Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Виробники просять уряд обмежити імпорт добрив для зростання експорту

Можливості збільшення експорту українських мінеральних добрив та контроль їх імпорту, зокрема недопущення ввезення добрив країни-агресора через інші країни, обговорив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на робочій зустрічі з представниками вітчизняних виробників мінеральних добрив в міністерстві, йдеться у релізі мінагрополітики на його сайті.

“Ця нарада мала дати відповідь на питання – як збільшити експорт українських добрив до країн Африки, Азії і далі до ЄС. Представники (найбільшого виробника азотних добрив) Ostchem та Союзу хіміків України були одноголосні на цій нараді: ключовою проблемою залишається імпорт”, – в свою чергу заявив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов агентству “Інтерфакс-Україна“.

За його словами, саме імпорт заважає українським підприємствам розширювати виробництво та збільшувати експорт, насамперед, йдеться про імпорт із країн колишнього Радянського Союзу, у яких з Росією єдиний ринок: це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, на які припадає майже половина (300 тис. тонн) всього імпорту азотних добрив.

“У них доступ до дешевого газу, вони можуть демпінгувати. Загальний імпорт азотних добрив за 4 місяці 2025 року становив 1,2 млн тонн, з них азотних – 689,3 тис тонн. Для порівняння, українське виробництво за підсумками чотирьох місяців буде близько 500 тис. тонн”, – зазначив Арестархов.

Він додав, що Україною втрачається ринок карбаміду, а новим трендом є те, що Китай почав активно постачати неякісний дешевий сульфат амонію.

Як стверджує представник Ostchem, через зростаючий імпорт українські підприємства працюють на межі рентабельності, що стримує обсяг капітальних інвестицій у проммайданчики та вимушує скорочувати людей.

Додатковою проблемою українських виробників є також російські обстріли, після яких Ostchem в першому кварталі кілька разів зупиняв цехи через руйнування зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури.

“Логічно, що ми чекаємо на підтримку Уряду, ми про це відверто говорили на нараді, ми їм дали всю статистику. Засилля імпорту – одна з причин падіння в галузі. Це ж причина, через яку не можуть запустити виробництво “Дніпроазот” та державний ОПЗ (Одеський припортовий завод”. Якщо уряд підставить плече, він побачить збільшення експорту”, – сказав президент Союзу хіміків України Олексій Голубов агентству “Інтерфакс-Україна“.

В свою чергу міністр Коваль наголосив на дорученні президента України Володимира Зеленського щодо розширення географії експорту, зокрема на країни Близького Сходу та Африки, а також відкриття хабу мінеральних добрив у ПАР і розвитку торгівлі між двома країнами.

“Україна має всі передумови, щоб мінеральні добрива стали не лише засобом зміцнення продовольчої безпеки всередині країни, а й стратегічним експортним товаром”, – вважає голова Мінагрополітики.

Згідно із пресрелізом, в нараді також взяли участь представники інвесткомпаній, у тому числі umgi.

, ,

Зовнішня торгівля України у 2024 році: підсумки, виклики та перспективи

Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.

Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.

Основні показники:

  • Експорт – 41 млрд доларів (+15%).
  • Імпорт – 70 млрд доларів.
  • Негативне сальдо торговельного балансу – 29 млрд доларів.

Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.

“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.

Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина

Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:

1. Польща – 4,7 млрд доларів

2. Іспанія – 2,9 млрд доларів

3. Німеччина – 2,8 млрд доларів

4. Китай – 2,3 млрд доларів

5. Туреччина – 2,1 млрд доларів

6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів

7. Італія – 1,93 млрд доларів

8. Єгипет – 1,6 млрд доларів

9. Індія – 986 млн доларів

10. Молдова – 935 млн доларів

“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.

Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:

1. Китай – 14,4 млрд доларів

2. Польща – 7 млрд доларів

3. Німеччина – 5,4 млрд доларів

4. Туреччина – 4,72 млрд доларів

5. США – 2,86 млрд доларів

6. Італія – 2,27 млрд доларів

7. Болгарія – 2,22 млрд доларів

8. Індія – 1,88 млрд доларів

9. Чехія – 1,78 млрд доларів

10. Франція – 1,75 млрд доларів

Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини

Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).

“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.

Структура імпорту: техніка, хімія, паливо

У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).

“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.

Нові ринки: можливості та перешкоди

Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.

“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.

Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.

“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.

Що потрібно зробити українському бізнесу?

Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:

1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.

2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.

3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.

4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.

“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.

Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t

Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , , , , , ,

Україна скоротила експорт титановмісних руд на 42,2%

Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 42,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 44,1% – до $10,328 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (62,01% поставок у грошовому вираженні), Польщі (7,82%) і Єгипту (6,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) «Велта»” із активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що лише в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС надає дані лише щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за одинадцять місяців 2024 року імпортувала 231 тонну титановмісної руди на суму $363 тис. з Китаю (91,74%) і Сенегалу (8,26%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному вираженні на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Туреччини (38,21% постачань у грошовому вираженні), Японії (16,53%) та Індії (6,12%).
Країна імпортувала минулого року тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

, ,

Експорт електроенергії до Європи знизився на 31% – DiXi Group

Експорт електроенергії до Європи в листопаді знизився на 31% порівняно з жовтнем і був майже вчетверо меншим за її імпорт, повідомив Український аналітичний центр у сферах політики, енергетики та безпеки DiXi Group з посиланням на Energy Map.
“Минулого місяця експорт е/е впав на 31% – до 41,9 тис. МВт*год”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Згідно з ним, 30% або 12,7 тис. МВт*год надійшло до Словаччини, ще 23% (9,4 тис. МВт*год) – до Угорщини. По 19% (8,1 тис. МВт*год і 7,8 тис. МВт*год) – у Молдову та Румунію. 9% (3,9 тис. МВт*год) надійшло до Польщі.
За наведеною DiXi інформацією, імпорт становив 162,4 тис. МВт*год, що на 11% менше за показник жовтня і майже вчетверо більше за експорт.
DiXi пояснила, що експорт зазнав падіння в другій половині минулого місяця, а імпорт водночас зріс унаслідок масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру 17 і 28 листопада, що призвело до дефіциту в енергосистемі.
Як повідомлялося, за даними “Д.Трейдінг”, у листопаді-2024 Україна залишається нетто-імпортером електроенергії, а її імпорт становив 165 млн кВт*год, що на 9% нижче за показник жовтня.
Як повідомляла DiXi, у жовтні-2024 Україна експортувала 60,7 тис. МВт*год замість 0,7 тис. МВт*год у вересні.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений 11 цьогорічними масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який дає змогу експорту. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК “Укренерго”. Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.

Джерело: https://www.facebook.com/dixiUA/posts/956007793231234?fbclid=IwY2xjawHBAgBleHRuA2FlbQIxMAABHcasu5fEJ2u2-05e91mrYMPex_pLcip7fr0CQbF4qeYbIF4L-C3pulPiIQ_aem_YixqgcDf2sD-tvcwuA38xw

, ,

“Біосфера” відкриє виробництво в Узбекистані та розширить експорт до Середньої Азії

Корпорація “Біосфера”, одна з провідних на ринку з виробництва та дистрибуції товарів для дому, планує наступного року відкрити виробництво сміттєвих пакетів в Узбекистані на основі ресайклінгу, а не на основі первинних полімерів, та активно просувати свою продукцію на цьому та сусідніх ринках країн Середньої Азії, повідомив засновник і CEO корпорації Андрій Здесенко.

“Це завантажить наш завод “Polygreen” у Фастові, який на сьогодні має запас за потужністю 20%. І дасть нам змогу побудувати ще один завод в Україні, який вироблятиме гранули і відправлятиме їх до Узбекистану для виробництва сміттєвих пакетів, які ми потім постачатимемо в довколишні країни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

“А потім губки-мочалки, фольгу-плівку, пакети-слайдери – весь спектр, який необхідний для розвитку”, – додав Здесенко.

Він уточнив, що Узбекистан захистив свій ринок, заборонивши експорт сміттєвих пакетів певної товщини і стимулював, таким чином, запуск внутрішніх виробництв. Крім того, вартість логістики в регіон, наприклад, до Казахстану, через війну піднялася втричі, а терміни доставки з трьох тижнів доходять до двох місяців.

“Тому якщо ми хочемо бути на ринку Узбекистану, де, гадаю, років через п’ять буде 40 млн людей, то треба виробляти там”, – зазначив керівник “Біосфери”.

Він також наголосив, що навколо Узбекистану перебуває близько 100 млн людей, включно з Афганістаном, ринок якого активно розвивається, і в регіоні розташовано багато торговельних хабів, де відбувається дуже активний бізнес.

Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. У продуктовому портфелі – понад 1 тис. найменувань під 16 власними торговими марками (“Фрекен БОК”, “Файний бонус”, Vortex, Лайкіт, Smile, Smile Baby, Superfresh, Bambik, Novita, Lady Cotton, Alufix, PRO service, GoWipes, “Чиста Перемога”, Pany Blisk і PoketMon). Корпорація є офіційним дистриб’ютором таких міжнародних брендів як TORK, Selpak і Fantom.

Потужності корпорації в Україні представлені трьома заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.

Наприкінці 2023 року було відкрито новий напрям FOOD із власним виробництвом Cupsoul, представлений такими брендами чаю, як Graff, Ritz Barton та інші.

, , ,

Україна експортувала майже 18 млн тонн зерна з початку сезону

Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (МР) станом на 28 листопада експортувала 17,978 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,579 млн тонн відвантажено в листопаді, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 27 листопада 2023 року загальний показник відвантажень становив 12,921 млн тонн, зокрема в листопаді – 3,681 млн тонн.
Показники експорту всіх основних культур у 2024-2025 МР помітно вищі за минулорічні. Так, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 8,837 млн тонн (у 2023-2024 МР – 5,755 млн тонн), ячменю – 1,856 млн тонн (870 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0,9 тис. тонн), кукурудзи – 6,976 млн тонн (6,07 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 28 листопада оцінюється в 31,3 тис. тонн (у 2023-2024 МР – 49,2 тис. тонн), зокрема пшеничного – 28,6 тис. тонн (47,1 тис. тонн).

,