Украина в 2024-2025 маркетинговом году (июль-июнь) может экспортировать более 60 млн тонн зерновых и масличных культур и продуктов их переработки, что позволит ей остаться среди мировых лидеров аграрного экспорта, сообщил исполняющий обязанности министра аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Высоцкий.
Согласно сообщению Министерства аграрной политики и продовольствия, Украина может собрать зерновых культур нового урожая на уровне около 56 млн тонн, из них пшеницы – 21 млн тонн, ячменя – около 5 млн тонн, кукурузы – 28,5 млн тонн.
Общий экспорт зерновых прогнозируется на уровне 43 млн тонн, в частности пшеницы – 15 млн тонн, ячменя – 2,5 млн тонн, кукурузы – около 25 млн тонн.
Производство масличных культур министерство ожидает на уровне 22 млн тонн, в частности рапса – 4 млн тонн, подсолнечника – около 13 млн тонн. Украина может собрать 5 млн тонн сои, что станет рекордным показателем в истории Украины.
Экспорт масличных и продуктов их переработки ожидается на уровне более 17 млн тонн.
“После двух лет полномасштабной войны Украине удалось выровнять рыночный баланс производства и экспорта основных агрокультур. (…) Нынешний маркетинговый 2023/2024 год Украина завершает с конечными остатками сельхозпродукции на среднестатистическом уровне, как было до 2022 года. В следующем маркетинговом году агроэкспорт составит более 60 млн тонн. И это свидетельствует о том, что Украина остается гарантом мировой продовольственной безопасности”, – резюмировал и. о. министра агрополитики.
Україна збільшила експорт гранульованого шлаку до ЄС у 2023 році до 367 тис. тонн, що на 53% більше, ніж за 2022 рік, із них 324,5 тис. тонн (+47,5% до 2022 року) забезпечила Recycling Solutions, повідомили у пресслужбі компанії.
“Нам вдалося залучити нових клієнтів і розширити ринок збуту, незважаючи на те що європейський будівельний сектор переживає кризовий період. У Європі не вистачає власної аналогічної сировини, і Україна може задовольнити попит європейських виробників. Для нас це можливість підтримати національну економіку і забезпечити надходження валюти в країну”, – пояснив директор департаменту будівельних домішок Вадим Хорошко, слова якого наведені в прес-релізі.
Згідно з оприлюдненими даними, загальний обсяг імпорту гранульованого шлаку в країни ЄС у 2023 році становив 3,35 млн тонн. Провідними постачальниками є Японія (1,2 млн тонн), Китай (0,7 млн тонн), Туреччина (0,7 млн тонн) та Україна. Основними споживачами цього продукту є цементні заводи, які зараз працюють нестабільно через зниження попиту. Європейський будівельний ринок і дорожнє будівництво помітно сповільнили темпи. З іншого боку, початок імплементації механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) у жовтні 2023 року позитивно впливає на ринок відходів і побічних продуктів. Навесні розпочинається новий сезон виробництва цементу, в якому Recycling Solutions очікує збереження попиту на рівні 2023 року, зазначено в пресрелізі.
Повідомляється, що за підсумками 2023 року експортовано 44% будівельних домішок, реалізованих Recycling Solutions. Найбільші обсяги придбали клієнти з Польщі та Словаччини. Крім шлаку, восени минулого року компанія вперше серед українських виробників відвантажила на експорт 1380 тонн сухої золи.
Компанія відзначає зростання збуту продукції і на внутрішньому ринку, пояснюючи, що попит на будівельні домішки забезпечують проєкти з відновлення та поява невеликих тендерів на відновлення дорожнього покриття. Зокрема, минулого року Recycling Solutions відвантажила 407,2 тис. тонн гранульованого шлаку українським клієнтам, що на 69% більше, ніж торік. Також компанія реалізувала 363,3 тис. тонн відвального шлаку, що використовується для будівництва та швидких ремонтів доріг, відвантажила 282 тис. тонн інших золошлакових матеріалів, на 30% перевищивши показники 2022 року.
Крім того, минулого року Recycling Solutions запустила фабрику з виробництва алюмосилікатної мікросфери в м. Бурштин Івано-Франківської області. Підприємство працює на обладнанні, евакуйованому 2022 року з Дружківки (Донецька обл.), яке перебувало в безпосередній близькості до лінії фронту. Інвестиції в проєкт склали $313 тис. Запуск виробництва дав змогу відвантажити 2023 року 521 тонну мікросфер.
Recycling Solutions створена 2012 року, є частиною інвестиційної компанії umgi Ріната Ахметова. Надає послуги зі стратегічного управління побічними продуктами та відходами. Наразі є комплексним оператором з управління вторинними ресурсами для вугільної, металургійної, теплоенергетичної та аграрної галузей України. Серед напрямів діяльності – переробка та продаж золошлакових матеріалів, металургійних шлаків, рідкісних і технічних газів, сульфату амонію, побічних продуктів тваринництва; виробництво теплової та електричної енергії з шахтного метану.
Компанія umgi заснувала SCM 2006 року для управління активами в сировинній сфері. Пізніше розширила спектр своєї діяльності і змінила бізнес-модель з керівної на інвестиційну. Загальна ринкова вартість її портфельних компаній перевищує $500 млн.
Україна готова зафіксувати рівень експорту яєць, м’яса курки та цукру до Польщі на рівні 2022-2023 років, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми вже запровадили 16 вересня механізм верифікації та контролю на чотири групи зернових. Ми також готові йти в частині встановлення рівня експорту для яєць, м’яса курки і цукру на рівні 2022-2023 років. Це досить великі обсяги. Ми готові їх зафіксувати і рухатися в цих межах”, – сказав Шмигаль на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Прем’єр-міністр також розповів, що представники українського уряду було на українсько-польському кордоні в п’ятницю і поспілкувалося з українськими перевізниками, які поверталися на зерновозах із Європи.
Коментуючи протести польських фермерів на українсько-польському кордоні, прем’єр-міністр нагадав, що вони відбуваються на тлі гібридної війни РФ у Європі. “Про це не потрібно забувати. Є підтримка радикальних і проросійських політичних сил на території всього Європейського Союзу, зокрема, в Польщі. Це призводить до жахливих речей, які ми бачимо, коли висипають зерно і діють протиправно”, – наголосив він.
Шмигаль зазначив, що польський уряд і поліція реагують на ці порушення адекватно, порушуються відповідні справи. Перші порушники вже постали перед судом, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За інформацією прем’єра, уряд України озвучив п’ять кроків для розблокування українсько-польського кордону, а також повідомив Європейську комісію про запропонований Україною “план взаєморозуміння” з Польщею. Тепер Україна спільно з Єврокомісією приступить до їх реалізації.
Як повідомлялося, Україна 23 лютого на українсько-польському кордоні озвучила п’ять кроків для деблокади кордону. Зокрема, Україна погодилася обмежити надходження до Польщі м’яса птиці, яєць і цукру та експортуватиме до ЄС їх без квот і мита в обсягах, не більших, ніж у середньому у 2022 і 2023 роках. Крім того, Україна готова продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику та ріпаку, тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплятимуть на польський ринок.
Другим кроком стане звернення України до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг кластерів 4 і 5, до яких входять аграрна політика і транспорт.
Третім кроком стала пропозиція польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт до ЄС.
Четвертий крок – створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії.
П’ятий крок – розширити вільний пропуск через кордон не тільки для боєприпасів і гуманітарної допомоги, а й на критично необхідне Україні пальне.
Успішний експорт українського зерна в рамках “Чорноморської зернової ініціативи” допоміг знизити світові ціни і зміцнив продовольчу безпеку, повідомляють у звіті, опублікованому у Twitter Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в п’ятницю.
“Під час цієї ініціативи на світовий ринок надійшло понад 32 мільйони тонн продуктів харчування, а індекс цін на продовольство впав на 23% порівняно з піком у березні 2022 року. Країни, що розвиваються, особливо виграли від зниження цін, а також від прямого імпорту зерна з України”, – ідеться в повідомленні.
Водночас вихід РФ із “Чорноморської зернової ініціативи” призвів до скорочення експорту з України, що, як наголошують у британській розвідці, “є явною спробою призвести до деградації українську економіку та її здатність підтримувати свої військові спроможності”.
У повідомленні наголошується, що сільськогосподарський сектор до війни становив 40% українського експорту і залишається життєво важливим для економіки держави. Загалом експорт продуктів харчування з України 2021 року становив $28 млрд.
“Україна домоглася успіху, використовуючи альтернативні методи експорту зерна, як-от річковий, залізничний та автомобільний транспорт; однак малоймовірно, що це відповідатиме пропускній спроможності чорноморських експортних маршрутів”, – вважають у британській розвідці.
Вітчизняним м’ясопереробним підприємствам необхідно зайнятися експортом своєї продукції. Таку думку висловив засновник ТзОВ «Агро-Інвест» та керівник групи з експорту мʼяса Асоціації «Мʼясної галузі» Ігор Ляховський.
Основним ринком збуту свинини в Україні, як наголошує експерт, зараз виступають ЗСУ, мережі рітейлу та великі переробні підприємства, в той час, як раніше значна частина мʼяса розподілялася на середніх та малих переробників.
«М’ясний бізнес в Україні на межі виживання. Ринок суттєво звузився через зменшення чисельності населення (по різним даним 7-10 млн українців виїхали з країни), доходи покупців мʼяса і мʼясних виробів в Україні зменшилися. В таких умовах порятунком для галузі, яка не дивлячись на війну розвивається, має стати розширення ринків збуту через експорт. Для прикладу, Філіппіни, В’єтнам, КНР, Південна Корея, Японія, Велика Британія, а також країни Євросоюзу – це ринку збуту для вітчизняної мʼясної галузі» – зазначив Ігор Ляховський.
При цьому Ігор Ляховський наголошує, що експорт не настільки важкий і складний, як здається виробникам, які ним ще не займалися. Більшість підприємств м’ясної галузі України працюють на рівні міжнародних стандартів контролю якості та безпеки, а відтак не матимуть проблем зі своєю продукцією на зовнішніх ринках.
«Я впевнений, що наші підприємства успішно з цим справляться при умові відкриття вільного доступу до ринків інших країн компетентними державними органами нашої країни» – підсумував Ігор Ляховський.
Більш детально про розвиток експорту м’яса та м’ясної продукції, експерти обговорять на бізнес-форумі «Зерно. Свині. М’ясо – 2023», який відбудеться 15 вересня в м. Київ, Гольф Центр Київ (вул. Оболонська набережна, 20).
Зареєструватися для участі на форумі та ознайомитися з програмою конференції можна на сайті форуму https://meatindustry.com.ua
Молдова в січні-березні 2023 року наростила в 6,5 раза експорт в Україну алкогольної продукції – до $9,40 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року ($1,44 млн), повідомив Національний банк Молдови (НБМ).
“Із часткою 17,6% від загального обсягу експорту Україна стала основним ринком збуту молдавського алкоголю, посунувши на друге і третє місця Білорусь і Румунію з частками 17,1% і 14,5% відповідно”, – процитувало інформацію НБМ молдавське видання mold-street.com.
При цьому Україна опинилася на першому місці серед імпортерів алкоголю Молдови, Росія – на восьмому.
Загалом у першому кварталі поточного року Молдова збільшила експорт алкоголю та етилового спирту на 26,8%, що в грошовому еквіваленті склало $53,47 млн.
Київський аналітичний “Клуб Експертів”, з метою просування українського вина, розпочав серію семінарів-дегустацій. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням
