Дефіцит потужності в енергосистемі на неділю відсутній і наразі не прогнозується, споживання нижче за показники суботи, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її щоденним оновленням у Телеграм-каналі, через відсутність дефіциту ліміти споживання областям не доводили, але в разі зміни ситуації в енергосистемі та різкого зростання споживання застосування відключень можливе.
У НЕК зазначили, що працюють усі види електростанцій, імпорт незначний.
Крім того, в “Укренерго” зазначили, що вчора енергетикам вдалося зменшити обсяг мережевих обмежень в Одесі та Одеському районі, але в місті все ще діють відключення за графіком.
ДТЕК у своєму Телеграм-каналі в неділю також зазначив, що в Одесі та Одеському районі продовжуватимуть діяти графіки стабілізаційних відключень через мережеві обмеження.
Водночас “ДТЕК Одеські електромережі” у Facebook попередили, що вранці 27 лютого енергетики проводитимуть перепідключення високовольтного обладнання, що допоможе надалі усунути мережеві обмеження для Одеси й Одеського району.
“У період з 04.00 до 05.00 можливі перерви в електропостачанні в Приморському та Київському районах міста”, – ідеться в повідомленні.
Низка обленерго, зокрема, “Прикарпаттяобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Полтаваобленерго”, “Сумиобленерго”, “Чернівціобленерго”, а також ДТЕК щодо своїх операторів на неділю анонсували день безлімітного споживання електроенергії – 15-й день поспіль.
Як повідомлялося з посиланням на голову НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького, енергопостачання Одеси з вечора суботи покращилося завдяки завершенню відновлювальних робіт.
“Від сьогоднішнього вечора в Одесі більше світла. Дякую моїм колегам за тижні наполегливої праці над складними пошкодженнями після ракетних і дронових атак. Користуйтеся дбайливо”, – написав він у суботу у Facebook.
“Укренерго” 4 лютого повідомило про масштабну аварію в магістральній мережі на Одещині, що сталася через відмову обладнання, яке неодноразово відновлювали після російських атак. Мережевий оператор попередив про триваліші обмеження електропостачання Одеси та прилеглих районів.
Одеса та Одеський район останніми днями були серед нечисленних регіонів, де енергопостачання лімітувалося, тоді як у решті України останні два тижні ситуація відносно стабільна.
Адаптація української олійноекстракційної галузі до нових реалій з дефіцитом електроенергії та віяловими відключеннями живлення неминуча, оскільки підприємствам вигідніше забезпечити себе автономною електрогенерацією, ніж зазнавати збитків через простій дорогого устаткування, вважає трейдер з олійних культур групи компаній “Прометей” Володимир Бондарук.
“Безумовно, на галузь вплинули російські ракетні обстріли і запроваджені графіки відключень світла: наприклад, один завод у Тернопільській області повідомляв про зменшення валової переробки на 15% через проблеми з подачею електроенергії. Але так чи інакше адаптація до нових реалій неминуча, тому що тут працює чиста математика, коли вартість генератора незрівнянно менша за збитки від простою заводу”, – розповів він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Бондарук уточнив, що багато олійноекстракційних заводів (ОЕЗи) вже забезпечили себе автономною електрогенерацією, завдяки чому можуть працювати з достатнім завантаженням. Побічно про їхню повноцінну роботу свідчить те, що конкуренти “Прометея” продовжують активно закуповувати насіння соняшнику для переробки, завдяки чому ціни на нього на внутрішньому ринку продовжують зростати.
“Ми спостерігаємо стабільне зростання цін на сировину з початку сезону, і навіть планові/аварійні відключення електроенергії цьому не завадили. Таким чином, є підстави вважати, що маржинальність переробки все ще дає змогу зацікавити фермера до продажу сировини за привабливою ціною навіть в умовах часткової втрати продуктивності підприємствами галузі”, – уточнив Бондарук.
Експерт також зазначив, що олійноекстракційні підприємства доцільно постачати генераторами, оскільки вони не можуть повноцінно працювати в умовах стабілізаційних відключень живлення, а потребують безперебійної подачі електрики протягом усього робочого дня.
“Я підтримую контакт із великим агрохолдингом із трьома ОЕЗами, які сумарно переробляють до 4 тис. тонн соняшнику на добу, що є одним із найкращих показників у країні. Так от, вони зараз повністю автономні і повністю завантажені, тому що на початку січня встановили генератори і фактично компенсують брак електроенергії в стаціонарній мережі без втрати продуктивності. А ось, наприклад, великий ОЕЗ у Вінницькій області працює в кращому разі на 60% довоєнної потужності через брак енергії”, – розповів трейдер в інтерв’ю.
Іншою альтернативою купівлі генераторів Бондарук назвав перехід роботи ОЕЗів у режим доопрацювання соняшнику до експортних кондицій і продажу за кордон, що містить операції доочищення, досушування та сепарації від амброзії, домішки якої в насінні соняшнику неприпустимі відповідно до європейських норм.
“Досить великий ОЕЗ у Миколаївській області, який може переробляти 500-700 тонн соняшнику на добу і мав значні перебої з електропостачанням, перебудував потужності для доопрацювання сировини та подальшого експорту готового для олійноекстракції соняшнику. Тобто вони зрозуміли, що безперебійний “краш” (переробку) у себе забезпечити вони не зможуть, і прийняли рішення купувати соняшник і доводити його до експортних кондицій”, – уточнив трейдер.
При цьому, за його словами, група компаній “Прометей” ні на день не зупиняла закупівлі сировини, незважаючи на проблеми з електропостачанням.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Засновником і власником ГК “Прометей” є Рафаель Гороян.
Зовнішня допомога станом на 15 лютого становила 68,8% джерел фінансування дефіциту коштів державного бюджету від початку цього року, повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа агентству “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
“Якщо порівнювати з минулим роком, ми бачимо зростання частки зовнішньої допомоги в джерелах фінансування. Це насамперед пов’язано з тим, що, на відміну від минулого року, Національний банк не здійснює викуп ОВДП, отже, емісійні кошти не залучають на покриття дефіциту державного бюджету”, – наголосила голова комітету.
Підласа уточнила, що до державного бюджету надійшло вже 171,9 млрд грн від міжнародних партнерів. Найбільшу частку становить макрофінансова кредитна допомога від ЄС (EUR3 млрд) і грантова допомога від США ($1 млрд).
“Водночас уряд продовжує випускати військові облігації – боргові зобов’язання, які становлять близько 31% усіх джерел фінансування бюджету”, – додала народний депутат.
Як повідомлялося, дефіцит держбюджету України в січні 2023 року у зв’язку зі значним скороченням видатків знизився до 72,3 млрд грн із 99 млрд грн у грудні, зокрема за загальним фондом – до 78,9 млрд грн зі 101,3 млрд грн.
Касові видатки держбюджету, згідно з оперативними даними Держказначейства, у січні впали до 193,7 млрд грн, зокрема загального фонду – до 183,6 млрд грн, або 80,6% від розпису, тоді як доходи загального фонду становили 104,4 млрд грн, з яких 36,6 млрд грн – грантова міжнародна допомога.
Згідно з даними Мінфіну, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в січні 2023 року дорівнювали 160,1 млрд грн, або 54,7% від плану, зокрема, від розміщення ОВДП було отримано 41,4 млрд грн, з яких в іноземній валюті 2,6 млрд грн ($40,2 млн і EUR29,4 млн).
Із зовнішніх джерел було профінансовано EUR3 млрд за рахунок отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Дефіцит електроенергії дещо знизився завдяки збільшенню виробництва, проте зберігається на істотному рівні і все ще недостатній для покриття споживання в повному обсязі, повідомила НЕК “Укренерго”.
“Після ремонту в мережу повернулися два блоки на теплових електростанціях. Одночасно один блок виведено в аварійний ремонт. Також протягом майже всієї доби відбувається імпорт електроенергії з інших країн”, – описала ситуацію “Укренерго” у своєму щоденному оновленні в Телеграм-каналі.
Водночас, за даними системного оператора, поступово зростає через посилення морозів споживання електроенергії, більш стрімке зростання якого очікується завтра з початком робочого тижня.
У компанії підтвердили раніше оприлюднену мережевими операторами інформацію про запровадження лімітів споживання областям лише на період з 16:00 до 20:00.
Виняток – Київська та Одеська області, де є мережеві обмеження.
Зокрема, в Одесі та прилеглих районах продовжують діяти аварійні відключення через масштабну аварію на одній із підстанцій “Укренерго”.
У компанії запевнили, що разом з Одеською обласною військовою адміністрацією та обленерго її фахівці розробляють резервні схеми підключення Одеси та прилеглих районів, а ремонтні бригади “Укренерго” та обленерго цілодобово працюють для усунення наслідків аварії та якнайшвидшого відновлення енергопостачання.
Як повідомлялося, з ранку неділі, щоб уникнути аварій через перевантаження обладнання, стабілізаційні відключення запроваджено в Голосіївському, Солом’янському та Печерському районах, а також на Лівому березі столиці. У Київській області обмеження будуть застосовані в Києво-Святошинському районі. Через аварію також тимчасово відсутнє світло у Фастівському та Васильківському районах Київської області.
Увечері п’ятниці, а потім вранці суботи на одній із підстанцій “Укренерго” сталася масштабна аварія, внаслідок якої Одесу та Одеський район знеструмили. За даними на вечір, озвученими главою Міненерго Германом Галущенком, третину споживачів було під’єднано до мережі.
Київ забезпечений електроенергією менше ніж наполовину, загалом в енергосистемі через терористичні обстріли РФ зберігається значний дефіцит, повідомила НЕК “Укренерго”.
“Станом на ранок зберігається значний дефіцит потужності в енергосистемі. У столиці забезпечується менше половини потреби споживання, у пріоритеті – електропостачання критичної інфраструктури”, – повідомило “Укренерго” в Телеграм-каналі у вівторок.
Водночас компанія розраховує, що у вівторок вдасться увімкнути певне обладнання, яке дасть змогу дещо підвищити рівень надійності живлення, зменшити дефіцит потужності в столичному енерговузлі та живити більше споживачів.
Там звернули увагу, що обстріли БПЛА об’єктів магістральних мереж у центральному регіоні, які сталися вночі 19 грудня, а також артобстріли на сході України призвели до чергових ушкоджень енергетичної інфраструктури та погіршення ситуації з енергопостачанням, зокрема, в центральному регіоні та Києві.
“Ремонтні бригади “Укренерго”, генерації та операторів систем розподілу докладають усіх зусиль для того, щоб поліпшити енергопостачання”, – зазначили в НЕК.
Як повідомлялося, гендиректор енергопостачальної компанії YASNO Сергій Коваленко ввечері понеділка повідомив, що потреби населення в електроенергії в столиці можна задовольнити тільки на 20%, унаслідок чого, за його словами, 10 годин без світла в столиці – це реальність на сьогодні.
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
