Фактичні надходження до загального фонду державного бюджету за податками та зборами, що контролюються Державною податковою службою України (ДПС), за підсумками січня-грудня 2025 року становили 1 трлн 246 млрд грн, що більше минулорічного показника на 20,2% або 209,3 млрд грн, йдеться в публікації на сайті установи.
За даними ДПС, незважаючи на підвищення планових показників протягом року більш ніж на 100 млрд грн, річний план надходжень виконано на 97,4%.
За словами в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, що наводяться в повідомленні, стабільне перевиконання показників протягом першого півріччя створило необхідний фінансовий запас, що дозволило уникнути значних недонадходжень наприкінці року.
Зазначається, що в структурі основних джерел наповнення бюджету за 12 місяців 2025 року найбільшу частку забезпечив податок та збір на доходи фізичних осіб, надходження від якого становили 362,9 млрд грн. Податок на додану вартість (з урахуванням бюджетного відшкодування) приніс бюджету 306,5 млрд грн, а податок на прибуток підприємств — 284,7 млрд грн. Крім того, надходження від акцизного податку склали 163,9 млрд грн, тоді як рентні платежі забезпечили 48,4 млрд грн.
Окремо Карнаух підкреслила динаміку бюджетного відшкодування ПДВ, загальна сума якого за рік сягнула 179,6 млрд грн. При цьому щомісячний показник відшкодування протягом року був не нижчим за 13 млрд грн.
“Сьогодні бізнесу значні фінансові ресурси доводиться переорієнтовувати, вкладати у відновлення та релокацію. Вдячна кожному, хто не здається”, – наголосила в.о. голови ДПС.
Вона також додала, що виконання показників в умовах війни, обстрілів та енергетичних викликів є результатом відповідальності кожного платника податків.
Державний бюджет на 2026 рік передбачає 298,8 млрд грн фінансування Міністерства освіти і науки України.
“Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Документ закладає суттєве розширення інвестицій у людський капітал: на освіту і науку передбачено 298,8 млрд грн — на 85,4 млрд грн більше, ніж у 2025 році”, – йдеться у повідомленні Міносвіти.
Серед ключових напрямків фінансування, зокрема: освіта — 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року); освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти — 17 млрд грн, серед них 6,2 млрд грн на укриття у школах та дитячих садочках; безоплатне шкільне харчування — 14,4 млрд грн для забезпечення харчуванням 3,5 млн учнів 1–11 класів; підручники — передбачено 2,1 млрд грн на закупівлю підручників для 4 і 9 класів; стипендії студентам — 6,6 млрд грн.
Передбачається також направити 19, 9 млрд грн на науку, зокрема, майже 3 млрд грн – на базове фінансування університетів і наукових установ за результатами державної атестації; 998 млн грн – на дослідницькі центри передового досвіду; 100 млн грн – на новий конкурс прикладних розробок у партнерстві з бізнесом; 300 млн грн – на конкурсні дослідження.
“Освіта і наука у 2026 році залишаються серед ключових пріоритетів держави. Збільшення фінансування демонструє, що Україна послідовно інвестує в людський потенціал, технологічну силу та майбутню стійкість — основу нашої перемоги та розвитку”, – наголосили в міністерстві.
Як повідомлялося, держбюджет-2024 передбачав 171,2 млрд грн на фінансування сфери освіти, а держбюджет-2025 передбачає 197,3 млрд грн на фінансування освіти.
Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який Верховна Рада ухвалила 3 грудня, передбачив більші видатки на підтримку агросектору проти попереднього року майже на 47%, або на 4,5 млрд грн – на рівні 14,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з повідомленням, у держбюджеті-2026 передбачено 9,5 млрд грн для фінансування виплати дотацій на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, а на зрошення/меліорацію — 0,2 млрд грн із цієї суми.
У держбюджеті-2026 закладено підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) в розмірі 2,6 млрд грн. На гуманітарне розмінування сільгоспземель уряд передбачив 2 млрд грн.
Крім того, у кошторисі держави передбачено для підтримки бізнесу поповнення фонду розвитку підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” на 18 млрд грн, для фонду інновацій —7,4 млрд грн, на програми підтримки бізнесу — 4,9 млрд грн. У фонд декарбонізації та енергоефективності буде спрямовано 1,9 млрд грн і 0,6 млрд грн відповідно.
Найбільший обсяг касових витрат загального фонду держбюджету України за січень-жовтень 2025 року припав на оплату праці з нарахуваннями – 1 трлн 260 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
За даними Мінфіну, в жовтні на оплату праці з нарахуваннями було спрямовано 133,1 млрд грн, що становить 39,9% від загального обсягу витрат загального фонду за місяць. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року видатки на оплату праці зросли за десять місяців на 220,7 млрд грн, або на 21,2%, у тому числі в жовтні – на 19,9 млрд грн, або на 17,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг за січень-жовтень 2025 року склали 458 млрд грн, у тому числі в жовтні – 60,7 млрд грн, або 14,5% від загального обсягу. За десять місяців 2024 року ці видатки становили 416,9 млрд грн, у тому числі в жовтні – 53 млрд грн, що вказує на помітне зростання закупівель товарів і послуг для бюджетного сектора.
На соціальне забезпечення – виплату пенсій, допомог, стипендій – у січні-жовтні спрямовано 524,4 млрд грн, або 16,6% від усіх видатків загального фонду. Це на 58,4 млрд грн, або на 12,5% більше, ніж за той самий період минулого року. При цьому в жовтні 2025 року соціальні видатки були нижчими, ніж роком раніше – 49,4 млрд грн проти 54,2 млрд грн.
Витрати на субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам та організаціям за десять місяців склали 384,4 млрд грн, або 12,1% загального обсягу, в тому числі в жовтні – 37,3 млрд грн. Порівняно з січнем-жовтнем 2024 року ці видатки зросли на 117,9 млрд грн, або на 44,2%, що відображає розширення підтримки окремих секторів економіки та критичної інфраструктури.
Обслуговування державного боргу обійшлося загальному фонду держбюджету за десять місяців 2025 року в 279,9 млрд грн, або 8,8% всіх витрат. У жовтні на ці цілі було спрямовано 33,6 млрд грн. Це на 36,3 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року, що пов’язано як із зростанням обсягу боргу, так і зі зміною умов запозичень.
Нарешті, 156,3 млрд грн, або 4,9% видатків загального фонду за січень-жовтень, було використано на трансферти місцевим бюджетам, включаючи 16,9 млрд грн у жовтні. Порівняно з десятьма місяцями 2024 року ці видатки зросли на 9,3 млрд грн, або на 6,3%.
Доходи державного бюджету України за січень-жовтень 2025 року склали 2,97 трлн грн, у тому числі доходи загального фонду – 2,11 трлн грн, що відповідно на 26,4% і 26,1% більше показників аналогічного періоду 2024 року, повідомило Міністерство фінансів.
За підсумками 2024 року доходи загального фонду зросли на 513,9 млрд грн, або на 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, тоді як видатки загального фонду збільшилися на 454,5 млрд грн, або на 15% – до 3 трлн 488,8 млрд грн, випливає з даних Мінфіну.
Спочатку держбюджет-2025 був затверджений з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, у тому числі доходами загального фонду 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 3 трлн 591,6 млрд грн.
Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки держбюджету-2025 на 400,5 млрд грн і доходи – на 147,5 млрд грн. У жовтні парламент схвалив додаткове збільшення видатків ще на 324,7 млрд грн для сектора національної безпеки і оборони при одночасному підвищенні доходів на 20 млрд грн.
З урахуванням внесених змін доходи держбюджету-2025 (без урахування грантів) зараз заплановані в обсязі 2 трлн 482,6 млрд грн, тоді як видатки – 4 трлн 337,5 млрд грн. Для загального фонду передбачені доходи 2 трлн 278,7 млрд грн і видатки 3 трлн 990,1 млрд грн.
Таким чином, формально закладений дефіцит держбюджету-2025 без урахування грантів і міжнародної допомоги становить близько 1,85 трлн грн, а дефіцит загального фонду – близько 1,71 трлн грн, значна частина яких, за даними Мінфіну, спрямовується на фінансування сектора безпеки і оборони.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.
“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.
Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).
Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.
«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави
