Державний бюджет України одержав $235 млн пільгового фінансування від уряду Японії в рамках нових системних проєктів Світового банку “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво” (RISE) і “Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні” (LEARN).
Як повідомив Мінфін у пресрелізі в середу, у рамках RISE надійшло $130 млн позики, які буде спрямовано на розв’язання критичних проблем, що перешкоджають зростанню та сталому розвитку приватного сектору.
Міністерство уточнило, що отримані $105 млн японських коштів за проєктом LEARN є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання в школах шляхом надання субвенцій на укриття та шкільні автобуси у 2024 році.
Проєкти реалізовують з використанням фінансового інструменту Program-for-results – PforR, коли кошти виділяють після досягнення Україною частини результатів.
Мінфін зазначив, що до кінця 2024 року Україна очікує залучити ще $120 млн і $95 млн у рамках RISE і LEARN відповідно.
Міністерство економіки України спільно з Європейським Союзом та урядом Німеччини дали старт новій грантовій програмі на EUR480 тис., у межах якої 12 малих і середніх підприємств зможуть отримати фінансування до EUR40 тис. на розвиток власного експорту, повідомила прес-служба Мінекономіки.
Згідно з повідомленням, узяти участь у програмі можуть малі та середні українські бізнеси, що працюють у секторах переробної промисловості (харчова, легка промисловість, машинобудування, будівництво, виготовлення меблів тощо), креативної індустрії (мода, дизайн тощо), а також інших галузей з експортним та інноваційним потенціалом.
Передбачається, що в рамках проєкту 12 відібраних учасників отримають грант у розмірі до EUR40 тис. кожен, а також групові та індивідуальні консультації від експертів, нетворкінг-сесії та інші активності, що допоможуть виявити й усунути процеси, які “блокують” бізнес на шляху до експорту та інноваційного розвитку.
Заявку для участі в грантовій програмі можна подати до 23:59 25 червня 2024 року на сайті проєкту.
“З початком повномасштабного російського вторгнення програма EU4Business надала майже EUR8 млн для підтримки МСП в Україні (…). Цією грантовою програмою ми хочемо допомогти українським бізнесам подолати наслідки війни, забезпечити доступ до фінансування, допомогти з пошуком нових ринків та покращити бізнес-середовище України”, – зазначив керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні Генрік Вітфельдт.
Як повідомлялося, грантова програма для малого та середнього бізнесу на EUR480 тис. є частиною програми міжнародного співробітництва EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП. Вона спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з реалізації програми в Україні – Громадська спілка “Мережа Глобального договору в Україні”.
Керівний комітет Інвестиційної структури (Steering Board of the Ukraine Investment Framework), створеної ЄС 17 квітня в рамках інструменту Ukraine Facility, розподілив понад EUR1 млрд фінансування на зниження ризиків інвестицій, здебільшого малих і середніх підприємств в Україні, через Міжнародні фінансові організації (МФО) і банки, повідомив заступник міністра економіки України Олексій Соболєв.
“Тобто цього року фінансування розвитку малого та середнього бізнесу буде достатньо”, – сказав він на Ukraine’s Future Summit у Брюсселі 18 квітня.
Соболєв закликав активніше торгувати та створювати спільні підприємства з українськими компаніями, бо зазначений вище механізм дасть змогу забезпечити кредитне плече та додаткові гарантії.
“Завдяки Плану України та Ukraine Facility ви матимете доступне фінансування для розширення бізнесу в Україні, і те, що нам потрібно просто зараз, буде доступно. Цього року це буде доступно через українські банки і через МФО: ЄБРР, ЄІБ, IFC, KfW”, – зазначив заступник міністра економіки.
Він уточнив, що в цих програмах беруть участь близько 20 українських банків.
“Тож, по суті, ви можете звернутися у свій український банк, і він надасть додаткове фінансування вашим компаніям”, – пояснив Соболєв.
АТ “Укразалізниця” (УЗ) не отримуватиме фінансування з держбюджету у 2024 році; водночас у 2023 році воно скоротилося у 2,4 раза порівняно з 2022 роком – до 4,179 млрд грн, випливає з презентації, представленої під час спілкування з журналістами головою правління УЗ Євгеном Лященком.
У 2022 році з держбюджету для УЗ було виділено 10,095 млрд грн. Кошти виділялися для безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, а також для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури, ремонту тягового та рухомого складу, виплат заробітної плати, уточнили в УЗ.
Крім того, за рахунок виділених із держбюджету коштів було профінансовано проєктування та виконання робіт із відновлення залізничної колії європейського стандарту 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород із доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород. На ці цілі було спрямовано 6 млн грн. Ще майже 83 млн грн було використано як постоплату за партію пасажирських вагонів, поставлених у рамках укладеного у 2021 р. договору.
Із 4,179 млрд грн, отриманих із держбюджету 2023 року, 1,905 млрд грн становила передоплата за пасажирські вагони згідно з договором поставки від 2023 року, 1,736 млрд грн – постоплата за пасажирські вагони за договором поставки від 2021 року; 538 млн грн – фінансування інфраструктурних проєктів.
Крім того, частину коштів було спрямовано на реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II, Черкаси – ім. Тараса Шевченка; реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II. Тараса Шевченка; реконструкцію залізничної колії на ділянці Держкордон – Мостиська II – Скнилів (м. Львів) з будівництвом нового терміналу на станції Скнилів; будівництво залізничного автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця.
Україні завдяки злагодженій співпраці з міжнародними партнерами вдалося залучити з початку 2023 року вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
“До кінця поточного року допомога донорів сягне близько $42,3 млрд”, – наводять його слова в релізі Мінфіну в середу після зустрічі, що відбулася напередодні, з керівниками центральних банків країн G7, керівництва Європейського Союзу, МВФ і Світового Банку.
Марченко також зазначив, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скорочення всіх капітальних витрат держбюджету.
Очільник Мінфіну наголосив, що у 2024 р. пріоритетними завданнями для фінансування є військова кампанія та соціальна підтримка, перше забезпечуватиметься винятково за рахунок внутрішніх надходжень бюджету, а для фінансування другого Україна розраховує на допомогу партнерів.
Названий Марченком бажаний обсяг зовнішнього фінансування у 2024 році, включно з грантами, підтверджено в матеріалах Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками другого перегляду програми EFF. “Підтримка з боку офіційних донорів залишиться основним джерелом фінансування дефіциту наступного року”, – підкреслив Фонд.
Він зазначив, що чисте фінансування завдяки розміщенню облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), хоча й істотно менше, але також залишиться важливим джерелом фінансування, становивши $3,8 млрд за базовим сценарієм.
“Чиста емісія на внутрішньому ринку (Net domestic market issuance) і використання необтяжених депозитів також слугують важливим амортизатором потрясінь, і їх легше швидко збільшити, як порівняти із зовнішнім фінансуванням. Однак ризики, пов’язані з цим планом фінансування, значні, і важливо, щоб гарантоване зовнішнє фінансування надавалося своєчасно”, – зазначив МВФ.
Згідно з матеріалами другого перегляду програми EFF, від США очікується надходження $8,5 млрд, від Японії – $2 млрд, від Великої Британії – $1 млрд, а ще $20,4 млрд – від ЄС, Канади та Японії.
Марченко раніше уточнював, що Україна розраховує отримати 2024 року від ЄС до бюджету EUR18 млрд у рамках обговорюваної Ukraine Facility сумарним обсягом EUR50 млрд на 2024-2027 роки.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає банку “Львів” фінансовий пакет, який складається з гарантії EUR7,5 млн для покриття ризиків нового кредитування до EUR30 млн і гривневого кредиту еквівалентом до EUR15 млн для фінансування приватних мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП).
“Кредит розділений на два транші – EUR10 млн виділених і EUR5 млн не виділених, кожен із терміном погашення через три роки, – допоможе банку “Львів” підтримувати стійку та диверсифіковану базу фінансування, щоб забезпечити постійний доступ до середньострокового фінансування для бізнесу”, – зазначається в повідомленні банку в четвер.
Зазначається, що вартість фінансування кредиту буде знижено за рахунок субсидування відсоткової ставки в місцевій валюті в рамках ініціативи Європейського Союзу EU4Business в Україні.
Згідно з релізом, незабезпечений інструмент розподілу ризиків на суму EUR7,5 млн також буде надано двома рівними траншами, кожен з яких покриє 50% кредитного ризику нових кредитів банку “Львів” на загальну суму до EUR30 млн, але не більше ніж 50% портфеля. Ця кредитна лінія допоможе банку “Львів” надати доступ до фінансування для українських компаній, що працюють у критично важливих галузях, таких як первинне сільське господарство та сільськогосподарські послуги, харчова промисловість, транспорт і логістика, роздрібна торгівля та фармацевтика, зазначив ЄБРР.
Він додав, що ще до EUR4,5 млн з цього загального портфеля в розмірі EUR30 млн будуть підтримувати довгострокові інвестиції приватних ММСП в екологічно чисті технології, що відповідають вимогам ЄС. Відповідні субпозичальники також отримають технічну допомогу, що фінансується ЄС, та інвестиційні стимули після завершення своїх інвестиційних проєктів.
ЄБРР нагадує, що проєкт став можливим завдяки 50% покриттю ризику першого збитку з боку донорів.
Як повідомлялося, відповідний проєкт рада директорів міжнародного банку затвердила 18 липня, а в четвер було підписано необхідні документи.
ЄБРР нагадує, що банк “Львів”, який належить європейським акціонерам, є регіональним банком, орієнтованим на МСП, і одним із тих, які найшвидше зростають у західній Україні: кредитний портфель зріс із $35 млн 2017 року до $133 млн у першому кварталі 2023 року. Його головний офіс розташований у Львові, мережа охоплює 19 відділень, 13 із них – у Львівській області, шість – в інших містах.
Згідно з даними Нацбанку України, станом на початок червня 2023 року банк “Львів” за розміром активів посідав 27-ме місце (8,25 млрд грн) серед 65 банків, що діяли в країні.
Згідно з інформацією на сайті банку “Львів”, його акціонерами на початок цього року були: фонд ResponsAbility Participations (Швейцарія) – 48,557189%, Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) – 13,93623% і громадянин Ісландії Маргеїр Петурсон – 37,4692%.
BANK, LVIV, ЄБРР, ФІНАНСУВАННЯ
