КАВА – Ukraine open for business

Вартість еспресо в Україні зросла на 17% за рік — до 41 гривні

Еспресо в Україні знову подорожчало: 2025 року за чашечку кави в середньому потрібно було заплатити 41 грн, що на 17% дорожче ніж рік тому, свідчать результати дослідження Індексу Еспресо від Poster POS, виконаного для сервісу Опендатабот.

Згідно з ними, загалом еспресо в Україні зросло в ціні удвічі з початку повномасштабної війни, коли за чашку платили 21 грн.

Станом на кінець грудня найдорожчу каву в Україні п`ють у Львові — 47 грн/чашка, Одесі — 45 грн/чашка та Дніпрі — 43 грн/чашка.

Найдешевша кава третій рік поспіль фіксується в Хмельницькому — 33 грн/чашка, доступною вона є також у Запоріжжі і Кропивницькому — 35 грн/чашка.

Найбільше упродовж року вона подорожчала на прифронтовій Сумщині – на 26%. Минулого року Сумщина була серед регіонів із найдешевшою кавою.

Даних з українських АР Крим та Луганської області наразі немає.

Індекс Еспресо – економічний показник, що використовується для вимірювання вартості стандартної порції еспресо в різних містах світу. Він може бути корисним для порівняння рівня цін і вартості життя в різних місцях. Такий індикатор допомагає оцінити, наскільки велика різниця в цінах на однакові товари і послуги в різних країнах, відображає купівельну спроможність і рівень інфляції, стверджують у компанії Poster POS.

Українська компанія з автоматизації ресторанів Poster POS – українська компанія з автоматизації ресторанів, яка є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах. Послугами розробника користується понад 50 тис. закладів.

Еспресо, КАВА

Польща, Німеччина й Італія — лідери постачання кави в Україну

Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.

Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.

Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.

Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).

Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.

При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.

IMPORT, ІТАЛІЯ, КАВА, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, чай

Втрати держбюджету України від тінізації ринку кави сягають 1 млрд грн

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.

“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.

За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.

Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).

Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.

«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави

ДЕРЖБЮДЖЕТ, КАВА

ТД “Галка” випускає нові облігації на 50 млн грн

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на початку вересня зареєструвала випуск облігацій серії “B” ТОВ “Торговий дім “Галка” (Львів) – “дочки” виробника кави та кавопродуктів “Галка” – на суму 50 млн грн.

Згідно інформацією в реєстрі НКЦПФР, номінал облігації – 1 тис. грн, інформація щодо терміну обігу та ставки доходності поки відсутня.

В аудиторському звіті за перший квартал зазначається, що на кінець березня цього року так само, як і на кінець минулого року, в обігу знаходилися облігації дебютного випуску ТД “Галка” серії “А” на загальну номінальну суму 45,004 млн грн, тоді як на рахунку емітента – на суму 4,996 млн грн.

Рішення про новий випуск облігацій без здійснення публічної пропозиції ще на 50 млн грн збори учасників прийняли 18 червня цього року.

Українсько-англійське спільне ТОВ “Галка” (до 2004 року – “Галка Лтд.”) засноване на базі Львівської кавової фабрики. Займається виробництвом та реалізацією кави, кавопродуктів та замінників кави, чаю під торговою маркою “Галка”. Йому належить 90% ТОВ “Торговий дім “Галка”, а ще 10% володіє ПЗНВІФ “Галінвест” під управлінням КУА “Західна інвестиційна група”.

За даними аудиторського звіту, кінцевими бенефіціарами ТД “Галки” через нідерландське Nedinvestment B.V. є Володимир Пастернак – 25,42%, Юрій Дубовий та Ярослав Волинець – по 20,91% та їх діти Олег та Андрій, які отримали по 4,51% у період після листопада 2021 року, а також громадянин Нідерландів Ян Лавой Франсуа із часткою 13,74%.

ТД “Галка” в першому кварталі 2025 році скоротив чистий прибуток на 10,2% – до 9,99 млн грн, а виторг наростив на 64,2% – до 254,38 млн грн.

У 2024 році компанія збільшила чистий прибуток на 48,3% – до 56,65 млн грн, а виручку – на 17,2%, до 766,30 млн грн.

Материнська компанія, згідно з її звітом за 2024 рік, мала в обігу п’ять випусків облігацій з погашенням в 2030-2034 роках на загальну суму 212,13 млн грн.

Чистий прибуток материнської компанії у 2024 році виріс на 36,2% – до 49,84 млн грн, виторг – на 7,7%, до 86186,3 млн грн.

Галка, КАВА, ОБЛИГАЦИЯ

Україна скоротила імпорт кави на 6,1%, чаю на 22,9%

Україна в січні-червні 2024 року імпортувала 22,617 тис. тонн кави, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі становили 24,094 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлі кави за півроку виросли на 36,9% – до $173,403 млн проти $126,684 млн за аналогічний період роком раніше.

Основними постачальниками кави в Україну стали Польща, на частку якої припало 16,58% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $28,749 млн, Бразилія – 12,75% і $22,104 млн, Німеччина – 12,49% і $21,653 млн.

Роком раніше до трійки постачальників кави в Україну входили Польща (16,83% на $21,326 млн), Італія (15,87% на $20,1 млн) і Бразилія (12,31% на $15,598 млн).

Імпорт чаю упродовж січня-червня 2025 року скоротився на 22,87% – до 5,452 тис. тонн проти 7,069 тис. тонн за аналогічний період минулого року. У грошовому виразі імпорт у першому півріччі 2025 року скоротився на 16,26% і становив $20,957 млн проти минулорічних $25,027 млн.

При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну в січні-червні залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,13% на $6,313 млн), Кенія (17,77% на $3,724 млн) і Китай (14,63% на $3,067). Торік на частку цих країн припадало 28,95%, 23,07% і 11,33%, поставки чаю в Україну принесли їм $7,247 млн, $5,774 млн і $2,835 млн відповідно.

IMPORT, КАВА, чай

Виробники чаю і кави в Україні заробили 10 млрд грн у 2024 році

Виробництвом чаю й кави в Україні займаються 570 суб’єктів господарювання, 2024 року вони заробили 10 млрд грн, що на 19% більше, ніж у 2023-му, коли їхній виторг становив 8,6 млрд грн, повідомляється у дослідженні YouControl.

Зазначається, що станом на липень 2025 року в Україні працюють 570 суб’єктів господарювання, що не перебувають в стані припинення, зареєстровані і ведуть фінансову діяльність за КВЕДом 10.83 “Виробництво чаю та кави”. Зокрема, 264 працюють у формі компаній, а 306 – ФОПи. Найбільше їх зосереджено в Києві – 153 суб`єкти, в Дніпропетровській (54) і Київській (48), Львівській (40) та Одеській (36) областях.

Аналітики зауважили, що серед проаналізованих компаній є також юридичні особи з іноземним капіталом, зокрема з Китаю, Індії, Туреччини, а також Кіпру, Молдови та інших європейських країн.

Згідно дослідження, десятка найбільших компаній з виробництва чаю та кави в Україні заробили сукупно 7,9 млрд грн, що становить 79% від загальної суми виторгу компаній, які подали фінансову звітність за 2024 рік.

Лідерами ринку кави, за даними YouControl, є АТ “Мономах” із 2,3 млрд грн виторгу, ТОВ “Фес Укр” (бренди MacCoffee, HILLWAY) – 2 млрд грн, ТОВ “Галка ЛТД” і ТЗОВ “Кава зі Львова” (бренди “Галка”, “Кава зі Львова”) – 1,63 млрд грн, ТЗОВ “Віденська кава” (бренд “Віденська Кава”) – 526 млн грн, ТОВ “ТС Трейд” (бренди Greenfield, TESS, “Принцеса Нурі” тощо) – 408 млн грн, ТОВ “Фуд Пак” (бренд Gemini) – 373,6 млн грн, ТОВ “Трипільське сонце” (бренди “Трипільське Сонце”, Sherlock Secrets, Tea Moments, “Чайна родина”) – 323 млн грн, ТОВ “ВП “Українська компанія кави” (бренди GALEAD’OR, XO, 1CUP, 1CUPsule. Inspiro Gusto, 1CUPsule. EGO, RIO NEGRO, LEONARDO) – 280 млн грн, СУБ ТОВ “Українська чайна фабрика “Ахмад Ті” (бренд Ahmad Tea) – 187,3 млн грн, ТОВ “Лісова казка” (бренди “Лісова Казка”, “Чайна Колекція”, EcoTea) – 165 млн грн.

“На жаль, серед лідерів ринку не обійшлося без зв’язків із агресором”, – зазначив ресурс і додав, що ця теза стосується половини учасників рейтингу.

КАВА, чай

Business news from Ukraine