Fixygen проаналізував значення регуляторів і їх роль для ринку криптоактивів. Криптовалютний ринок стає все більш чутливим до риторики центральних банків і дій фінансових регуляторів. На тлі очікувань зміни процентних ставок і посилення правил для стейблкоїнів і бірж саме регуляторний порядок денний стає одним з основних драйверів руху цін.
Федеральна резервна система США в останніх коментарях допускає можливість зниження ключової ставки в 2025 році за умови контролю інфляції. Для криптовалют це сигнал про потенційне підвищення апетиту до ризику і зростання ліквідності на фінансових ринках. Пом’якшення політики ФРС традиційно підтримує інтерес до біткоїну, ефіру і великих альткоїнів, оскільки інвестори активніше задіюють стратегії в сегменті високодохідних активів.
Європейський центральний банк зберігає більш жорстку риторику, підкреслюючи необхідність утримання ставок на підвищеному рівні для боротьби з інфляцією, але одночасно фіксує уповільнення економіки єврозони. Така ситуація обмежує приплив європейського інституційного капіталу в крипторинок у короткостроковій перспективі, проте посилює очікування майбутнього пом’якшення, що може стати додатковим стимулом для цифрових активів у середньостроковій перспективі.
Великобританія через Управління з фінансового регулювання та нагляду посилює правила для стейблкоїнів і криптобірж. Регулятор вводить більш жорсткі вимоги до резервів емітентів, прозорості операцій і захисту інвесторів. Це підвищує надійність великих стейблкоїнів та інфраструктурних гравців, але може витіснити з ринку частину дрібних і менш прозорих проєктів.
Японія та Південна Корея продовжують лінію на посилення контролю за крипторинком з акцентом на захист роздрібних інвесторів. Йдеться про більш суворі правила лістингу токенів, підвищені вимоги до доведених резервів і відповідальності бірж за шахрайські схеми. При цьому країни залишаються одними з найбільш технологічно розвинених ринків, де активно розвиваються цифрові фінанси і торгові платформи.
Китай офіційно зберігає жорсткий підхід до торгівлі криптовалютами, але паралельно просуває державні блокчейн-рішення і цифровий юань. Через Гонконг і спеціальні режими для фінтех-компаній підтримуються проекти в області Web3 і токенізації. Будь-які послаблення або нові пілотні режими в Гонконзі швидко відбиваються на регіональній ліквідності та активності на азіатських майданчиках.
У сукупності заяви та дії регуляторів формують для ринку криптовалют складне, але поступово більш структуроване середовище. Пом’якшення монетарної політики США, посилення вимог до стейблкоїнів і бірж в Європі та Азії, а також експериментальні режими в Китаї та Гонконзі залишатимуться ключовими факторами для цінової динаміки та настроїв інвесторів у найближчі місяці.
Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Керівництво Центрального банку Узбекистану обговорило з представниками Tencent Cloud International, що входить до складу китайського холдингу Tencent Holdings Ltd, питання двостороннього співробітництва в галузі розвитку цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці, повідомила прес-служба регулятора.
Під час переговорів було розглянуто перспективи інтеграції цифрової платіжної системи WeChat Pay від Tencent з локальними платіжними системами Узбекистану, можливості здійснення платежів за допомогою QR-кодів, а також розширення співробітництва в цьому напрямі, йдеться в повідомленні.
За підсумками зустрічі сторони підтримали ініціативи у сфері платіжних систем і погодили майбутні спільні дії.
Заступник директора департаменту платіжних систем ЦБ Міразіз Мірхайотов повідомляв журналістам, що китайські сервіси мобільних платежів WeChat і Alipay (від Ant Group – «дочки» Alibaba Group) можуть бути інтегровані з національними платіжними системами Узбекистану.
За його словами, на першому етапі сторони працюють над тим, щоб іноземні туристи могли здійснювати платежі в Узбекистані. На другому етапі заплановано аналогічні роботи з проведення платежів жителів Узбекистану в Китаї через платіжні системи республіки Uzcard і Humo.
Центробанк Німеччини очікує зростання економіки країни у квітні-червні за підсумками другого кварталу поспіль після падіння наприкінці 2023 року.
Згідно з попередніми розрахунками статуправління ФРН, у січні-березні ВВП збільшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями. У жовтні-грудні 2023 року він упав на 0,5%.
“Економіка, ймовірно, знову трохи збільшиться в другому кварталі”, – йдеться в повідомленні Бундесбанку, опублікованому в середу.
Активність у секторі послуг, найімовірніше, продовжувала посилюватися завдяки зростанню доходів домогосподарств і споживчих витрат.
“Зростання наявних доходів домогосподарств, ймовірно, візьме гору над споживчою невизначеністю”, – вважають аналітики ЦБ.
При цьому вони зазначили, що будівельний сектор залишається дуже слабким.
Ринок праці Німеччини, як очікується, залишиться стійким, і заробітна плата, схоже, продовжить швидко підвищуватися. Це може стати ризиком для охолодження інфляції, яка, за оцінками Бундесбанку, знову трохи прискориться в травні.
Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за перший квартал будуть опубліковані 24 травня, попередня інформація за другий квартал буде представлена 30 липня.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, НІМЕЧЧИНА, ЦЕНТРОБАНК, ЭКОНОМИКА
Світові центробанки в червні повернулися до закупівель золота і, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), закупили в золотовалютні резерви 55,4 тонни золота. Для порівняння: у травні, за уточненими даними, спостерігався відтік 26,6 тонни.
У червні до закупівель повернулася Туреччина (збільшила запаси на 11,4 тонни), що підтримало загальний тренд. Найбільшим покупцем виявився Китай (21,2 тонни), а також закуповували золото в резерви Польща (13,7 тонни), Узбекистан (8,4 тонни), Чехія (2,5 тонни), Катар (1,6 тонни) та ін.
Великими нетто-продавцями виявилися лише Казахстан (3,2 тонни) і Сінгапур (1 тонна).
Світові центробанки, за попередніми даними, у серпні закупили 19,6 тонни золота в золотовалютні резерви, випливає із даних World Gold Council (WGC).
Це п’ятий поспіль місяць приросту, хоча його темпи знижуються, зазначає аналітик WGC Кришан Гопаул.
Туреччина, найбільший цього року покупець золота, додала до запасів ще 8,9 тонн. Загалом з початку року вона закупила 84 тонни золота та довела його обсяг у резервах до 478,2 тонни.
Узбекистан у серпні докупив 8,7 тонни золота, з початку року – 19,3 тонни, збільшивши запаси до 381,3 тонни.
На третьому місці із закупівель у серпні був Казахстан із 2 тоннами, хоча загалом з початку року він скоротив обсяг золота в резервах на 27,6 тонни, до 374,8 тонни.
Гопаул зазначає, що за даними ЦБ Катару, він у серпні також закуповував золото, але поки що точні цифри не розкрито і тому не відображено у статистці WGC.
