Україна від початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) та станом на 21 лютого експортувала 42,54 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 37,3% вище за показники на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 17,85 млн тонн пшениці (на 34,0% більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР). З урахуванням запровадженого 19 жовтня 2021 року Міністерством агрополітики та продовольства обмеження на її експорт на рівні 25,3 млн тонн українські експортери можуть поставити на зовнішні ринки ще 7,45 млн тонн пшениці (29,5% встановленого ліміту).
Україна за зазначений період експортувала 5,57 млн тонн ячменю (+40,8%), 18,68 млн тонн кукурудзи (+41,9%) та 66,3 тис. тонн борошна (-27,2%).
На зазначену дату також експортовано 158,7 тис. тонн жита, що у 94 рази перевищує показник минулого МР.
Як повідомлялося, Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових та зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Україна у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) здатна без шкоди для своєї продовольчої безпеки експортувати 26 млн тонн пшениці з загального рекордного врожаю в 33,1 млн тонн, оскільки її внутрішній ринок не здатний спожити понад 8 млн тонн пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів потрібно лише 3,5 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) на сайті в четвер.
“Експорт надлишків пшениці – це умова отримання українськими аграріями гарантованого високого доходу, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити більше ніж 8 млн т пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів треба лише 3,5 млн т. А в цьому сезоні ми маємо ще збільшені перехідні запаси пшениці з минулого сезону – близько 4 млн тонн”, – ідеться в повідомленні асоціації.
За її даними, попередній рекорд урожаю пшениці було встановлено в сезоні 2019/2020 МР з показником 28,2 млн тонн, при цьому з урахуванням експорту 20,5 млн тонн на її внутрішньому ринку залишилося 7,7 млн тонн цієї культури.
УЗА наголосила, що українські аграрії зможуть експортувати в 2021/2022 МР на зовнішні ринки 26 млн тонн пшениці без будь-яких ризиків для продовольчої безпеки країни та отримати високий дохід завдяки рекордному врожаю і високим цінам на неї на світовому ринку.
“Наразі триває обговорення щорічного меморандуму про граничні обсяги експорту пшениці між учасниками ринку та профільним міністерством. Учасники ринку та експерти переконані, що потрібно дати українським аграріям можливість продати надлишки пшениці в умовах сприятливої для нього цінової ситуації на світовому ринку”, – наголосила асоціація в повідомленні.
За даними УЗА, внутрішній ринок України фізично не зможе спожити занадто великий обсяг пшениці, і збереження в країні значних залишків призведе до недоотримання аграріями частини доходів, унаслідок чого наступного року вони вирішать сіяти іншу культуру замість пшениці.
Як повідомлялося, учасники зернового ринку та Міністерство аграрної політики і продовольства 5 липня підписали меморандум про взаєморозуміння на 2021/2022 МР. При цьому додаток до меморандуму, в якому зазначаються граничні обсяги експорту с/г продукції, буде підписано після того, як стануть відомі обсяги зібраного врожаю.
Цей документ сторони підписують щорічно з 2011 року для збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України.
Сторони в січні 2021 року ринку узгодили граничний обсяг експорту кукурудзи на 2020/2021 маркетинговий рік (МР) розміром 24 млн тонн і внесли відповідні зміни в додаток до меморандуму. До цього в зерновому меморандумі на минулий МР, підписаному в серпні минулого року, містилася узгоджена позиція щодо експорту пшениці та жита на рівні 17,5 млн тонн і 16 тис. тонн відповідно.
Україна у 2020/2021МГ експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн т ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% українського зернової продукції.
Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.
«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.
Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.
Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».
Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».
«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.
Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.
Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.
“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.
Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.
Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Жорстка конкуренція в усіх галузях виробництва та стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій постійно вимагають від бізнеса шукати нові інструменти для розширення ринків збуту.
У серпні 2021 року Клуб експортерів України запустив новий онлайн-проєкт «Digital expo – українські товари і послуги». Мета проєкту полягає у привертанні уваги іноземних імпортерів, дистриб’юторів, представників торговельних мереж до продукції українського виробництва, залученні їх до співпраці і, таким чином, збільшенні українського експорту.
Digital expo – це інтернет-ресурс, на якому представлені лише українські компанії. Кожна з них має свою окрему сторінку з описом діяльності, фото і презентацією товарів і послуг та формою зворотного зв’язку для відправки запитів на співпрацю. Для зручності пошуку всі компанії згруповані за основними категоріями, а саме:
ТОВАРИ:
ПОСЛУГИ:
ТУРИЗМ
Digital expo – це три сайти, кожен з яких своєю мовою: українською, англійською і китайською. Це зроблено для того, щоб покращити охоплення ринку та підвищити довіру іноземних компаній, що розташовані в різних регіонах світу.
Насправді, «Digital expo – українські товари і послуги» – це не новий проєкт Клубу експортерів України. Це модернізований, оновлений і адаптований під сучасні потреби ринку проєкт «Натхненні найкращим в Україні», який був створений ще в 2015 році.
Попередній проєкт на різних етапах свого життя підтримували DHL та ЄБРР. Він презентував українські товари і послуги на міжнародній виставці IF CHINA в Пекіні у 2016 році та CIIE в Китаї у 2019 році.
Влітку 2021 року електронні каталоги Клубу експортерів України перетворились на Digital expo.
За останні 3 місяці (з червня по серпень) 2021 року експонентами виставки було отримано більше 10 000 запитів на співпрацю, які надійшли з Малайзії, Польщі, Туреччини, Китаю, Кореї, Прибалтики та інших країн світу.
Сучасний проєкт став ще краще. Він бере участь в міжнародних онлайн-виставках, серед яких вже: worldexpo, expotobi, food1.com, echemi.com, infobel.com, foodfocus.co.za та інші.
«Digital expo – українські товари і послуги» підтримується світовими і українськими авторитетними організаціями, серед яких: Міністерство економіки України, Київська торгово-промислова палата, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Euromonitor International та інші. Генеральним інформаційним партнером виставки є Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”
Дізнатись більше про проєкт «Digital expo – українські товари і послуги» та подати заявку на участь ви можете за посиланням: https://inspiredbythebestofukraine.ticketforevent.com/ru/home/40010/
Група Феррекспо за результатами дванадцяти місяців 2020 року традиційно стала лідером з експорту залізорудних окатків. Компанія займає це місце більше 20 останніх років серед підприємств країн колишнього СРСР. Такі дані оприлюднило ДП «Укрпромзовнішекспертиза».
Згідно зі звітами ДП «Укрпромзовнішекспертиза», за січень-грудень 2020 року Феррекспо відправила на експорт 11920,5 тис. тонн залізорудних окатків (Полтавський ГЗК (Україна), що входить до Групи Феррекспо, відправив 10483,7 тис. тонн залізорудних окатків, Єристівський ГЗК (Україна), що входить до Групи Феррекспо, – 1436,8 тис. тонн). Експорт здійснювався в країни Європи, Японію, США, Південну Корею, Тайвань, Китай, а також інші країни.
Група Металоінвест експортувала 8478,0 тис. тонн залізорудних окатків (Михайлівський ГЗК (РФ), що входить до Групи Металоінвест, – 6505,0 тис. тонн, Лебединський ГЗК (РФ), що входить до Групи Металоінвест, – 1973,0 тис. тонн). Група Північсталь, зокрема Карельський окатиш (РФ), відправила на експорт 3812,0 тис. тонн залізорудних окатків. Група Метінвест експортувала 3370,6 тис. тонн залізорудних окатків (Центральний ГЗК (Україна), що входить до Групи Метінвест, – 2215,6 тис. тонн, Північний ГЗК (Україна), що входить до Групи Метінвест, – 1155,0 тис. тонн). Група Євраз (Качканарський ГЗК (РФ)) експортувала 615,0 тис. тонн залізорудних окатків.
За цей же період Полтавський ГЗК (Україна) виробив 11218,2 тис. тонн залізорудних окатків. Виробництво Михайлівського ГЗК (РФ) склало 14472,0 тис. тонн залізорудних окатків, Карельського окатиша (РФ) – 10791,0 тис. тонн, Стойленського ГЗК (РФ) – 6801,0 тис. тонн, Качканарського ГЗК (РФ) -6546, 0 тис. тонн.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використувуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
