Потужна снігова буря обрушилася на Далмацію – регіон на узбережжі Хорватії, сильні снігопади супроводжуються поривами вітру до 150 км/год, повідомляє в понеділок хорватська преса.
Повністю закрито рух на місцевих автотрасах, проте деякі водії проігнорували заборону, інших буря застала в дорозі. У результаті занесеними виявилися близько ста автомобілів. В операції з порятунку цих людей беруть участь співробітники гірничо-рятувальної служби Хорватії.
У містах Грачац, Обровац, Госпіч і Кнін організовано центри розміщення для людей, які через бурю не мають змоги дістатися до потрібних їм місць.
Сильний снігопад порушив рух автотранспорту і на південному заході Боснії та Герцеговини.
Метеорологи повідомляють, що протягом понеділка складні погодні умови збережуться.
Перевірки людей на внутрішніх сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони скасовуються з 1 січня 2023 року, згідно з рішенням Ради ЄС від 8 грудня 2022 року.
Перевірки на внутрішніх повітряних кордонах буде скасовано з 26 березня 2023 року з огляду на необхідність узгодження з датами розкладу Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пояснюють у Брюсселі ухвалене рішення, відповідно до якого Хорватія стала 27-м членом Шенгенського простору, і його правила тепер поширюються на цю країну.
“Я дуже радий, що під час чеського головування (у Раді ЄС у другому півріччі 2022 року – ІФ-У) Хорватія змогла зробити два важливі кроки у своїй європейській інтеграції, приєднавшись як до зони євро, так і до Шенгенської зони. Я впевнений, що ці успіхи прокладуть шлях іншим державам-членам, які виконають умови, щоб зробити наступний крок у своєму європейському просуванні”, – заявив міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан, оголошуючи рішення Ради ЄС.
При цьому, як і раніше, незадоволеними залишилися заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування.
Коментуючи цю ситуацію, глава МВС Чехії запевнив: “І я, і мої колеги продовжимо старанно працювати, щоб ми могли привітати Болгарію і Румунію в сім’ї Шенгенського простору найближчим часом”.
За повідомленнями західних ЗМІ, проти вступу Болгарії до Шенгенської зони виступили Австрія та Нідерланди, проти Румунії – Австрія.
Угоду про поступову відмову від прикордонного контролю було підписано 14 червня 1985 року в люксембурзькому селі Шенген, де сходяться кордони Люксембургу, Франції та ФРН, представниками п’яти країн: Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Франції та ФРН. Шенгенська зона почала своє існування з 26 березня 1995 року, коли прикордонний і митний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах цих країн, до яких на той час приєдналися також Іспанія та Португалія.
У зв’язку з подальшим збільшенням країн, що входять до Шенгенського простору, угоду з її нормативно-правовою базою було включено з 1999 року до єдиного законодавства співтовариства (Амстердамський договір). Після вступу Хорватії до Шенгенської зони в ній налічується 23 держави ЄС і чотири країни Європейської асоціації вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Де-факто, без укладення офіційних угод, до шенгенських правил приєдналися карликові держави Ватикан, Монако і Сан-Марино.
Хорватія планує направити майже EUR3 млн на придбання для України машин для розмінування деокупованих територій, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
Як зазначено на сайті МВС, про це йшлося на зустрічі заступника міністра внутрішніх справ України Мері Акопян із послом Хорватії в Україні Аніцею Джаміч.
“Ми вдячні за рішучу та послідовну не лише політичну солідарність Хорватської Республіки з нашою державою, а й військово-технічну та гуманітарну підтримку. Окрема подяка вашій країні за притулок і турботу, які вдалося забезпечити для українських громадян, що вимушено залишили територію рідної держави. Ми знаємо, що Хорватія надала під час військової агресії Росії тимчасовий захист для 19 тисяч громадян України”, – сказала Акопян.
Вона також зазначила, що Україна потребує партнерської допомоги у протистоянні викликам після ворожих обстрілів критичної інфраструктури.
Ще один безпековий виклик, як наголосила заступниця міністра, пов’язаний із розмінуванням деокупованих територій.
Як наголошується в повідомленні МВС, посол запевнила в готовності хорватської сторони сприяти Україні в процесах гуманітарного розмінування звільнених територій шляхом надання для ДСНС спеціалізованих машин механічного розмінування та іншого піротехнічного обладнання.
“З цією метою хорватська сторона планує спрямувати майже EUR3 млн на придбання для потреб України машин для розмінування”, – повідомило міністерство.
Футболісти збірної Хорватії обіграли суперників із команди Марокко в матчі за третє місце на чемпіонаті світу-2022 у Катарі.
Гра в Досі завершилася з результатом 2:1. Хорватія відкрила рахунок уже на 7-й хвилині, відзначився Йошко Гвардіол. Через дві хвилини марокканець Ашраф Дарі зробив рахунок нічийним. Перемогу хорватам приніс точний удар Міслава Оршича (42).
Команди зіграли між собою вдруге на турнірі. Матч групового етапу завершився з рахунком 0:0.
Хорватія втретє завоювала медалі на чемпіонаті світу. У 1998 році команда також посіла третє місце, на світовій першості 2018 року хорвати стали другими.
Марокко – перша команда з Африки, яка брала участь у матчі за третє місце на чемпіонатах світу.
Чемпіонат світу-2022 стартував 20 листопада і завершиться 18 грудня. У фіналі чинні чемпіони світу з Франції зіграють з Аргентиною.
Хорватія стала в четвер 27-м членом Шенгенської зони після рішення в Брюсселі Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, оголосила французька газета Le Figaro.
Це рішення, повідомляє видання з посиланням на чеське головування Ради ЄС, набуде чинності з 1 січня 2023 року.
Водночас, зазначає ЗМІ, заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування, як і раніше, залишилися незадоволеними.
Шенгенська зона почала своє існування в березні 1995 року, коли прикордонний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах між сімома державами: Бельгією, Німеччиною, Іспанією, Люксембургом, Нідерландами, Португалією та Францією.
Лідери Румунії, Болгарії та Хорватії підтримали оголошену президентом України ініціативу “Зерно з України” і заявили про подальші зусилля з нарощування наявних і створення нових транзитних коридорів для експорту українського зерна та іншої агропродукції.
“З початку війни 8,4 млн тонн зернових та олійних з України було транзитом (через Румунію) поставлено споживачам у світі. Найближчими місяцями очікуємо зростання транзитного експорту з України”, – сказав прем’єр Румунії Ніколає Чуке у відеозверненні на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Він зазначив, що Румунія дуже рішуче діяла на підтримку експорту українського зерна через румунські порти і продовжуватиме працювати над збільшенням сполучення між країнами наземним і залізничним транспортом, зокрема, нещодавно було відкрито новий пункт пропуску на кордоні.
Чуке також наголосив, що Румунія надає і не відступить від підтримки України та Молдови в енергосфері. “Ми не дозволимо Росії занурити регіон у темряву”, – заявив він.
Президент Болгарії Румен Радєв на саміті повідомив, що Болгарії за останні місяці вдалося транспортувати близько 200 тис. тонн зерна з України через Дунай, і країна має намір продовжувати цей транспортний проект.
“На жаль, втрата електроенергії в українських портах через російські обстріли ускладнила цей процес для болгарських суден”, – зазначив він.
Радев також повідомив, Болгарія надає паливо Україні, щоб країна могла підтримувати сільськогосподарський і транспортний сектор.
Прем’єр Хорватії Андреа Пленкович також підтримав роботу над новими коридорами постачання української продукції в рамках проєкту ЄС “Шляхи солідарності”.
“Хорватія активно приєднується, і буде залучати інші порти на Адріатиці та є можливості коридорів річкою Дунай”, – зазначив глава хорватського уряду.
Лідери трьох країн привітали продовження ще на 120 днів Чорноморської зернової ініціативи, а президент Болгарії закликав шукати стабільні довгострокові рішення.
АГРОПРОДУКЦИЯ, БОЛГАРИЯ, РУМУНІЯ, ТРАНЗИТ, ХОРВАТІЯ, ЭКСПОРТ
