Світові ціни на продовольство у вересні порівняно з переглянутим показником серпня зросли на 1,5% на тлі подорожчання зерна, рослинної олії та цукру, як повідомляється у щомісячному огляді ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на продовольство ФАО у вересні становив 136 пунктів, що на 2 пункти (на 1,5%) вище переглянутого серпневого показника. Значення індексу виявилося на 5,8% вищим, ніж у вересні 2025 року, але на 15,1% нижчим за піковий рівень, досягнутий у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові порівняно з серпнем зріс на 5,1%, порівняно з вереснем 2025 року — на 17,2%. У місячному вимірі світові ціни на пшеницю підвищилися на 6,3%, досягнувши максимального рівня з серпня 2023 року. Хоча до кінця місяця спостерігалося певне зниження щоденних котирувань, зазначається в огляді.
«Таке зростання було зумовлене головним чином логістичними проблемами в Чорноморському регіоні, через які імпортери переорієнтувалися на альтернативних постачальників. Додатковим чинником зростання цін стала посуха в деяких районах Північної Америки напередодні посіву озимої пшениці», — йдеться в документі.
Світові ціни на кукурудзу порівняно з серпнем зросли на 5,6% і досягли максимального рівня за останні три роки. Це пов’язано з прогнозованим скороченням пропозиції через нижчу, ніж очікувалося, врожайність у США та зниженням експортного потенціалу в Бразилії. «Перебої в торгівлі в Чорноморському регіоні призвели до скорочення експортної пропозиції кукурудзи, а невизначеність щодо судноплавства через Ормузьку протоку підсилювала побоювання щодо високої вартості палива, добрив та вантажоперевезень. Це чинило додатковий тиск на зростання цін на сировину, особливо для виробництва біопалива, зокрема на кукурудзу», — йдеться в огляді.
Індекс цін на всі види рису зріс на 1,4% на тлі зростання котирувань довгозернистого рису (індика) через побоювання, пов’язані з погодними умовами, та сезонне скорочення пропозиції.
Індекс цін на рослинні олії у вересні був на 0,9% вищим за серпневий показник і на 18,3% вищим у річному вимірі. Зростання було зумовлене насамперед підвищенням світових цін на пальмову олію, що повністю нівелювало зниження котирувань соняшникової олії. Ціни на соняшникову олію знижувалися третій місяць поспіль на тлі прогнозованої великої пропозиції в Чорноморському регіоні, проте логістичні труднощі, що зберігаються, та обмежена пропускна здатність альтернативних експортних маршрутів стримували подальше зниження цін, повідомляється в огляді.
Ціни на соєву та рапсову олію протягом місяця практично не змінилися.
Індекс цін на м’ясо у вересні порівняно з переглянутим значенням серпня знизився на 1,1% і відповідає значенню рік тому. Це було зумовлено зниженням котирувань м’яса птиці та свинини, тоді як ціни на яловичину та баранину загалом залишалися стабільними. Світові котирування м’яса птиці знизилися на тлі значного обсягу експортної пропозиції в Бразилії та ослаблення імпортного попиту з боку ЄС. Ціни на свинину знижувалися на тлі значної пропозиції в основних країнах-експортерах. Експортні ціни на яловичину в Австралії впали в умовах посилення конкуренції на світовому ринку, у Бразилії котирування зросли на тлі активізації попиту з боку США. Вартість баранини практично не змінилася.
Індекс цін на молочну продукцію у вересні був на 0,1% нижчим за серпневий рівень. У річному вимірі вони впали на 19,1%.
«Зниження цін на сир було практично повністю нівельоване зростанням котирувань сухого молока, тоді як ціни на вершкове масло майже не змінилися, — йдеться в огляді. – Котирування знежиреного сухого молока виявилися на 33,1% вищими за рівень минулого року, ціни на сухе молоко зросли в усіх основних країнах-експортерах під впливом стабільного імпортного попиту, особливо з боку країн Азії».
Індекс цін на цукор у вересні був на 6,1% вищим за серпневий рівень і на 14,7% вищим, ніж у вересні 2025 року. Значення індексу зростає третій місяць поспіль і перебуває на максимальному рівні з квітня 2025 року.
Зростання зумовлене насамперед прогнозованим скороченням світової пропозиції цукру у 2026/27 сільськогосподарському сезоні. Очікується, зокрема, що скорочення посівних площ та несприятливі погодні умови протягом вегетаційного періоду в ЄС призведуть до зменшення врожаю цукрових буряків. Скорочення виробництва цукру прогнозується в Таїланді, менш сприятлива оцінка й для Індії. Крім того, зрив термінів збирання врожаю в ключовому регіоні вирощування цукрової тростини в Бразилії через сильні дощі чинив додатковий тиск на зростання світових цін на цукор.
Індекс продовольчих цін ФАО — це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
На українському плодоовочевому ринку минулого тижня продовжилося зростання цін на низку основних овочів, тоді як яблука та груші почали дешевшати, свідчить огляд торговельних майданчиків EastFruit за 37-й тиждень 2026 року, опублікований 14 вересня.
За даними аналітиків, в Україні подорожчала ріпчаста цибуля, а скорочення пропозиції столового буряка також призвело до зростання цін. Продовжили дорожчати помідори та огірки. Одночасно знизилися ціни на пекінську та цвітну капусту, кабачки й баклажани, тоді як броколі стала дорожчою. У сегменті зелені зросли ціни на кріп і петрушку, але подешевшала зелена цибуля, повідомляє EastFruit.
У фруктово-ягідному сегменті в Україні почали дешевшати яблука та груші. При цьому помітно зросла вартість лохини та суниці садової, подорожчала малина. Слива стала дешевшою, а ціни на персики та нектарини пішли вгору. Продовжили дорожчати кавуни, розширився діапазон цін на дині та виноград. Серед імпортних фруктів знизилися ціни на лимони, зазначає EastFruit.
Помідор став лідером торговельного майданчика EastFruit за кількістю оголошень про продаж. Учасники ринку також збільшили пропозицію ріпчастої цибулі та білокачанної капусти. Водночас продавців картоплі, моркви та столового буряка стало менше. До тижневого топу овочів, що пропонувалися найактивніше, знову увійшли гарбуз і баклажан, причому збільшення їхніх продажів забезпечили, зокрема, учасники з України, свідчить огляд EastFruit.
Серед фруктів найактивніше продавалися яблука, хоча кількість оголошень щодо них скоротилася порівняно з попереднім тижнем. Учасники з України збільшили пропозицію груш. Одночасно зменшилася кількість продавців кавунів, слив і нектаринів, тоді як пропозиція динь зросла, повідомляє EastFruit.
Найбільшим попитом серед покупців на торговельному майданчику користувалася картопля. Активно закуповувалися й інші овочі так званого борщового набору.
Загалом минулого тижня плодоовочеву продукцію на EastFruit Trade Platform пропонували продавці з восьми країн. Україна зберегла перше місце за кількістю розміщених оголошень, далі йшли Узбекистан, Туреччина, Китай та Іран. При цьому кількість пропозицій з України за тиждень скоротилася, а з Узбекистану, Туреччини та Китаю — зросла.
Джерело: огляд EastFruit від 14 вересня 2026 року.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у квітні 2026 року зросли на 19,9% порівняно з квітнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у квітні-2026 до квітня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 16,7% (на 2,1% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 20,8% (2,9%), інженерному – на 20,5% (3,5%).
У січні-квітні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 12,4%, зокрема, у житловому секторі – на 11,1%, нежитловому – 13%, інженерному – 12,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Як повідомляє аналітичний центр Experts Club, Київ посів 36-те місце серед 37 європейських міст у рейтингу вартості житла Global Property Guide, свідчать дані оновленої таблиці Square Meter Prices in European Cities за квітень 2026 року, опублікованої на сайті дослідження.
Середня вартість житла в столиці України оцінюється в 1,970 тис. євро за кв. м. За рік показник зріс на 2,6%, а за два роки — на 0,9%.
У рейтингу Київ виявився одним із найдоступніших ринків Європи. Нижче за українську столицю в таблиці знаходиться лише Кишинів, де середня ціна квартир становить 1,720 тис. євро за кв. м. При цьому Київ дешевший не тільки за західноєвропейські столиці, а й за більшість міст Центральної та Південно-Східної Європи.
Для порівняння, у Белграді середня ціна нових об’єктів становить 3,333 тис. євро за кв. м, у Подгориці — 2,141 тис. євро, у Бухаресті — 2,250 тис. євро, у Софії — 2,300 тис. євро, в Афінах — 2,500 тис. євро, у Будапешті — 3,061 тис. євро, у Загребі — 3,781 тис. євро
Низьке місце Києва в європейській таблиці відображає вплив війни на ринок нерухомості, інвестиційні ризики, обмежений зовнішній попит та обережність покупців. На відміну від багатьох європейських столиць, де ціни підтримуються іпотекою, міграцією та стабільним інвестиційним попитом, український ринок залишається залежним від безпеки, макроекономіки та відновлення ділової активності.
При цьому позитивна річна динаміка показує, що ринок Києва не перебуває у стані глибокого падіння. Зростання на 2,6% за рік вказує на наявність внутрішнього попиту, особливо в сегментах готового житла, якісних об’єктів та локацій з розвиненою інфраструктурою.
Київ залишається найбільшим ринком нерухомості України та головним центром ділової активності країни. На нього припадає значна частина попиту на житло, офіси, торговельну нерухомість та об’єкти оренди. Після завершення активної фази війни саме столиця може стати одним із ключових центрів відновлення інвестиційної активності.
Поки що Київ залишається одним із найдоступніших великих міст Європи за вартістю житла в євро. Для потенційних інвесторів це може означати низький поріг входу, але водночас і високий рівень країнового, військового та регуляторного ризику.
Дослідження Global Property Guide доступне за посиланням: https://www.globalpropertyguide.com/europe/square-meter-prices
Ціни на пшеницю в Україні оновили сезонний максимум і досягли 10,5 тис. грн/тонна, при цьому попит на зерно залишається активним. Ринок підтримують обмежена пропозиція з боку аграріїв та стабільний інтерес покупців.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, поточна ціна пшениці становить близько 10,5 тис. грн/тонна, що на 8-10% вище торішнього рівня. Виробники, які раніше відкладали продажі в очікуванні вигіднішої ціни, зараз отримали сильнішу переговорну позицію.
Головним фактором зростання залишається активний попит при стриманих продажах з боку фермерів. Частина аграріїв не поспішає виводити зерно на ринок, очікуючи подальшого підвищення цін або більш зрозумілої ситуації з новим урожаєм.
Додаткову підтримку цінам надає стан посівів та очікування щодо врожаю. Незважаючи на холодну весну та затримку посівної, прогноз врожаю зернових в Україні на 2026 рік зберігається на рівні близько 60,4 млн тонн, у тому числі пшениці — 22,4 млн тонн.
Для українських аграріїв підвищення цін частково компенсує зростання собівартості виробництва, логістики, палива, зберігання та фінансових витрат. Однак для переробників та експортерів дорога пшениця означає жорсткішу конкуренцію за сировину та зниження маржі.
На зовнішньому ринку ситуація залишається неоднозначною. З одного боку, світовий імпортний попит на пшеницю зростає: прогноз USDA повідомляв, що глобальний імпорт може збільшитися до 218,3 млн тонн. З іншого боку, коливання світових котирувань обмежують потенціал подальшого зростання українських цін.
Ціни на будматеріали з початку 2026 року зросли на 20-25% і спостерігається тенденція до їх подальшого зростання, для активного функціонування державної програми «єОселя» необхідно актуалізувати ліміти цін, вважає генеральний директор ПСГ «Ковальська» Сергій Пилипенко.
У коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» він зазначив, що будівельний ринок протягом останніх двох років демонстрував поступове відновлення з приростом 12-15% щорічно, що вказує на адаптацію бізнесу та поступове врівноваження попиту й пропозиції. Зараз, як і в останні роки, дефіциту будівельних матеріалів немає. Виробничий потенціал навіть іноді перевищує платоспроможний попит, тому ринок загалом збалансований.
“В окремих сегментах можливий ситуативний дефіцит через перебої з електроенергією, брак персоналу або сировини. Але загалом ринок у повному обсязі забезпечує попит на будівельні матеріали. Незважаючи на сувору зиму, наш прогноз на 2026 рік залишається досить впевненим і оптимістичним: очікуємо зростання на рівні близько 15% у натуральних показниках практично за всіма напрямками бізнесу «Ковальської». Водночас важливим фактором впливу на ринок залишаються ціни», – сказав Пилипенко.
За його словами, ринок уже відчуває їхнє істотне зростання через глобальні процеси, зокрема подорожчання нафти та палива, а також внутрішні економічні виклики. Все почалося з перегляду цін на цемент, але з початку року ціни по всьому ланцюгу поставок зросли приблизно на 20–25%, і це ще не межа.
«Зараз ми спостерігаємо стрімке зростання цін на будівельну продукцію та послуги внаслідок низки факторів: зростання витрат на логістику, енергоносії та дефіцит робочої сили сильно впливають на пряму собівартість більшості продуктів. Курсові коливання національної валюти підсилюють цю динаміку, адже частина собівартості є імпортною. Так чи інакше, вплив усіх цих факторів буде вагомим. За підсумками року зростання цін на будівельну продукцію може сягнути 30-35%, а окремі постачальники вже декларують і вищі показники», – сказав Пилипенко.
Він підкреслив, що це матиме істотний вплив на купівельну спроможність і в середньостроковій перспективі може вплинути на динаміку та обсяги будівництва: зростатиме вартість і, відповідно, ціна квадратного метра як у житловому сегменті, так і в проектах, що фінансуються державою.
«З огляду на зазначене, державна програма »єОселя” потребуватиме перегляду лімітів. Зараз програма орієнтується на максимальну вартість у середньому 48 тис. грн за кв. м (66 тис. грн у Києві) і має певні обмеження щодо максимальної суми. Втім, у разі подальшого подорожчання будматеріалів, ліміти доведеться переглянути у бік збільшення мінімум на 20-25%. Інакше під умови програми потраплятиме дуже обмежена кількість об’єктів», – резюмував Пилипенко.
Промислово-будівельна група «Ковальська» працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами «Бетон від Ковальської», «Авеню», Siltek. Підприємства «Ковальської» працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод з виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
