У сезоні 2025/26 Україна суттєво збільшила переробку ріпаку всередині країни — до 43 % врожаю проти 16 % роком раніше, повідомляє «Агробізнес сьогодні».
З доступних близько 3,3 млн тонн рапсу українські підприємства переробили приблизно 1,4 млн тонн, тоді як на експорт було спрямовано близько 1,9 млн тонн.
Зміна структури ринку вже позначається на поставках до Євросоюзу. Україна експортує менше насіння ріпаку й водночас збільшує поставки продукції з вищою доданою вартістю.
За перші вісім тижнів нового сезону експорт української рапсової олії до ЄС зріс приблизно вп’ятеро — до 24 тис. тонн. За оцінкою видання, для виробництва такої кількості олії потрібно було переробити близько 60 тис. тонн насіння.
У цей період Україна забезпечила близько 56 % імпорту рапсової олії до Євросоюзу.
Таким чином, український рапсовий сектор поступово змінює модель роботи: замість переважного експорту сировини все більша частина врожаю переробляється всередині країни на олію та шрот.
Це дозволяє зберігати більшу частину доданої вартості в Україні й водночас знижує залежність переробників від імпорту сировини та завантаження підприємств іншими олійними культурами.
Громадська спілка «Укрсадвинпром» розпочала набір українських компаній для участі у міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17-21 жовтня у виставковому комплексі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошують українських виробників харчової продукції та напоїв, плодів, овочів, ягід, горіхів, продукції переробки та інших представників агропродовольчого сектору.
За інформацією асоціації, участь у SIAL Paris дає українським компаніям можливість представити продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам і торговельним мережам, провести переговори щодо майбутніх контрактів та розширити географію експорту.
Окремим напрямом роботи української делегації стане ознайомлення з тенденціями світової харчової промисловості, зокрема новими форматами продукції та пакування, змінами споживчих уподобань і технологічними інноваціями.
«Укрсадвинпром» зазначає, що компанії, які брали участь у SIAL Paris разом з асоціацією у попередні роки, отримували нові ділові контакти, розширювали географію експорту та укладали міжнародні партнерства.
Офіційний організатор SIAL Paris підтверджує, що виставка у 2026 році проходитиме з 17 до 21 жовтня. Очікується участь близько 295 тис. професіоналів із 205 країн. Організатори також заявляють про близько 5 тис. ключових закупівельників із сукупною купівельною спроможністю понад EUR60 млрд. За підсумками попередньої виставки 2024 року 88% експонентів повідомили про укладення контрактів із партнерами з нових для них країн.
Участь у таких виставках залишається одним із каналів виходу української харчової продукції на нові ринки, особливо для компаній, які планують працювати не лише з локальними імпортерами, а й із міжнародними роздрібними мережами, сектором HoReCa та великими дистриб’юторами.
Для отримання інформації щодо умов участі «Укрсадвинпром» пропонує компаніям звертатися за адресою info@ukrsadvinprom.com.
ГС «Укрсадвинпром» – Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України. За даними організації, вона об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, переробні та виноробні підприємства, а також наукові установи. Асоціація займається розвитком експорту, впровадженням сучасних технологій виробництва, зберігання і транспортування та міжнародних стандартів GlobalG.A.P., ISO і HACCP. Продукція членів об’єднання експортується на різні світові ринки.
SIAL Paris проводиться раз на два роки і є однією з найбільших міжнародних B2B-виставок харчової індустрії. У ній беруть участь виробники продуктів і напоїв, імпортери, дистриб’ютори, торговельні мережі, представники HoReCa, закупівельники, технологічні компанії та стартапи. Виставка 2026 року проходитиме у Paris Nord Villepinte і буде доступна лише для професійної аудиторії.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
У період з 27 липня по 2 серпня Україна скоротила імпорт електроенергії на 32,0% порівняно з попереднім тижнем – до 22,6 тис. МВт*год, при цьому експорт зріс на 49,6% – до 84,2 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
«Таким чином, Україна четвертий тиждень поспіль зберігає статус нетто-експортера: обсяг поставок електроенергії за кордон перевищив імпорт у 3,7 раза», – зазначили в центрі.
Зростання експорту минулого тижня підтримувалося підвищеним попитом на електроенергію в європейських країнах через спекотну погоду та конкурентні цінові умови. Протягом усього тижня ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в Україні залишалися нижчими, ніж на РДН сусідніх країн Східної Європи.
За даними Energy Map, найбільшу частку в структурі імпорту за минулий місяць забезпечила Угорщина – 7,8 тис. МВт·год, або 34,6%. На Румунію припадало 6,9 тис. МВт·год (30,4%), на Словаччину – 5,9 тис. МВт·год (26,3%) і на Польщу – 2,0 тис. МВт·год (8,7%).
У свою чергу, експорт здійснювався щодня, а його добові обсяги протягом усього тижня у 2–6 разів перевищували імпорт.
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди було поставлено 36,3 тис. МВт·год (43,1 % загального експорту). До Молдови експортовано 25,8 тис. МВт·год (30,6 %), до Румунії – 18,9 тис. МВт·год (22,5 %), до Словаччини – 3,1 тис. МВт·год (3,7%) та до Польщі – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт зріс за більшістю напрямків на 7–70%.
Екстремальна спека та тривала посуха призвели до різкого зниження рівня Дунаю в Румунії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У районі порту Бешет рух вантажних, пасажирських і круїзних суден виявився практично зупиненим, а перевізники змушені скорочувати завантаження або шукати альтернативні маршрути.
За даними Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії, 18 липня витрата води на вході Дунаю в країну в районі Базіаша знизилася до 1,7 тис. кубометрів за секунду. Це приблизно на 64% нижче за середньобагаторічний липневий показник, що становить 4,7 тис. кубометрів за секунду. Прогноз на період до 25 липня передбачає збереження витрати в діапазоні 1,65–1,8 тис. кубометрів за секунду.
Адміністрація Нижнього Дунаю 19 липня фіксувала від’ємні щодо умовного нуля гідропоста позначки на значній частині румунської ділянки річки. У Бешеті показник становив мінус 65 см, у Калафаті — мінус 140 см, у Джурджу — мінус 128 см, а в Чернаводе — мінус 173 см. Ці значення не означають від’ємної глибини, але свідчать про вкрай низький рівень води щодо прийнятих на гідропостах орієнтирів.
Найскладніша ситуація склалася поблизу Бешета. Завантажені зерном судна не можуть вийти в рейс, а поромне сполучення між румунським Бешетом і болгарським Оряхово було тимчасово зупинене. Вантажівкам і легковим автомобілям доводиться використовувати інші прикордонні переходи, що збільшує відстань, час доставки та навантаження на автомобільні мости через Дунай.
Проблеми торкнулися і туристичного сектору. Кілька круїзних суден, що прямували з Будапешта в бік дельти Дунаю, не змогли продовжити подорож. Туроператори почали перевозити пасажирів автобусами та змінювати програми поїздок, включно з направленням туристів до Бухареста. Зупинення або скорочення круїзних маршрутів може знизити доходи портових міст, готелів, ресторанів та екскурсійних компаній уздовж усієї річки.
Маловоддя вже позначається на сільському господарстві Румунії. На окремих територіях рівень Дунаю виявився нижчим за мінімальну позначку, необхідну для роботи насосних станцій, через що частина полів залишилася без зрошення. Це підвищує ризик скорочення врожаю та подальшого зростання витрат фермерів.
Наслідки для всіх дунайських країн
Якщо низький рівень води збережеться або пошириться на інші ділянки річки, наслідки відчують усі десять держав, через які безпосередньо протікає Дунай: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна. Дунай є основою найважливішого європейського транспортного коридору, що з’єднує промислові райони Центральної Європи з портом Констанца та Чорним морем.
Для Німеччини та Австрії основним ризиком стане порушення наскрізних перевезень системою Рейн — Майн — Дунай. Судна будуть змушені приймати менше вантажу, а частина поставок може перейти на залізничний та автомобільний транспорт. Це підвищує вартість доставки сировини, палива та промислової продукції. Круїзний сектор Відня, Лінца, Пассау та інших міст також може зіткнутися зі скасуванням або скороченням маршрутів.
Словаччина та Угорщина ризикують отримати затримки поставок через порти Братислави, Комарно та Будапешта. Для Угорщини додатковою проблемою стане скорочення круїзного потоку між Будапештом і нижнім Дунаєм. У разі тривалого маловоддя можуть зрости витрати на перевезення зерна, нафтопродуктів, металів і мінеральної сировини.
Для Хорватії та Сербії зниження глибини фарватеру означає можливі обмеження роботи портів Вуковар, Новий Сад, Панчево, Смедерево та Прахово. Сербські експортери зерна, добрив і металургійної продукції можуть зіткнутися з необхідністю ділити вантажі на більшу кількість суден або перенаправляти їх на залізницю. Імпорт нафтопродуктів і промислової сировини також може подорожчати.
Болгарія та Румунія вже відчувають безпосередні наслідки у вигляді зупинення порома Оряхово — Бешет, обмежень вантажного руху та проблем зі зрошенням. Подальше зниження води здатне ускладнити роботу річкових портів Русе, Лом, Видин, Галац, Бреїла та Констанца, а також збільшити навантаження на мости та сухопутні прикордонні пункти.
Для Молдови ризики пов’язані з роботою порту Джурджулешти та доступом до нижнього Дунаю. Скорочення допустимої осадки суден може призвести до зниження обсягів однієї партії, подорожчання імпорту палива та експорту сільськогосподарської продукції.
Для України маловоддя створює загрозу роботі портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Низькі глибини можуть зменшити завантаження барж і морських суден, підвищити вартість перевезення зерна, металу, контейнерів та іншої продукції, а також ускладнити рух між українськими портами, Констанцою та Центральною Європою.
За даними Дунайської комісії, значну частину перевезень річкою формують зерно, продовольчі та кормові вантажі, залізна руда, нафтопродукти, добрива та металопродукція. Тому тривале маловоддя може позначитися не лише на транспортних компаніях, а й на цінах для сільського господарства, металургії, енергетики та харчової промисловості в усьому регіоні.
Дунайська комісія у квітні 2026 року попереджала, що періоди низької води та різкі коливання гідрологічної ситуації стають постійним фактором, який змінює умови роботи річкового транспорту. Європейським країнам доведеться активніше поглиблювати й обслуговувати фарватер, покращувати обмін навігаційними даними та розвивати залізничні маршрути для оперативного перенаправлення вантажів.
Україна у січні-червні-2026 наростила імпорт нікелю та виробів на 5,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $11,119 млн.
Згідно з митною статистикою, у червні імпорт нікелю та виробів становив $1,946 млн.
Експорт нікелю та виробів у січні-червні-2026 становив $310 тис., у червні – $118 тис., порівняно з $608 тис. за шість місяців 2025 року.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила імпорт нікелю та виробів на 2,7% порівняно з 2024 роком – до $26,011 млн. Експорт нікелю та виробів становив $1,420 млн проти $602 тис. за 2024 рік.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
