність доменних печей у середньому на 10-15%.
“Запоріжсталь” за дев’ять місяців 2023 року скоротила чистий збиток на 91,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 236,623 млн грн з 2 млрд 883,850 млн грн, її чистий дохід за цей період зріс на 9,2%, до 41 млрд 329,014 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2023 становив 28 млрд 961,786 млн грн.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік із чистим збитком у розмірі 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021 році отримала чистий прибуток 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн.
“Запоріжсталь” – одне з великих промислових підприємств України, продукція якого широко відома і має попит на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності компанії ТОВ “Київ сек’юрітіз груп” – 24,5003% акцій “Запоріжсталі”, ТОВ “Мідланд Кепітал Менеджмент” (обидва – Київ, зареєстровані за однією адресою) – 11,2224%, Global Steel Investments Limited (Велика Британія) – 12,3466%, Metinvest B.V. (Нідерланди) – 47,0032%.
Раніше повідомлялося, що ефективна частка володіння групою “Метінвест” акціями меткомбінату “Запоріжсталь” залишається на рівні 49,9%.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 190,442 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $450,576 млн (зниження на 25,2%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (53,49% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,4%) і США (9,95%).
За одинадцять місяців 2023 року Україна імпортувала 79 тонн чавуну на $132 тис. з Німеччини (50,38%) і Бразилії (49,62%), водночас у листопаді ввезення чавуну не здійснювалося. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 40 тонн чавуну на $23 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
“Метінвест” за підсумками січня-вересня поточного року знизив виплавку сталі на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,531 млн тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V. за підсумками третього кварталу і дев’яти місяців цього року в середу.
За вказаний період виробництво чавуну знизилося на 46% – до 1,344 млн тонн, коксу – на 31%, до 948 тис. тонн, зокрема товарного коксу зросло на 7% – до 644 тис. тонн.
Водночас наголошується, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу роботу низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили виробництво.
На сьогодні українські підприємства групи, крім розташованих у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
У третьому кварталі 2023 року виробництво чавуну знизилося на 10% порівняно з попереднім кварталом – до 425 тис. тонн переважно через зупинку на плановий капремонт доменної печі №1 на “Каметсталі”. У результаті виробництво сталі знизилося на 8% – до 499 тис. тонн. За дев’ять місяців виплавка чавуну і сталі групи знизилася на 46% і 43%. Зупинка виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року була частково компенсована обсягами на “Каметсталі”.
У третьому кварталі виробництво товарних напівфабрикатів склало 159 тис. тонн, що на 27% менше, ніж у попередньому кварталі, переважно через зростання внутрішнього споживання на наступних стадіях виробництва.
Крім того, за дев’ять місяців 2023 року випуск товарних напівфабрикатів знизився на 26% – до 657 тис. тонн через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року. Це частково було компенсовано збільшенням виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.
У третьому кварталі випуск “Метінвестом” готової продукції знизився на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 583 тис. тонн. При цьому виробництво плоского прокату зменшилося на 27 тис. тонн – до 267 тис. тонн – через скорочення портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Великобританії. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва оцинкованого холоднокатаного рулону на “Юністіл” в Україні внаслідок запуску четвертого індуктора після зупинки на капремонт у другому кварталі.
Водночас виробництво довгого прокату зросло на 9 тис. тонн – до 316 тис. тонн – переважно завдяки збільшенню портфеля замовлень на арматуру на “Каметсталі”.
За дев’ять місяців 2023 року випуск готової продукції впав на 26% – до 1,728 млн тонн. При цьому виробництво плоского прокату знизилося на 666 тис. тонн – до 847 тис. тонн внаслідок зупинки маріупольських комбінатів. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великій Британії на тлі налагодження поставок слябів від третіх осіб.
Своєю чергою, випуск довгого прокату зріс на 72 тис. тонн – до 881 тис. тонн завдяки стабілізації виробництва заготовки на “Каметсталі” і нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
Випуск рейкової та трубної продукції був відсутній, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.
Обсяг виробництва коксу в третьому кварталі зменшився на 9% порівняно з попереднім кварталом – до 299 тис. тонн переважно через зниження потреби в коксі на “Каметсталі”. За дев’ять місяців цей показник впав на 31% – до 948 тис. тонн внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” і АКХЗ.
Як повідомлялося, у січні-березні 2023 року “Метінвест” знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 491 тис. тонн, чавуну – також на 75%, до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 1% – до 213 тис. тонн.
У першій половині 2023 року група скоротила виплавку сталі на 57% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,032 млн тонн, чавуну – на 59%, до 918 тис. тонн, коксу – на 40%, до 648 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 7% – до 429 тис. тонн.
“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з 2021 роком – до 2,918 млн тонн, чавуну – на 72%, до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 113,079 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $423,414 млн (зниження на 26,3%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,20% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,64%) і США (6,24%).
За десять місяців 2023 року Україна імпортувала 79 тонн чавуну на $132 тис. з Німеччини (50,38%) і Бразилії (49,62%), водночас у жовтні ввезення чавуну становило $1 тис. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 16 тонн чавуну з Німеччини на $29 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 60,091 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $405,961 млн (зниження на 26,3%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,92% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,05%) і США (6,51%).
За дев’ять місяців 2023 року Україна імпортувала 78 тонн чавуну на $129 тис. з Німеччини (49,61%) і Бразилії (50,39%), водночас у червні та липні ввезення чавуну не здійснювалося. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 15 тонн чавуну з Німеччини на $25 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
