Агрохолдинг “Агротрейд” завершив збирання технічних конопель, які вирощував на площі близько 230 га у Чернігівській області, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, в агрохолдингу 2024 рік був фінальним у випробуваннях із вирощування конопель. Компанія визначилася із найкращими технологіями та засобами гербіцидного захисту рослин, а також зрозуміла технічні особливості роботи з цією культурою.
“Завдяки зміні підходів до збирання та доробки насіння ми отримали дуже хороші якісні показники зерна: вміст олії на високій позначці, а значення кислотності та пероксидного числа у ньому – низькі. Показники врожайності виявилися дещо нижчими, ніж ми розраховували. Коноплі були сухі, у них легко відокремлювалося волокно від костри, тому технічне забезпечення під час прибирання виявилося найбільшим викликом. Причина в тому, що не можна будь-якої миті взяти будь-який комбайн: потрібно чітко знати, для якого сорту коли і який комбайн буде оптимальним. Це технічні особливості конопель, з якими ми розібралися”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
Цього року ми почали збирати пізніше, щоб отримати вищу якість насіння. Через особливості сорту та року загалом обмолот тривав довше, ніж розраховували.
В агрохолдингу наголосили, що український ринок наразі не готовий споживати велику кількість зерна конопель, а тому цьогорічний урожай буде спрямований на експорт. Якщо його вдасться продати вигідно та у великих обсягах, компанія розгляне питання про розширення площ.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником та генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Україна у вересні 2024 року експортувала 4,9 млн тонн агропродукції, що на 11,8% менше за аналогічний показник попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Зниження показників експорту агропромислової продукції пов’язане з практично повною відсутністю перехідних залишків попереднього року, бажанням фермерів не реалізовувати продукцію одразу після збирання за найнижчою ціною, а дочекатися сприятливіших цін, початком збирання врожаю кукурудзи, що дає найбільший валовий обсяг”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у структурі експорту агропродукції у вересні 2024 року домінували зернові культури – 3,0 млн тонн, що на 13% нижче, ніж у серпні поточного року. Водночас, на частку пшениці припало 78%, кукурудзи – 14%, ячменю – 7%.
Експорт олійних культур у вересні скоротився на 12% порівняно з попереднім місяцем і становив 932,5 тис. тонн. На частку ріпаку припало 72%, сої – 26%, насіння льону – 1%.
Скорочення експорту макухи після вилучення рослинних олій становило 9% до 260,9 тис. тонн, з яких 91% припало на соняшникову макуху, 9% – на соєву.
Експорт інших видів агропродукції знизився на 14% – до 345,7 тис. тонн.
Як зазначають аналітики, єдина категорія товарів, за якою у вересні спостерігалося зростання експорту, – рослинні олії, яких на зовнішні ринки поставлено на 36% більше, ніж місяцем раніше. У структурі їхнього експорту на соняшникову олію припало 87%, рапсову – 9% і соєву – 4%.
“Слід зазначити, що зростання обсягів експорту порівняно з попередніми періодами продемонстрували тільки рослинні олії. У серпні 2024 року спостерігалося просідання обсягів експорту рослинних олій через брак сировини. Поки що ситуація вирівнюється завдяки збиранню врожаю соняшнику”, – резюмували в УКАБ.
Україна з понеділка, 25 серпня, може повернутися до експорту електроенергії в денні години, коли в енергосистемі виникне її профіцит, повідомила НЕК «Укренерго» в Telegram.
За її даними, цьому сприяє зниження спеки і, як наслідок, споживання електроенергії, а також достроковий вихід із планового ремонту одного з блоків атомних електростанцій. При цьому в денні години активно працюють сонячні електростанції.
В «Укренерго» нагадали, що задля уникнення аварій енергосистема має працювати збалансовано – кількість енергії, що виробляється, кожної хвилини має відповідати кількості спожитого ресурсу.
«З огляду на економічну недоцільність обмеження роботи СЕС, починаючи з 25 серпня Україна планує відновити експорт електроенергії до сусідніх країн. Уже завтра буде проведено аукціон на доступ до міждержавних перетинів за напрямками Румунії, Угорщини та Молдови», – зазначили в НЕК.
Електроенергія експортуватиметься виключно в період профіциту – під час активної роботи СЕС. У періоди максимального споживання, коли потужності в енергосистемі недостатньо, експорт е/е з України здійснюватися не буде.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Украина в 2024-2025 маркетинговом году (июль-июнь) может экспортировать более 60 млн тонн зерновых и масличных культур и продуктов их переработки, что позволит ей остаться среди мировых лидеров аграрного экспорта, сообщил исполняющий обязанности министра аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Высоцкий.
Согласно сообщению Министерства аграрной политики и продовольствия, Украина может собрать зерновых культур нового урожая на уровне около 56 млн тонн, из них пшеницы – 21 млн тонн, ячменя – около 5 млн тонн, кукурузы – 28,5 млн тонн.
Общий экспорт зерновых прогнозируется на уровне 43 млн тонн, в частности пшеницы – 15 млн тонн, ячменя – 2,5 млн тонн, кукурузы – около 25 млн тонн.
Производство масличных культур министерство ожидает на уровне 22 млн тонн, в частности рапса – 4 млн тонн, подсолнечника – около 13 млн тонн. Украина может собрать 5 млн тонн сои, что станет рекордным показателем в истории Украины.
Экспорт масличных и продуктов их переработки ожидается на уровне более 17 млн тонн.
“После двух лет полномасштабной войны Украине удалось выровнять рыночный баланс производства и экспорта основных агрокультур. (…) Нынешний маркетинговый 2023/2024 год Украина завершает с конечными остатками сельхозпродукции на среднестатистическом уровне, как было до 2022 года. В следующем маркетинговом году агроэкспорт составит более 60 млн тонн. И это свидетельствует о том, что Украина остается гарантом мировой продовольственной безопасности”, – резюмировал и. о. министра агрополитики.
Україна збільшила експорт гранульованого шлаку до ЄС у 2023 році до 367 тис. тонн, що на 53% більше, ніж за 2022 рік, із них 324,5 тис. тонн (+47,5% до 2022 року) забезпечила Recycling Solutions, повідомили у пресслужбі компанії.
“Нам вдалося залучити нових клієнтів і розширити ринок збуту, незважаючи на те що європейський будівельний сектор переживає кризовий період. У Європі не вистачає власної аналогічної сировини, і Україна може задовольнити попит європейських виробників. Для нас це можливість підтримати національну економіку і забезпечити надходження валюти в країну”, – пояснив директор департаменту будівельних домішок Вадим Хорошко, слова якого наведені в прес-релізі.
Згідно з оприлюдненими даними, загальний обсяг імпорту гранульованого шлаку в країни ЄС у 2023 році становив 3,35 млн тонн. Провідними постачальниками є Японія (1,2 млн тонн), Китай (0,7 млн тонн), Туреччина (0,7 млн тонн) та Україна. Основними споживачами цього продукту є цементні заводи, які зараз працюють нестабільно через зниження попиту. Європейський будівельний ринок і дорожнє будівництво помітно сповільнили темпи. З іншого боку, початок імплементації механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) у жовтні 2023 року позитивно впливає на ринок відходів і побічних продуктів. Навесні розпочинається новий сезон виробництва цементу, в якому Recycling Solutions очікує збереження попиту на рівні 2023 року, зазначено в пресрелізі.
Повідомляється, що за підсумками 2023 року експортовано 44% будівельних домішок, реалізованих Recycling Solutions. Найбільші обсяги придбали клієнти з Польщі та Словаччини. Крім шлаку, восени минулого року компанія вперше серед українських виробників відвантажила на експорт 1380 тонн сухої золи.
Компанія відзначає зростання збуту продукції і на внутрішньому ринку, пояснюючи, що попит на будівельні домішки забезпечують проєкти з відновлення та поява невеликих тендерів на відновлення дорожнього покриття. Зокрема, минулого року Recycling Solutions відвантажила 407,2 тис. тонн гранульованого шлаку українським клієнтам, що на 69% більше, ніж торік. Також компанія реалізувала 363,3 тис. тонн відвального шлаку, що використовується для будівництва та швидких ремонтів доріг, відвантажила 282 тис. тонн інших золошлакових матеріалів, на 30% перевищивши показники 2022 року.
Крім того, минулого року Recycling Solutions запустила фабрику з виробництва алюмосилікатної мікросфери в м. Бурштин Івано-Франківської області. Підприємство працює на обладнанні, евакуйованому 2022 року з Дружківки (Донецька обл.), яке перебувало в безпосередній близькості до лінії фронту. Інвестиції в проєкт склали $313 тис. Запуск виробництва дав змогу відвантажити 2023 року 521 тонну мікросфер.
Recycling Solutions створена 2012 року, є частиною інвестиційної компанії umgi Ріната Ахметова. Надає послуги зі стратегічного управління побічними продуктами та відходами. Наразі є комплексним оператором з управління вторинними ресурсами для вугільної, металургійної, теплоенергетичної та аграрної галузей України. Серед напрямів діяльності – переробка та продаж золошлакових матеріалів, металургійних шлаків, рідкісних і технічних газів, сульфату амонію, побічних продуктів тваринництва; виробництво теплової та електричної енергії з шахтного метану.
Компанія umgi заснувала SCM 2006 року для управління активами в сировинній сфері. Пізніше розширила спектр своєї діяльності і змінила бізнес-модель з керівної на інвестиційну. Загальна ринкова вартість її портфельних компаній перевищує $500 млн.
Україна готова зафіксувати рівень експорту яєць, м’яса курки та цукру до Польщі на рівні 2022-2023 років, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми вже запровадили 16 вересня механізм верифікації та контролю на чотири групи зернових. Ми також готові йти в частині встановлення рівня експорту для яєць, м’яса курки і цукру на рівні 2022-2023 років. Це досить великі обсяги. Ми готові їх зафіксувати і рухатися в цих межах”, – сказав Шмигаль на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Прем’єр-міністр також розповів, що представники українського уряду було на українсько-польському кордоні в п’ятницю і поспілкувалося з українськими перевізниками, які поверталися на зерновозах із Європи.
Коментуючи протести польських фермерів на українсько-польському кордоні, прем’єр-міністр нагадав, що вони відбуваються на тлі гібридної війни РФ у Європі. “Про це не потрібно забувати. Є підтримка радикальних і проросійських політичних сил на території всього Європейського Союзу, зокрема, в Польщі. Це призводить до жахливих речей, які ми бачимо, коли висипають зерно і діють протиправно”, – наголосив він.
Шмигаль зазначив, що польський уряд і поліція реагують на ці порушення адекватно, порушуються відповідні справи. Перші порушники вже постали перед судом, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За інформацією прем’єра, уряд України озвучив п’ять кроків для розблокування українсько-польського кордону, а також повідомив Європейську комісію про запропонований Україною “план взаєморозуміння” з Польщею. Тепер Україна спільно з Єврокомісією приступить до їх реалізації.
Як повідомлялося, Україна 23 лютого на українсько-польському кордоні озвучила п’ять кроків для деблокади кордону. Зокрема, Україна погодилася обмежити надходження до Польщі м’яса птиці, яєць і цукру та експортуватиме до ЄС їх без квот і мита в обсягах, не більших, ніж у середньому у 2022 і 2023 роках. Крім того, Україна готова продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику та ріпаку, тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплятимуть на польський ринок.
Другим кроком стане звернення України до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг кластерів 4 і 5, до яких входять аграрна політика і транспорт.
Третім кроком стала пропозиція польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт до ЄС.
Четвертий крок – створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії.
П’ятий крок – розширити вільний пропуск через кордон не тільки для боєприпасів і гуманітарної допомоги, а й на критично необхідне Україні пальне.
