Україна в січні-листопаді поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 91,380 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт феросплавів збільшився на 22,2% – до $102,586 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,31% поставок у грошовому виразі), Алжиру (22,08%) та Туреччини (22,22%).
Крім того, за 11 місяців 2025 року Україна імпортувала 33,370 тис. тонн цієї продукції – зниження на 57,9% відносно аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 51,4% – до $65,560 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (18,15%), Казахстану (15,18%) і Китаю (11,10%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна у січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 95,2% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 11 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 441 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,125 млн з Іспанії (72,98%), Чехії (12,89%) та Китаю (11,82%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалось, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
За десять місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів із нього на 31,5% — до $3,48 млн, тоді як експорт знизився до $0,15 млн.
У жовтні імпорт становив $0,41 млн, експорт — $0,02 млн.
У 2024 році імпорт олова зріс на 16,9% — до $3,19 млн, а експорт становив $0,39 млн проти $0,16 млн у 2023 році.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що зовнішньополітичне відомство відіграватиме роль стосовно потенційних партнерів у напрямку контрольованого експорту української зброї.
“Підтримка нашого ОПК – абсолютний пріоритет нашої дипломатії. Вона включає три пріоритети. Перше – більше інвестицій. Друге – підтримка ініціативи президента, щодо можливості експорту надлишкової продукції нашого ОПК”, – сказав Сибіга під час вступного слова на третьому Міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC3) у понеділок.
За словами Сибіги, МЗС “відіграватиме тут свою роль щодо потенційних партнерів”.
“Ті країни, які сьогодні займають пасивну позицію щодо підтримки України, які надають приховану чи не приховану підтримку російській агресії, безумовно, не будуть включені в перелік тих партнерів, які матимуть змогу співпрацювати з Україною, з українськими компаніями на цьому напрямку”, – заявив очільник відомства.
Третій пріоритет МЗС у підтримці українського ОПК, як додав Сибіга, – це “створення справжнього мультиплікатора від нашої зброї”. Зокрема, йдеться про створення робочих місць для українських громадян в Україні.
“Це, до речі, і наша інтеграція до Європейського Союзу. Останній євробарометр каже, що саме за наш внесок у безпеку нас найбільше чекають як майбутнього члена ЄС”, – додав міністр.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1110142.html
Сукупний обсяг німецького експорту з поправкою на календарні та сезонні чинники в липні скоротився на 0,6% порівняно з попереднім місяцем – до 130,2 млрд євро, ідеться у звіті Федерального статистичного управління ФРН (Destatis). Обсяг імпорту зменшився на 0,1%, до 115,4 млрд євро.
У річному порівнянні зростання експорту становило 1,4%, імпорту – 4,3%.
Експорт у США в липні скоротився на 7,9% проти червня, до мінімуму з грудня 2021 року. Скорочення відзначається четвертий місяць поспіль. Поставки до Китаю зменшилися на 7,3%, до Великої Британії – на 3,1%. Експорт до країн Європейського союзу збільшився на 2,5%, тоді як до Росії знизився на 12,4% (до 526,5 млн євро, падіння на 19,8% порівняно з липнем-2024).
Імпорт із держав ЄС позаминулого місяця зріс на 1,1%, із Великої Британії – на 7,8%. Поставки з Китаю скоротилися на 2,4%, зі США – на 10%, з РФ – на 43,9% (до 80,7 млн євро, падіння на 40,3% порівняно з роком раніше).
У січні-липні експорт до РФ із Німеччини знизився на 6,8% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, імпорт – на 37,4%.
Профіцит балансу зовнішньої торгівлі Німеччини в липні зменшився до 14,7 млрд євро з 15,4 млрд євро в червні. Роком раніше профіцит становив 17,7 млрд євро.
Джерело: http://relocation.com.ua/nimechchyna-v-lypni-skorotyla-eksport-do-ssha/
Відстежимо ціни станом на кінець червня 2025 року на основні зернові та олійні культури, що експортувалися з України, а також коливання їхньої вартості на світовому ринку.
Ціна на пшеницю (Франція, FOB) склала 235 USD/т, згідно з даними операторів ринку від 25.06.2025. Це на 1USD менше, ніж минулого тижня, більше на 6USD за попередній місяць і на 3USD – за попередній рік. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) для центральних областей (26.06) становила 192 USD/т. Ця цифра не змінилась протягом тижня, зменшилась на 15USD за місяць і збільшилась на 45USD за рік. Для портів сума була 206 USD/т, що менше на 3USD за тиждень і на 18USD за місяць, але більше на 19USD за рік.
Відповідно до інформації International Grains Council, вартість кукурудзи (США, FOB) станом на 25.06 – 192 USD/т. Це менше на 8USD за тиждень і на 16USD за місяць, але більше на 3USD за рік. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) на 26.06 для центральних областей склала 204 USD/т. Вона не змінилась за тиждень, але зменшилась за місяць на 4USD і зросла на 73USD за рік. Для портів – 216 USD/т (теж без змін, порівняно з попереднім тижнем, мінус 16USD, порівняно з попереднім місяцем, і плюс 3USD порівняно з 2024 р.
«Звернімо увагу на прогноз світового виробництва кукурудзи у 2025/26 МР. Він знижений на 1 млн т і становить 1276 млн т, тоді як було 1225 млн т у поточному сезоні. А ось прогноз світового споживання підвищено на 1 млн т і становить 1269 млн т. Тож оцінку кінцевих запасів кукурудзи опустили на 2 млн т (до 282 млн т). Показник нинішнього сезону це перевищить на 7 млн т», – зазначив аналітик ринку зернових Кореніцин Олександр.
Щодо вартості ячменю (Франція, FOB) станом на 25 червня, то вона сформувалася на рівні 216 USD/т. Це менше на 6USD протягом тижня і на 5USD протягом місяця, але більше на 11USD протягом року. Проаналізуємо цінові зміни на ячмінь (Україна, CPT). Станом на 26.06 вартість була (центральні області) – 171 USD/т. Це більше на 3USD за тиждень і на 46USD за рік, але менше на 30USD за місяць. Для портів ціна – 188 USD/т, що більше на 6USD за тиждень, на 40USD за рік, але менше на 2USD за місяць.
Ціни на основні зернові та олійні культури, експортовані з України, кінець червня 2025
За словами Кореніцина Олександра Сергійовича, ціна на насіння соняшника в ЄС (Rotterdam, FOB) на 25.06 – 655 USD/т. Зміни такі: +5USD за тиждень, -14USD за місяць і +170USD за рік. Ціна на насіння соняшника (Україна, CPT) на 26.06 (центральні області) – 509 USD/т. Це менше на 8USD за тиждень і 16USD за місяць, але додалося 109USD до ціни за рік. Для портів вартість – 507 USD/т. Позначка опустилась на 6USD за тиждень і піднялась на 9USD за місяць і на 148USD за рік. 1 111USD коштує тонна соняшникової олії (Україна, FOB) станом на 26.06. Вартість зросла на 8USD за тиждень і на стільки ж – за місяць.
Розрахунок цінових коливань на сою відштовхується від її вартості станом на 25 червня (Бразилія, FOB) – 420 USD/т. Вона знизилась на 10USD за тиждень і на 16USD за рік, але зросла на 15USD за місяць.
«Ціна на сою (Україна, CPT), якщо брати центральні області, то на 26.06 склала 349 USD/т, що менше на 8USD, ніж тиждень тому, на 4USD, ніж місяць тому, і на 23USD, ніж 2024. Ціна для портів – 368 USD/т. Вона знизилась за тиждень, місяць та рік на 14USD, 13USD і 10USD відповідно», – повідомив аналітик Олександр Кореніцин.
Ціна на ріпак (Франція, FOB) на 25.06 – 557 USD/т. Зміна цін: мінус 9USD за тиждень, плюс 7USD за місяць, плюс 55USD за рік. Вартість ріпаку (Україна, CPT) на 26.06 для центральних областей – 497 USD/т (додалося 106USD за рік), для портів – 531 USD/т (на 110USD більше за рік).
PORT, аграрний сектор, вартість, долар, збір врожаю, Кореніцин Олександр, СОЯ, ЦІНА, ЭКСПОРТ
