Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає компанії “ОТП Лізинг” незабезпечений кредит у нацвалюті на суму до EUR20 млн в еквіваленті для підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП), що постраждали від війни РФ проти України.
“Фінансування допоможе зміцнити конкурентоспроможність, стійкість та інклюзивність українських ММСП шляхом розширення доступу до лізингових продуктів в умовах дефіциту ліквідності та підвищеної економічної невизначеності”, – йдеться в повідомленні банку у середу у зв’язку із підписанням необхідних документів.
Зазначається, що 50% коштів кредиту планується спрямувати ММСП на довгострокові інвестиції у технології, які відповідають стандартам Європейського союзу (ЄС), зокрема “зелені”, а фінансування має дати змогу підприємствам отримувати транспорт, обладнання та техніку без значних початкових капітальних витрат у період, коли ліквідність залишається обмеженою через воєнні чинники.
Після завершення інвестиційних проєктів позичальники, які відповідають критеріям програми, отримають технічну допомогу, профінансовану ЄС, та інвестиційні стимули, профінансовані США, у межах ініціативи EU4Business.
Додаткові гранти передбачено для бізнесів, які зазнали руйнувань, втрати активів або вимушеного переселення, а також для компаній, що сприяють реінтеграції ветеранів, осіб з інвалідністю і ВПО, та для ММСП, релокованих або таких, що працюють у постраждалих регіонах, при цьому підтримка поширюється і на підприємства, очолювані жінками та молоддю.
Кредит підтримуватиметься субсидією відсоткової ставки до 10% з боку США через спеціальний фонд ЄБРР SME.
Згідно з інформацією ЄБРР, компанія є його чинним клієнтом і провідною лізинговою компанією в Україні, що надає послуги фінансового лізингу та управління автопарком корпоративним клієнтам і ММСП по всій країні.
З початку повномасштабної війни РФ проти України ЄБРР залучив для України понад EUR9,1 млрд, зокрема EUR3,3 млрд через партнерські фінансові установи.
“ОТП Лізинг” – дочірня небанківська фінансова установа угорського OTP Bank, яка вже багато років співпрацює з ЄБРР. У третьому кварталі 2025 року виручка компанії збільшилася на 7,3% порівняно із третім кварталом 2024 року – до 1 млрд 242,3 млн грн, тоді як чистий прибуток виріс майже в два рази – до 808,0 млн грн.
Україна разом з партнерами в найближчі два тижні дуже детально опрацює, які джерела фінансування можуть бути виділені для реалізації Плану процвітання України (Ukraine prosperity plan), який розробляється як частина мирної угоди, скільки цього фінансування може бути з публічних джерел, а скільки може профінансувати приватний сектор, повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв.
“$800 млрд (загальний обсяг Ukraine prosperity plan – ІФ-У) – це і приватні джерела, і публічні джерела. За нашими підрахунками, десь $500 млрд повинні в першу чергу надійти з публічних джерел: у вигляді грантів, якихось концесійних позик – тобто це і те, що потрібно повертати, і те, що не потрібно повертати”, – сказав Соболєв на брифінгу за результатами проведеного в Києві 3 січня економічного блоку консультацій з радниками з питань національної безпеки 15 країн-партнерів, Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО.
Міністр додав, що одночасно буде вестися робота над тим, щоб визначити, в яких секторах економіки є достатньо проектів на наступні 10 років, щоб ними зацікавити приватний сектор, і через які інструменти цей капітал може надходити в Україну.
За його словами, ця робота ведеться вже давно, до неї були залучені Світовий банк, Європейський Союз, тому попередні розрахунки вже існують.
«Зараз нам потрібно з усіма країнами узгодити цифру по секторах і в цілому потреби, а також джерела, які можна за ці 10 років знайти», – пояснив Соболєв.
Він зазначив, що є бажання залучити більше фінансування з приватного сектора, тому що це дає додаткові інвестиції в Україні і покращує реформи.
“Але приватний сектор приходить після того, як є рамка безпеки, гарантія безпеки, є макрофінансова стабільність, для чого потрібні дійсно інституційні кошти, кошти країн. І коли є реформи, і коли є концесійний капітал, який знижує ризики роботи в Україні”, – зазначив також міністр економіки.
Він уточнив, що наступні зустрічі будуть вже в Парижі 5 січня для того, щоб напрацювати спільний план разом із США, європейськими країнами, а також Канадою і Норвегією.
У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Пропозиція житла в Україні залишається обмеженою через брак джерел фінансування у девелоперів та наслідки обстрілів, йдеться у звіті НБУ про фінансову стабільність за грудень 2025 року.
За даними регулятора, площа житла, введеного в експлуатацію в першому півріччі 2025 року, відповідає показнику за аналогічний період минулого року, проте частка квартир у цій структурі знизилася. Поповнення пропозиції, як зазначає НБУ, відбувається головним чином за рахунок добудови давно розпочатих житлових комплексів, тоді як старт нових проєктів фіксується вкрай рідко і переважно в західних регіонах.
Окремо НБУ підкреслює вплив повітряних атак: за дев’ять місяців 2025 року в результаті обстрілів було пошкоджено більш ніж удвічі більше житла, ніж за аналогічний період минулого року.
Європейський інвестиційний банк розглядає проект вартістю EUR70 млн, спрямований на забезпечення Миколаєва питною водою.
“Підпроект спрямований на відновлення доступу Миколаєва до питної води після серйозних пошкоджень його інфраструктури водопостачання в результаті знищення російськими військовими Каховської ГЕС у 2023 році. Реалізація підпроекту принесе значну екологічну та соціальну користь, зокрема поліпшення якості води, зниження рівня забруднення та підвищення енергоефективності”, – йдеться в описі проекту.
Крім того, на період будівництва інфраструктурних елементів будуть створені тимчасові робочі місця, зазначається в документі.
За інформацією на сайті банку, бенефіціарами фінансування є державні органи та компанії. Проект є частиною Програми розвитку муніципальної інфраструктури України, розпочатої в 2015 році з фінансуванням у вигляді рамкового кредиту в розмірі EUR400 млн.
Як повідомлялося, у вересні 2024 року уряд досяг попередніх домовленостей з ЄІБ щодо залучення донорських коштів на будівництво водозабору з річки Південний Буг і магістрального водопроводу в Миколаїв.
ЄІБ працює в Україні з 2007 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Банк посилив свою фінансову підтримку, щоб допомогти зміцнити стійкість країни і відновити її інфраструктуру. З того часу ЄІБ надав Україні EUR4 млрд фінансування.
Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.
Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
