Experts club представляє рейтинг за 2024 рік усіх країн, що виробляють сталь у світі. Рейтинг складений Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel) щомісяця оновлює дані по всіх країнах-виробниках сталі. Нижче представлено дані виробництва в млн тоннах, у дужках наведено відсотки від виробництва у 2023 році.
У 2024 році глобальне виробництво сталі продовжило демонструвати високі показники, незважаючи на коливання попиту і вплив економічних чинників. Беззаперечним лідером ринку залишається Китай, який випустив 1005,1 млн тонн сталі, що становить понад половину світового обсягу. Індія, яка посіла друге місце, продовжує нарощувати виробництво, досягнувши 149,6 млн тонн, а Японія замикає трійку лідерів з 84 млн тонн, далі в рейтингу США і Росія.
Проросійського кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску (Călin Georgescu) затримали в середу.
«Келін Джорджеску збирався подати свою нову кандидатуру на пост президента. Приблизно 30 хвилин тому система зупинила його на дорозі і забрала на слухання в прокуратуру! Де демократія, де партнери, які повинні захищати демократію?» – ідеться в повідомленні його комунікаційної команди, опублікованому на особистій сторінці Джорджеску у Facebook у середу.
Раніше того ж дня він повідомив про масові обшуки у його прихильників, назвавши чинну владу «комуністично-більшовицькою системою», а також закликав усіх зібратися на акцію протесту на площі Перемоги в Бухаресті в суботу, 1 березня.
Як повідомлялося, Джорджеску вийшов у лідери першого туру виборів, що відбулися в країні 24 листопада, його підтримали 22,94% виборців. Друге місце з 19,18% голосів виборців посіла лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії» Олена Ласконі. Однак один із кандидатів у президенти Крістіан Тергес, якого підтримує Румунська національно-консервативна партія, заявив про фальсифікації на виборах. Конституційний суд Румунії одноголосно ухвалив рішення перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені, а 6 грудня одноголосно ухвалив рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів за два дні до другого. Скасування виборів відбулося на тлі розсекречення інформації від спецслужб, що свідчить про втручання РФ у вибори.
Пізніше правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться 4 травня і 18 травня.
Джорджеску називав Україну «вигаданою державою», а також заявляв, що її території розділять сусідні країни. За його словами, у разі обрання він не допустить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшої військової допомоги Києву. Він також заявляв, що Бухарест не зобов’язаний дотримуватися зобов’язань НАТО щодо витрат на оборону, і піддав сумніву ефективність використання коштів ЄС, які сприяли економічному зростанню і розвитку інфраструктури в Румунії. Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі в 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Екзит-поли, проведені після завершення парламентських виборів у Німеччині, свідчать про перемогу опозиційного блоку ХДС-ХСС, повідомляє Bild у неділю в Телеграм-каналі. Лідером перегонів стала партія CDU/CSU на чолі з Фрідріхом Мерцем, яка набрала, згідно з екзит-полами, 29% голосів. Це означає, що саме Мерц стане новим канцлером.
«Порівняно з виборами 2021 року християнські демократи значно посилили свої позиції», – пише Bild.
Друге місце, за даними опитувань, посіла «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько понад 19%.
«Однак, незважаючи на успіх, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не готові співпрацювати з нею», – зазначає Bild.
Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів – це найгірший результат за 135 років. Також серйозних втрат зазнали «Зелені» (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), що балансує на межі проходження в парламент.
Bild називає «несподіваним» повернення партії «Ліві», яка, незважаючи на ослаблення після відходу Сари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас заснований Вагенкнехт рух BSW зупинився на позначці близько 5%: потрапить партія до Бундестагу чи ні, поки що неясно.
Тепер головне питання – хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом виглядає союз CDU/CSU з SPD, оскільки консерваторам і «Зеленим» може не вистачити голосів.
«Визначеності можна чекати найближчими тижнями, коли почнуться переговори про формування нового уряду», – зазначають оглядачі Bild. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
У Німеччині відкрилися виборчі дільниці на дострокових виборах до бундестагу. Вони пропрацюють до 18.00 неділі. Загалом у виборах беруть участь 29 політичних партій.
З 08.00 неділі, 23 лютого, по всій Німеччині відкрилися виборчі дільниці для голосування на дострокових виборах до бундестагу. Вони пропрацюють до 18.00.
У країні близько 59,2 млн виборців. З них 24,9 млн (42%) – старші за 60 років. Близько 2,3 млн виборців (3,9%) – молоді люди, які досягли 18 років і вперше отримали право голосу на федеральних виборах.
Для голосування за кордоном зареєструвалося ще близько 200 000 громадян ФРН. Їхнє загальне число оцінюють приблизно в 3-4 млн. Причина низької явки серед них – бюрократичні труднощі та необхідність висилати бюлетень на батьківщину поштою.
Загалом у виборах беруть участь 29 політичних партій. У всіх 16 федеральних землях виступлять 10 із них: Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), «Союз-90»/«зелені», Вільна демократична партія (ВДП), “Альтернатива для Німеччини » (АДГ), Ліва партія, Союз Сари Вагенкнехт (ССВ), Вільні виборці, Volt, Марксистсько-ленінська партія Німеччини, Альянс Німеччина. Християнсько-демократичний союз (ХДС) бере участь у виборах у 15 землях, крім Баварії. Там виступає сестринський йому Християнсько-соціальний союз (ХСС).
Передвиборчі опитування обіцяли найбільшу підтримку консервативному блоку ХДС/ХСС. За ним слідувала ультраправа АдН. Потім – лівоцентристська СДПН і ліволіберальні «Зелені». Рейтинг Лівої партії, лівопопулістської ССВ і ліберальної ВДП коливався в районі 5%, необхідних для проходження в бундестаг. Згідно із соціологами, близько 20% виборців до останнього не могли вирішити, за кого голосувати і чи йти взагалі на вибори.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відео аналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Джерело: https://amp.dw.com/ru/v-germanii-nacalos-golosovanie-na-vyborah-v-bundestag/a-71717875
ВВП єврозони в четвертому кварталі 2024 року збільшився на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу, що представило переглянуті дані. Попередньо повідомлялося, що ВВП не змінився. Експерти в середньому очікували підтвердження попередньої оцінки, за даними Trading Economics.
У річному виразі економіка єврозони зросла на 0,9% – максимальними темпами від початку 2023 року. Динаміка цього показника збіглася з попередньою оцінкою і консенсус-прогнозом аналітиків.
У третьому кварталі ВВП єврозони збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 0,9% у річному виразі.
Економіка Німеччини в жовтні-грудні знизилася на 0,2% у поквартальному виразі, Франції – на 0,1%, Іспанії – зросла на 0,8%, ВВП Італії не змінився.
У річному виразі ВВП Німеччини також зменшився на 0,2%, Франції – зріс на 0,7%, Іспанії – на 3,5%, Італії – на 0,5%.
Економіка Євросоюзу в четвертому кварталі зросла на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,1% у річному виразі.
Це друга оцінка динаміки ВВП за четвертий квартал із трьох. Третя оцінка буде опублікована 7 березня. Згідно з попередніми даними, у 2024 році ВВП єврозони зріс на 0,7%, ЄС – на 0,9%.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили раніше відео аналіз про економіку України та світу – https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=b_tVU8Zeg_-xZVEo
Джерело: http://relocation.com.ua/vvp-yevrozony-v-iv-kvartali-zris-na-01/
