Зростання витрат на сировину та енергоресурси призвело до подорожчання хліба та борошна в Україні в середньому на 40% за останні два роки, повідомляє спілка “Борошномели України”.
Згідно з аналітичним звітом об’єднання, оприлюдненим на ресурсі “АПК-Інформ”, динаміка зростання цін була стабільно високою: у 2024 році хліб подорожчав на 20-22%, а в 2025-му — ще на 19-23%. Аналогічне зростання на 40% за дворічний період зафіксовано і на пшеничне борошно.
За даними асоціації, ціна на хліб пшеничний вищого ґатунку за рік зросла на 44% — до 63,5 грн/кг, на житній хліб — на 45%, до 50,6 грн/кг, на батон — на 34%, до 30,9 грн/кг.
“Наразі реальні ціни продажу борошна нижчі за декларативні на 10-15% і практично зрівнялися з собівартістю. При середній вартості пшениці 2 класу 10 300 грн/тонна та витратах на переробку не нижче 2500 грн/тонна рентабельність у 3% є для борошномелів великим досягненням”, — зазначається у звіті.
Експерти зазначають, що на відміну від хлібопеків, які можуть компенсувати низьку прибутковість соціальних сортів за рахунок преміальної та дрібноштучної продукції, борошномели позбавлені такої можливості через малі обсяги продажів фасованого борошна.
При цьому “Борошномели України” відзначили ріст тренду в Україні на домашнє випікання хліба.
“Населення дедалі активніше використовує домашнє приготування хліба. Це значно дешевше, смачніше та входить у моду”, – зазначили в галузевому об`єднанні і додали, що преміальний хліб під ТМ “Цар хліб” і ТМ “Кулиничі”, який відзначається чудовими смаковими якостями, коштує понад 100 грн за 1 кг і є недоступним продуктом для багатьох жителів України.
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Підприємство “Аргон Фуд”, яке спеціалізується на виробництві хлібобулочних виробів, зберіганні та перевезенні інших продуктів харчування, встановило сонячну електростанцію піковою потужністю 114 кВт, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний у Facebook.
“На даху підприємства встановили СЕС піковою потужністю 114 кВт. Станцію ввели в експлуатацію наприкінці травня, і за цей час завдяки її роботі підприємство покрило практично всі свої потреби в електроенергії”, – написав він у Facebook.
За інформацією Очеретного, компанія стала однією із заявниць на участь у Порядку часткової компенсації витрат на придбання обладнання, яке використовується для виробництва електроенергії з ВДЕ у межах міської програми.
“В умовах блекаутів перехід на “зелену” енергію – це шлях до енергонезалежності. Таке стратегічне рішення допомагає бізнесу зменшити витрати на виробництві, зберігати колективи та створювати нові робочі місця й водночас робить внесок у сталий розвиток громади”, – резюмував заступник мера Вінниці.
Хлібопекарська галузь України працює в умовах жорсткої конкуренції та низької рентабельності, повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«У нас, у пекарів, про 10% рентабельності знають тільки з розповідей. Більшість підприємств працює з маржею в 5%, а іноді і нижче. При цьому витрати постійно зростають. Наприклад, подорожчання електроенергії додало 1% до собівартості, і це зростання неможливо відразу перекласти на ціну – це займає місяці», – сказав він.
За його словами, саме тому прогнози про зростання цін на хліб масових сортів на 15–20% пов’язані не з бажанням виробників збільшити прибуток, а з необхідністю компенсувати зрослі витрати.
«Пекарі змушені підвищувати ціни. Це не прагнення нажитися, а спроба вижити. Коли собівартість зростає, а ціну неможливо оперативно змінити, компанії просто йдуть у мінус», – підкреслив Тараненко.
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) припускає подорожчання хліба в країні на 20% до кінця 2025 року, проте це навряд чи підірве бюджет української сім’ї, заявив в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна” її очільник Олександр Тараненко.
“Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде”, – сказав він.
Говорячи про 20%-ну перпективу підвищення цін на хлі, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна 1 кг хліба з хлібзаводу становить трохи більше 40 грн. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%.
“Не будемо брати вітчизняну статистику – вона не відповідає дійсності через наявність “тіньового” ринку та інші нюанси. Об’єктивно зараз українець споживає 150-200 г хліба щодня, тобто на місяць – близько 5 кг. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 грн. Якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 грн більше. Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 грн – це гроші. Проте говорити, що 40 грн на місяць підірвуть бюджет української сім’ї, мабуть, було б перебільшенням”, – підкреслив експерт.
Серед причин продорожчання хлібу він назвав зростання цін на всі складові товару – борошно, дріжджі, жири, цукор. До них також додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тис. грн.
“З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тис. грн. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тис. грн незалежно від підприємства. Згодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% – це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо”, – пояснив фахівець і додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто по деяких сортах хліба – нижче нуля.
Тараненко навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад 3 тис. виробників хліба.
“Нехай не всі вони сьогодні працюють з різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися і мають надприбутки, – це нісенітниця”, – відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВПП.
ТОВ “Чанта Маунт” (Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.) отримало від держави 8 млн грн безповоротної грантової допомоги для переробних підприємств “Новий рівень”, завдяки чому відновить виробництво замороженого хліба, повідомила пресслужба Міністерства економіки України.
Згідно з повідомленням, у березні 2022 року хлібозавод постраждав через обстріл російськими окупантами. Лінія з випуску хліба була майже повністю знищена, лінія з виробництва круасанів – зруйнована частково: у приміщення влучили шість снарядів. Збитки оцінили більш ніж у EUR5 млн. До війни на заводі працювали 140 осіб, зараз – близько 40.
“Лінію з виробництва хліба зруйнували російські війська “Градами” 16 березня 2022 року. Епіцентр вибуху був у частині, де ми заморожуємо та пакуємо хліб. (…) Тільки тому, що була комендантська година, наші люди не постраждали. Ми одразу розуміли: самотужки нам не впоратися з відновленням, тому потрібно шукати грантові можливості”, – процитувала пресслужба директора хлібозаводу Олену Тараненко.
Керівництво підприємства подало заявку на участь в урядовій програмі безповоротних грантів для переробних підприємств від Мінекономіки й отримає максимальну суму – 8 млн грн.
“Ми маємо зробити свій внесок – 4 млн грн. Грантові гроші підуть на купівлю морозильного та холодильного обладнання”, – розповіла Тараненко.
Крім того, для запуску лінії з випуску хліба потрібно обладнати пакувальне відділення і побудувати склад готової продукції. Для цього потрібно EUR2 млн.
Навесні 2024 року хлібзавод планує відновити повноцінне виробництво і поставляти хліб у замороженому вигляді супермаркетам “АТБ”, “Сільпо”, “Фора”, “Новус”, “МЕТРО”, “Ашан”, “Епіцентр”, “Варус”.
Тим часом, як повідомляється, лінія з виробництва круасанів уже працює. У замороженому вигляді їх продають національним торговельним мережам, пекарням, кафе, супермаркетам і на експорт. Поки що випікається до 1,5-2 тонни щодня, але потенційна можливість понад 400 кг/год.
Мінекономіки нагадало, що урядовий проєкт “е-Работа” включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Мікрогранти видаються на відкриття або розвиток власного бізнесу, зокрема переробних підприємств, закладення саду, виноградника, тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і особи без досвіду ведення бізнесу.
ТОВ “Чанта Маунт” 2022 року отримало 26,441 млн грн доходу, тоді як роком раніше – 181,4 млн грн, збиток збільшився до 94,409 млн грн із 3,1 млн грн 2021 року.
Згідно з даними “Опендатабот”, ТОВ “Чанта Маунт” зареєстровано 2018 року, Кінцевим бенефіціаром є Олена Чернишова. Статутний капітал компанії становить 23,7 млн грн.
