НЕК «Укренерго» з 9 листопада тимчасово зупиняє здійснення платежів за борговими зобов’язаннями за «зеленими» облігаціями сталого розвитку, повідомила компанія.
«Це технічне рішення діятиме до моменту завершення планованої реструктуризації боргу в найближчі місяці. «Укренерго« спільно з урядом України вживає всіх необхідних заходів, щоб досягти угоди з власниками облігацій у найближчій перспективі», – повідомляється у Facebook компанії в середу.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео про дефолти країн і бізнесу – https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=4cgn_L9RC0Nm0xl5
Американська Tupperware Brands Corp., відома своїми пластиковими контейнерами для зберігання продуктів харчування, оголосила про банкрутство.
«За останні кілька років фінансове становище компанії серйозно постраждало через складне макроекономічне середовище», – заявила головний виконавчий директор Tupperware Лорі Енн Голдман.
Акції компанії подешевшали на 75% з початку 2024 року.
Tupperware ініціювала процедуру банкрутства відповідно до ст. 11 Кодексу про банкрутство США. Компанії необхідне схвалення суду, щоб продовжити операції і прискорити процес продажу бізнесу, захистивши при цьому її бренд.
Tupperware було створено 1946 року хіміком Ерлом Таппером, який розробив герметичні пластикові контейнери, що допомагали американським сім’ям зберігати харчові продукти та економити на витратах. Продукція компанії поширюється завдяки прямим продажам консультантами Tupperware по всьому світу. Популярність також здобули так звані «вечірки Tupperware» – заходи зі спільного приготування їжі з використанням продукції компанії.
Останніми роками, однак, Tupperware зазнавала серйозних труднощів, стикаючись зі зниженням попиту на її основні продукти, посиленням конкуренції, а також з нестачею ліквідності, зазначає WSJ.
Нещодавно інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео про історію дефолтів і таблицю країн, які можуть зіткнутися з ризиком дефолту в середньостроковій перспективі.
Детальніше дивіться відео на YouTube-каналі Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=KneYUbl2rNOUIGTM
У своєму новому відео на платформі YouTube київський інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував рейтинг країн із найбільшою ймовірністю суверенного дефолту. Під час складання рейтингу розглядали як економічні, так і політичні чинники, які можуть призвести держави до дефолту.
Як зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, поточна економічна ситуація у світі викликає тривогу.
«Світова економіка стикається з безпрецедентними викликами, і багато країн перебувають на межі фінансового краху. У таких умовах вкрай важливо розуміти, які саме держави схильні до найбільшого ризику дефолту, щоб вживати відповідних заходів», – підкреслив він.
Дефолт держави – це ситуація, коли країна не може виконати свої боргові зобов’язання перед кредиторами. За словами Максима Уракіна, дефолт може мати катастрофічні наслідки для економіки країни та її громадян.
«Дефолт – це не просто технічна подія. Це трагедія для мільйонів людей, які можуть втратити роботу, свої заощадження і навіть доступ до основних соціальних благ. Саме тому ми так уважно відстежуємо економічну ситуацію в різних країнах», – додав Уракін.
У рейтингу Experts Club 2024 року серед країн із найбільшою ймовірністю дефолту опинилися Аргентина, Ліван, Шрі-Ланка та кілька інших держав, які вже зіткнулися із серйозними економічними проблемами. Ці країни характеризуються високим рівнем зовнішнього боргу, економічною нестабільністю та політичними кризами.
Experts Club також виділив кілька країн, які перебувають у зоні ризику на середньострокову перспективу. Серед них – Аргентина та Венесуела, які вже зіткнулися з економічною нестабільністю та високим рівнем боргу, а також Греція та Італія, які залежать від зовнішніх кредиторів.
|
Рейтинг Experts Club |
Країна |
Поточний міжнародний рейтинг |
| 1. | Аргентина | CCC- |
| 2. | Гана | у дефолті |
| 3. | Шрі-Ланка | у дефолті |
| 4. | Ліван | у дефолті |
| 5. | Замбія | у дефолті |
| 6. | Пакистан | CCC |
| 7. | Мозамбік | CCC |
| 8. | Україна | CCC |
| 9. | Ефіопія | CCC |
| 10. | Камерун | CCC+ |
| 11. | Болівія | CCC+ |
| 12. | Буркіна-Фасо | CCC+ |
| 13. | Суринам | у дефолті |
| 14. | Туніс | CCC |
| 15. | Єгипет | B- |
| 16. | Нігерія | B- |
| 17. | Ель-Сальвадор | B- |
| 18. | Гондурас | B- |
| 19. | Лаос | B- |
| 20. | Венесуела | у дефолті |
«Ми бачимо, що такі країни, як Аргентина і Венесуела, продовжують перебувати на межі дефолту через внутрішню економічну нестабільність і зовнішній тиск. Також викликає занепокоєння ситуація в Греції та Італії, які сильно залежать від міжнародних позик. У цих країнах ризик дефолту залишається високим», – прокоментував Уракін.
Особлива увага цього року приділяється Лівану, який, за словами економіста, перебуває «у стані політичної та економічної кризи, з украй високим боргом по відношенню до ВВП». Це робить країну особливо вразливою перед обличчям можливого дефолту.
Максим Уракін також детально зупинився на факторах, які можуть призвести до дефолту. Серед них він виділив високий рівень зовнішнього боргу відносно ВВП, економічну нестабільність і залежність від зовнішнього фінансування.
«Країни, у яких співвідношення боргу до ВВП перевищує 100%, особливо вразливі. Прикладами є Ліван, Кіпр і Греція. Економічна нестабільність і політичні кризи в таких країнах, як Аргентина, Венесуела і Пакистан, також підвищують ризик дефолту», – пояснив він.
Залежність від зовнішнього фінансування – ще один значний фактор.
«Країни, які залежать від зовнішніх позик для покриття бюджетних дефіцитів, як, наприклад, Іспанія та Італія, можуть зіткнутися з труднощами в разі погіршення умов на міжнародних фінансових ринках», – додав Уракін.
У коментарі до рейтингу Максим Уракін зазначив, що наслідки дефолту для країни та її громадян часто можуть бути руйнівними.
«Для державних органів дефолт означає обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, зниження кредитного рейтингу та необхідність проведення болючих економічних реформ. Для громадян це обертається інфляцією, девальвацією національної валюти, зростанням безробіття і зниженням рівня життя», – пояснив експерт.
Уракін також підкреслив, що дефолт може призвести до зростання соціального невдоволення і політичної нестабільності, що може погіршити ситуацію в країні. Він також запевнив, що Experts Club продовжить уважно стежити за економічною ситуацією у світі та своєчасно надавати актуальні дані, щоб допомогти країнам та інвесторам мінімізувати ризики й уникнути дефолтів.
Більш детально про дефолти і представлений рейтинг Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club:
Підписатися на канал Experts Club можна за посиланням:
Кількість дефолтів компаній у січні-лютому поточного року у світі досягла 29 – максимуму з 2009 року, повідомляє S&P Global.
У тому числі в США кількість корпоративних дефолтів становила 17, у Європі – вісім.
Середній глобальний показник для того ж періоду в 2010-2023 рр. трохи перевищує 16.
Зростання кількості дефолтів S&P пов’язує зі слабким споживчим попитом, підйомом зарплат в умовах дефіциту робочої сили та високими процентними ставками.
Сумарно понад 50 випусків корпоративних облігацій близько 30 емітентів мали бути погашені від початку 2022 року до середини 2023 року, частину з них було реструктуризовано, проте жодного дефолту за облігаціями не зафіксовано, повідомив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України Максим Лібанов.
“Якщо порівнювати ситуацію 2022 року із ситуацією 2008-09 років, то загалом можна сказати, що ринок подорослішав, до того ж – усі учасники. Станом на зараз жодного дефолту немає”, – сказав він на конференції USAID “Боргові інструменти для сприяння відновленню”, що відбулася днями в Києві.
Лібанов уточнив, що йдеться як про традиційні відсоткові та дисконтні корпоративні облігації, так і про будівельні цільові.
За його словами, за цільовими облігаціями частково питання було вирішено рішенням Комісії продовжити виконання зобов’язань до кінця воєнного часу, оскільки введення в експлуатацію об’єктів будівництво в цей період об’єктивно ускладнене.
Як констатував член НКЦПФР, це дало гарний результат: кілька емітентів, у яких будівництво мало завершитися у 2022 році або на початку 2023 року, “спокійно” його завершують, зокрема навіть у Харкові.
Як заявив Лібанов, позиція регулятора – не втручатися у стосунки емітента та інвесторів, поки вони намагаються досягти згоди, а якщо вони її досягли, то максимально швидко і просто її зафіксувати. За його словами, в одному з останніх випадків на оформлення реструктуризації в Комісії знадобився тиждень.
Він зазначив, що НКЦПФР сприяла процесу реструктуризації, запустивши спільно з Національним депозитарієм систему, що дає змогу проводити збори власників облігацій.
Як уточнив член Комісії, якщо відкинути цільові облігації, то з трохи більше ніж 10 емітентів корпоративного боргу реструктуризацію провели вісім: з них половина скористалися зборами облігаціонерів через Національний депозитарій, а інша половина завдяки невеликій кількості інвесторів отримала від усіх письмову персональну згоду.
Говорячи про плани, Лібанов повідомив, що НКЦПФР працює над тим, щоб завершити формування законодавчої бази щодо облігацій сталого розвитку або ESG-bonds, які містять у собі зелені облігації.
Він додав, що Комісія також вивчає квазі-корпоративні та квазі-боргові інструменти, зокрема, завершує пілотний проєкт щодо кредитних нот.
За словами члена Комісії регулятор також працює з ЄБРР над сек’юритизацією та забезпеченими облігації. “Затвердили концепцію, зараз працюємо над законопроєктом. Сподіваюся, що десь восени першу версію зможемо показати”, – уточнив Лібанов.
НАК “Нафтогаз України” оголосив про дефолт щодо єврооблігацій через відмову уряду погодити виплати за ними.
“Сьогодні, 26 липня 2022 року, минув термін виплат НАК Нафтогаз власникам єврооблігацій”, – йдеться в оприлюдненому у вівторок увечері прес-релізі компанії.
У НАК нагадали, що Кабінет міністрів України 21 липня, діючи як загальні збори акціонерів, зобов’язав посадових осіб компанії погоджувати з ним будь-які угоди щодо єврооблігацій.
В офіційному листі уряду компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат за єврооблігаціями, а також описала ризики та негативні наслідки для “Нафтогазу” та країни у разі “жорсткого дефолту” щодо них.
За даними НАК, у свою чергу Кабмін не надав посадовим особам компанії дозволу виконати зобов’язання перед власниками єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми та відсотків (за випуском 2022), а також відсотків (за випуском 2024 року).
“Таким чином, уряд пішов на дефолт щодо єврооблігацій НАК “Нафтогаз України”. Оскільки невиконання зобов’язань щодо єврооблігацій практично позбавило “Нафтогаз” доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023″, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, зараз на ринку звертаються три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – 7-річні на $500 млн із прибутковістю 7,62 . Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
“Нафтогаз” пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року.
