Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 42,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 44,1% – до $10,328 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (62,01% поставок у грошовому вираженні), Польщі (7,82%) і Єгипту (6,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) «Велта»” із активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що лише в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС надає дані лише щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за одинадцять місяців 2024 року імпортувала 231 тонну титановмісної руди на суму $363 тис. з Китаю (91,74%) і Сенегалу (8,26%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному вираженні на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Туреччини (38,21% постачань у грошовому вираженні), Японії (16,53%) та Індії (6,12%).
Країна імпортувала минулого року тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Експорт електроенергії до Європи в листопаді знизився на 31% порівняно з жовтнем і був майже вчетверо меншим за її імпорт, повідомив Український аналітичний центр у сферах політики, енергетики та безпеки DiXi Group з посиланням на Energy Map.
“Минулого місяця експорт е/е впав на 31% – до 41,9 тис. МВт*год”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Згідно з ним, 30% або 12,7 тис. МВт*год надійшло до Словаччини, ще 23% (9,4 тис. МВт*год) – до Угорщини. По 19% (8,1 тис. МВт*год і 7,8 тис. МВт*год) – у Молдову та Румунію. 9% (3,9 тис. МВт*год) надійшло до Польщі.
За наведеною DiXi інформацією, імпорт становив 162,4 тис. МВт*год, що на 11% менше за показник жовтня і майже вчетверо більше за експорт.
DiXi пояснила, що експорт зазнав падіння в другій половині минулого місяця, а імпорт водночас зріс унаслідок масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру 17 і 28 листопада, що призвело до дефіциту в енергосистемі.
Як повідомлялося, за даними “Д.Трейдінг”, у листопаді-2024 Україна залишається нетто-імпортером електроенергії, а її імпорт становив 165 млн кВт*год, що на 9% нижче за показник жовтня.
Як повідомляла DiXi, у жовтні-2024 Україна експортувала 60,7 тис. МВт*год замість 0,7 тис. МВт*год у вересні.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений 11 цьогорічними масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який дає змогу експорту. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК “Укренерго”. Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.
Корпорація “Біосфера”, одна з провідних на ринку з виробництва та дистрибуції товарів для дому, планує наступного року відкрити виробництво сміттєвих пакетів в Узбекистані на основі ресайклінгу, а не на основі первинних полімерів, та активно просувати свою продукцію на цьому та сусідніх ринках країн Середньої Азії, повідомив засновник і CEO корпорації Андрій Здесенко.
“Це завантажить наш завод “Polygreen” у Фастові, який на сьогодні має запас за потужністю 20%. І дасть нам змогу побудувати ще один завод в Україні, який вироблятиме гранули і відправлятиме їх до Узбекистану для виробництва сміттєвих пакетів, які ми потім постачатимемо в довколишні країни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“А потім губки-мочалки, фольгу-плівку, пакети-слайдери – весь спектр, який необхідний для розвитку”, – додав Здесенко.
Він уточнив, що Узбекистан захистив свій ринок, заборонивши експорт сміттєвих пакетів певної товщини і стимулював, таким чином, запуск внутрішніх виробництв. Крім того, вартість логістики в регіон, наприклад, до Казахстану, через війну піднялася втричі, а терміни доставки з трьох тижнів доходять до двох місяців.
“Тому якщо ми хочемо бути на ринку Узбекистану, де, гадаю, років через п’ять буде 40 млн людей, то треба виробляти там”, – зазначив керівник “Біосфери”.
Він також наголосив, що навколо Узбекистану перебуває близько 100 млн людей, включно з Афганістаном, ринок якого активно розвивається, і в регіоні розташовано багато торговельних хабів, де відбувається дуже активний бізнес.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. У продуктовому портфелі – понад 1 тис. найменувань під 16 власними торговими марками (“Фрекен БОК”, “Файний бонус”, Vortex, Лайкіт, Smile, Smile Baby, Superfresh, Bambik, Novita, Lady Cotton, Alufix, PRO service, GoWipes, “Чиста Перемога”, Pany Blisk і PoketMon). Корпорація є офіційним дистриб’ютором таких міжнародних брендів як TORK, Selpak і Fantom.
Потужності корпорації в Україні представлені трьома заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.
Наприкінці 2023 року було відкрито новий напрям FOOD із власним виробництвом Cupsoul, представлений такими брендами чаю, як Graff, Ritz Barton та інші.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (МР) станом на 28 листопада експортувала 17,978 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,579 млн тонн відвантажено в листопаді, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 27 листопада 2023 року загальний показник відвантажень становив 12,921 млн тонн, зокрема в листопаді – 3,681 млн тонн.
Показники експорту всіх основних культур у 2024-2025 МР помітно вищі за минулорічні. Так, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 8,837 млн тонн (у 2023-2024 МР – 5,755 млн тонн), ячменю – 1,856 млн тонн (870 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0,9 тис. тонн), кукурудзи – 6,976 млн тонн (6,07 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 28 листопада оцінюється в 31,3 тис. тонн (у 2023-2024 МР – 49,2 тис. тонн), зокрема пшеничного – 28,6 тис. тонн (47,1 тис. тонн).
Агрохолдинг “Агротрейд” завершив збирання технічних конопель, які вирощував на площі близько 230 га у Чернігівській області, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, в агрохолдингу 2024 рік був фінальним у випробуваннях із вирощування конопель. Компанія визначилася із найкращими технологіями та засобами гербіцидного захисту рослин, а також зрозуміла технічні особливості роботи з цією культурою.
“Завдяки зміні підходів до збирання та доробки насіння ми отримали дуже хороші якісні показники зерна: вміст олії на високій позначці, а значення кислотності та пероксидного числа у ньому – низькі. Показники врожайності виявилися дещо нижчими, ніж ми розраховували. Коноплі були сухі, у них легко відокремлювалося волокно від костри, тому технічне забезпечення під час прибирання виявилося найбільшим викликом. Причина в тому, що не можна будь-якої миті взяти будь-який комбайн: потрібно чітко знати, для якого сорту коли і який комбайн буде оптимальним. Це технічні особливості конопель, з якими ми розібралися”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
Цього року ми почали збирати пізніше, щоб отримати вищу якість насіння. Через особливості сорту та року загалом обмолот тривав довше, ніж розраховували.
В агрохолдингу наголосили, що український ринок наразі не готовий споживати велику кількість зерна конопель, а тому цьогорічний урожай буде спрямований на експорт. Якщо його вдасться продати вигідно та у великих обсягах, компанія розгляне питання про розширення площ.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником та генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Україна у вересні 2024 року експортувала 4,9 млн тонн агропродукції, що на 11,8% менше за аналогічний показник попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Зниження показників експорту агропромислової продукції пов’язане з практично повною відсутністю перехідних залишків попереднього року, бажанням фермерів не реалізовувати продукцію одразу після збирання за найнижчою ціною, а дочекатися сприятливіших цін, початком збирання врожаю кукурудзи, що дає найбільший валовий обсяг”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у структурі експорту агропродукції у вересні 2024 року домінували зернові культури – 3,0 млн тонн, що на 13% нижче, ніж у серпні поточного року. Водночас, на частку пшениці припало 78%, кукурудзи – 14%, ячменю – 7%.
Експорт олійних культур у вересні скоротився на 12% порівняно з попереднім місяцем і становив 932,5 тис. тонн. На частку ріпаку припало 72%, сої – 26%, насіння льону – 1%.
Скорочення експорту макухи після вилучення рослинних олій становило 9% до 260,9 тис. тонн, з яких 91% припало на соняшникову макуху, 9% – на соєву.
Експорт інших видів агропродукції знизився на 14% – до 345,7 тис. тонн.
Як зазначають аналітики, єдина категорія товарів, за якою у вересні спостерігалося зростання експорту, – рослинні олії, яких на зовнішні ринки поставлено на 36% більше, ніж місяцем раніше. У структурі їхнього експорту на соняшникову олію припало 87%, рапсову – 9% і соєву – 4%.
“Слід зазначити, що зростання обсягів експорту порівняно з попередніми періодами продемонстрували тільки рослинні олії. У серпні 2024 року спостерігалося просідання обсягів експорту рослинних олій через брак сировини. Поки що ситуація вирівнюється завдяки збиранню врожаю соняшнику”, – резюмували в УКАБ.
