Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у квітні 2026 року зросли на 19,9% порівняно з квітнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у квітні-2026 до квітня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 16,7% (на 2,1% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 20,8% (2,9%), інженерному – на 20,5% (3,5%).
У січні-квітні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 12,4%, зокрема, у житловому секторі – на 11,1%, нежитловому – 13%, інженерному – 12,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Як повідомляє аналітичний центр Experts Club, Київ посів 36-те місце серед 37 європейських міст у рейтингу вартості житла Global Property Guide, свідчать дані оновленої таблиці Square Meter Prices in European Cities за квітень 2026 року, опублікованої на сайті дослідження.
Середня вартість житла в столиці України оцінюється в 1,970 тис. євро за кв. м. За рік показник зріс на 2,6%, а за два роки — на 0,9%.
У рейтингу Київ виявився одним із найдоступніших ринків Європи. Нижче за українську столицю в таблиці знаходиться лише Кишинів, де середня ціна квартир становить 1,720 тис. євро за кв. м. При цьому Київ дешевший не тільки за західноєвропейські столиці, а й за більшість міст Центральної та Південно-Східної Європи.
Для порівняння, у Белграді середня ціна нових об’єктів становить 3,333 тис. євро за кв. м, у Подгориці — 2,141 тис. євро, у Бухаресті — 2,250 тис. євро, у Софії — 2,300 тис. євро, в Афінах — 2,500 тис. євро, у Будапешті — 3,061 тис. євро, у Загребі — 3,781 тис. євро
Низьке місце Києва в європейській таблиці відображає вплив війни на ринок нерухомості, інвестиційні ризики, обмежений зовнішній попит та обережність покупців. На відміну від багатьох європейських столиць, де ціни підтримуються іпотекою, міграцією та стабільним інвестиційним попитом, український ринок залишається залежним від безпеки, макроекономіки та відновлення ділової активності.
При цьому позитивна річна динаміка показує, що ринок Києва не перебуває у стані глибокого падіння. Зростання на 2,6% за рік вказує на наявність внутрішнього попиту, особливо в сегментах готового житла, якісних об’єктів та локацій з розвиненою інфраструктурою.
Київ залишається найбільшим ринком нерухомості України та головним центром ділової активності країни. На нього припадає значна частина попиту на житло, офіси, торговельну нерухомість та об’єкти оренди. Після завершення активної фази війни саме столиця може стати одним із ключових центрів відновлення інвестиційної активності.
Поки що Київ залишається одним із найдоступніших великих міст Європи за вартістю житла в євро. Для потенційних інвесторів це може означати низький поріг входу, але водночас і високий рівень країнового, військового та регуляторного ризику.
Дослідження Global Property Guide доступне за посиланням: https://www.globalpropertyguide.com/europe/square-meter-prices
Ціни на пшеницю в Україні оновили сезонний максимум і досягли 10,5 тис. грн/тонна, при цьому попит на зерно залишається активним. Ринок підтримують обмежена пропозиція з боку аграріїв та стабільний інтерес покупців.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, поточна ціна пшениці становить близько 10,5 тис. грн/тонна, що на 8-10% вище торішнього рівня. Виробники, які раніше відкладали продажі в очікуванні вигіднішої ціни, зараз отримали сильнішу переговорну позицію.
Головним фактором зростання залишається активний попит при стриманих продажах з боку фермерів. Частина аграріїв не поспішає виводити зерно на ринок, очікуючи подальшого підвищення цін або більш зрозумілої ситуації з новим урожаєм.
Додаткову підтримку цінам надає стан посівів та очікування щодо врожаю. Незважаючи на холодну весну та затримку посівної, прогноз врожаю зернових в Україні на 2026 рік зберігається на рівні близько 60,4 млн тонн, у тому числі пшениці — 22,4 млн тонн.
Для українських аграріїв підвищення цін частково компенсує зростання собівартості виробництва, логістики, палива, зберігання та фінансових витрат. Однак для переробників та експортерів дорога пшениця означає жорсткішу конкуренцію за сировину та зниження маржі.
На зовнішньому ринку ситуація залишається неоднозначною. З одного боку, світовий імпортний попит на пшеницю зростає: прогноз USDA повідомляв, що глобальний імпорт може збільшитися до 218,3 млн тонн. З іншого боку, коливання світових котирувань обмежують потенціал подальшого зростання українських цін.
Ціни на будматеріали з початку 2026 року зросли на 20-25% і спостерігається тенденція до їх подальшого зростання, для активного функціонування державної програми «єОселя» необхідно актуалізувати ліміти цін, вважає генеральний директор ПСГ «Ковальська» Сергій Пилипенко.
У коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» він зазначив, що будівельний ринок протягом останніх двох років демонстрував поступове відновлення з приростом 12-15% щорічно, що вказує на адаптацію бізнесу та поступове врівноваження попиту й пропозиції. Зараз, як і в останні роки, дефіциту будівельних матеріалів немає. Виробничий потенціал навіть іноді перевищує платоспроможний попит, тому ринок загалом збалансований.
“В окремих сегментах можливий ситуативний дефіцит через перебої з електроенергією, брак персоналу або сировини. Але загалом ринок у повному обсязі забезпечує попит на будівельні матеріали. Незважаючи на сувору зиму, наш прогноз на 2026 рік залишається досить впевненим і оптимістичним: очікуємо зростання на рівні близько 15% у натуральних показниках практично за всіма напрямками бізнесу «Ковальської». Водночас важливим фактором впливу на ринок залишаються ціни», – сказав Пилипенко.
За його словами, ринок уже відчуває їхнє істотне зростання через глобальні процеси, зокрема подорожчання нафти та палива, а також внутрішні економічні виклики. Все почалося з перегляду цін на цемент, але з початку року ціни по всьому ланцюгу поставок зросли приблизно на 20–25%, і це ще не межа.
«Зараз ми спостерігаємо стрімке зростання цін на будівельну продукцію та послуги внаслідок низки факторів: зростання витрат на логістику, енергоносії та дефіцит робочої сили сильно впливають на пряму собівартість більшості продуктів. Курсові коливання національної валюти підсилюють цю динаміку, адже частина собівартості є імпортною. Так чи інакше, вплив усіх цих факторів буде вагомим. За підсумками року зростання цін на будівельну продукцію може сягнути 30-35%, а окремі постачальники вже декларують і вищі показники», – сказав Пилипенко.
Він підкреслив, що це матиме істотний вплив на купівельну спроможність і в середньостроковій перспективі може вплинути на динаміку та обсяги будівництва: зростатиме вартість і, відповідно, ціна квадратного метра як у житловому сегменті, так і в проектах, що фінансуються державою.
«З огляду на зазначене, державна програма »єОселя” потребуватиме перегляду лімітів. Зараз програма орієнтується на максимальну вартість у середньому 48 тис. грн за кв. м (66 тис. грн у Києві) і має певні обмеження щодо максимальної суми. Втім, у разі подальшого подорожчання будматеріалів, ліміти доведеться переглянути у бік збільшення мінімум на 20-25%. Інакше під умови програми потраплятиме дуже обмежена кількість об’єктів», – резюмував Пилипенко.
Промислово-будівельна група «Ковальська» працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами «Бетон від Ковальської», «Авеню», Siltek. Підприємства «Ковальської» працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод з виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
Аналіз ринку нерухомості Болгарії, проведений порталом Open4business, показав, що зростання цін на житло в Болгарії сповільнилося, але попит з боку іноземців залишається помітним.
Темпи зростання цін на житло в Болгарії почали сповільнюватися після дуже сильного підйому протягом 2025 року, хоча сам ринок поки що залишається у фазі зростання. За даними Національного статистичного інституту Болгарії (NSI), у першому кварталі 2025 року ціни на житло зросли на 15,1% у річному вираженні, у другому — на 15,5%, а в третьому кварталі — на 15,4%, що вказує на збереження високого, але вже не прискорюваного темпу подорожчання.
Додатковим фактором зростання у 2025 році були очікування переходу Болгарії на євро з 1 січня 2026 року. Болгарські ЗМІ та учасники ринку ще наприкінці 2025 року прямо вказували, що частина покупців прискорювала рішення саме в очікуванні зміни валюти, а це стимулювало активність на ринку житла.
Іноземці продовжують відігравати помітну роль на болгарському ринку нерухомості, особливо в курортних і прибережних локаціях. При цьому важливо враховувати, що повної офіційної державної статистики Болгарії щодо покупців житла за громадянством за 2025–2026 роки у відкритому доступі немає. Найчастіше цитована свіжа структура іноземного попиту базується на даних Болгарської асоціації нерухомості та ринкових оглядах. За цими оцінками, у 2024-2025 роках до числа найбільш активних іноземних покупців входили громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії, Росії, України та Польщі.
Українці, за цими ж ринковими даними, входять до топ-10 іноземних покупців житла в Болгарії. Їхній попит пояснюється одночасно релокацією через війну та інвестиційним інтересом, насамперед до об’єктів на Чорноморському узбережжі та в туристичних регіонах. Серед найбільш затребуваних напрямків називаються Варна, Бургас, Несебр, а також гірські курорти Банско та Пампорово.
Ринок, як і раніше, підтримується порівняно низькою для ЄС ціновою базою. Навіть після зростання Болгарія залишається одним із найдоступніших ринків житла в Євросоюзі, що продовжує залучати іноземний капітал і підтримувати попит на квартири як для власного використання, так і для здачі в оренду.
У найближчій перспективі найбільш імовірним сценарієм виглядає подальше уповільнення темпів зростання цін, а не їх різке падіння. Якщо у 2025 році ринок зростав двозначними темпами, то у 2026 році більш реалістичним виглядає перехід до помірного зростання — орієнтовно в діапазоні 5–7% на рік. Такий прогноз ґрунтується на вже помітному уповільненні темпів, ефекті високої бази, а також на тому, що євро вже введено і значна частина спекулятивного попиту, ймовірно, була реалізована заздалегідь.
Спотові ціни на срібло оновили історичний максимум на тлі підвищеного попиту на захисні активи та очікувань пом’якшення політики ФРС США. Срібло подорожчало на 1% і торгувалося по $72,15 за унцію, а в ході сесії котирування досягали рекордних $72,7 за унцію, повідомляє Experts Club.
Учасники ринку пов’язують зростання з посиленням геополітичних ризиків, а також зі «слабкою ліквідністю» наприкінці року, яка може робити рухи на ринку більш різкими. Як зазначав керівник напрямку світової макроекономіки у фінкомпанії Tastylive Ілля Співак, дорогоцінні метали сприймаються як нейтральний актив «без суверенного ризику» в умовах деглобалізації, і срібло в перспективі 6-12 місяців може наблизитися до $80 за унцію.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз гонки за світове лідерство з видобутку срібла з 1971 по 2024 рік, аналіз доступний за посиланням на Youtube-каналі Experts Club –
