У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та її прагненням до продовольчого шантажу, транспортувати зернові і олійні культури з України до інших держав стало надзвичайно важко. Питання логістики з 2022 року довелося суттєво переглянути задля пошуку шляхів та варіантів безпечнішого відправлення. Попри жаливі обставини, створені російською федерацією, українці забезпечують продовольчу безпеку багатьом країнам, і зокрема європейським.
Загалом у березні 2025 року Київ експортував 4,7 мільйони тон зернових і олійних культур та продуктів їхньої переробки. Це на 7% більше показників за попередній місяць.
«Яким чином Україна транспортує зерновій та олійні культури, а також продукти їхньої переробки? Левова частка – припадає на морські порти Одеської області. Ця цифра становить 4 мільйони тон. Залізницею – 300 тис. т, через річкові порти Дунаю – 200 тис. т. І також експортується автомобільними транспортом. Обсяг сягає 100 тис. т», – зазначив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Обсяги експорту зернових культур, олійних культур та продуктів їхньої переробки, млн т
Розглянемо ціни на основні сільськогосподарські культури, які експортує України на світові ринки. У квітні 2025 року вартість пшениці (Франція, FOB) становила 244 USD/т. Зазначимо, це на 3 USD більше, ніж у березні поточного року, і на 29 USD дорожче, ніж за аналогічний період 2024 року. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) у квітні 2025 року становила (центральні області) – 211 USD/т, що на 4 USD більше, ніж у березні 2025, і на 75 USD подорожчала протягом року. У портах вартість склала 229 USD/т, що на 7 USD вище, ніж за попередній місяць, та на 65 USD дорожче, ніж у квітні 2024-го, згідно з даними International Grains Council.
Щодо кукурудзи (США, FOB), то ціна станом на квітень 2025-го – 211 USD/т. Ця сума на 4 USD вища за попередній місяць та на 19 USD більша, ніж у квітні 2024 року. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) – центральні області – 206 USD/т, таким чином вона зросла на 11 USD протягом місяця і на 89 USD – протягом року; порти – 222 USD, що на 12 USD більше, ніж у березні 2025, та на 78 USD вища, ніж у квітні 2024-го.
Як зазначив Олександр Кореніцин, вартість ячменю (Франція, FOB) склала 229 USD у квітні 2025 року, що на 1 USD менше, ніж у березні поточного року, та на 26 USD більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ціна на ячмінь (Україна, CPT): центральні області – 195 USD, що на 8 USD дорожче, ніж у березні 2025 року та на 102 USD вище, ніж у квітні 2024 року; порти – 215 USD (ціна піднялася на 5 USD за місяць і на 85 USD – протягом року).
«Ще одна важливо для України та світу культура, про яку слід зазначити, – це соняшник. Ціна на його насіння в ЄС (Rotterdam, FOB) у квітні цього року склала 730 USD/т. Спостерігається збільшення ціни протягом останнього місяця – на 7 доларів, а також збільшення протягом року – на 273 долари. Тим часом, вартість насіння соняшника (Україна, CPT) для центральних областей склала 537 USD/т. Ціна зросла на 10 USD за місяць і на 221 долар за рік. Для портів – вартість складає 512 доларів за тону, що на 6 доларів більше, ніж попереднього місяця і на 194 долари більше, ніж минулого року», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
Додамо, вартість соняшникової олії (Україна, FOB) у квітні склала 1 140 доларів за тону. Слід зазначити, що серед ключових факторів, які можуть дестабілізувати подальші ціноутворення на світовому ринку та впливати на продовольчу безпеку в Європі та світі – це воєнні дії росії на території України.
експорт зернових, ЄВРОПА, ЛОГІСТИКА, обсяг, Олександр Кореніцин, олійні культури, повномасштабне вторгнення росії, порти Одеси, УКРАЇНА, ЦІНИ
Міністерство економіки і торгівлі розробило проєкт постанови Кабінету міністрів “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957”, яким передбачається підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, чинний розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої встановлений відповідною постановою Кабінету міністрів №748 у вересні 2018 року, окрім роздрібних цін на ігристі вина та газовані винні напої.
“Зміни, що відбулися в соціально-економічній та податковій сферах, зокрема, зростання видаткової складової цін (сировина, комплектуючі, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), а також зміна 1 березня 2022 року ставок акцизного податку на алкогольні напої призвели до того, що розмір мінімальних цін не відповідає реальним витратам господарюючих суб’єктів на виробництво і реалізацію алкогольних напоїв і потребує коригування”, – наголошується у пояснювальній записці до документу.
Новою постановою пропонується підвищити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв залежно від коду виробів з УКТЗЕД, зокрема роздрібні ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби підвищити на 13%, віскі, ром і джин – на 25%, коньяк (бренді) – на 11-12%.
Розцінки на виноробну продукцію, зокрема, звичайні (неігристі) вина буде підвищено на 62%; сидр, перрі, вина, вермути та інші зброджені напої (зокрема, суміші зі зброджених напоїв і суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22% об’ємних одиниць етилового спирту, – на 61-71%; на вина ігристі та газовані винні напої – на 28%.
Примітки до постанови буде доповнено новим пунктом, згідно з яким мінімальна роздрібна ціна на виноробну продукцію (окрім сидру та перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, отриманих винятково внаслідок натурального бродіння фруктових, ягідних і фруктово-ягідних соків, із вмістом спирту не більш як 8,5% об’ємних одиниць (без додання спирту) в упаковці типу Tetra-Pak та Bag in box визначатиметься як похідна від затвердженої мінімальної ціни на відповідну продукцію в скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 0,7 л і 0,7 л, а також в іншій тарі, що містить
Усі зміни в описах товарів та їх угруповання за кодами згідно з УКТЗЕД будуть приведені у відповідність до Податкового Кодексу України.
БЕБ звертається до українського бізнесу із застереженням щодо необґрунтованого завищення цін на проживання, послуги та товари. Як зазначив Директор БЕБ Вадим Мельник: «Це неприпустимо під час воєнних дій, на фоні падіння купівельної спроможності населення. Тому на сьогодні ми відслідковуємо і відпрацьовуємо кожен такий випадок. Зібрані матеріали спрямовуватимуться до компетентних органів для подальшого вжиття заходів (Державної податкової служби, Держпродспоживслужби, Національної поліції та інших). При визначенні ознак правопорушень, під час відпрацювання фактів встановлення необґрунтовано високих цін, вживатимуться заходи до негайного їх припинення та притягнення винних до визначеної законом відповідальності. Усіх порушників застерігаємо від таких дій».
З початку березня співробітниками БЕБ отримано 275 повідомлень через спеціально створений телеграм-бот та на пошту. Найбільше повідомлень надійшло із Львівської області – 63, Дніпропетровської – 46, Київської області та м. Києва – 40.
Більшість повідомлень від громадян стосуються завищення цін на проживання та на окремі товари повсякденного вжитку. Крім того, встановлено факти завищення цін на паливо по деяких мережах АЗС.
У кожній області України, БЕБ створено спеціальні групи, якими налагоджено співпрацю з обласними військовими адміністраціями, меріями, Національною поліцією, Держпродспоживслужбою та місцевими підрозділами територіальної оборони. До осіб, які вирішили нажитися у воєнний час вживаються відповідні заходи, проводиться роз’яснювальна робота.
Бюро економічної безпеки закликає український бізнес допомагати ЗСУ та працювати задля забезпечення оборони нашої держави, добросовісно виконувати свою роботу та не завищувати ціни на критично важливі товари та послуги для громадян.
БЕБ закликає свідомих громадян не стояти осторонь і повідомляти про відомі вам аналогічні випадки необґрунтованого підвищення цін на житло, товари повсякденного вжитку та послуги, на адресу: zvernennya@esbu.gov.ua або за допомогою телеграм бота https://t.me/StopOverpriceBot.
Слава Україні!
Ініціатива Міністерства економіки та сільського господарства України запровадити державне регулювання цін на нафтопродукти на автозаправних станціях завдасть нищівного удару по легальному сектору паливного ринку, створить потужний стимул для кустарного виробництва і більш глибокого проникнення схем з відходу від оподаткування. Про це заявила Консалтингова група «А-95» за підсумками моделювання розвитку ситуації, пов’язаної з ініціативою Мінекономіки.
Експерти групи розрахували граничний рівень цін на бензин і ДП за алгоритмом міністерства, який передбачає використання європейських котирувань, поточні ставки акцизу і ПДВ, а також фіксовані значення валових націнок обсягом 5 і 7 грн/л на бензин А-95 і ДП відповідно. У подальшому отримані значення було зіставлено з фактичними цінами на АЗС у січні-квітні 2021 року. Середня розрахункова ціна на бензин А-95 склала б 28,4 грн/л, на дизельне пальне – 27,4 грн/л. Фактичний середній рівень роздрібних цін у 2021 році склав 27,4 грн/л і 26,8 грн/л. Таким чином, середні значення ринку перебували нижче від рівнів, запропонованих Мінекономіки.
Виняток склали лише 14% автозаправних станцій загальною кількістю близько 1000 одиниць, які переважно припадають на мережі OKKO, WOG, Socar і Shell. У січні-квітні ці станції були вище від розрахункового рівня Мінекономіки по бензину А-95 на 0,6-2,4 грн / л, по дизпальному – на 0,8-2,5 грн/л.
«Переважна більшість українських АЗС у 2021 році відповідали озвученим критеріям Мінекономіки, споживачі мали змогу вибирати постачальника пального у широкому ціновому діапазоні. Нам абсолютно не зрозумілі передумови запровадження держрегулювання й цілі, які ставить перед цим проєктом міністерство», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. За словами експерта, на заправних станціях, де заявлені ціни були вищими, реальна вартість нафтопродуктів була близькою до розрахункової за рахунок дисконтних програм, які передбачають знижки обсягом 2,5-3,0 грн/л.
На думку «А-95», не маючи будь-якого конструктиву, реалізація ініціативи Мінекономіки додатково стимулюватиме розвиток нелегального ринку, який уже досяг безпрецедентних масштабів. І якщо сьогодні продаж фальсифікованого пального з міні-НПЗ і нафтобаз, а також масові порушення касової дисципліни переважно фіксуються на станціях нижнього цінового сегмента, то обмеження в ціноутворенні змусять сумлінних гравців також вдатися до цієї практики. Це в свою чергу збільшить втрати держбюджету внаслідок махінацій на ринку нафтопродуктів, які в 2021 році очікуються обсягом не менше 22 млрд грн.
«На торгівлі фальсифікатом і на схемах ухиляння від оподаткування тіньовики отримують перевагу від 3 до 12 грн/л і збільшують обсяги продажів. Водночас сумлінні учасники ринку змушені збільшувати торговельні націнки, щоб компенсувати відтік реалізації. Держрегулювання лише посилить цю ситуацію, вдаривши по «білому» бізнесу, і штовхне ринок у тінь ще сильніше», – заявив Сергій Куюн.
За розрахунками «А-95», у 2020 році частка роздрібних продажів через АЗС з ознаками застосування податкових схем збільшилася з 20 до 32%. На думку експертів групи, для виправлення ситуації на паливному ринку, вирівнювання цін і збільшення податкових надходжень уряду необхідно максимально активізувати роботу податкових органів. Об’єктами підвищеної уваги мають стати імпорт октанопідвищуючих компонентів для випуску бензинів як безакцизних розчинників, робота міні-НПЗ, контроль касової дисципліни й моніторинг податкового навантаження в мережах АЗС.
