Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає різке поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і, як один із наслідків, прискорення зростання економіки до 5% у 2024 рік і 7-7,5% – у 2025-2026 роках.
“Подальший економічний розвиток України залежить від тривалості та активної фази воєнних дій… Завдяки воєнним успіхам українських захисників і захисниць значне зниження безпекових ризиків очікується з другої половини 2024 року, що позитивно позначиться на показниках економічного і соціального розвитку України на 2025-2026 роки”, – ідеться в документі.
Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8% наступного року, до 7% – у 2025 році та 5,8% – у 2026 році.
Серед інших оцінок – зниження рівня безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.
Під час формування дохідної частини очікується зростання надходжень від Нацбанку у 2025 році до 103,9 млрд грн із 17,7 млрд грн у 2024 році з подальшим скороченням до 15,4 млрд грн.
Як повідомлялося, уряд у п’ятницю затвердив проєкт держбюджету-2024 із доходами 1 трлн 746,3 млрд грн, видатками 3 трлн 108,2 млрд грн і граничним дефіцитом 1 трлн 593,6 млрд грн.
Щодо чинного закону про держбюджет-2023 доходи пропонується збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.
Водночас цього тижня уряд вніс до Ради законопроєкт №10038 із правками до держбюджету-2023 про збільшення його видатків на 328,5 млрд грн завдяки зростанню внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн.
Порівняно з ним доходи в проєкті держбюджету-2024 вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд грн, тоді як витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд грн, а дефіцит – на 20,7%, або 416,8 млрд грн.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% відносно першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання, зазначено в пояснювальній записці до урядового проєкту держбюджету на 2024 рік.
“За оцінками Міністерства економіки, за підсумками восьми місяців зростання становить 3%”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, “окремим видам економічної діяльності” вдалося швидко адаптуватися до наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС.
“Кращі порівняно з очікуваннями результати економічної активності зумовлені швидкою адаптацією підприємств до нових умов діяльності разом із відновленням внутрішнього попиту, який був традиційним драйвером зростання економіки України в попередні роки”, – зазначено в пояснювальній записці.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко минулого тижня повідомила про підвищення прогнозу зростання ВВП 2023 року до 4%, проте в пояснювальній записці, як і раніше, ідеться про зростання економіки цьогоріч на 2,8% за інфляції 14,7%, хоча за підсумками серпня вона знизилася до 8,6%.
Згідно з пояснювальною запискою, Мінекономіки станом на середину червня цього року прогнозувало зростання ВВП наступного року на 5% при зниженні інфляції на кінець року до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-липні 2023 року зросло втричі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до $13,879 млрд із $4,315 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-липнем 2022 року скоротився на 14,7% – до $21,795 млрд, тоді як імпорт зріс на 19,4% – до $35,673 млрд.
Держстат уточнив, що в липні-2023 порівняно з червнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 11,7% – до $2,671 млрд, а імпорту зріс на 1,7% – до $5,132 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в липні-2023 було від’ємним і становило $2,461 млрд, тоді як у попередньому місяці воно також було від’ємним – $2,018 млрд.
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 225 країн світу.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=whY2sRqoznCjmcb7
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Міністерство економіки підвищило прогноз зростання валового внутрішнього продукту України (ВВП) у 2023 році до 4%, повідомила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко в Києві в суботу на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, організованої Фондом Віктора Пінчука.
“Цього року ми вважаємо, що зростання ВВП буде 4%, хоча песимісти вважають, що 3%… Ми зберегли макростабільність, це база для подальшого відновлення України”, – сказала вона.
Свириденко уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що уряд ще не затвердив прогноз на 2024 рік, тоді як Національний банк України очікує зростання ВВП на 3,5%, а 2025 року – до 6,8%.
“Ми завжди більш оптимістичні, ніж Нацбанк”, – водночас вказала перший віцепрем’єр – міністр економіки.
Вона додала, що інфляція, за прогнозом НБУ, цього року сповільниться до 10,6%, а базова інфляція – до 9%.
У виступі перший віце-прем’єр також нагадала, що нещодавно НБУ знизив облікову ставку до 22% річних.
“Як учасник цієї дискусії скажу, що я виступала за більше зниження. Я думаю, що наша макроекономічна ситуація дозволяє нам бути більш гнучкими, але, як завжди, реалістичними”, – зазначила Свириденко.
За її словами, Мінекономіки бачить поліпшення в агросекторі, а також розраховує, що в листопаді буде створено робочий інструмент військового страхування зусиллями як українського уряду, так і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Перша віцепрем’єрка наголосила, що уряд також активно працює над чотирирічним планом розвитку в рамках заявленої ЄС програми Ukraine Facility, який запрацює вже від початку 2024 року і стане основою подальшого зростання її економіки.
Як повідомлялося, Мінекономіки в червні дещо погіршило прогноз ВВП на цей рік – з 3,2% до 2,8% у зв’язку з руйнуванням Каховської ГЕС і песимістичними очікуваннями щодо майбутнього врожаю. За словами директора департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки Наталії Горшкової, на початку серпня відомство вже припускало зростання економіки 2023 року на 5%, але поки що консервативно зберігало оцінку 2,8% з урахуванням наявних ризиків. На той момент Мінекономіки прогнозувало прискорення зростання ВВП наступного року до 5% за уповільнення інфляції до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України 2023 року з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік із 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Інфляція в Україні за підсумками серпня знизилася в річному вираженні до 8,6%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=LFj-pDmojahwtHkA
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Темпи зростання населення Африки загрожують тим, що ресурсів континенту перестане вистачати для задоволення потреб його жителів, заявив у вівторок президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі.
“На африканському континенті протягом кількох років ми досягнемо позначки в 1,6 млрд осіб. Африка багата на ресурси, але вони не можуть допомогти всім”, – наводить Arab news слова президента на першому Глобальному конгресі з народонаселення, охорони здоров’я та розвитку, що триває з 5 до 8 вересня в Каїрі.
Він зазначив, що у зв’язку з невідкладним характером цієї проблеми конгрес необхідно проводити щорічно.
За словами президента, кількість громадян Єгипту сягає 105 млн осіб, і, крім них, у країні перебувають ще 9 млн осіб, проте єгипетському уряду, на відміну від деяких інших країн, вдається справлятися з відповідними викликами. Водночас, уточнив ас-Сісі, за останні 75 років співвідношення між національними ресурсами і зростанням населення стало менш оптимальним, і це позначилося на охороні здоров’я та системі освіти.
Зі свого боку міністр охорони здоров’я Єгипту Халід Абдель Гаффар наголосив, що демографічне зростання є найсерйознішим викликом для країни. Міністр планування та економічного розвитку Хала Ель-Саїд зазначила що, хоча коефіцієнт народжуваності знизився, проте за останні 10 років населення Єгипту приросло ще на 25 млн осіб.
Раніше проєкт Experts Club випустив аналітичне відео про економічні відносини Єгипту та України –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
