Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) на засіданні в п’ятницю задовольнила запит України на відкриття нової чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на загальну суму SDR11,6 млрд ($15,6 млрд), повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” інформоване джерело.
За його словами, офіційне повідомлення Фонду очікується найближчим часом у п’ятницю.
Згідно з порядком денним, опублікованим раніше на сайті Фонду, рада директорів також підбила підсумки відкритої в грудні Моніторингової програми для України із залученням ради директорів (PMB).
Як повідомлялося, МВФ 21 березня повідомив про досягнення домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) про нову чотирирічну програму EFF для України на загальну суму SDR11,6 млрд (близько $15,6 млрд). Фонд уточнив, що остаточне рішення ради директорів очікують найближчими тижнями.
Кабінет міністрів 24 березня схвалив проєкт Листа про наміри уряду і Національного банку України до МВФ і проєкт Меморандуму про економічну та фінансову політику. На цьому етапі самі документи традиційно не публікуються.
Програму передбачалося розділити на два етапи. Перший націлений на утримання стабільності, розрахований на 12-18 місяців і заснований на PMB, тоді як другий етап, з великими структурними реформами, націлений на зростання і євроінтеграцію.
Переговорам про нову програму EFF передувала Моніторингова програма PMB. Україна в умовах неготовності МВФ одразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила її у Фонду на термін чотири місяці й отримала схвалення ради директорів 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої зроблено заяву про SLA щодо дострокового завершення програми PMB і переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Європейська комісія запускає нову європейську програму нарощування потенціалу Баухауз для надання допомоги муніципалітетам у реконструкції та відновленні України.
Як повідомляє в четвер Європейська комісія, це рішення було ухвалено за результатами кількох заходів, зокрема, зустрічі між членами Комісії та урядом України, що відбулася в Києві 2 лютого, саміту ЄС-Україна, що відбувся 3 лютого, а також візиту європейського комісара Віргініюса Сінкявічюса до Києва 16-17 лютого.
“Програма буде запущена в другій половині дня під час зустрічі високого рівня з комісаром Віргініюсом Сінкявічюсом. Ініціатива з нарощування потенціалу спрямована на те, щоб надихнути і надати практичну допомогу муніципалітетам, які беруть участь у реконструкції та відновленні України”, – пояснили в Єврокомісії суть ініціативи.
Також повідомляється, що програму організовано українськими партнерами та спільно з ними, такими як Ro3kvit, ReThink, Covenant of Mayors East і Радою архітекторів Європи. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і комісари Марія Габріель та Еліза Феррейра візьмуть участь у заході за допомогою відеозвернення.
Коментуючи цю подію, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала: “Ми відновимо Україну. Ми повинні, і ми будемо це робити. Реконструкцію, на яку заслужила Україна, має бути виконано в дусі Новоєвропейського Баухаузу (НЕБ). У проєкті беруть участь містобудівники, архітектори, інженери, і концепція НЕБ надихне їх. Наше бачення полягає в тому, щоб перетворити руйнування війни на можливості побудувати прекрасне і здорове майбутнє для України”.
Уряд Данії 2023 року створить Фонд у розмірі 7 млрд данських крон DKK ($1,01 млрд) для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні, повідомляє уряд Данії.
“Ситуація в Україні надзвичайно серйозна, і потреба в значній підтримці є гострою. Боротьба України за свободу – це боротьба за демократичні цінності та суспільство. Тому уряд об’єднав зусилля з переважною більшістю в данському парламенті, щоб створити фонд у розмірі близько 7 млрд DKK у 2023 році”, – повідомило міністерства фінансів Данії на офіційному сайті в середу.
Як уточнюється в повідомленні, крім того, на 2024-2027 рр. виділено кошти для фінансування заміни, пов’язаної з військовими внесками, зробленими у 2022 і 2023 рр.
Як повідомляється, Фонд складатиметься з трьох частин.
Перша. Військова підтримка у вигляді зброї, іншої військової техніки та навчання персоналу – близько 5,4 мільярда DKK у 2023 році.
Друга частина. Цивільна підтримка, спрямована на гострі гуманітарні проблеми, а також на довгострокову реконструкцію – 1,2 мільярда DKK.
Третя частина. Підтримка бізнес-ініціатив, які дають данським компаніям можливість зробити внесок у відновлення України – 0,4 мільярда DKK.
Коментуючи подію, міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив: “Українці борються не лише за власну свободу, а й за безпеку всієї Європи. З цим фондом ми виводимо підтримку України Данією на новий рівень. Не в останню чергу це стосується бізнес-сфери. Данські компанії можуть постачати багато чого з того, чого не вистачає Україні, наприклад, питну воду, централізоване опалення та продукти харчування”.
Як повідомляється, МЗС Данії має намір помножити зусилля “для допомоги датським компаніям у виході на український ринок і виділити більше коштів на створення кращих умов для ризикованих інвестицій датських компаній в Україні. Це гарна новина як для українського, так і для данського бізнесу”.
Президент України Володимир Зеленський подякував Данії за заснування Фонду підтримки України.
“Щиро вдячний парламенту Данії, прем’єр-міністру та уряду за заснування Фонду підтримки України. Понад $1 млрд на військову, гуманітарну та економічну допомогу Україні – це запорука наближення нашої спільної перемоги над агресором і повернення миру в Європу!” – написав він у середу в “Твіттер”.
Україна розраховує на те, що Австрія надасть допомогу у відновленні інфраструктури та гуманітарному розмінуванні, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Австрія – серед країн, які допомогли Україні подолати цю зиму та енергетичний терор Росії. У розмові з Федеральним канцлером Карлом Негаммером подякував за 10 млн євро на відновлення енергетики, допомогу з обладнанням і генераторами”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
За словами прем’єра, сторони також обговорили підтримку у відновленні України.
“Ми розраховуємо на допомогу Австрії у відновленні інфраструктури та гуманітарному розмінуванні. Окремо приділили увагу ситуації на ЗАЕС та посиленню санкцій проти агресора, зокрема неможливість обходу росією вже запроваджених обмежень”, – підсумував він.
Україна і Саудівська Аравія підписали в неділю в Києві документи про надання Києву пакету допомоги в розмірі $400 млн, гуманітарної допомоги на $100 млн і нафтопродуктів на $300 млн, повідомив у телеграм-каналі глава Офісу президент України Андрій Єрмак.
“Маємо успішний візит до Києва міністра закордонних справ Саудівської Аравії, принца Фейсала бін Фархана Аль Сауда. Він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і командою. Це перший офіційний візит очільника МЗС Саудівської Аравії в Україну з часу встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами (що відбулося 14 квітня 1993 р.). І я особисто вдячний принцу Фейсалу бін Фархану Аль Сауду за конструктивний діалог, який врешті-решт привів нас до цієї зустрічі”, – написав він.
Зокрема, написав також Єрмак, “ідеться про спільну програму співробітництва з Центром гуманітарної допомоги та допомоги Короля Салмана і Меморандуму про взаєморозуміння з Саудівським фондом розвитку”.
“Хочу нагадати, що Україна та Саудівська Аравія мають спільні виклики та досвід боротьби з ними. Мова про іранські БПЛА, які постачалися певним “повстанцям” і здійснювали атаки на нафтові об’єкти Саудівської Аравії”, – написав також він.
Єрмак нагадав, що “починаючи з минулого року, ці ж іранські БПЛА опинилися у російських терористів і здійснюють атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Тому досвід боротьби з терористами у нас також спільний”.
Японія 24 лютого проведе онлайн-зустріч G7, до якої приєднається український президент Володимир Зеленський, крім того, Токіо виділить $5,5 млрд допомоги Україні, наводить Associated Press заяву прем’єра цієї країни Фуміо Кісіди.
Під час виступу на форумі в Токіо Кісіда розповів, що його країна прийме перший саміт країн G7, він відбудеться 24 лютого.
Він також оголосив про допомогу, яку виділить Японія, щоб Україна могла “відновити повсякденне життя та інфраструктуру”.
