Національний банк України збільшив можливості фінансування закордонних представництв українських компаній: якщо раніше це було можливо в межах фактичних переказів у 2021 році, то тепер – або в цих межах, або до 1 млн євро на рік, залежно від того, яка з цих величин більша.
«Відповідне пом’якшення не матиме впливу на валютний ринок України, оскільки такі перекази буде дозволено здійснювати тільки за рахунок власної валюти бізнесу. Водночас це дозволить українським підприємствам активізувати роботу з просування своєї продукції на закордонні ринки», – повідомив Нацбанк на сайті в суботу.
Регулятор дозволив такі перекази і щодо молодих компаній, встановивши обмеження, що з дати їх державної реєстрації до дати проведення операції має пройти мінімум 12 місяців.
«У перспективі прийняті зміни сприятимуть зростанню експортного потенціалу країни завдяки розширенню співпраці українського бізнесу з іноземними партнерами та збільшенню товарообігу», – підкреслив НБУ.
Крім того, центробанк дозволив здійснення платежів, пов’язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.
«Прийняті рішення дозволяють юридичним особам усіх форм власності купувати іноземну валюту і переказувати її за кордон для оплати реєстраційних, арбітражних, судових зборів та інших платежів і витрат під час виконавчих проваджень за невиконанням нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами», – пояснив Нацбанк.
Він додав, що з урахуванням проведеного цього року банками опитування клієнтів, очікується, що вплив на валютний ринок не буде значним. Зате бізнес отримає можливість своєчасно і на належному рівні захищати свої майнові та інші права та інтереси в іноземних юрисдикціях при вирішенні питань повернення валютної виручки за експортними договорами або передоплати за імпортними договорами.
НБУ уточнив, що відповідні зміни до «військової» постанови №18 від 24 лютого 2022 року внесені постановою правління регулятора №53 від 9 травня цього року і набрали чинності з 10 травня.
24 лютого 2025 року шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 мільйонів шведських крон для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.
“Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезні масштаби культурного руйнування. Російський напад на українську культурну ідентичність проявляється у всьому – від масового розграбування культурної спадщини до знищення історичних пам’яток”, – сказано в повідомленні вищого виконавчого органу країни.
Український Інститут у Швеції був заснований у 2014 році та має штаб-квартиру в Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки.
“Український Інститут у Швеції відіграє ключову роль у збереженні української культури за межами російського руйнування та забезпеченні представлення України на міжнародних культурних майданчиках. Усвідомлюючи цю важливу місію, уряд Швеції ухвалив рішення надати фінансову підтримку Інституту для продовження його діяльності”, – зазначили в шведському уряді.
В умовах російських спроб позбавити Україну її культурної ідентичності Інститут працює над збереженням української культурної спадщини. Це досягається шляхом поширення знань про Україну, її історію та культуру, створення платформи для українського мистецтва за кордоном, представлення України у шведському та європейському культурному просторі, а також сприяння європейській інтеграції України через культурний діалог.
Підвищення обізнаності про Україну в Європі та навпаки також зменшує вплив дезінформації та зміцнює стійкість українського суспільства.
Державний бюджет України одержав $235 млн пільгового фінансування від уряду Японії в рамках нових системних проєктів Світового банку “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво” (RISE) і “Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні” (LEARN).
Як повідомив Мінфін у пресрелізі в середу, у рамках RISE надійшло $130 млн позики, які буде спрямовано на розв’язання критичних проблем, що перешкоджають зростанню та сталому розвитку приватного сектору.
Міністерство уточнило, що отримані $105 млн японських коштів за проєктом LEARN є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання в школах шляхом надання субвенцій на укриття та шкільні автобуси у 2024 році.
Проєкти реалізовують з використанням фінансового інструменту Program-for-results – PforR, коли кошти виділяють після досягнення Україною частини результатів.
Мінфін зазначив, що до кінця 2024 року Україна очікує залучити ще $120 млн і $95 млн у рамках RISE і LEARN відповідно.
Міністерство економіки України спільно з Європейським Союзом та урядом Німеччини дали старт новій грантовій програмі на EUR480 тис., у межах якої 12 малих і середніх підприємств зможуть отримати фінансування до EUR40 тис. на розвиток власного експорту, повідомила прес-служба Мінекономіки.
Згідно з повідомленням, узяти участь у програмі можуть малі та середні українські бізнеси, що працюють у секторах переробної промисловості (харчова, легка промисловість, машинобудування, будівництво, виготовлення меблів тощо), креативної індустрії (мода, дизайн тощо), а також інших галузей з експортним та інноваційним потенціалом.
Передбачається, що в рамках проєкту 12 відібраних учасників отримають грант у розмірі до EUR40 тис. кожен, а також групові та індивідуальні консультації від експертів, нетворкінг-сесії та інші активності, що допоможуть виявити й усунути процеси, які “блокують” бізнес на шляху до експорту та інноваційного розвитку.
Заявку для участі в грантовій програмі можна подати до 23:59 25 червня 2024 року на сайті проєкту.
“З початком повномасштабного російського вторгнення програма EU4Business надала майже EUR8 млн для підтримки МСП в Україні (…). Цією грантовою програмою ми хочемо допомогти українським бізнесам подолати наслідки війни, забезпечити доступ до фінансування, допомогти з пошуком нових ринків та покращити бізнес-середовище України”, – зазначив керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні Генрік Вітфельдт.
Як повідомлялося, грантова програма для малого та середнього бізнесу на EUR480 тис. є частиною програми міжнародного співробітництва EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП. Вона спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з реалізації програми в Україні – Громадська спілка “Мережа Глобального договору в Україні”.
Керівний комітет Інвестиційної структури (Steering Board of the Ukraine Investment Framework), створеної ЄС 17 квітня в рамках інструменту Ukraine Facility, розподілив понад EUR1 млрд фінансування на зниження ризиків інвестицій, здебільшого малих і середніх підприємств в Україні, через Міжнародні фінансові організації (МФО) і банки, повідомив заступник міністра економіки України Олексій Соболєв.
“Тобто цього року фінансування розвитку малого та середнього бізнесу буде достатньо”, – сказав він на Ukraine’s Future Summit у Брюсселі 18 квітня.
Соболєв закликав активніше торгувати та створювати спільні підприємства з українськими компаніями, бо зазначений вище механізм дасть змогу забезпечити кредитне плече та додаткові гарантії.
“Завдяки Плану України та Ukraine Facility ви матимете доступне фінансування для розширення бізнесу в Україні, і те, що нам потрібно просто зараз, буде доступно. Цього року це буде доступно через українські банки і через МФО: ЄБРР, ЄІБ, IFC, KfW”, – зазначив заступник міністра економіки.
Він уточнив, що в цих програмах беруть участь близько 20 українських банків.
“Тож, по суті, ви можете звернутися у свій український банк, і він надасть додаткове фінансування вашим компаніям”, – пояснив Соболєв.
АТ “Укразалізниця” (УЗ) не отримуватиме фінансування з держбюджету у 2024 році; водночас у 2023 році воно скоротилося у 2,4 раза порівняно з 2022 роком – до 4,179 млрд грн, випливає з презентації, представленої під час спілкування з журналістами головою правління УЗ Євгеном Лященком.
У 2022 році з держбюджету для УЗ було виділено 10,095 млрд грн. Кошти виділялися для безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, а також для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури, ремонту тягового та рухомого складу, виплат заробітної плати, уточнили в УЗ.
Крім того, за рахунок виділених із держбюджету коштів було профінансовано проєктування та виконання робіт із відновлення залізничної колії європейського стандарту 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород із доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород. На ці цілі було спрямовано 6 млн грн. Ще майже 83 млн грн було використано як постоплату за партію пасажирських вагонів, поставлених у рамках укладеного у 2021 р. договору.
Із 4,179 млрд грн, отриманих із держбюджету 2023 року, 1,905 млрд грн становила передоплата за пасажирські вагони згідно з договором поставки від 2023 року, 1,736 млрд грн – постоплата за пасажирські вагони за договором поставки від 2021 року; 538 млн грн – фінансування інфраструктурних проєктів.
Крім того, частину коштів було спрямовано на реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II, Черкаси – ім. Тараса Шевченка; реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II. Тараса Шевченка; реконструкцію залізничної колії на ділянці Держкордон – Мостиська II – Скнилів (м. Львів) з будівництвом нового терміналу на станції Скнилів; будівництво залізничного автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця.
