Європейський центральний банк (ЄЦБ) підвищив прогнози інфляції в єврозоні на 2023-2025 рр., водночас погіршивши оцінку зростання ВВП у найближчі два роки.
Згідно з новими прогнозами, опублікованими ЄЦБ за підсумками засідання, що відбулося в четвер, темпи зростання споживчих цін у єврозоні цього року становитимуть 5,4%, наступного року – 3%, у 2025 році – 2,2%. У березні очікувалося, що інфляція перебуватиме на рівні відповідно 5,3%, 2,9% і 2,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів харчування та енергоносіїв, як очікується, в поточному році становитиме 5,1%, перш ніж сповільнитися до 3% у 2024 році та до 2,3% у 2025 році.
Прогноз підвищення ВВП єврозони на 2023 рік знижено до 0,9% з раніше передбачуваного 1%, на майбутній рік – до 1,5% з 1,6%. Оцінка темпів економічного зростання у 2025 році залишилася без зміни – 1,6%.
Зростання споживчих цін в Україні в лютому 2023 року сповільнилося до 0,7% із 0,8% у січні, повернувшись до рівня грудня минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю. За її даними, у лютому-2022 було зафіксовано інфляцію 1,6%, тож у річному вимірі за підсумками лютого-2023 вона знизилася до 24,9% із 26% за підсумками січня і з 26,6% за підсумками грудня минулого року.
Базова інфляція минулого місяця зменшилася до 0,5% з 0,7% у січні та 0,8% у грудні-2022, вказав Держстат.
З урахуванням того, що в лютому 2022 року базова інфляція становила 1%, у річному вимірі базова інфляція за підсумками січня також знизилася до 22,7% з 23,3%, що трохи вище за показник минулого року в 22,6%.
На споживчому ринку в лютому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%. Найбільше (на 13,9%) подорожчали овочі. На 1,4-0,4% зросли ціни на фрукти, м’ясо птиці, рибу та рибні продукти, хліб, молоко та молочні продукти, макаронні вироби, безалкогольні напої. Водночас, на 2,3-0,4% подешевшали продукти переробки зернових, яйця, рис, сало, яловичина, свинина, соняшникова олія.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 0,9%.
Одяг та взуття подешевшали на 3,2%, зокрема одяг – на 3,2%, взуття – на 3,1%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 0,8% відбулося насамперед за рахунок подорожчання амбулаторних послуг і послуг лікарень на 1,6%.
Ціни на транспорт знизилися на 1,7% через здешевлення палива і мастил на 5,3%, а також проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,5%.
Як повідомлялося, у січні Нацбанк України поліпшив прогноз інфляції на цей рік із 20,8% до 18,7%, зокрема за підсумками першого кварталу очікує її зниження до 23,6%, а за підсумками першого півріччя – до 18,7%.
Уряд цього тижня також повідомив про зниження прогнозу інфляції на поточний рік до 24% з 28%.
Національний банк України (НБУ), як і очікував ринок, поліпшив прогноз інфляції на 2023 рік до 18,7% (у жовтневому прогнозі – 20,8%), повідомила прес-служба регулятора в четвер.
“НБУ прогнозує уповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах вимкнення електроенергії”, – пояснюється в повідомленні.
Зазначається, що отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії НБУ й уряду щодо активізації ринку внутрішніх боргових залучень дасть змогу уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та балансувати валютний ринок.
Регулятор очікує, що наступними роками інфляція сповільнюватиметься швидше, завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв.
НБУ, зокрема, прогнозує, що вона знизиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році.
“Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративний компонент через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів”, – пояснили в центробанку.
Зазначається, що за останні три місяці показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.
Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування, заходи, вжиті НБУ, та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії.
Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, зокрема руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними.
Зростання споживчих цін в Україні в грудні 2022 року залишилося на рівні листопада – 0,7% порівняно з 2,5% у жовтні, 1,9% – у вересні та 1,1% – у серпні, повернувшись на рівень липня, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
У грудні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,6%, тому в річному вимірі загалом за підсумками року вона становила 26,6% порівняно з 26,5% за підсумками листопада.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 0,8% з 1,3% у листопаді та 1,9% у жовтні, 2,4% – у вересні та 2,1% – у серпні.
Загалом за цей рік базова інфляція становила 22,6%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня поліпшив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%. На 2,5-0,9% подорожчали олія, молоко та молочні продукти, хліб, фрукти, овочі, безалкогольні напої, риба та продукти з риби. Водночас, на 2,7-0,1% подешевшали продукти переробки зернових, яйця, цукор, м’ясо птиці, сало, свинина, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%.
Одяг та взуття подешевшали на 2,6%, зокрема одяг – на 3,0%, взуття – на 2,4%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 0,9% відбулося насамперед за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 1,3% і фармацевтичної продукції – на 1,0%.
Ціни на транспорт зросли на 1,6% здебільшого через подорожчання палива та мастил на 3,1%.
Як повідомлялося, 2021 року інфляція в Україні зросла до 10% із 5% 2020 року і 4,1% 2019 року, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
Зростання споживчих цін в Україні у жовтні 2022 року прискорилося до 2,5% з 1,9% у вересні, 1,1% – у серпні та 0,7% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
У жовтні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,9%, тому у річному вимірі за підсумками жовтня цього року вона зросла до 26,6% з 24,6% за підсумками вересня, 23,8% – за підсумками серпня, 22,2% – за підсумками липня та 21,5% – за підсумками червня.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 1,9% з 2,4% у вересні та 2,1% у серпні.
З початку цього року за десять місяців споживчі ціни в Україні зросли на 24,8%, а базова інфляція склала 20,1%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня покращив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку у жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 4,2%. Найбільше (на 60,5%) подорожчали яйця. На 11,3-2,3% зросли ціни на сало, овочі, фрукти, м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сири, олію, молоко. На 4,8% подешевшали продукти переробки зернових.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,9%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1%, алкогольні напої – 0,8%.
Одяг та взуття подорожчали на 1,9%, зокрема взуття – на 2,1%, одяг – на 1,7%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,2% відбулося насамперед за рахунок подорожчання послуг лікарень на 1,8% та амбулаторних послуг – на 1,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,8%, переважно через подорожчання транспортних засобів на 1,5%. Водночас на 5,1% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Як повідомлялося, у 2021 році інфляція в Україні зросла до 10% з 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні зросли на 11,6% у річному вираженні, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Темпи інфляції прискорилися порівняно з 10,9% у вересні та знову оновили історичний максимум.
Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікували на збереження інфляції на рівні 10,9%.
Зростання споживчих цін у порівнянні з попереднім місяцем сповільнилося до 1,1% з 2,2% у вересні. Експерти у середньому прогнозували підвищення на 0,5%.
Інфляція, розрахована за німецькими стандартами, у жовтні прискорилася до 10,4% у річному вираженні – максимуму з грудня 1951 року, проти 10% місяцем раніше. У помісячному вираженні вона сповільнилася до 0,9% із 1,9%.
Посиленню інфляції у ФРН сприяють ослаблення євро, енергетична криза і проблеми, що зберігаються в ланцюжках поставок.
Ціни на енергоносії у країні зросли у жовтні на 43%, продукти харчування подорожчали на 20,3%, вартість послуг збільшилась на 4%.
Остаточні дані щодо інфляції в Німеччині за жовтень будуть опубліковані 11 листопада.
