Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Експерти Atlantic Council та Experts Club обговорили майбутню політику Дональда Трампа

Сьогодні Дональд Трамп офіційно розпочне свою каденцію як 47-й президент Сполучених Штатів Америки. Його можливі дії та стратегії на міжнародній арені стали головною темою обговорення на зустрічі експертів, організованій Atlantic Council і Experts Club. Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Брайан Меффорд та засновник Experts Club Максим Уракін розглянули ключові питання, які вплинуть на геополітичну ситуацію у світі, зокрема на Україну.

Брайан Меффорд зазначив, що перші місяці Трампа на посаді будуть зосереджені на вирішенні внутрішніх питань, таких як затвердження членів його кабінету в Сенаті. Однак експерт підкреслив, що Україна залишатиметься важливим питанням зовнішньої політики США.

“Україна вже має спеціального посланця – генерала Келлога. Хоча його візит до Києва був відкладений, це свідчить, що Україна залишається серед пріоритетів. Її безпека має вирішальне значення для стабільності в регіоні”, – зауважив Меффорд.

Однією з ключових тем обговорення стало членство України в НАТО, яке було вперше обіцяне ще на саміті в Бухаресті у 2008 році. На думку Брайана Меффорда, це рішення могло б запобігти багатьом нинішнім проблемам.

“Тоді це було серйозною помилкою. Росія використала цю невизначеність: спочатку в Грузії, а потім в Україні. Тепер через війну на власній території питання НАТО для України відкладається на невизначений час. Водночас є необхідність довгострокових гарантій безпеки. Україна потребує сучасної зброї, тому США та європейські партнери повинні залишатися надійними союзниками України”, – пояснив він.

В той же час, за словами експерта, питання фінансування НАТО стало одним із найбільш обговорюваних у період першого президентства Трампа, коли він закликав європейські країни збільшити свої витрати на оборону.

“США витрачають на оборону більше, ніж наступні дев’ять країн разом. Трамп мав рацію, наполягаючи, щоб європейські країни витрачали мінімум 2% ВВП на оборону. І тепер ці вимоги виконуються. Зростання витрат на оборону в Європі – це в інтересах усіх. Союз залишається потужним інструментом для забезпечення стабільності “, – наголосив Меффорд.

За його словами, вихід США з НАТО наразі є малоймовірним сценарієм.

Меффорд припустив, що адміністрація Трампа продовжить жорстку економічну політику щодо Китаю, включаючи торгові війни.

“Китай не дотримується справедливих правил у міжнародній торгівлі. Підтримка Тайваню буде незмінною, оскільки США мають стратегічні інтереси у регіоні. Хоча Китай часто демонструє силу, його економіка на межі рецесії, а військова міць перебільшена”, – пояснив він.

Експерт також торкнувся питання санкцій проти Росії, які залишаються ефективним інструментом міжнародного тиску.

“Трамп за своєї попередньої каденції запровадив більше санкцій проти Росії, ніж Обама. Їхнє пом’якшення можливе лише за умови припинення війни. Це довгостроковий механізм, який не можна ігнорувати”, – підкреслив Меффорд.

Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на важливості обрання Дональда Трампа для України та світу та нагадав про інші важливі вибори для України та регіону в 2025 році:

“Для України партнерство зі Сполученими Штатами є вирішальним. Проте нам варто бути готовими до різних сценаріїв і посилювати власну економічну стійкість та диверсифікувати закордонну політику з огляду на дуже важливі вибори в цьому році в Німеччині, Польщі, Румунії, Молдові, Канаді. Світ стає надалі дуже динамічним”, – зазначив Максим Уракін.

Аналіз експертів показав, що політика Трампа щодо України буде формуватися під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Водночас роль України у глобальній безпеці лише зростатиме, а міжнародна підтримка залишатиметься критично важливою для безпеки на Європейському континенті.

З повною версією відео ви можете ознайомитись за посиланням:

Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:

https://www.youtube.com/@ExpertsClub

, , , , , , , ,

Ситуація на ринку праці Сербії у 2024 році – Experts Club

На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.

Ключові характеристики ринку праці в Сербії:

1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.

2) Основні сектори зайнятості:

      • Промисловість – 25%;
      • Сільське господарство – 18%;
      • Послуги – 45% (включно з IT, торгівлею і туризмом).

3) Середній рівень заробітної плати:

    • Середня зарплата в Сербії становить 770 євро, у Белграді – 950 євро.
    • Найвищі зарплати спостерігаються в IT (до 1 500 євро), фармацевтиці (1 200 євро) і фінансовому секторі (1 000 євро).

4) Найбільш затребуваними професіями є:

IT-фахівці;

Інженери;

Медичний персонал;

Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.

Роль мігрантів на ринку праці Сербії

Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.

Основні групи мігрантів та їхні ролі:

  1. Українці:
    • Офіційна чисельність: близько 30 000 осіб.
    • Сфери зайнятості: будівництво, сільське господарство, послуги, технічні професії.
    • Українці активно задіяні в інфраструктурних проектах, таких як будівництво доріг, мостів і промислових об’єктів.
  2. Громадяни Боснії і Герцеговини:
    • Чисельність: близько 25 000 осіб.
    • Пріоритети: сфери послуг, включно з торгівлею, готельним бізнесом і ремонтними роботами.
    • Завдяки близькості мови і культури, громадяни Боснії легко інтегруються на ринку праці Сербії.
  3. Громадяни Північної Македонії:
    • Чисельність: близько 20 000 осіб.
    • Основні галузі: промислове виробництво, сільське господарство і транспорт.
  4. Громадяни Росії:
    • Чисельність сильно варіюється залежно від джерела даних: від 70 до 150 тисяч осіб.
    • Сфери зайнятості: IT, нерухомість, освіта.
    • Росіяни частіше обіймають висококваліфіковані посади, особливо в Белграді, а також інвестують у власний бізнес у сферах громадського харчування, IT, тощо.
  5. Китайці:
    • Чисельність: близько 30 000 осіб.
    • Роль: розвиток роздрібної торгівлі, управління підприємствами у сфері послуг.

Закономірності:

  • Українці та балканські мігранти (Боснія, Македонія): частіше працюють на позиціях, що вимагають фізичної роботи або технічної кваліфікації, а також зосереджені на підприємницькій діяльності.
  • Росіяни: обіймають посади у сфері технологій, фінансів та освіти.
  • Китайці: зосереджені на підприємницькій діяльності, відкритті малих і середніх бізнесів.

Виклики ринку праці з урахуванням міграції

  1. Брак кваліфікованої робочої сили:
    • Сербія залучає іноземних працівників, щоб компенсувати дефіцит у будівництві, медицині та IT.
  2. Конкуренція серед мігрантів:
    • Громадяни сусідніх країн, таких як Боснія і Македонія, мають перевагу через схожість мов і простіший процес інтеграції.
  3. Регуляція міграції:
    • Процедури оформлення документів для роботи залишаються відносно простими, але потребують оптимізації для скорочення бюрократії.

Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:

  • Залучення інвестицій в інфраструктуру і промисловість.
  • Збільшення попиту на кваліфікованих фахівців через відтік місцевих кадрів до країн ЄС.
  • Спрощення процедур трудової міграції.

Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.

 

, ,

У Румунії визначилися з датою президентських виборів

Правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться в Румунії 4 травня і 18 травня, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в Ліберальній партії Румунії.

Повідомляється, що, за твердженнями в коаліційних партіях, вони погодилися підтримати єдиного кандидата в президенти, щоб не допустити перемоги ультраправих, і на сьогодні їхнім кандидатом є Крін Антонеску, колишній лідер лібералів, однак експерти припускають можливість висування іншого кандидата від правлячої коаліції.

Як пише Politico, незважаючи на скасування результатів попередніх виборів, популярність у Румунії зберігає проросійська кандидатка Келін Джорджеску, про що свідчить опитування, проведене Digi 24 на замовлення мера Бухареста Нікусора Дана, який також планує балотуватися на посаду президента Румунії як незалежний кандидат на повторних виборах. Опитування показало, що щонайменше 40 відсотків румунів планують голосувати за Джорджеску, сказав Дан в інтерв’ю Digi24, не уточнивши, скільки людей було опитано.

У середу Олена Ласконь, лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії», яка посіла на попередніх виборах друге місце з 19,18% голосів виборців, пообіцяла виставити свою кандидатуру знову.

Як повідомлялося, Верховний суд Румунії в грудні 2024 р. скасував результати першого туру президентських виборів 24 листопада через звинувачення в іноземному втручанні після перемоги проросійського кандидата Келіна Джорджеску.

Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про найголовніші вибори у світі, відео доступне тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=zWf7UqPASklCy5nr

,

Основні економічні індикатори України та світу за січень-вересень від Experts Club

Аналіз ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за січень-вересень 2024 року ґрунтується на офіційних даних Держслужби статистики України, НБУ, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.

Макроекономічні показники України

Економіка України в січні-вересні 2024 року демонструвала невелике зростання. Згідно з даними Міністерства економіки, зростання реального ВВП у липні становило 2,7% у річному вираженні, що краще за червневі 1,1%, але гірше за травневі 3,7%. За підсумками третього кварталу 2024 року зростання може перевищити раніше прогнозовані 3,1%.

«Українська економіка продовжує рухатися вперед, незважаючи на складні виклики, спричинені війною та зовнішніми економічними чинниками. Нашим ключовим завданням залишається підтримання стабільного зростання та залучення інвестицій у стратегічні сектори економіки,» – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

Однак зростання інфляції залишається викликом для економіки. У вересні річна інфляція сягнула 8,6%, прискорившись із 7,5% у серпні. Споживчі ціни в місячному вимірі зросли на 1,5%, після 0,6% у серпні та нуля в липні. Національний банк України переглянув прогноз інфляції на 2024 рік, збільшивши його з 8,5% до 9,7%.

«Інфляція залишається однією з ключових проблем. Високі темпи зростання цін істотно знижують купівельну спроможність населення, що створює додаткові ризики для економіки», – наголосив Уракін.

Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за дев’ять місяців збільшилося на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і сягнуло $20,382 млрд. Це свідчить про високі обсяги імпорту і недостатні темпи зростання експорту.

«Збільшення від’ємного сальдо торгівлі сигналізує про необхідність перегляду стратегій підтримки експорту. Лише через розвиток конкурентоспроможності національного виробництва можна досягти збалансованого економічного зростання», – зазначив Уракін.

Надходження до державного бюджету України у вересні знизилися до 122,9 млрд грн після різкого збільшення в серпні до 387,4 млрд грн, зумовленого грантами від США та ЄС. Це підкреслює важливість зовнішньої допомоги для підтримки бюджету в умовах війни.

Міжнародні резерви України скоротилися на 8,1% у вересні, досягнувши $38,9 млрд. Основною причиною стало скорочення міжнародних надходжень на тлі виплати боргових зобов’язань.

Глобальна економічна ситуація

Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання світової економіки на рівні 3,2% у 2024 році. Водночас у США темпи зростання в третьому кварталі становили 2,8% на тлі збільшення споживчих витрат на 3,7%. Економіка Євросоюзу демонструє скромніші результати: прогноз зростання у 2024 році знижено до 0,9%, а в Єврозоні – до 0,8%.

«Глобальна економіка стикається з низкою викликів, включно з уповільненням зростання в Китаї та високими процентними ставками. Однак ключовою проблемою залишається ціновий тиск, що зберігається, і геополітична нестабільність», – підкреслив Максим Уракін.

Китайська економіка зросла на 4,6% у третьому кварталі, але прогноз зростання на 2024 рік було знижено до 4,8%. Індія продовжує демонструвати стабільне зростання на рівні 7%, а Бразилія поліпшила свої показники до 3%.

«Світова економіка зараз балансує між відновленням і новими ризиками. Прогнози на найближчі роки залежать від розв’язання геополітичних конфліктів і здатності глобальних лідерів стабілізувати економіку», – додав Максим Уракін.

Економічні показники України та світу за дев’ять місяців 2024 року демонструють суперечливу картину. Зростання ВВП і позитивні сигнали з боку світових ринків поєднуються з інфляційними ризиками та дисбалансом зовнішньої торгівлі. Глобальна економіка також перебуває під тиском численних факторів невизначеності.

«Для України важливо зосередитися на структурних реформах, що стимулюють зростання експорту та залучення іноземних інвестицій. Тільки через сталий розвиток ключових галузей можна забезпечити довгострокову економічну стабільність,» – резюмував Максим Уракін.

Більш детально про поточні тенденції у економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI

,

Шольцу винесли вотум недовіри, на Німеччину чекають позачергові вибори

Депутати Бундестагу в понеділок винесли вотум недовіри уряду канцлера ФРН Олафа Шольца, повідомляє Баварське радіо.
«Канцлер виніс питання про довіру в Бундестазі, і програв його, як і планувалося. Це означає: президент розпустить парламент, і в лютому відбудуться вибори», – зазначає радіостанція.
Недовіру уряду Шольца висловили 394 депутати, 207 – підтримали уряд, 116 депутатів утрималися.
Шольц сам раніше закликав провести таке голосування, оскільки, як зазначають європейські ЗМІ, це дасть йому змогу провести дострокові вибори. Тепер, як очікується, Шольц попросить президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра розпустити Бундестаг. Якщо парламент розпустять, вибори в Німеччині мають відбутися протягом 60 днів із дати розпуску.
Раніше Шольц, який очолює Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), домовився з опозиційними партіями про плани провести дострокові вибори 23 лютого 2025 року.
У листопаді правляча коаліція у ФРН розпалася через розбіжності через економічну політику Шольца.
Водночас німецькі партії вже готуються до дострокових виборів. Керівництво СДПН ухвалило рішення знову висунути Шольца як кандидата на посаду канцлера. Це рішення ще має затвердити партійний з’їзд 11 січня 2025 року, проте німецькі ЗМІ зазначали, що це просто формальність. До теперішнього моменту кандидатами в канцлери також є лідер ХДС Фрідріх Мерц, віце-канцлерка ФРН Роберт Габек від партії «Союз 90/Зелені» і голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео огляд найголовніших виборів у світі – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=k5LDANC7lkpbK0Nh

, ,

Економіка України та світу: аналіз від Experts Club

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїми спостереженнями щодо ключових показників і ризиків для економіки України та світу станом на листопад 2024 року.

Макроекономічна ситуація в Україні

За словами Максима Уракіна, економіка України продовжує демонструвати повільне зростання.

«За даними Нацбанку, у жовтні 2024 року ВВП України зріс на 1,3% порівняно з жовтнем минулого року. Це гірше за вересневі показники, але помітно краще за дані за літні місяці. Однак у сільському господарстві спостерігаються негативні тенденції. Урожай цього року виявився значно нижчим за минулорічний, що вдарило по агросектору – одному з ключових драйверів економіки», – зазначив Максим Уракін.

Також експерт вказав на різке погіршення зовнішньоторговельного балансу.

«Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами за дев’ять місяців збільшився майже на 6%, сягнувши лякаючої позначки у 20 мільярдів доларів. Основними причинами стали зростання імпорту енергоносіїв і брак робочої сили на експортно орієнтованих підприємствах», – додав Уракін.

Держборг України, за словами експерта, також викликає величезну тривогу.

«На жовтень 2024 року борг становить уже 6,4 трильйона гривень, або близько 155 мільярдів доларів. При цьому міжнародні резерви скоротилися більш ніж на 2 мільярди доларів і дорівнюють 36 мільярдів», – підкреслив Уракін.

Глобальна економіка: виклики та перспективи

На світовому рівні ключові ризики пов’язані зі зростанням боргового навантаження.

«Глобальний обсяг держборгу вже перевищує 100 трильйонів доларів, що становить 93% світового ВВП. Найближчими роками цей показник продовжить зростати, що створює додатковий тиск на бюджети більшості країн», – зазначив Уракін.

Економіки розвинених країн, на думку експерта, демонструють неоднорідну динаміку. США показують впевнене зростання, їхній ВВП збільшився майже на 3% у третьому кварталі. Водночас економіка єврозони фактично стагнує, а Німеччина і зовсім зіткнулася з нульовою динамікою розповів економіст.

Водночас Китай продовжує відігравати ключову роль у світовій економіці. «У третьому кварталі показало зростання ВВП КНР, яке збереглося на рівні 5%, проте темпи сповільнилися через геополітичну напруженість і внутрішні проблеми, зокрема, в будівельному секторі», – зазначив Максим Уракін.

Погляд у майбутнє

Максим Уракін висловив обережний оптимізм щодо довгострокових перспектив.

«Світова економіка стикається з безліччю викликів, включно з інфляцією, геополітичними конфліктами та протекціонізмом. Однак, незважаючи на всі труднощі, є підстави вважати, що зростання хоча б у помірних межах збережеться», – підсумував він.

Експерт також закликав до активнішої міжнародної координації для подолання економічних викликів.

«Стабільність вимагає спільних зусиль, і тільки шляхом діалогу та співпраці ми зможемо мінімізувати ризики», – резюмував Максим Уракін.

Більш детально про поточні тенденції у світовій економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI

Підписатися на канал можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , ,