Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
Посольство Держави Ізраїль в Україні спільно з ізраїльською агенцією з розвитку міжнародного співробітництва МАШАВ 25 лютого передали Київській обласній державній адміністрації понад 100 систем резервного живлення та систем енергонезалежності.
Як повідомила прес-служба посольства, у церемонії передачі взяли участь голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник та заступниця голови місії Посольства Держави Ізраїль в Україні Міла Цур.
«Лікарні повинні безперервно працювати. Школи та укриття мають залишатися безпечними. Родини повинні мати змогу залишатися на зв’язку. Електроенергія є фундаментом, який дозволяє громадам вистояти та відновлюватися», – наголосила Цур.
Калашник подякував Ізраїлю за підтримку та допомогу, зазначивши, що передані портативні системи живлення допоможуть забезпечити безперервну роботу соціальних закладів і підтримати мешканців Київщини в умовах перебоїв з електропостачанням.
За інформацією посольства, напередодні міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар провів телефонну розмову з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою щодо надання гуманітарної допомоги Київщині на тлі складної енергетичної ситуації.
Також у повідомленні зазначається, що 24 лютого Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Підтримка сталого миру в Україні», ініційовану Україною в межах 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН, і Держава Ізраїль серед інших 107 країн проголосувала на підтримку України.
Уряд Норвегії схвалив рішення виділити на підтримку України в 2026 році 85 млрд норвезьких крон (1 крона = $0,1), з них 70 млрд крон – на військову допомогу, 15 млрд крон – на підтримку громадянського суспільства, повідомила у вівторок пресслужба уряду.
“У тісному діалозі з українською владою уряд тепер визначив основний напрям військової підтримки України в 2026 році. Ми будемо використовувати кошти там, де вони матимуть найбільший ефект для українців”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Пріоритетна увага в сфері військової підтримки буде приділена дронам, ППО, артилерійським боєприпасам і роботі з навчання та оснащення українських військовослужбовців, зазначається в повідомленні.
Так, на дрони та їх автономність (обладнання, здатне працювати самостійно) виділяється понад 12 млрд крон, на ППО та винищувачі F-16 – близько 9 млрд крон, на морську безпеку – близько 6 млрд крон, на механізми міжнародного співробітництва та стратегічні проєкти – понад 8 млрд крон тощо.
Крім того, на військові потреби в 2026 році буде реалізовано 11,5 млрд крон, виділених у 2025 році.
Як зазначив прем’єр-міністр, якщо протягом року може виникнути необхідність змінити напрями підтримки, “вони будуть здійснюватися в тісній співпраці з українцями”.
Генеральний директор Українського Червоного Хреста (УЧХ) Максим Доценко та міністр закордонних справ України Андрій Сібіга обговорили допомогу громадам і дітям.
«Під час зустрічі сторони зосередилися на практичних результатах вже реалізованих гуманітарних ініціатив і подальшому розширенні співпраці в умовах повномасштабної російської агресії проти України», – повідомив УКК на офіційній сторінці у Facebook.
Серед ключових напрямків розмови – оздоровлення та відпочинок українських дітей за кордоном. Йдеться насамперед про дітей військовослужбовців, загиблих і зниклих безвісти захисників, а також дітей з прифронтових регіонів.
За сприяння Українського Червоного Хреста минулого року понад 700 дітей змогли оздоровитися і відпочити за межами України. На початку 2026 року вже відбулися перші поїздки дітей, і програма продовжує розширюватися. Найближчим часом планується організація відпочинку для дітей з регіонів, що піддаються постійним обстрілам, зокрема Сумської та Чернігівської областей.
Під час зустрічі сторони також обговорили підтримку енергетичної стійкості громад та допомогу населенню в зимовий період.
Окремим вектором діалогу стали перспективи розвитку гуманітарного співробітництва за межами України.
Нідерланди збільшили загальний обсяг фінансової допомоги Україні, що надається через Фонд підтримки енергетики, до EUR100 млн, виділивши додаткові кошти на посилення енергетичної стійкості та підтримку об’єктів критичної інфраструктури, повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.
“Нідерланди збільшили свій загальний обсяг допомоги, що здійснюється через Фонд підтримки енергетики України, до EUR100 млн. Нідерланди виділять додаткові EUR35 млн”, — йдеться в повідомленні, оприлюдненому у соціальній мережі Х.
Метою додаткового фінансування є забезпечення стабільного електроживлення об’єктів критичної інфраструктури після російських атак, зокрема, шляхом встановлення сонячних електростанцій на дахах будівель у межах ініціативи “Промінь надії”.
Управління верховного комісара з прав біженців ООН (УВКБ ООН, UNCHR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році в $614 млн, що на 23,6% менше порівняно з планом на 2025 рік ($803,6 млн), йдеться в публікації управління на його сайті.
«У 2025 році посилення бойових дій, включаючи посилення повітряних атак і ударів по критично важливій інфраструктурі, призвело до значних жертв серед цивільного населення і нових переміщень – тенденцій, які будуть продовжувати формувати потреби як всередині, так і за межами України в 2026 році», – констатує УВКБ ООН і підкреслює гостроту проблеми і через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Водночас, згідно з публікацією, минулого року рівень фінансування плану допомоги українським біженцям впав до 43,7% або $351,1 млн порівняно з 64% або $635,7 млн у 2024 році. Це істотно менше, ніж 84% або $924 млн у 2023 році і 91,7% або $1,1 млрд у перший рік російської повномасштабної агресії.
З посиланням на звіт місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року зазначається, що минулий рік був найсмертоноснішим для цивільного населення в Україні з 2022 року: 2514 цивільних осіб загинули і 12 142 отримали поранення в результаті насильства, пов’язаного з війною – це на 31% більше, ніж у 2024 році. На кінець 2025 року в світі було зареєстровано 5,86 млн біженців з України, з яких близько 5,3 млн в Європі. Ще 3,7 млн осіб залишалися внутрішньо переміщеними особами в Україні, причому 73% з них перебувають у статусі переміщених осіб більше двох років.
«Згідно з Планом гуманітарних потреб і реагування (HNRP) на 2026 рік, в Україні понад 10,8 млн осіб потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту в 2026 році, причому багато людей були неодноразово переміщені, а їхня вразливість посилюється через продовження війни», – йдеться в документі.
За оцінками, до вересня 2025 року понад 1,4 млн біженців з України повернулися до своїх місць проживання і залишалися в Україні не менше трьох місяців, включаючи понад 0,3 млн, які повернулися не в район свого колишнього будинку.
«Зміни на лінії фронту продовжують викликати нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно», – йдеться в публікації.
У ній зазначається, що, за оцінками, 2,5 млн переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житла. Водночас широкомасштабні російські удари по енергетичній інфраструктурі взимку 2025/26 років залишили мільйони людей без надійного опалення, води та електроенергії в умовах мінусових температур.
«У країнах, що приймають біженців, деякі біженці продовжують стикатися з перешкодами в доступі до житла, гідної роботи, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, в той час як вразливість продовжує поглиблюватися з часом, оскільки повномасштабна війна триває», – додає УВКБ ООН.
Згідно з документом, план на 2026 рік ставить за мету допомогти 2,1 млн осіб в Україні та 482 тис. українських біженців в інших країнах. Відповідно, фінансові потреби для допомоги всередині України визначені в розмірі $470 млн, за її межами – в $144 млн, з яких $64 млн в Молдові, $21,8 млн в Румунії, $18,4 млн в Польщі.
УВКБ ООН уточнило, що з цих 2,1 млн українців всередині країни воно хоче надати 955 тис. послуги захисту, 652 тис. – грошову допомогу, 325 тис. – матеріали для ремонту житла або підтримку з поселенням, а ще 178 тис. – предмети першої необхідності.
Згідно з публікацією, у 2024 році безпосередньо в Україні план допомоги УВКБ ООН був профінансований на 44% або на $243 млн у порівнянні з 57% або $338,5 млн у 2024 році. Це призвело до скорочення кількості наданих послуг до 1,14 млн станом на листопад 2025 року проти 1,6 млн за аналогічний період 2024 року.
В рамках зимової допомоги 2025-2026 років, станом на 5 грудня, грошову підтримку отримали 176 тис. осіб, що на 32% менше в порівнянні з 2024-2025 роками, коли підтримку отримали 258,3 тис. осіб.
Відзначається, що УВКБ ООН працює в Україні з 12 партнерами, з яких 11 є місцевими, і з 39 партнерами в 11 інших країнах, серед яких 33 місцеві.
