Війна завдала і продовжує завдавати значної шкоди економіці України. На сьогодні, мабуть, найбільше постраждав від бойових дій ринок будівництва та нерухомості. Так, у звіті Національного банку України «Про фінансову стабільність» від 17 червня 2022 року зазначається, що з початку війни ринок практично зупинився як щодо будівництва, так і продажу житла. При цьому, за даними НБУ, ситуація за останні тижні почала вирівнюватися, і перш за все в регіонах, які найменше зазнають руйнувань від війни.
Найбільш сприятлива ситуація складається в західних регіонах країни, при цьому Нацбанк зазначає, що і там зберігається низка суттєвих проблем. Насамперед це дисбаланс ринку, коли заявлені продавцями ціни не підкріплюються попитом та підтримуються штучно.
Що ж стосується будівництва, то тут, за даними регулятора, ситуація більш оптимістична. Забудовники поновили роботи майже на 50% об’єктів у країні. Найбільш позитивна динаміка спостерігається у західних регіонах, у центрі та на Одещині.
Щодо ринку офісної нерухомості, то за даними НБУ, він постраждав переважно від масового переходу персоналу на віддалену роботу.
Портал Open4business попросив прокоментувати поточну ситуацію фінансового експерта Ігоря Стаковиченко. На його думку, тяжкість кризи на ринку нерухомості безпосередньо залежить насамперед від інтенсивності бойових дій у різних регіонах країни, а також від добробуту населення.
«Ми бачимо, що попит на житло у тих же Харкові та Дніпрі обвалився майже однаково. При цьому будівництво житла у Харкові стоїть, а у Дніпрі відновлюється. Це пов’язано з оцінкою ризиків забудовниками, оскільки Харківський регіон зараз зазнає постійних руйнівних обстрілів агресора», — вважає експерт.
На його думку, більша частина цін як на первинному, так і на вторинному ринку продиктована завищеними очікуваннями забудовників, які продовжують сподіватися знайти покупця на свій товар, незважаючи на зміни в економіці та зниження доходів частини населення.
«Забудовники мислять по-старому, і формують ціну виходячи із собівартості і тих націнок, які були справедливі у довоєнний період. Покупці ж стали набагато обережнішими та оцінюють ризики, зокрема, наявність бомбосховищ, шляхів евакуації тощо. Щодо вторинного ринку, то тут ціни часто взагалі малюють зі стелі, сподіваючись більше на удачу», — зазначив Стаковиченко.
За словами експерта, повноцінне відновлення ринку очікується вже після закінчення війни, коли зросте попит на житло і знизяться побоювання інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, РИНОК НЕРУХОМОСТІ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ
Вчора біткоїн векотре наблизився до критичної позначки в 20 000 доларів за 1 BTC. Не врятувало головну криптовалюту від падіння, навіть рекордне за останні десятиліття підвищення процентної ставки ФРС. Втім, і не могло врятувати, оскільки криптовалюти є досить молодим інвестиційним активом, який досі не був схильний до впливу змін фаз економічного розвитку.
Крипторинок продовжує розвиватися за власними правилами, залишаючись спекулятивним продуктом, висока волатильність якого приваблює велику кількість трейдерів, які готові ризикувати заради швидкого заробітку. Найчастіше такі оператори масово скуповують криптовалюту у фазу зростання і настільки ж масово починають її позбуватися під час падіння ринку.
Але цього разу ситуація дещо інша. Багато аналітиків говорять про початок “найтемнішого часу для крипти” за всю її історію. Пожвавилися і традиційні супротивники біткоїну. Так, відомий фінансист Уоррен Баффетт нещодавно заявив:
“Якби мені зараз запропонували купити біткоїни по 25 доларів, я б їх не взяв. Що мені потім з ними робити? Довелося б потім продавати їх вам назад. Це глухий кут”.
І додав, що не знає, підніметься чи впаде біткоїн наступного року, через п’ять чи десять років, але точно знає, що він нічого не виробляє.
Видання Open4business звернулося до експерта з економіки та фінансів Ігоря Стаковиченка з проханням прокоментувати ситуацію на ринку криптовалют. На думку економіста, останніми місяцями особливо загострилася проблема відсутності реальної ресурсно-виробничої бази для цифрових активів. Це пов’язано з тим, що російська агресія в Україні порушила ланцюжки постачавння та призвела до підвищення цін на продукцію реального сектора у світовій економіці.
“Падіння капіталізації найбільших компаній і криза на біржовому ринку закономірно призвели до обвалення ринку криптовалют, оскільки багато інвесторів вважають цей актив занадто ризикованим”, – зазначає фінансист.
Стаковиченко підкреслив, що в поточній ситуації падіння ринку біткоїну нижче 22 000 запустило нову, ще глибшу “ведмежу фазу” циклу, оскільки значно похитнуло позиції довгострокових власників активу. Багаторічні холдери, які зберігали свої позиції протягом останніх падінь, не витримали і почали скидати “біток” за мінімальними цінами.
“Це похитнуло всю конструкцію: як технічні, так і макроекономічні показники сьогодні говорять про можливе падіння головної криптовалюти до позначки 16 000 або навіть нижче”, – заявив експерт.
Втім, за словами Стаковиченко, ховати біткоїн ще рано, оскільки «кити» (інвестори, які володіють більш ніж 10 000 BTC), як і раніше, продовжують накопичувати цю цифрову валюту, що може свідчити про можливість зростання в середньо- та довгостроковій перспективі.
Децентралізація в Україні далека від свого завершення, вважає експерт з місцевого самоврядування, директор програми практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
«Сьогодні ми далекі від того, щоб країна була децентралізована, ми зробили тільки перші базові кроки, але ми йдемо до цього», заявив Солонтай у коментарі про особливості і проблеми процесу децентралізації в Україні на Youtube-каналі «Клуб експертів».
На думку експерта, наразі виникла ситуація, в результаті проведених реформ зросла самостійність міських та сільських громад. При цьому на загальнодержавному рівні політики обираються патерналістським населенням. Такі політики з одного боку підтримують самостійність громад, а з іншого хочуть, щоб центр продовжував давати вказівки на місця.
«Зверху механізми взаємодії з самостійними громадами ще не відпрацьовані. Політики діють по старинці – ухвалити закони, направити розпорядження, виділити кошти і так далі. Це вертикальне управління. А керувати в новій системі, коли низи самостійні, а верхи мають обмежені можливості, влада ще не навчилась» – вважає експерт.
Солонтай зауважив, що в наших умовах, коли тіньова економіка та корупція не подолані, правоохоронні органи недореформовані, а місцева влада все більш самостійна, виникла системна криза у взаємодії центру та регіонів.
«Яка б ситуація не виникла в країні, ми приречені на конфлікт влади з місцевим самоврядуванням» – резюмував експерт.
Відео див тут
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут.
ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИЯ, ЕКСПЕРТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПОЛІТИКА, СОЛОНТАЙ
На думку політолога Данила Богатирьова в останні тижні Міжнародні відносини характеризуються наростанням конфронтації між різними центрами сили.
За словами експерта-міжнародника, для сучасної геополітичної обстановки в світі характерний початок не однієї, а двох холодних воєн: між Росією і США в Східній Європі і між Китаєм і США в Південно-Східній Азії.
“Наприклад, недавня зустріч представників Держдепартаменту США і МЗС КНР на Алясці тільки посилила протиріччя між країнами. За підсумками зустрічі прозвучали недвозначні конфронтаційні заяви. Американська сторона висловила китайській претензії про порушення прав людини в Гонконзі і Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі, зростаючому тиску на Тайвань. Китайці, у свою чергу вказали США на факти порушення прав людини в самій Америці під час придушення протестного руху BLM”, – заявив Богатирьов.
На думку політолога, аналогічний рівень конфронтації також досягнутий між США і Російською Федерацією.
“На сьогоднішній день ми бачимо спроби ліквідації в Росії і Білорусі внутрішньої опозиції. Так, російською владою запущений процес з визнання структури Олексія Навального (Фонд боротьби з корупцією – ред.) екстремістською організацією. У Білорусі також не випадково саме зараз розкрили так звану змову опозиційної інтелігенції”, – вважає експерт.
Як зазначив політолог, всі ці процеси в майбутньому можуть привести до утворення феномену “великих просторів” в різних регіонах світу, які будуть по суті зонами безпосереднього впливу тієї чи іншої великої держави.
“Ми входимо в світ “великих просторів”, в світ зон впливу, де між ними буде розгоратися холодна війна і в майбутньому не виключені серйозні обмеження пересування громадян і будь-який інший транскордонної діяльності. Подібні речі будуть можливі тільки в рамках свого великого простору, тобто це призведе до опускання справжнісінької “залізної завіси”, як це було в минулу холодну війну”, – підсумував Богатирьов.
Повне відео ви можете подивитися на YouTube-каналі “Клуб експертів“.
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут
