Державний бюджет на 2026 рік передбачає 298,8 млрд грн фінансування Міністерства освіти і науки України.
“Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Документ закладає суттєве розширення інвестицій у людський капітал: на освіту і науку передбачено 298,8 млрд грн — на 85,4 млрд грн більше, ніж у 2025 році”, – йдеться у повідомленні Міносвіти.
Серед ключових напрямків фінансування, зокрема: освіта — 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року); освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти — 17 млрд грн, серед них 6,2 млрд грн на укриття у школах та дитячих садочках; безоплатне шкільне харчування — 14,4 млрд грн для забезпечення харчуванням 3,5 млн учнів 1–11 класів; підручники — передбачено 2,1 млрд грн на закупівлю підручників для 4 і 9 класів; стипендії студентам — 6,6 млрд грн.
Передбачається також направити 19, 9 млрд грн на науку, зокрема, майже 3 млрд грн – на базове фінансування університетів і наукових установ за результатами державної атестації; 998 млн грн – на дослідницькі центри передового досвіду; 100 млн грн – на новий конкурс прикладних розробок у партнерстві з бізнесом; 300 млн грн – на конкурсні дослідження.
“Освіта і наука у 2026 році залишаються серед ключових пріоритетів держави. Збільшення фінансування демонструє, що Україна послідовно інвестує в людський потенціал, технологічну силу та майбутню стійкість — основу нашої перемоги та розвитку”, – наголосили в міністерстві.
Як повідомлялося, держбюджет-2024 передбачав 171,2 млрд грн на фінансування сфери освіти, а держбюджет-2025 передбачає 197,3 млрд грн на фінансування освіти.
Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який Верховна Рада ухвалила 3 грудня, передбачив більші видатки на підтримку агросектору проти попереднього року майже на 47%, або на 4,5 млрд грн – на рівні 14,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з повідомленням, у держбюджеті-2026 передбачено 9,5 млрд грн для фінансування виплати дотацій на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, а на зрошення/меліорацію — 0,2 млрд грн із цієї суми.
У держбюджеті-2026 закладено підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) в розмірі 2,6 млрд грн. На гуманітарне розмінування сільгоспземель уряд передбачив 2 млрд грн.
Крім того, у кошторисі держави передбачено для підтримки бізнесу поповнення фонду розвитку підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” на 18 млрд грн, для фонду інновацій —7,4 млрд грн, на програми підтримки бізнесу — 4,9 млрд грн. У фонд декарбонізації та енергоефективності буде спрямовано 1,9 млрд грн і 0,6 млрд грн відповідно.
Найбільший обсяг касових витрат загального фонду держбюджету України за січень-жовтень 2025 року припав на оплату праці з нарахуваннями – 1 трлн 260 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
За даними Мінфіну, в жовтні на оплату праці з нарахуваннями було спрямовано 133,1 млрд грн, що становить 39,9% від загального обсягу витрат загального фонду за місяць. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року видатки на оплату праці зросли за десять місяців на 220,7 млрд грн, або на 21,2%, у тому числі в жовтні – на 19,9 млрд грн, або на 17,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг за січень-жовтень 2025 року склали 458 млрд грн, у тому числі в жовтні – 60,7 млрд грн, або 14,5% від загального обсягу. За десять місяців 2024 року ці видатки становили 416,9 млрд грн, у тому числі в жовтні – 53 млрд грн, що вказує на помітне зростання закупівель товарів і послуг для бюджетного сектора.
На соціальне забезпечення – виплату пенсій, допомог, стипендій – у січні-жовтні спрямовано 524,4 млрд грн, або 16,6% від усіх видатків загального фонду. Це на 58,4 млрд грн, або на 12,5% більше, ніж за той самий період минулого року. При цьому в жовтні 2025 року соціальні видатки були нижчими, ніж роком раніше – 49,4 млрд грн проти 54,2 млрд грн.
Витрати на субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам та організаціям за десять місяців склали 384,4 млрд грн, або 12,1% загального обсягу, в тому числі в жовтні – 37,3 млрд грн. Порівняно з січнем-жовтнем 2024 року ці видатки зросли на 117,9 млрд грн, або на 44,2%, що відображає розширення підтримки окремих секторів економіки та критичної інфраструктури.
Обслуговування державного боргу обійшлося загальному фонду держбюджету за десять місяців 2025 року в 279,9 млрд грн, або 8,8% всіх витрат. У жовтні на ці цілі було спрямовано 33,6 млрд грн. Це на 36,3 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року, що пов’язано як із зростанням обсягу боргу, так і зі зміною умов запозичень.
Нарешті, 156,3 млрд грн, або 4,9% видатків загального фонду за січень-жовтень, було використано на трансферти місцевим бюджетам, включаючи 16,9 млрд грн у жовтні. Порівняно з десятьма місяцями 2024 року ці видатки зросли на 9,3 млрд грн, або на 6,3%.
Доходи державного бюджету України за січень-жовтень 2025 року склали 2,97 трлн грн, у тому числі доходи загального фонду – 2,11 трлн грн, що відповідно на 26,4% і 26,1% більше показників аналогічного періоду 2024 року, повідомило Міністерство фінансів.
За підсумками 2024 року доходи загального фонду зросли на 513,9 млрд грн, або на 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, тоді як видатки загального фонду збільшилися на 454,5 млрд грн, або на 15% – до 3 трлн 488,8 млрд грн, випливає з даних Мінфіну.
Спочатку держбюджет-2025 був затверджений з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, у тому числі доходами загального фонду 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 3 трлн 591,6 млрд грн.
Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки держбюджету-2025 на 400,5 млрд грн і доходи – на 147,5 млрд грн. У жовтні парламент схвалив додаткове збільшення видатків ще на 324,7 млрд грн для сектора національної безпеки і оборони при одночасному підвищенні доходів на 20 млрд грн.
З урахуванням внесених змін доходи держбюджету-2025 (без урахування грантів) зараз заплановані в обсязі 2 трлн 482,6 млрд грн, тоді як видатки – 4 трлн 337,5 млрд грн. Для загального фонду передбачені доходи 2 трлн 278,7 млрд грн і видатки 3 трлн 990,1 млрд грн.
Таким чином, формально закладений дефіцит держбюджету-2025 без урахування грантів і міжнародної допомоги становить близько 1,85 трлн грн, а дефіцит загального фонду – близько 1,71 трлн грн, значна частина яких, за даними Мінфіну, спрямовується на фінансування сектора безпеки і оборони.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.
“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.
Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).
Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.
«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави
Проєкт Державного бюджету на 2026 рік передбачає на заходи з підтримки ветеранів 17,9 млрд грн, що на на 6,1 млрд грн (51,5%) більше, ніж у поточному 2025 році, повідомляється на офіційному сайті партії “Слуга народу” в п’ятницю з посиланням на народного депутата від цієї політсили, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тараса Тарасенка.
“Ветерани – це не окрема категорія громадян, а як частина сучасного українського суспільства, яке формується завдяки їхній мужності. Саме тому державна політика спрямована на те, щоб кожен ветеран і ветеранка мали можливість повернутися до повноцінного життя, реалізувати свій потенціал, відчути гідну підтримку від держави та громади”, – наголосив Тарасенко.
Зростання фінансування, акцентував він, стосується всіх ключових напрямів ветеранської політики – від житлових програм до психологічної реабілітації та розвитку ветеранського руху.
Зокрема, у 2026 році передбачено 5,7 млрд грн на компенсацію за житло для ветеранів з інвалідністю І та ІІ групи (на 1,7 млрд грн більше, ніж у Держбюджеті-2025).
4 млрд грн передбачено на заходи підтримки ветеранів, серед яких психологічна допомога, професійна адаптація, розвиток ветеранського спорту, проєкти підтримки та одноразова грошова допомога. Це на 2,6 млрд грн більше, ніж у бюджеті поточного року, включатиме нові програми переобладнання авто під потреби ветеранів, лікування опіків і рубців, адаптацію тих хто втратив зір.
2,9 млрд грн передбачено на фахівців із супроводу ветеранів, які допомагатимуть кожному пройти шлях від звернення до державних структур і до отримання всіх належних послуг (зростання на 0,9 млрд грн порівняно з Держбюджетом-2025).
1,1 млрд грн передбачено на створення та розвиток ветеранських просторів, де ветерани можуть отримати консультації, психологічну підтримку, взяти участь у навчальних і громадських ініціативах (зростання на 0,6 млрд грн порівняно з Держбюджетом-2025).
“Фахівці супроводу, ветеранські простори, реабілітаційні програми – це інвестиція в людський капітал, у повернення воїнів до життя, де вони відчувають підтримку, повагу й можливість рухатися далі. Ми намагаємося розбудовувати систему, у центрі якої – людина, яка пройшла війну”, – зазначив народний депутат.
Він також акцентував важливість комунікації з комунальними й громадськими закладами, ветеранськими організаціями, оскільки мережа ветеранських просторів не може ґрунтуватися лише на державній інституції, а об’єднувати всі наявні ініціативи.
“Тільки разом ми можемо створити ефективну систему. Бо коли ветеран змушений бігати між різними просторами у пошуках допомоги, це не корисно ні для нього, й для системи загалом. Наша мета – зробити так, щоб ветеранська політика не зводилася до пільг, а перетворилася на систему можливостей”, – резюмував Тарасенко.
