Гірничо-металургійна група “Метінвест” подовжила на 2026 рік програму матеріальної допомоги співробітникам-молодятам та тим, у яких народилася дитина: 5 000 грн (після оподаткування) працівникам, які вперше беруть шлюб, та 8 000 грн (до оподаткування) працівникам, у родинах яких народилася дитина.
Згідно з інформацією компанії у четвер, ця програма існує у компанії багато років, однак з початком повномасштабної війни її тимчасово призупинили, але потім відновили з травня 2024 року, коли дозволила економічна ситуація.
Уточнюється, що відтоді програмою матеріальної підтримки вже скористувалися понад 900 співробітників “Метінвесту”: 593 отримали фінансову допомогу після народження дитини, ще 332 працівники – у зв’язку з одруженням. Загальна сума виплат за 2024-2025 роки перевищила 8,4 млн грн.
У 2026 році програма продовжує діяти з тими ж умовами. Якщо обоє молодят працюють на підприємстві, виплату за їхнім вибором отримують обидва.
Генеральний директор Юрій Риженков днями зазначив, кількість співробітників “Метінвесту” з початку війни скоротилася зі 113 тис. до приблизно 50 тис.
Як повідомлялося, з 1 січня 2026 року державна виплата при народженні дитини зросла до 50 тис. грн, а також запроваджена допомога для догляду за дитиною до одного року – 7 тис. грн щомісяця, а для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, – 10 500 грн.
За даними Мінюсту, кількість народжених в Україні у 2025 році скоротилася порівняно із 2024 роком на 7,90 тис., або на 4,5% – до 168,78 тис., а кількість шлюбів зросла на 10,2%, або 15,38 тис. – до 165,59 тис..
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в 2026 році отримає $6 млрд від уряду Японії для гуманітарної і технічної підтримки, повідомила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Рада нашій першій офіційній зустрічі з послом Японії в Україні Масаші Накагоме… Японія вже передала Україні понад 2,5 тис. електрогенераторів різної потужності, понад 65 трансформаторів і 10 електрогенераторних установок, інше критично важливе обладнання для підтримки й відновлення енергосистеми”, – написала вона на сторінці Facebook в середу.
Кондратюк також подякувала за виділення близько $149 млн в додатковому бюджеті, який схвалив парламент Японії наприкінці 2025 року, на проєкти Програми екстреного відновлення для України.
Вона зауважила, що загалом фінансова та гуманітарна допомога, надана Японією, вже перевищила $15 млрд.
Крім того, Японія допомагає з реабілітацією українських військових, приєдналась до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей та голосувала за останні проукраїнські резолюцій в ООН. Японія, зокрема, стала співавтором та підтримала резолюцію “Повернення українських дітей”.
“Важливо, що Японія, як країна G7, чинить санкційний тиск на рф та підтримує притягнення країни-агресора до відповідальності. У тому числі через механізм Спеціального міжнародного трибуналу. Переконана лише спільне посилення санкцій усіма країнам G7, включно із США та Європою здатні примусити росію до мирних переговорів”, – додала Кондратюк.
Щодо самої зустрічі, то сторони обговорили міжпарламентську співпрацю, ситуацію з оголошенням дострокових парламентських виборів в Японії, які заплановані на 8 лютого 2026 року.
Своєю чергою посол Масаші Накагоме зазначив, що абсолютна більшість ключових політичних сил Японії виступають за підтримку України. За його словами, Японія і надалі допомагатиме Україні фінансово та гуманітарно.
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передав 1-му корпусу Національної гвардії України (НГУ) “Азов” партію дронів на 214 млн грн, при цьому загальна допомога за рік сягнула 600 млн.
Згідно з повідомленням групи в середу, мілітарна ініціатива “Сталевий Фронт” Ахметова передала чергову масштабну партію безпілотників 1-му корпусу НГУ “Азов”. Вартість переданого обладнання становить 214 млн грн. Ця поставка стала черговим етапом системної підтримки корпусу з боку групи “Метінвест” у 2025 році.
При цьому уточнюється, що загальний обсяг допомоги корпусу “Азов” протягом року сягнув 600 млн грн. Кошти було спрямовано на забезпечення найбільш критичними технологічними рішеннями для фронту, а також на тилове й технічне забезпечення підрозділів.
“У 2025 році ми продовжили підтримку 1-го корпусу НГУ “Азов” за напрямами, які мають критичне значення для бойової роботи: РЕБ, БПЛА, зв’язок, а також тилове і технічне забезпечення. Загальний обсяг цієї допомоги складає 600 млн грн”, – зазначив керівник офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
У свою чергу у 1-му корпусі НГУ “Азов” наголосили, що ця підтримка є дуже важливою, оскільки сучасна війна вимагає постійного та оперативного оновлення технологічної бази.
“У 2025 році вимоги до оснащення зросли в рази. РЕБи, безпілотники, захищений зв’язок визначають успіх операцій і зберігають життя наших бійців”, – сказав заступник командира корпусу з логістики Іван Ігнатьєв.
Як повідомляється, з початку повномасштабної війни “Метінвест” передав різним підрозділам Сил оборони України понад 1500 БПЛА. Нещодавно чергову партію “пташок” отримала військова частина 27 Сухопутних військ ЗСУ. Серед наданого – 200 FPV-дронів, 30 дронів DJI Mavic FMC та 20 дронів DJI Mavic 3T з тепловізорами. Раніше бригада спеціального призначення “Азов” Нацгвардії України отримала від “Метінвесту” велику партію авто й обладнання на 40 млн грн.
Загалом за півтора року повномасштабної війни “Метінвест” спрямував 2 млрд грн на підтримку української армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
У 2026 році максимальна допомога по безробіттю становить 8647 грн, а мінімальна – 3900 грн, повідомила директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.
“З 1 січня в Україні зросла мінімальна зарплата і тепер її розмір становить 8647 грн. Цей показник є ключовою економічною складовою активних програм сприяння зайнятості, які реалізовує Державна служба зайнятості. Тому разом із цим соціальним стандартом автоматично збільшуються і основні виплати допомоги для людей та компенсацій для бізнесу. Підтримка для тих, хто шукає роботу: максимальна допомога по безробіттю тепер становить 8 647 грн, а мінімальна – 3 900 грн (у 2025 році така допомога становила 8 тис. і 3 тис. грн відповідно – ІФ-У)”, – написала Жовтяк в мережі Facebook.
За її словами, з початку повномасштабного вторгнення таку допомогу отримали 1,4 млн людей.
Також до 17 294 грн зросла компенсація за працевлаштування вимушено переміщених громадян, які шукають роботу (у 2025 році – 16 тис. грн).
Крім того, покриття витрат за працевлаштування ветеранів і ветеранок зросло до 8 647 грн, молоді віком до 35 років на перше робоче місце – до 4 323 грн.
“Завдяки цим компенсаційним програмам працевлаштовано майже 62 тис. внутрішньо переміщених громадян, майже 800 ветеранів і ветеранок, 2,8 тис молодих людей”, – розповіла директорка.
Серед іншого, компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю I групи збільшилися до 129 705 грн, II групи – до 86 470 грн (у 2025 році – 120 тис. і 80 тис. грн відповідно).
“”Армія відновлення”: оплата за повний місяць суспільно корисних робіт тепер становить 12 970 грн. Для прифронтових територій, а також для ветеранів і ветеранок – зростає до 17 294 грн. В рамках проєкту “Армія відновлення” до тимчасових робіт долучено 82 тис. людей, видано понад 330 тис. направлень”, – додала Жовтяк.
Україна вдалося залучити понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги у 2025 році, що стало найвищим показником від початку повномасштабної війни, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Нашій державі вдалося залучити понад $45 млрд допомоги – це найвищий показник від початку повномасштабної війни та майже на 30% більше, ніж торік. Ключовими напрямами підтримки у 2025 році стали: озброєння та боєприпаси; розвиток ППО та ПРО; інвестиції у спільне виробництво та закупівлі для українського ОПК; навчання, ремонт, технічна підтримка та логістика”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, понад $6 млрд спрямовано на розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема в межах “данської моделі”. Шмигаль зазначив, що майже $3 млрд Україна отримала за рахунок прибутків від заморожених російських активів у ЄС і Великій Британії. Ці кошти спрямовано на закупівлю озброєння та розвиток оборонної галузі.
“Міжнародна підтримка України стає довгостроковою та системною. Це запорука стримування російської агресії, посилення нашої обороноздатності та забезпечення справедливого миру у Європі. Щиро дякую кожному з наших партнерів за цю надзвичайно важливу підтримку”, – наголосив очільник оборонного відомства.
