Уряд Швеції оголосив про завершення періоду «громадянства з мінімальними умовами» і підготував пакет змін, який підвищує вимоги до претендентів на шведський паспорт.
Згідно з повідомленням уряду, базовий термін проживання для подання на громадянство планується збільшити з п’яти до восьми років. Також пропонується ввести більш жорсткі вимоги до «способу життя», вимогу самозабезпечення, знання шведської мови та основ устрою суспільства, а також скоротити застосування повідомного порядку, щоб більше заявників підпадали під нові умови.
У частині фінансового критерію уряд прямо вказує орієнтир – вимогу самозабезпечення на рівні приблизно 20 тис. шведських крон на місяць. Основна частина змін, за планом, повинна вступити в силу 6 червня 2026 року, при цьому окремі елементи, пов’язані з мовними тестами, можуть вводитися пізніше.
За даними Статистичного управління Швеції (SCB), у 2024 році в країні проживало 2 200 238 осіб, народжених за межами Швеції – близько 20% населення.
Якщо говорити про структуру новоприбулих, то в 2024 році до Швеції іммігрували 116 197 осіб. Найбільшою групою стали вихідці з України – 28 065 осіб, далі в статистиці виділяється «Швеція» (рееміграція, тобто повернення тих, хто раніше виїхав) – 11 907. Серед найбільш помітних груп також фігурують Індія (5 801), Німеччина (3 647), Китай (3 558), Сирія (2 985), Польща (2 844), Пакистан (2 477), Туреччина (2 107), Іран (1 972), а також Росія (1 721) та Ірак (1 500).
У Фінляндії у 2025 році громадянство отримали 14 124 іноземці, які постійно проживають у країні, що стало новим максимумом, випливає з попередніх даних статистичної служби Tilastokeskus.
За цими даними, найбільше громадянство Фінляндії в 2025 році отримали громадяни Іраку (1 960), на другому місці – громадяни РФ (1 491), на третьому – громадяни Сирії (1 282).
Tilastokeskus у своїй публікації наводить показники по топ-3 країнам, але не розкриває кількість українців, які отримали громадянство, та їх місце в загальному рейтингу. Більш детальний розподіл за громадянством в офіційній статистиці зазвичай публікується окремим масивом даних пізніше.
За даними Tilastokeskus, найбільшою групою прибулих до Фінляндії в 2025 році були громадяни України – 8 388 осіб, далі слідували громадяни Філіппін (2 701) і Шрі-Ланки (2 435).
У Франції з 1 січня 2026 року набули чинності нові вимоги для низки процедур, пов’язаних з багаторічними посвідками на проживання, 10-річною карткою резидента та отриманням громадянства: підвищено мовні пороги та введено обов’язковий громадянський іспит.
Згідно з роз’ясненнями французьких держресурсів, для першої багаторічної карти перебування (carte de séjour pluriannuelle) тепер потрібне підтвердження французької мови на рівні не нижче A2, а для першої 10-річної карти резидента – не нижче B1 (зокрема, для заявників молодше 65 років за категоріями, що підпадають під правило).
Для процедур доступу до французького громадянства з 1 січня 2026 року передбачено підвищення мовних вимог до рівня B2, випливає з інформації МВС Франції.
Крім того, з 1 січня 2026 року успішне складання громадянського іспиту стало обов’язковим для отримання натуралізації, а також для першої подачі на багаторічну ВНЖ або карту резидента для громадян країн, що не входять до ЄС. Іспит триває до 45 хвилин, включає 40 питань з множинним вибором і вважається складеним при результаті не нижче 80% (не менше 32 правильних відповідей).
Service-Public уточнює, що іспит не потрібний при продовженні багаторічної карти або карти резидента, а також не застосовується, зокрема, до одержувачів міжнародного захисту.
Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).
Сенатор-республіканець Берні Морено (штат Огайо) оголосив про намір внести до Конгресу законопроєкт Exclusive Citizenship Act of 2025, який фактично скасовує інститут подвійного громадянства для громадян США. Документ передбачає, що американці не зможуть одночасно мати громадянство США і будь-якої іншої країни.
За даними профільних ЗМІ, законопроєкт містить два ключові положення. По-перше, будь-яка особа, яка після набрання законом чинності подасть заяву на отримання іноземного громадянства, автоматично вважатиметься такою, що відмовилася від громадянства США. По-друге, нинішнім власникам подвійного громадянства пропонується перехідний період в один рік, протягом якого вони мають або відмовитися від іноземного паспорта, або письмово повідомити владу про відмову від американського громадянства. У разі бездіяльності така особа буде визнана такою, що втратила громадянство США.
Виконання закону покладається на Держдепартамент і Міністерство внутрішньої безпеки США, які мають створити системи обліку осіб, що втратили громадянство, та механізми контролю за дотриманням нових правил. Ініціатива вже викликала дискусії в медіа, зокрема через те, що під її дію можуть потрапити відомі публічні фігури – власники подвійного громадянства.
Експерти відзначають, що шлях законопроєкту буде складним як з політичної, так і з юридичної точки зору. Верховний суд США в низці рішень, зокрема Afroyim v. Rusk (1967) та Vance v. Terrazas (1980), чітко закріпив, що громадянин не може бути позбавлений громадянства без добровільного наміру від нього відмовитися, а саме існування подвійного громадянства не може автоматично трактуватися як підстава для його втрати.
З урахуванням цих прецедентів, а також політичної розкладки в Конгресі (опір демократів і ймовірні застереження частини республіканців) шанси законопроєкту на ухвалення в нинішньому вигляді видаються невисокими. Найімовірніше, ініціатива стане елементом внутрішньополітичної дискусії навколо імміграції та лояльності громадян.
Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч ініціював перевірку практики присвоєння почесних громадянств, підкресливши, що вони повинні видаватися виключно за конкретні заслуги перед країною — створення робочих місць, розвиток економіки та просування чорногорських інтересів. Він попередив, що якщо з’ясується, що паспорти роздавалися як «особисті послуги» або без чітких критеріїв, це дискредитує державні інститути і заохочує корупційні схеми.
Спаїч зробив цей крок на тлі процедури позбавлення громадянства косовського бізнесмена Насера Рамая. Цей випадок став показовим прикладом перегляду практики присвоєння почесного громадянства, особливо на тлі активного руху Чорногорії до членства в Європейському Союзі.
Рамай, який отримав чорногорський паспорт у жовтні 2023 року як інвестор масштабного проєкту Porto Budva вартістю €80 мільйонів, тепер фігурує в кримінальній справі про розкрадання €2,2 мільйона. Його звинувачують у систематичному ухиленні від сплати податків при реалізації цього житлового комплексу. Примітно, що громадянство було надано за попереднього уряду Дрітана Абазовича, що ставить під сумнів прозорість прийняття таких рішень у минулому.
Спаїч особливо підкреслює, що подібні випадки завдають шкоди міжнародному іміджу країни в критично важливий момент, коли Чорногорія прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2025 року. Європейські партнери давно висловлювали занепокоєння щодо корупційних ризиків, пов’язаних з програмами економічного громадянства. Нинішні дії уряду спрямовані на демонстрацію рішучості привести всі процедури у відповідність до європейських стандартів.
Цей прецедент може стати поворотним моментом у політиці Чорногорії в питаннях громадянства. Влада не тільки переглядає конкретне рішення, але і проводить системну перевірку раніше виданих почесних громадянств, прагнучи відновити довіру як власних громадян, так і міжнародної спільноти. Успіх цієї ініціативи матиме ключове значення для подальшої євроінтеграції країни, запланованої на 2028 рік.
Джерело: https://t.me/relocationrs/930
