За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
Кабінет міністрів України погодив підписання договору між урядом країни та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) про створення на території країни проектного офісу для надання їй технічної та гуманітарної допомоги в умовах російської військової агресії.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України у вівторок, Кабмін 27 вересня уповноважив першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко підписати цю угоду.
“Україна давно і плідно співпрацює з ФАО – організацією, місією якої є боротьба з голодом по всьому світу. Наша держава була і залишається житницею Європи та світу, проте через війну, розв’язану росією, допомога потрібна вже нам. ФАО надає її, Зокрема, реалізуючи спільно з урядами країн-партнерів програми підтримки українських аграріїв”, – цитує міністерство Свириденка у повідомленні.
Уточнюється, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну ФАО оновила план швидкого реагування для допомоги українським малим та середнім фермерам та агровиробникам. Станом на середину серпня організація надала екстрену допомогу у вигляді насіннєвого матеріалу та коштів для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Крім того, ФАО та уряд України за фінансової підтримки Японії та Канади реалізує проекти щодо відновлення елеваторних потужностей у воюючій країні, які передбачають постачання українським аграріям з 10 регіонів обладнання для навантаження та розвантаження зерна, модульних контейнерів для зберігання тощо.
За даними Мінекономіки, реалізація плану швидкого реагування та стратегії щодо нарощування елеваторних потужностей в Україні обійдеться ФАО та його партнерам сумарно $180,4 млн.
“Прийняття Угоди та створення в Україні офісу FAO дозволить підняти співпрацю на більш високий рівень… Очікуємо на тіснішу координацію у питаннях зернового експорту. Україна й надалі допомагатиме країнам, де гостро стоїть питання продовольства. У перспективі співпраця сприятиме зростанню українського експорту та досягненню нашої цілі – створення експортоорієнтованої економіки з високою доданою вартістю”, – підсумувала Свириденко у повідомленні Мінекономіки.
ФАО – установа ООН, що спеціалізується на забезпечення продовольчої безпеки у світі, підвищення рівня харчування та стандартів життя у його країнах-членах. В організації складається 194 країни, Україна приєдналася до неї у 2003 році.
