Споживчі ціни в Україні в липні 2026 року зросли на 0,3% порівняно з червнем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% з 7,2% місяцем раніше, свідчать дані Державної служби статистики України. З початку року споживчі ціни зросли на 6%. У січні-липні 2026 року вони були на 7,8% вищими, ніж у січні-липні 2025 року.
Прискорення річної інфляції частково пов’язане з базою порівняння: у липні 2025 року ціни знизилися на 0,2%. При цьому нинішній показник 7,7% залишається нижчим за травневі 8,2%.
Базова інфляція в липні сповільнилася до 0,3% з 0,5% у червні та 0,7% у травні. У річному вимірі вона збереглася на рівні 8,1%.
Динаміка окремих компонентів споживчого кошика суттєво відрізнялася. Продукти харчування та безалкогольні напої за місяць подешевшали на 0,2%, одяг та взуття — на 4,8%. Водночас житло та комунальні послуги подорожчали на 1,6%, транспорт — на 1,3%.
НБУ наприкінці липня підвищив прогноз інфляції на кінець 2026 року з 9,4% до 10%, а прогноз базової інфляції — з 7,2% до 9,2%. Регулятор пов’язує посилення фундаментального цінового тиску зі зростанням витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси.
Дані Держстату наведено без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець квітня 2026 року. Аналіз підготовлено на основі даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міжнародного валютного фонду, Eurostat, BEA, BLS, NBS, ONS, TurkStat, IBGE та інших офіційних установ. Для показників за квітень використано місячні й квартальні статистичні дані, оприлюднені після завершення звітного періоду.
Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд основних тенденцій, які визначали стан української та світової економіки у квітні та на початку травня 2026 року.
Макроекономічні показники України
Станом на кінець квітня українська економіка зберігала макрофінансову керованість, однак інфляційні, валютні та зовнішньоторговельні ризики посилилися. Порівняно з березнем споживча інфляція прискорилася, міжнародні резерви скоротилися третій місяць поспіль, а торговельний дефіцит продовжив розширюватися. Водночас держава забезпечувала фінансування оборони, соціальних виплат і критичних бюджетних потреб, а НБУ утримував контроль над валютним ринком.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, реальний ВВП України у І кварталі 2026 року зменшився на 0,6% порівняно з І кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору спад становив 0,7%.
Номінальний ВВП дорівнював 2 047,2 млрд грн. Негативна динаміка пояснювалася дефіцитом електроенергії, руйнуванням інфраструктури, затримками зовнішнього фінансування, слабкою інвестиційною активністю та несприятливими погодними умовами на початку року. Водночас приватне споживання залишалося відносно стійким, а переробна промисловість, торгівля й окремі сектори послуг демонстрували зростання.
Національний банк у квітневому прогнозі погіршив оцінку зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,3%. Основними причинами стали подальші руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, більший дефіцит електроенергії, високі ціни на енергоносії та слабші результати першого кварталу. НБУ очікував, що зростання економіки підтримуватимуть споживчий попит, інвестиції у відбудову й оборонно-промисловий комплекс, однак швидкого переходу до стійкого відновлення не прогнозував.
«Підсумки першого кварталу підтвердили, що українська економіка залишається надзвичайно чутливою до енергетичних, воєнних і бюджетних шоків. Позитивний внутрішній попит та адаптивність бізнесу вже не можуть повністю компенсувати втрати від руйнування інфраструктури, дефіциту електроенергії та слабкого експорту. Прогноз зростання на 1,3% означає фактичну стагнацію в розрахунку на одну особу. Тому основним завданням має бути не лише підтримка фінансової стабільності, а й відновлення виробничих потужностей», — зазначив Уракін.
Інфляційна ситуація у квітні погіршилася. Споживча інфляція прискорилася до 8,6% у річному вимірі проти 7,9% у березні. За місяць ціни зросли на 1,4%, а від початку року — на 4,9%. Базова інфляція підвищилася до 7,6% р/р, інфляція послуг — до 13,3%, а зростання вартості пального сягнуло 36,1% р/р.
Головним джерелом інфляційного тиску було подорожчання енергоносіїв і пального, що збільшувало витрати бізнесу на логістику, електроенергію та виробництво. Додатковий вплив мали підвищення заробітних плат, перенесення попереднього послаблення гривні на споживчі ціни, зростання вартості окремих продуктів харчування та транспортних послуг. Швидше дорожчали хліб, крупи, соняшникова олія, риба, ресторанні й побутові послуги.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року. Повернення до стійкого зниженняочікувалося у 2027 році, коли інфляція мала сповільнитися до 6,5%, а до цільового рівня 5% — у 2028 році.
30 квітня правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 15% річних. Регулятор пояснив рішення необхідністю підтримувати привабливість гривневих активів, контрольованість інфляційних очікувань і стійкість валютного ринку. Прогноз НБУ передбачав утримання ставки на рівні 15% щонайменше до ІІ кварталу 2027 року. У разі подальшого посилення цінового тиску регулятор допускав застосування додаткових заходів, включно з підвищенням ставки.
«Прискорення інфляції до 8,6% та різке подорожчання пального не залишали Національному банку простору для продовження циклу пом’якшення політики. За нинішніх умов ставка 15% є не стільки інструментом стримування кредитування, скільки механізмом захисту довіри до гривні. Ризик передчасного зниження ставки зараз значно перевищує потенційний короткостроковий ефект для економічної активності», — підкреслив Уракін.
Валютний сектор залишався контрольованим, але потребував значної підтримки регулятора. Станом на 1 травня 2026 року міжнародні резерви України становили $48,215 млрд, скоротившись за квітень на 7,3%. Це було третє поспіль місячне зниження резервів.
У квітні НБУ продав на валютному ринку $3,577 млрд, тоді як надходження на валютні рахунки уряду становили лише $377,9 млн. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $716,6 млн, ще $255,3 млн Україна сплатила МВФ. Частково втрати компенсувала позитивна переоцінка фінансових інструментів на $378 млн. Попри скорочення, резерви забезпечували фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту.
«Скорочення резервів із майже $52 млрд до $48,2 млрд за один місяць є відчутним, але поки не критичним. Значно важливішою є причина: приватний валютний ринок залишається структурно дефіцитним, а міжнародні надходження не завжди збігаються в часі з потребами в інтервенціях і боргових виплатах. Тому стабільність гривні й надалі залежатиме від ритмічності зовнішнього фінансування та здатності України скорочувати торговельний розрив», — вважає Уракін.
За даними Державної митної служби, товарообіг України у січні-квітні 2026 року становив $46,1 млрд. Імпорт досяг $32,2 млрд, а експорт — $13,9 млрд. Таким чином, товарний дефіцит за чотири місяці становив близько $18,3 млрд, а імпорт у 2,3 раза перевищував експорт.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю — на $8,7 млрд, Польщі — на $3,1 млрд і Туреччини — на $2,2 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща — $1,5 млрд, Туреччина — $1,2 млрд та Італія — $857 млн.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $13,3 млрд, паливно-енергетичні товари — $5,3 млрд, продукція хімічної промисловості — $4,6 млрд. Основу експорту формували продовольчі товари на $8,5 млрд, метали та вироби з них на $1,3 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,2 млрд.
«Збільшення торговельного дефіциту до $18,3 млрд лише за чотири місяці є одним із головних макроекономічних викликів. Значна частина імпорту об’єктивно необхідна — це енергоносії, обладнання, транспорт і продукція для оборони. Однак експортна база залишається занадто вузькою і сировинною. Без розвитку переробки, машинобудування, оборонної промисловості та експорту послуг Україна й надалі компенсуватиме торговельний дефіцит міжнародною допомогою і резервами», — наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація залишалася напруженою, але контрольованою. За січень-квітень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,04 трлн грн. Загальна сума касових видатків загального фонду становила 1,35 трлн грн, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Безпосередньо у квітні доходи загального фонду становили 302,6 млрд грн, а видатки — 433,1 млрд грн.
Видатки на безпеку й оборону за чотири місяці досягли 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду. У квітні на ці потреби було спрямовано 283,1 млрд грн. На оплату праці працівників бюджетної сфери з нарахуваннями витрачено 555,5 млрд грн, на соціальне забезпечення — 235 млрд грн, на субсидії й трансферти підприємствам — 205,4 млрд грн, на товари та послуги — 151,4 млрд грн, на обслуговування державного боргу — 103,2 млрд грн.
Міжнародні гранти за січень-квітень становили 228,2 млрд грн, зокрема 55,1 млрд грн було отримано у квітні. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету за чотири місяці надійшло 1,43 трлн грн, а касові видатки державного бюджету становили 1,7 трлн грн.
«Бюджет зберігає функціональність, але його структура повністю визначається війною. Коли майже дві третини видатків загального фонду спрямовується на оборону і безпеку, можливості фінансувати довгостроковий розвиток залишаються обмеженими. За таких умов особливо важливо, щоб міжнародна допомога покривала цивільні потреби бюджету, а внутрішні ресурси максимально ефективно спрямовувалися на оборону, енергетику та виробниче відновлення», — зазначив Уракін.
Глобальна економіка
Світова економіка станом на кінець квітня 2026 року залишалася стійкою, але геополітичний та інфляційний фон істотно погіршився. Війна на Близькому Сході спричинила підвищення цін на енергоносії, посилила інфляційні очікування та змусила найбільші центральні банки відкласти подальше пом’якшення монетарної політики.
У квітневому World Economic Outlook Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання світової економіки на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році за умови обмеженої тривалості й географії конфлікту. МВФ попереджав, що довша війна, поглиблення геополітичної фрагментації, нові торговельні суперечки та високий державний борг можуть суттєво погіршити перспективи.
Економіка США зберігала позитивну динаміку. За уточненою оцінкою BEA, реальний ВВП у І кварталі 2026 року зріс на 2,1% у перерахунку на річний темп порівняно з попереднім кварталом. Зростання забезпечували інвестиції, експорт, державні та споживчі видатки.
Водночас інфляція у США продовжила прискорюватися. У квітні CPI зріс на 3,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базова інфляція становила 2,8%, а енергетична — 17,9%. Лише за місяць енергоносії подорожчали на 3,8%, а бензин — на 5,4%.
29 квітня Федеральна резервна система зберегла діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. ФРС вказала на підвищену інфляцію, зростання глобальних енергетичних цін і високу невизначеність навколо подій на Близькому Сході.
Єврозона демонструвала значно слабшу економічну динаміку. За попередньою оцінкою Eurostat, доступною 30 квітня, ВВП єврозони у І кварталі зріс лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом та на 0,8% у річному вимірі. Це свідчило про фактичну стагнацію економіки регіону.
Річна інфляція в єврозоні у квітні прискорилася до 3,0% проти 2,6% у березні. У Європейському Союзі вона підвищилася до 3,2%. Найбільший внесок у зростання цін зробили послуги, енергоносії та продукти харчування.
Європейський центральний банк 30 квітня зберіг депозитну ставку на рівні 2,0%, ставку основних операцій рефінансування — 2,15%, а ставку граничного кредитування — 2,40%. ЄЦБ наголосив, що ризики підвищення інфляції та погіршення економічного зростання посилилися через енергетичний шок.
У Великій Британії інфляція у квітні, навпаки, сповільнилася до 2,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базовий CPI знизився до 2,5%, а інфляція послуг — до 3,2%. Водночас моторне пальне суттєво подорожчало через зовнішній енергетичний шок.
Bank of England 30 квітня зберіг базову ставку на рівні 3,75%. Вісім членів Комітету з монетарної політики підтримали це рішення, тоді як один виступив за підвищення ставки до 4%.
«Квітень показав, що глобальний цикл швидкого зниження процентних ставок фактично поставлено на паузу. США зіткнулися з прискоренням інфляції до 3,8%, єврозона — до 3%, а центральні банки знову були змушені зосередитися на енергетичних ризиках. Для України це означає дорожчий глобальний капітал, складніші умови для експорту та додатковий тиск через ціни на пальне», — зазначив Уракін.
Китайська економіка у першому кварталі 2026 року зросла на 5,0% у річному вимірі. Номінальний ВВП досяг 33,419 трлн юанів. Промислове виробництво збільшилося на 6,1%, сектор послуг — на 5,2%, а зовнішня торгівля товарами — на 15%. Водночас інвестиції в нерухомість скоротилися на 11,2%, що свідчило про збереження структурних проблем. У квітні китайський CPI зріс на 1,2% у річному вимірі та на 0,3% за місяць. Середня інфляція за січень-квітень становила 0,9%. Водночас роздрібні продажі у квітні зросли лише на 0,2% р/р, що вказувало на слабкість внутрішнього споживчого попиту.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед великих економік. Після переходу на нову статистичну базу офіційна оцінка зростання реального ВВП у 2025/26 фінансовому році була підвищена до 7,6%, а номінального — до 8,6%. Основними драйверами залишалися сектор послуг, внутрішнє споживання, будівництво та державні інвестиції.
Туреччина у квітні знову зіткнулася з різким посиленням інфляції. Споживчі ціни зросли на 4,18% за місяць і на 32,37% у річному вимірі. Від початку року інфляція становила 14,64%. Показник перевищив березневий рівень 30,87%, що засвідчило нестійкість процесу дезінфляції. Водночас турецький ВВП у 2025 році зріс приблизно на 3,6%, підтвердивши здатність економіки підтримувати ділову активність навіть за високого цінового тиску.
Бразилія демонструвала більш збалансовану динаміку, хоча інфляція також прискорилася. ВВП країни у 2025 році зріс на 2,3%, до 12,7 трлн реалів у поточних цінах. У квітні 2026 року індекс IPCA підвищився на 0,67% за місяць, а річна інфляція досягла 4,39% проти 4,14% у березні. Найбільший внесок зробили продукти харчування, медичні товари й послуги.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія демонструють чотири різні моделі розвитку. Китай підтримує високі темпи завдяки промисловості й експорту, але все ще має проблеми з внутрішнім попитом і нерухомістю. Індія спирається на демографію, послуги та інвестиції. Туреччина зберігає зростання ціною дуже високої інфляції. Бразилія рухається повільніше, проте намагається утримувати баланс між економічною активністю та ціновою стабільністю. Для України головний висновок полягає в тому, що довгострокове зростання неможливе без власної виробничої, технологічної та експортної основи», — вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець квітня 2026 року Україна зберігала макрофінансову керованість, однак основні показники свідчили про посилення ризиків. Реальний ВВП у І кварталі скоротився на 0,6% р/р, інфляція у квітні прискорилася до 8,6%, базова інфляція — до 7,6%, а облікова ставка залишилася на рівні 15%.
Міжнародні резерви зменшилися до $48,2 млрд, або на 7,3% за місяць. Товарний дефіцит за січень-квітень досяг $18,3 млрд. Доходи загального фонду державного бюджету становили 1,04 трлн грн, тоді як видатки — 1,35 трлн грн. На безпеку й оборону було спрямовано 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду.
Позитивними чинниками залишалися значний обсяг резервів, контрольована валютна політика, міжнародне фінансування, стійкий споживчий попит, адаптивність бізнесу та розвиток оборонного виробництва. Основними ризиками були продовження війни, руйнування енергетичної інфраструктури, подорожчання пального, дефіцит працівників, слабкість експорту та залежність бюджету від зовнішньої допомоги.
Світова економіка також увійшла у складніший період. МВФ прогнозував глобальне зростання на 3,1% у 2026 році, але попереджав про переважання негативних ризиків. Інфляція у США прискорилася до 3,8%, у єврозоні — до 3,0%, а центральні банки США, єврозони та Великої Британії зберегли ставки без змін. Китай зріс на 5% у першому кварталі, Індія зберігала темпи понад 7%, тоді як Туреччина знову зіткнулася з інфляцією понад 32%.
«Квітень 2026 року показав, що стабілізаційна модель України залишається працездатною, але її фінансовий запас міцності скорочується. Одночасне прискорення інфляції, зниження резервів і розширення торговельного дефіциту є сигналом, що зовнішня допомога не може бути єдиною основою економічної стійкості. Україні необхідно переходити від фінансування поточного виживання до створення нової виробничої моделі. Її основою мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю. Лише такий перехід здатний перетворити макрофінансову стабільність із тимчасової подушки безпеки на фундамент довгострокового розвитку», — підсумував Максим Уракін.
Ринок житлової нерухомості Туреччини зберігає номінальне зростання цін, однак з урахуванням інфляції житло фактично продовжує дешевшати, випливає з ринкових даних, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними аналітиків, середня ціна квадратного метра житла по країні досягла 40,486 тис. турецьких лір, або близько $872. Середня вартість об’єкта житлової нерухомості оцінюється приблизно в 5,02 млн лір, або близько $108,1 тис.
У номінальному вираженні ціни на житло зросли на 23,8% рік до року. Однак після поправки на інфляцію реальна динаміка пішла в мінус і становила близько 6,5%.
Офіційна статистика Центробанку Туреччини підтверджує цей тренд. У травні 2026 року індекс цін на житлову нерухомість зріс на 1,7% за місяць і на 24,5% рік до року в номінальному вираженні, але в реальному вираженні знизився на 6,1%.
Це означає, що для покупців та інвесторів зростання цін у лірах не дорівнює зростанню вартості активу. На тлі високої інфляції нерухомість може виглядати дорожчою в національній валюті, але втрачати купівельну вартість у реальному вираженні.
Середній строк окупності житла через оренду по Туреччині зараз оцінюється приблизно в 13 років. Однак за регіонами ситуація сильно відрізняється. У великих містах і курортних локаціях ціни на житло часто зростали швидше за орендні ставки, тому дохідність таких об’єктів стає нижчою.
Особливо помітний цей розрив у популярних туристичних регіонах, включно з Муглою та частиною узбережжя, де вартість землі та житла залишається високою, а оренда не завжди встигає за цінами продажу. У таких локаціях купівля нерухомості дедалі частіше потребує не лише розрахунку потенційного доходу, а й оцінки ліквідності об’єкта, витрат на утримання та валютних ризиків.
Для іноземних покупців ситуація стала менш однозначною. Після буму 2021-2023 років турецький ринок уже не виглядає ринком гарантованого швидкого зростання. Високі процентні ставки, інфляція, ослаблення ліри, зміни правил посвідки на проживання та охолодження попиту з боку іноземців роблять інвестиційні рішення складнішими.
Водночас Туреччина залишається одним із найбільших ринків нерухомості регіону. Попит підтримують внутрішні покупці, орендарі у великих містах, туристичні регіони, а також інтерес до житла як способу захисту заощаджень від інфляції. Однак ринок стає більш вибірковим: ліквідність зберігають передусім якісні об’єкти в сильних локаціях.
Для інвесторів головний висновок полягає в тому, що оцінювати турецьку нерухомість лише за номінальним зростанням у лірах більше не можна. Важливіше дивитися на динаміку у валюті, реальну дохідність з урахуванням інфляції, вартість утримання, орендний попит і перспективу перепродажу.
Інфляція в єврозоні у травні 2026 року прискорилася до 3,2% у річному вираженні проти 3,0% у квітні, свідчать дані Experts Club.
У Європейському Союзі загалом річна інфляція становила 3,3%. Найвищий показник серед усіх країн ЄС був зафіксований у Румунії — 9,7%. Однак Румунія не входить до єврозони, тому в рейтингу країн валютного блоку вона не враховується.
Серед країн єврозони антилідером стала Болгарія, де річна інфляція у травні досягла 6,3%. Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року і стала 21-ю країною валютного союзу.
Друге місце в єврозоні посіла Литва з інфляцією 5,1%, третє — Греція з 5,0%. Найнижчі показники серед країн єврозони були зафіксовані на Мальті — 2,1%, у Німеччині — 2,7% та Франції — 2,8%.
Таким чином, у травні сформувалися два різні рейтинги. По ЄС загалом головним антилідером стала Румунія, яка залишається поза єврозоною. По єврозоні лідером за зростанням цін стала Болгарія.
Антилідери за інфляцією в ЄС у травні 2026 року:
Румунія — 9,7%
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Антилідери за інфляцією в єврозоні у травні 2026 року:
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Греція — 5,0%
На думку аналітичного центру Experts Club, відмінність між рейтингом ЄС і рейтингом єврозони важлива для коректної інтерпретації даних. Єврозона відображає ситуацію в країнах з єдиною валютою та спільною грошово-кредитною політикою ЄЦБ, тоді як ЄС включає також країни з національними валютами, зокрема Румунію, Польщу, Чехію, Угорщину, Данію та Швецію.
«Румунію не можна включати до рейтингу єврозони, але її не можна й ігнорувати. Це головний інфляційний антилідер усього ЄС. Для бізнесу це означає, що інфляційні ризики в Європі сильно відрізняються не лише між країнами, а й між валютними зонами. У єврозоні найпроблемніший кейс зараз — Болгарія, в ЄС загалом — Румунія», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Основний внесок в інфляцію єврозони у травні дали послуги, енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, а також промислові товари без урахування енергії. Ціни на енергоносії зросли на 10,9% у річному вираженні, послуги подорожчали на 3,5%, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 2,0%.
Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.
“Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.
В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.
Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.
Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.
В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).
Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.
Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.
Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют вступає в червень у режимі підвищеної обережності: біткойн торгується поблизу позначки $73 тис., Ethereum — близько $2 тис., а інвестори оцінюють одразу кілька факторів ризику — війну США та Ірану, високі ціни на нафту, відтік коштів із криптовалютних ETF, майбутнє засідання ФРС та дедлайн для криптокомпаній у ЄС за правилами MiCA.
Після травневого зниження головним питанням для ринку стане не тільки динаміка Bitcoin, але й ширший апетит до ризику. Якщо геополітична напруженість у Перській затоці збережеться, інвестори можуть і далі скорочувати позиції в ризикових активах, включаючи криптовалюти. Для BTC це означає ризик продовження торгів у широкому діапазоні без стійкого відновлення, а для альткойнів — ще вищу чутливість до ліквідності.
Першим важливим макроекономічним орієнтиром стане звіт щодо ринку праці США за травень, який буде опубліковано 5 червня. Сильні дані щодо зайнятості можуть погіршити очікування щодо пом’якшення політики ФРС і підтримати долар та прибутковість облігацій. Для криптовалютного ринку це традиційно негативна комбінація, оскільки дорожчі гроші знижують інтерес до активів без стабільного грошового потоку.
Другий блок ризиків пов’язаний з нафтою. 7 червня очікується зустріч окремих країн ОПЕК+, які координують добровільні обмеження видобутку. За звичайних умов це було б переважно нафтовою подією, але зараз енергетичний фактор безпосередньо впливає на інфляційні очікування, політику центробанків і поведінку інвесторів. Якщо ринок побачить ризик дефіциту нафти або нове зростання цін, криптоактиви можуть знову опинитися під тиском через побоювання щодо більш жорсткої монетарної політики.
10 червня вийдуть дані щодо інфляції в США за травень. Це одна з головних подій місяця для Bitcoin та Ethereum. Якщо CPI покаже прискорення через паливо та транспортні витрати, ринок може закласти менше шансів на зниження ставок у 2026 році або навіть почати обговорювати ризик додаткового жорсткування політики. Якщо ж інфляція виявиться нижчою за очікування, криптовалютний ринок може отримати короткострокову підтримку.
11 червня рішення щодо ставок ухвалюватиме Європейський центральний банк. Для криптовалютного ринку це важливо через євро, ліквідність у Європі та загальну переоцінку ризикових активів. Через високі ціни на енергоносії інфляційний тиск у єврозоні знову посилився, тому інвестори уважно стежитимуть за сигналами ЄЦБ щодо подальших дій.
Ключовою подією місяця стане засідання ФРС 16-17 червня. Воно супроводжуватиметься оновленими економічними прогнозами та очікуваннями членів FOMC щодо ставки. Для криптовалютного ринку важливими будуть не тільки саме рішення, але й тон коментарів: якщо ФРС визнає ризики інфляції через нафту та геополітику, біткойн може залишитися під тиском. Якщо ж регулятор зробить акцент на уповільненні економіки та збереженні простору для майбутнього пом’якшення, ринок може спробувати відновитися.
Окремим фактором червня стане регулювання в ЄС. До 30 червня криптокомпанії повинні отримати ліцензії за правилами MiCA або ризикують зіткнутися з обмеженнями, чорними списками та претензіями регуляторів. Для великих гравців це може бути елементом легалізації та довіри, але для невеликих бірж і провайдерів — ризик втрати доступу до клієнтів в ЄС.
ETF-потоки залишаться одним з найважливіших короткострокових індикаторів. Після відтоку понад $2 млрд з Bitcoin-ETF на початку червня ринок уважно стежитиме, чи повернуться інституційні інвестори до покупок. Якщо відтоки триватимуть, BTC буде складніше закріпитися вище ключових технічних рівнів. Якщо фонди знову покажуть притоки, це може стати сигналом стабілізації попиту.
Геополітичний блок залишається найбільш непередбачуваним. Війна США та Ірану, ризики для Ормузької протоки, ситуація на Близькому Сході, війна в Україні та напруженість навколо глобальної торгівлі можуть різко змінювати настрої інвесторів. Криптовалюти в таких умовах поводяться суперечливо: іноді Bitcoin сприймається як альтернативний актив, але в короткостроковому періоді він частіше реагує як ризиковий інструмент і падає разом з акціями та технологічним сектором.
Для Ethereum червень буде ще складнішим, ніж для Bitcoin. ETH залежить не тільки від загального ринку, але й від активності в DeFi, NFT, L2-мережах та попиту на спотові Ethereum-ETF. Якщо ліквідність залишатиметься слабкою, Ethereum може відставати від Bitcoin, а альткойни — демонструвати ще вищу волатильність.
Базовий сценарій на червень передбачає збереження високої волатильності та торгівлю Bitcoin у широкому діапазоні без чіткої тенденції до моменту виходу даних щодо інфляції та рішення ФРС. Позитивним сценарієм для ринку стане поєднання слабшої інфляції, стабілізації нафти, відновлення притоків в ETF та м’яких сигналів ФРС. Негативним — нове зростання цін на нафту, жорстка риторика центробанків, посилення відтоків з ETF та ескалація на Близькому Сході.
Таким чином, червень може стати для криптовалютного ринку місяцем перевірки на стійкість. Bitcoin залишається головним індикатором інституційного попиту, Ethereum — індикатором ризику в альткойнах, а ключовими зовнішніми факторами будуть ставки, інфляція, нафта, геополітика та регулювання в Європі.
