Товарний експорт України у січні-червні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року у доларовому обчисленні скоротився на 24% – до $22,734 млрд, імпорт – на 19%, до $25,3 млрд грн, таким чином дефіцит зовнішньої торгівлі у січні-червні цього року становив $2,56 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно з ними, Україна в першому півріччі до січня-червня-2021 наростила експорт до країн ЄС на 13% – до $13,4 млрд, і на 10% скоротила імпорт із цих держав – до $11,65 млрд, тоді як загалом товарообіг з ЄС у 2022 році становив $25 млрд.
Водночас товарообіг у доларовому обчисленні із країнами СНД скоротився за зазначений період на 38%. Натомість імпорт до цих країн впав на 27% – до $3,7 млрд, експорт просів на 54%, до $1,47 млрд, свідчить статистика митниці.
Україна за тиждень 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис. тонн зернових культур, що демонструє зниження темпів сільгоспекспорту на 11,9% порівняно з попереднім тижнем 1-8 липня.
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Відповідно до них, цього тижня Україна експортувала 280 тис. тонн зернових культур (40 тис. тонн щодобово), тоді як минулого тижня – 318 тис. тонн (45,4 тис. тонн/добу).
При цьому загальний експорт зернових від початку липня поточного року був на 35,4% нижчим за показники аналогічного періоду минулого року (за 1-15 липня-2021 було експортовано 926 тис. тонн). Такий спад у міністерстві пояснюють блокадою військовими кораблями РФ українських морпортів – ключовою експортною інфраструктурою країни.
Уточнюється, що загалом протягом 1-15 липня експортовано 435 тис. тонн кукурудзи (-10% до аналогічного періоду 2021 року), 119 тис. тонн пшениці (у 2,1 раза менше), 40 тис. тонн ячменю (у 4,5 раза менше) та 1,7 тис. тонн борошна (у 3,5 раза менше).
Як повідомлялося з посиланням на попередні дані Мінагрополітики, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (+12,6% порівняно з аналогічною датою 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю ( +35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки було поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Виробник води Voda UA (Київ) планує нарощувати експортне постачання карпатських високогірних вод під торговельними марками Voda UA, “Горянка”, “Карпатська Високогірна” через значне скорочення внутрішнього ринку, спричинене воєнним вторгненням країни-агресора РФ в Україну.
Про запуск проєкту “Support Ukraine, buy Ukrainian” щодо просування українських брендів за кордоном повідомив власник та засновник групи компаній Дмитро Нікіфоров агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Згідно з даними на сайті проєкту https://supportukrainianbusiness.com/, його створено для заохочення європейців купувати українські продукти для підтримки українського бізнесу, який зі свого боку допомагає українським військовим, волонтерам та цивільним організаціям.
Зокрема, з моменту воєнного вторгнення РФ Україну Voda UA вже виділила своєї продукції на 3,5 млн грн для Збройних сил України (ЗСУ), волонтерських організацій, бомбосховищ тощо.
“Про жоден бізнес у Росії чи з російським бізнесом у будь-якому вигляді не може бути й мови”, – відзначив Нікіфоров наслідки російської агресії в Україні.
За словами Нікіфорова, наразі завод Voda UA в Івано-Франківській області працює у штатному режимі, тоді як після початку війни зазнавав проблем із логістикою.
“Логістика була порушена буквально два тижні. Ніхто не хотів їхати до Києва, а одразу за Києвом стояли окупанти, і півкраїни було відрізано для доставки. Наразі все працює у штатному режимі. Є проблеми з витратними матеріалами у постачальників. Наприклад, Гостомельський скляний завод, де виготовляється наша легендарна пляшка, постраждав досить сильно”, – уточнив Нікіфоров.
Водночас офіс Voda UA у Києві закритий, а його співробітники працюють віддалено. Компанія продовжує виплачувати співробітникам офісу 75% від довоєнної ставки заробітної плати, зокрема тим, хто проходить службу у ЗСУ.
Voda UA – група компаній, що видобуває карпатські високогірні води під торговельними марками Voda UA, “Горянка”, “Карпатська Високогірна”. Власником групи компаній є Дмитро Нікіфоров.
Україна від початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) та станом на 21 лютого експортувала 42,54 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 37,3% вище за показники на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 17,85 млн тонн пшениці (на 34,0% більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР). З урахуванням запровадженого 19 жовтня 2021 року Міністерством агрополітики та продовольства обмеження на її експорт на рівні 25,3 млн тонн українські експортери можуть поставити на зовнішні ринки ще 7,45 млн тонн пшениці (29,5% встановленого ліміту).
Україна за зазначений період експортувала 5,57 млн тонн ячменю (+40,8%), 18,68 млн тонн кукурудзи (+41,9%) та 66,3 тис. тонн борошна (-27,2%).
На зазначену дату також експортовано 158,7 тис. тонн жита, що у 94 рази перевищує показник минулого МР.
Як повідомлялося, Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових та зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Україна у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) здатна без шкоди для своєї продовольчої безпеки експортувати 26 млн тонн пшениці з загального рекордного врожаю в 33,1 млн тонн, оскільки її внутрішній ринок не здатний спожити понад 8 млн тонн пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів потрібно лише 3,5 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) на сайті в четвер.
“Експорт надлишків пшениці – це умова отримання українськими аграріями гарантованого високого доходу, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити більше ніж 8 млн т пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів треба лише 3,5 млн т. А в цьому сезоні ми маємо ще збільшені перехідні запаси пшениці з минулого сезону – близько 4 млн тонн”, – ідеться в повідомленні асоціації.
За її даними, попередній рекорд урожаю пшениці було встановлено в сезоні 2019/2020 МР з показником 28,2 млн тонн, при цьому з урахуванням експорту 20,5 млн тонн на її внутрішньому ринку залишилося 7,7 млн тонн цієї культури.
УЗА наголосила, що українські аграрії зможуть експортувати в 2021/2022 МР на зовнішні ринки 26 млн тонн пшениці без будь-яких ризиків для продовольчої безпеки країни та отримати високий дохід завдяки рекордному врожаю і високим цінам на неї на світовому ринку.
“Наразі триває обговорення щорічного меморандуму про граничні обсяги експорту пшениці між учасниками ринку та профільним міністерством. Учасники ринку та експерти переконані, що потрібно дати українським аграріям можливість продати надлишки пшениці в умовах сприятливої для нього цінової ситуації на світовому ринку”, – наголосила асоціація в повідомленні.
За даними УЗА, внутрішній ринок України фізично не зможе спожити занадто великий обсяг пшениці, і збереження в країні значних залишків призведе до недоотримання аграріями частини доходів, унаслідок чого наступного року вони вирішать сіяти іншу культуру замість пшениці.
Як повідомлялося, учасники зернового ринку та Міністерство аграрної політики і продовольства 5 липня підписали меморандум про взаєморозуміння на 2021/2022 МР. При цьому додаток до меморандуму, в якому зазначаються граничні обсяги експорту с/г продукції, буде підписано після того, як стануть відомі обсяги зібраного врожаю.
Цей документ сторони підписують щорічно з 2011 року для збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України.
Сторони в січні 2021 року ринку узгодили граничний обсяг експорту кукурудзи на 2020/2021 маркетинговий рік (МР) розміром 24 млн тонн і внесли відповідні зміни в додаток до меморандуму. До цього в зерновому меморандумі на минулий МР, підписаному в серпні минулого року, містилася узгоджена позиція щодо експорту пшениці та жита на рівні 17,5 млн тонн і 16 тис. тонн відповідно.
Україна у 2020/2021МГ експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн т ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% українського зернової продукції.
Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.
«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.
Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.
Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».
Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».
«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
